11 травня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 926/2141/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий - суддя О.В. Зварич
судді І.Ю. Панова
В.О. Ржепецький,
секретар судового засідання Р.А. Пишна,
розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕСТРОКОМ» б/н від 19.01.2026 року (вх. № 01-05/186/26 від 20.01.2026 року)
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 24.12.2025 року (суддя М.О.Гурин; повне рішення складено 30.12.2025 року)
у справі № 926/2141/25
за позовом: Вижницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вижницької міської ради
до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця Туролєва Гліба Олександровича (надалі ФОП Туролєв Г.О.)
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ПЕЛЕТ-ГРУПЕКО» (надалі ТзОВ «Компанія «ПЕЛЕТ-ГРУПЕКО»)
до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕСТРОКОМ» (надалі ТзОВ «НЕСТРОКОМ»)
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
за участю:
від прокуратури: Винницька Л.М. (посвідчення № 068714 від 01.03.2024 року);
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився;
від відповідача-3: не з'явився,
Короткий зміст позовних вимог
27.06.2025 року Вижницька окружна прокуратура в інтересах держави в особі Вижницької міської ради звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову за вих. №50-107-2635ВИХ-25 від 22.10.2025 року (вх.№3568 від 22.10.2025 року)) до ФОП Туролєв Г.О., ТзОВ «Компанія «ПЕЛЕТ-ГРУПЕКО» та ТзОВ «НЕСТРОКОМ» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачами норм земельного законодавства, оскільки на земельній ділянці, яка знаходяться за адресою с.Чорногузи, вул. Небесної Сотні, під кадастровим номером 7320586000:01:001:1105 площею 0,5845 га розміщені споруди обшиті металопрофілем орієнтовною площею 140 м. кв. та 356 м. кв., споруда площею-12 м.кв, гараж орієнтовною площею 60 м. кв., вольєр для собаки орієнтовною площею 83 м.кв., бетонна відмостка (стяжка) орієнтовною площею 225 м.кв., складування колод і пиломатеріалів орієнтовною площею 1559 м.кв., які відповідачі використовують для здійснення підприємницької господарської діяльності без будь-яких погоджень та дозволів. Прокурор зазначає, що нерухоме майно зведене відповідачами на вищевказаній земельній ділянці, яка перебуває у власності Вижницької міської ради, а тому зазначені об'єкти є самочинним будівництвом, у зв'язку з чим прокурор просить усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесенням вищевказаних об'єктів нерухомого майна та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан.
Ухвалою від 01.10.2025 Господарський суд Чернівецької області задовольнив клопотання прокурора та залучив до участі у справі співвідповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «ПЕЛЕТ-ГРУПЕКО» та Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕСТРОКОМ».
22.10.2025 через підсистему «Електронний суд» Вижницькою окружною прокуратурою подано заяву про зміну предмета позову, в якій прокурор просив вважати позовні вимоги викладеними в такій редакції: ФОП Туролєву Глібу Олександровичу, ТОВ «Компанія «ПЕЛЕТ-ГРУПЕКО», ТОВ «НЕСТРОКОМ» усунути перешкоди у користуванні Вижницькій міській раді земельною ділянкою площею 0,5845 га за кадастровим номером 7320586000:01:001:1105 та привести земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом знесення будівель та споруд обшитих метало профілем орієнтовною площею 140 м. кв. та 356 м. кв., бесідки площею 12 м. кв., гаражу орієнтовною площею 60 м. кв., вольєра для собаки орієнтовною площею 83 кв. м., бетонна відмостки (стяжки) орієнтовною площею 225 м. кв., звільнення її від колод і пиломатеріалів орієнтовною площею 1559 м. кв. та огорожі навколо земельної ділянки. Судовий збір стягнути солідарно з відповідачів.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 23.10.2025 задоволено заяву Вижницької окружної прокуратури про зміну предмета позову.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 24.12.2025 року у справі №926/2141/25 частково задоволено позов.
Судом ухвалено: Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «ПЕЛЕТ-ГРУПЕКО» усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,5845 га за кадастровим номером 7320586000:01:001:1105 та привести земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом знесення огорожі навколо зазначеної земельної ділянки. Товариству з обмеженою відповідальністю «НЕСТРОКОМ» усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,5845 га за кадастровим номером 7320586000:01:001:1105 та привести земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом знесення будівель та споруд обшитих металопрофілем орієнтовною площею 140 м. кв. та 356 м. кв., бесідки площею 12 м. кв., гаражу орієнтовною площею 60 м. кв., вольєра для собаки орієнтовною площею 83 кв. м., бетонної відмостки (стяжки) орієнтовною площею 225 м. кв. В решті позову відмовлено. Стягнуто з ТзОВ «Компанія «ПЕЛЕТ-ГРУПЕКО» на користь на користь Чернівецької обласної прокуратури 1211,20 грн судового збору. Стягнуто з ТзОВ «НЕСТРОКОМ» на користь Чернівецької обласної прокуратури 1211,20 грн судового збору.
В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що на земельній ділянці з кадастровим номером 7320586000:01:001:1105, знаходяться вищезазначені споруди. Дані факти та обставини ніяким чином не спростовані відповідачами, як і не спростований факт відсутності документів чи доказів, які б підтверджували законність будівництва об'єктів чи правомірність користування об'єктами, розміщених на земельній ділянці.
Зокрема суд встановив, що 24.11.2021 року ТзОВ «Компанія «ПЕЛЕТ-ГРУПЕКО» у відповідь на звернення ОСОБА_1 повідомила, що дійсно ТзОВ «Компанія «ПЕЛЕТ-ГРУПЕКО» встановила за свій рахунок огорожу земельної ділянки, розташованої в с.Чорногузи, Вижницького району, Чернівецької області за кадастровим номером 7320586000:01:001:1105, площею 0,5845 га., згідно з наявними необхідними дозвільними документами без зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) та використовує цю ділянку відповідно до цільового призначення.
Таким чином, суд констатував, що ОСОБА_1 не встановлював огорожі на земельній ділянці у с. Чорногузи, Вижницького району, Чернівецької області за кадастровим номером 7320586000:01:001:1105, площею 0,5845 га., тобто не порушив вимоги ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
Також місцевий господарський суд констатував, що на письмове звернення ОСОБА_1 від 15.08.2025 року ТзОВ «НЕСТРОКОМ» листом від 18.08.2025 року №27/18 повідомило, що згідно з планом меж земельної ділянки кадастровий номер 7820586000:01:201:0097, власник ОСОБА_1 , та земельної ділянки кадастровий номер 7320586000:01:001:1105 за погодженням (згодою) Сільської ради с. Чорногузи у 2014 році ТзОВ «НЕСТРОНОМ» за власний рахунок на земельній ділянці з кадастровими номерами 7320586000:01:001:0097 та 7320586000:01:001:1105 побудувало: 1. прибудову 1 загальною площею 12 кв.м; 2. прибудову 2 загальною площею 315 кв.м; 3. прибудову 3 загальною площею 130 кв.м; 4. прибудову 4 та бетонну стяжку 4 загальною площею 210 кв.м; 5. прибудову 5 загальною площею 80 кв.м.
На це ж звернення ОСОБА_1 від 15.08.2025 року староста с. Чорногузи повідомив, що бесідку, та бетонні відмостки (стяжку), згідно «План меж земельної ділянки кадастровий номер 7320586000:01:001:0097 площею 0,25 га та земельної ділянки кадастровий номер 7320586000:01:001:1105 площею 0,5845 га» - на цьому плані: бесідка та бетони 1, 2, 3, було збудовано ще у 2010 році, а згодом відремонтовано громадою с. Чорногузи. На прибудови 1, 2, 3, 4, 5, бетон 4, згідно з додатками «План меж земельної ділянки кадастровий номер 7320586000:01:001:0097 площею 0,25 га та земельної ділянки кадастровий номер 7320586000:01:001:1105 площею 0,5845 га», на плані прибудови 1, 2, 3, 4, 5, бетон 4 - були збудовані ТзОВ «Компанія «ПЕЛЕТ-ГРУПЕКО» та TзOB «НЕСТРОКОМ» за згодою Сільської Ради с.Чорногузи в 2014 році.
Суд звернув увагу, що матеріали справи не містять, а сторонами не надано жодного документу чи доказу, який би підтверджував законність будівництва об'єктів чи правомірність користування об'єктами, які розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером 7320586000:01:001:1105. Відтак, дані об'єкти підлягають знесенню відповідачами 2 та 3, тобто особами, які безпосередньо здійснили вказане самочинне будівництво.
Суд вказав, що обраний прокурором спосіб захисту є належним та відповідає закону, а тому позовні вимоги про усунення перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,5845 га за кадастровим номером 7320586000:01:001:1105 та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан шляхом знесення об'єктів самочинного будівництва є законними, обґрунтованими та доведеними.
Щодо позовних вимог прокурора в частині знесення складування колод і пиломатеріалів орієнтовною площею 1559 м.кв., місцевий господарський суд зазначив, що прокурором не надано як доказів наявності даного об'єкта на земельній ділянці станом на момент звернення до суду, так і доказів належності даного майна будь-кому з відповідачів. Крім того суд звернув увагу, що «складування колод і пиломатеріалів» ніяким чином не може бути віднесено до нерухомого майна та згідно наявних у матеріалах справи відомостей технічна деревина, яка знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 7320586000:01:001:1105, за словами волонтерів, завозилася ними для потреб ЗСУ.
У зв'язку з викладеним, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову в даній частині слід відмовити.
Крім того, суд констатував, що ФОП Туролєв Г. О. є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки матеріали справи не містять, а прокурором та позивачем не доведено та не надано жодного доказу, який би підтверджував факти чи то будівництва спірних об'єктів Туролєвим Г.О. на земельній ділянці з кадастровим номером 7320586000:01:001:1105, чи то їх використання даною особою, у зв'язку з чим місцевий господарський суд відмовив у задоволені позову прокурора до ФОП Туролєва Г. О.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Відповідач-3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 24.12.2025 року у справі №926/2141/25 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові у повному обсязі. Апелянт зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про обов'язок ТзОВ «НЕСТРОКОМ» знести об'єкти, до будівництва яких товариство не має жодного відношення. Вказує, що у листі № 27/18 відсутні будь-які згадки про будівництво ТзОВ «НЕСТРОКОМ» «вольєра для собаки» чи «гаража». За доводами апелянта, суд не встановив відповідність між об'єктами, виявленими під час огляду, та об'єктами, які ТзОВ «НЕСТРОКОМ» реально збудував, безпідставно ототожнив їх і поклав на ТзОВ «НЕСТРОКОМ» відповідальність за все майно, що знаходиться на земельній ділянці. Також зазначає, що суд першої інстанції розглянув фактично новий позов, поданий з порушенням встановленого порядку (одночасна зміна предмета та підстав позову), що є прямою забороною згідно з ч. 3 ст. 46 ГПК України. Апелянт вважає недобросовісною та суперечливою поведінку органу місцевого самоврядування у спірних правовідносинах. На переконання апелянта, суд першої інстанції, зобов'язавши знести капітальні споруди через накладення меж, застосував крайній захід, що є непропорційним згідно з практикою ЄСПЛ.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Прокурор подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Зазначає, що оскільки земельна ділянка площею 0,5845 га за кадастровим номером 7320586000:01:001:1105 перебуває у власності Вижницької міської ради, то виключно міська рада має право розпоряджатися нею та надавати в користування. Вказує на те, що документи, які б підтверджували надання ТзОВ «ПЕЛЕТ- ГРУПЕКО», ТзОВ «НЕСТРОКОМ» чи ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,5845 га за кадастровим номером 7320586000:01:001:1105 в користування або у власність відсутні. В той же час на спірній земельній ділянці знаходяться споруди, право власності на які ні за ким не зареєстровані.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Зокрема зазначає, що земельна ділянка площею 0,5845 га за кадастровим номером 7320586000:01:001:1105 перебуває у комунальній власності Вижницької міської ради. Вказує, що спірна земельна ділянка у користування ТзОВ «ПЕЛЕТ- ГРУПЕКО», ТзОВ «НЕСТРОКОМ» чи ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,5845 га за кадастровим номером 7320586000:01:001:1105 не надавалася.
Відповідач-1 подав пояснення (вх.№01-04/2827/26 від 06.04.2026 року), в яких підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕСТРОКОМ», та вважає, що вона підлягає задоволенню у повному обсязі.
У судовому засіданні прокурор заперечив проти доводів скаржника з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.
У поданій відзиві на апеляційну скаргу позивач заявив про розгляд справи без участі представника Вижницької міської ради.
Відповідачі не забезпечили участі представників у судове засідання, про причини неявки не повідомили.
З'ясовуючи обставини про ознайомлення відповідачів з датою, часом та місцем розгляду справи №926/2141/25, суд встановив таке.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 року відкладено розгляд справи №926/2141/25 на 11.05.2026 року о 14 год 00 хв.
07.04.2026 року вказана ухвала доставлена до електронного кабінету відповідача-3 в підсистемі ЄСІКС «Електронний суд», що підтверджується довідкою відповідального працівника суду.
Також дана ухвала вручена представникам відповідача-1 та відповідача-2, що підтверджується відповідними відмітками АТ «Укрпошта» у повідомленні про вручення поштового відправлення R068082541954 та R068082543183.
Вищенаведеним підтверджується, що суд вчинив дії щодо належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи №926/2141/25.
Враховуючи те, що суд не визнавав обов'язковою явку в судове засідання учасників справи, участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком учасника справи, тому відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто за відсутності тих учасників, які не з'явились в судове засідання.
Обставини справи
Як видно із наявних у справі копій документів, рішенням 45 сесії 8 скликання Вижницької міської ради № 182/22-45/20 від 15.10.2020 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки за кадастровим номером 7320586000:01:001:1105, площею 0,5845 га для продажу права оренди на неї на земельних торгах (аукціоні).
Відповідно до копії висновку експерта №91/92/23-29 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 26.03.2024 року, призначеної в рамках досудового розслідування кримінального провадження від 26.01.2023 року, 11.12.2023 експертом було обстежено та зафіксовано факт використання земельної ділянки за кадастровим номером 7320586000:01:001:1105 загальною площею 0,5845 га використовується без правовстановлюючих документів, на якій наявні споруди, обшиті металопрофілем орієнтовною площею 140 м2 та 356 м2, споруда площею 12м2, гараж орієнтовною площею 60 м2, вольєр для собаки орієнтовною площею 83 м2, бетонна відмостка (стяжка) орієнтовною площею 225 м2, складування колод і пиломатеріалів орієнтовною площею 1559 м2.
Даним висновком встановлено факт накладення земельної ділянки за кадастровим номером 7320586000:01:001:0097 на земельну ділянку за кадастровим номером 7320586000:01:001:1105.
Вищезазначене також підтверджується: актом обстеження земельних ділянок, № 160 від 06.04.2021 року з фототаблицею та актом обстеження від 13.06.2025 року, проведених Вижницькою міською радою, протоколом огляду місця події від 28.03.2023 року з фототаблицею, протоколом огляду місця події з фототаблицею та ситуаційною схемою земельних ділянок від 28.04.2023 року.
Згідно листа ТзОВ «Компанія «ПЕЛЕТ-ГРУПЕКО» від 17.10.2014 року за №18/2014 товариство повідомило ОСОБА_1 , що воно встановило за свій рахунок огорожу земельної ділянки, розташованої в с. Чорногузи, Вижницького району, Чернівецької області за кадастровим номером 7320586000:01:001:1105, площею 0,5845 га., згідно з наявними необхідними дозвільними документами без зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) та використовує цю ділянку відповідно до цільового призначення.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.03.2022 року у справі №600/7476/21-а задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 , визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 16 листопада 2021 року № 798-ДК/311 Пр/03/01-21.
Даним рішенням суду встановлено зокрема те, що 20.11.2021 року ОСОБА_1 звернувся із зверненням до директора ТзОВ «Компанія «ПЕЛЕТ-ГРУПЕКО» в якому просив надати інформацію про встановлення огорожі на земельній ділянці у с. Чорногузи, Вижницького району, Чернівецької області за кадастровим номером 7320586000:01:001:1105, площею 0,5845 га.
Також рішеннями суду встановлено, що 24.11.2021 року ТзОВ «Компанія «ПЕЛЕТ-ГРУПЕКО» у відповідь на звернення ОСОБА_1 повідомила, що дійсно ТзОВ «Компанія «ПЕЛЕТ-ГРУПЕКО» встановила за свій рахунок огорожу земельної ділянки, розташованої в с. Чорногузи, Вижницького району, Чернівецької області за кадастровим номером 7320586000:01:001:1105, площею 0,5845 га., згідно з наявними необхідними дозвільними документами без зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) та використовує цю ділянку відповідно до цільового призначення.
На письмове звернення ОСОБА_1 від 15.08.2025 року, товариство з обмеженою відповідальністю «НЕСТРОКОМ» листом від 18.08.2025 року №27/18 повідомило, що згідно з планом меж земельної ділянки кадастровий номер 7320586000:01:001:0097, власник - ОСОБА_1 (договір від « 06» вересня 2013 року), та земельної ділянки кадастровий номер 7320586000:01:001:1105 за погодженням (згодою) Сільської ради с. Чорногузи у 2014 році, ТзОВ «НЕСТРОКОМ» за власний рахунок на земельній ділянці з кадастровими номерами 7320586000:01:001:0097 та 7320586000:01:001:1105 побудувало: прибудову 1 загальною площею 12 кв.м; прибудову 2 загальною площею 315 кв.м; прибудову 3 загальною площею 130 кв.м; прибудову 4 та бетонну стяжку 4 загальною площею 210 кв.м; прибудову 5 загальною площею 80 кв.м.
Також товариство повідомило, що технічна деревина, яка знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 7320586000:01:001:1105, за словами волонтерів, завозилася ними для потреб ЗСУ.
На це ж звернення ОСОБА_1 від 15.08.2025 року староста с. Чорногузи надав лист наступного змісту: «бесідку та бетонні відмостки (стяжку), згідно - «План меж земельної ділянки кадастровий номер 7320586000:01:001:0097 площею 0,25 га та земельної ділянки кадастровий номер 7320586000:01:001:1105 площею 0,5845 га» - на цьому плані: бесідка та бетони 1, 2, 3 було збудовано ще у 2010 році, а згодом відремонтовано громадою с.Чорногузи. На прибудови 1, 2, 3, 4, 5, бетон 4 згідно з додатками «План меж земельної ділянки кадастровий номер 7320586000:01:001:0097 площею 0,25 га та земельної ділянки кадастровий номер 7320586000:01:001:1105 площею 0,5845 га», на плані: прибудови 1, 2, 3, 4, 5, бетон 4 - були збудовані ТзОВ «Компанія «ПЕЛЕТ-ГРУПЕКО» та TзOB «НЕСТРОКОМ» за згодою Сільської Ради с.Чорногузи в 2014 р.»
До даних письмових відповідей товариства з обмеженою відповідальністю «НЕСТРОКОМ» та старости села Чорногузи долучено «План меж земельної ділянки кадастровий номер 7320586000:01:001:0097» з відповідними відмітками місця знаходження об'єктів, які були побудовані.
Як вбачається з інформаційної довідки №433124314 (дата формування: 26.06.2025) земельна ділянка з кадастровим номером 7320586000:01:001:1105 належить Вижницькій міській раді на праві власності.
Листом від 09.06.2025 року №50-107-1432ВИХ-25 Вижницька окружна прокуратура зверталась до Вижницької міської ради із запитом про надання інформації про проведену претензійно-позовну роботу із ФОП Туролєвим Г.О. щодо земельної ділянки за кадастровим номером 7320586000:01:001:1105 та інформацію про намір Вижницької міської ради звернутись із відповідною позовною заявою до суду.
На запит прокурора позивач повідомив листом від 16.06.2025 року, що Вижницькою міською радою відносно ФОП Туролєва Г.О. не здійснювалися претензійно-позовні заходи та пред'явлення цивільних позовів про усунення перешкод по факту захоплення земельної ділянки.
Листом №60-107-1544ВИХ-25 від 30.06.2025 року прокурор повідомив позивача про свій намір звернутися до суду з даним позовом. Зокрема у вказаному листі зазначено, що підставою для звернення прокурора до суду з позовною заявою є бездіяльність орану, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Вищевказані обставини стали підставою для звернення прокурора до суду з позовною заявою (з урахуванням заяви про зміну предмета позову).
Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що апелянт оскаржує рішення Господарського суду Чернівецької області від 24.12.2025 року у справі №926/2141/25 в частині задоволених позовних вимог, суд апеляційної інстанції надає правову оцінку спірним правовідносинам в межах вимог апеляційної скарги.
Щодо представництва прокурором інтересів держави
Закон України «Про прокуратуру» визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.
У відповідності до абзацу 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Згідно з частинами 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п.3 ч. 3 ст.129 Конституції України).
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Для представництва інтересів держави в особі компетентного органу прокурор має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів.
У цій справі судом встановлено, що листом від 09.06.2025 року №50-107-1432ВИХ-25 Вижницька окружна прокуратура зверталась до Вижницької міської ради із запитом про надання інформації про проведену претензійно-позовну роботу із ФОП Туролєвим Г.О. щодо земельної ділянки за кадастровим номером 7320586000:01:001:1105 та інформацію про намір Вижницької міської ради звернутись із відповідною позовною заявою до суду.
На запит прокурора позивач повідомив листом від 16.06.2025 року, що Вижницькою міською радою відносно ФОП Туролєва Г.О. не здійснювалися претензійно-позовні заходи та пред'явлення цивільних позовів про усунення перешкод по факту захоплення земельної ділянки.
Листом №60-107-1544ВИХ-25 від 30.06.2025 року прокурор повідомив позивача про свій намір звернутися до суду з даним позовом. Зокрема у вказаному листі зазначено, що підставою для звернення прокурора до суду з позовною заявою є бездіяльність орану, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
За вказаних обставин апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що Вижницька окружна прокуратура дотримала вимоги статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо здійснення представництва в суді законних інтересів держави, належним чином обґрунтувала порушення інтересів держави в особі Вижницької міської ради та необхідність їх захисту.
Щодо суті спору
За змістом статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Застосування судом неналежного способу захисту, зокрема такого, який, захищаючи права позивача, може призвести до порушення прав іншої особи, незалежно від його ефективності може призводити до порушення Конвенції, на що, зокрема, вказує практика Європейського суду з прав людини (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 року у справі №908/976/19 (пункт 5.28), від 21.12.2022 року у справі №914/2350/18 (914/608/20) (пункти 139, 140)). Водночас ефективність є необхідною умовою для застосування судом способу захисту.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Згідно із частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до пункту «б» частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
За змістом частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно із частиною 1, 2 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
За положеннями частини 1 статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до частини 1, 4 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду самочинним будівництвом вважаються житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, якщо вони, зокрема, збудовані на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети. Особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього Якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.
Знаходження на земельній ділянці одного власника об'єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі в цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі.
Отже, самочинне будівництво нерухомого майна особою, яка не є власником земельної ділянки, слід розглядати як порушення прав власника відповідної земельної ділянки.
Разом із цим, сам по собі факт державної реєстрації права власності на самочинно побудовану будівлю, споруду, не слід розглядати як окреме відносно факту самочинного будівництва порушення прав власника земельної ділянки.
Здійснення самочинного будівництва порушує права власника земельної ділянки, у тому числі у разі відсутності державної реєстрації права власності на самочинно побудоване нерухоме майно за відповідною особою. Факт самочинного будівництва змушує власника земельної ділянки діяти з урахуванням того, що на відповідній земельній ділянці наявні певні об'єкти нерухомості - що обмежує можливості як користування, так і розпорядження земельною ділянкою.
Отже, самочинно побудоване нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване за жодною особою, все одно обмежує власника відповідної земельної ділянки в користуванні та розпорядженні такою земельною ділянкою.
Права власника земельної ділянки порушуються в результаті факту самочинного будівництва, а не державної реєстрації права власності на самочинно побудоване майно. Державна реєстрація права власності на самочинно побудовану будівлю, споруду поза встановленим статтею 376 ЦК України порядком за особою, яка таке будівництво здійснила, лише додає до вже існуючих фактичних обмежень (які з'явились безпосередньо з факту самочинного будівництва) власника земельної ділянки в реалізації свого права власності додаткові юридичні обмеження.
Подібні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 року у справі № 916/1174/22.
У справі, яка розглядається, судом встановлено, що відповідно до висновку експерта №91/92/23-29 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 26.03.2024 року, призначеної в рамках досудового розслідування кримінального провадження від 26.01.2023 року, 11.12.2023 експертом було обстежено та зафіксовано факт використання земельної ділянки за кадастровим номером 7320586000:01:001:1105 загальною площею 0,5845 га використовується без правовстановлюючих документів, на якій наявні споруди, обшиті металопрофілем орієнтовною площею 140 м2 та 356 м2, споруда площею 12м2, гараж орієнтовною площею 60 м2, вольєр для собаки орієнтовною площею 83 м2, бетонна відмостка (стяжка) орієнтовною площею 225 м2, складування колод і пиломатеріалів орієнтовною площею 1559 м2.
Даним висновком встановлено факт накладення земельної ділянки за кадастровим номером 7320586000:01:001:0097 на земельну ділянку за кадастровим номером 7320586000:01:001:1105.
Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Також колегія суддів вважає за потрібне зазначити наступне.
Згідно із частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Вище вказано, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.03.2022 року у справі №600/7476/21-а задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 , визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 16 листопада 2021 року № 798-ДК/311 Пр/03/01-21.
Рішенням суду встановлено зокрема те, що 20.11.2021 року ОСОБА_1 звернувся із зверненням до директора ТзОВ «Компанія «ПЕЛЕТ-ГРУПЕКО» в якому просив надати інформацію про встановлення огорожі на земельній ділянці у с. Чорногузи, Вижницького району, Чернівецької області за кадастровим номером 7320586000:01:001:1105, площею 0,5845 га.
Також рішеннями суду встановлено, що 24.11.2021 року ТзОВ «Компанія «ПЕЛЕТ-ГРУПЕКО» у відповідь на звернення ОСОБА_1 повідомила, що дійсно ТзОВ «Компанія «ПЕЛЕТ-ГРУПЕКО» встановила за свій рахунок огорожу земельної ділянки, розташованої в с. Чорногузи, Вижницького району, Чернівецької області за кадастровим номером 7320586000:01:001:1105, площею 0,5845 га., згідно з наявними необхідними дозвільними документами без зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) та використовує цю ділянку відповідно до цільового призначення.
Колегія суддів зазначає, що факти, встановлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших. Правило про преюдиціальність спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Тобто, в даному випадку преюдиціальним є встановлений факт будівництва огорожі земельної ділянки, розташованої в с. Чорногузи, Вижницького району, Чернівецької області за кадастровим номером 7320586000:01:001:1105, саме ТзОВ «Компанія «ПЕЛЕТ-ГРУПЕКО».
Також у цій справі судом встановлено, що на письмове звернення ОСОБА_1 від 15.08.2025 року, товариство з обмеженою відповідальністю «НЕСТРОКОМ» листом від 18.08.2025 року №27/18 повідомило, що згідно з планом меж земельної ділянки кадастровий номер 7820586000:01:201:0097, власник - ОСОБА_1 (договір від « 06» вересня 2013 року), та земельної ділянки кадастровий номер 7320586000:01:001:1105 за погодженням (згодою) Сільської ради с. Чорногузи у 2014 році, ТзОВ «НЕСТРОКОМ» за власний рахунок на земельній ділянці з кадастровими номерами 7320586000:01:001:0097 та 7320586000:01:001:1105 побудувало: прибудову 1 загальною площею 12 кв.м; прибудову 2 загальною площею 315 кв.м; прибудову 3 загальною площею 130 кв.м; прибудову 4 та бетонну стяжку 4 загальною площею 210 кв.м; прибудову 5 загальною площею 80 кв.м.
На це ж звернення ОСОБА_1 від 15.08.2025 року староста с. Чорногузи надав лист наступного змісту: «бесідку та бетонні відмостки (стяжку), згідно - «План меж земельної ділянки кадастровий номер 7320586000:01:001:0097 площею 0,25 га та земельної ділянки кадастровий номер 7320586000:01:001:1105 площею 0,5845 га» - на цьому плані: бесідка та бетони 1, 2, 3 було збудовано ще у 2010 році, а згодом відремонтовано громадою с. Чорногузи. На прибудови 1, 2, 3, 4, 5, бетон 4 згідно з додатками «План меж земельної ділянки кадастровий номер 7320586000:01:001:0097 площею 0,25 га та земельної ділянки кадастровий номер 7320586000:01:001:1105 площею 0,5845 га», на плані: прибудови 1, 2, 3, 4, 5, бетон 4 - були збудовані ТзОВ «Компанія «ПЕЛЕТ-ГРУПЕКО» та TзOB «НЕСТРОКОМ» за згодою Сільської Ради с.Чорногузи в 2014 р.»
До даних письмових відповідей товариства з обмеженою відповідальністю «НЕСТРОКОМ» та старости села Чорногузи долучено «План меж земельної ділянки кадастровий номер 7320586000:01:001:0097» з відповідними відмітками місця знаходження об'єктів, які були побудовані.
Згідно із частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За положеннями частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, учасники справи зобов'язані подати докази на підтвердження своїх вимог чи заперечень, а суд оцінює надані учасниками справи докази під час розгляду справи.
Проаналізувавши надані сторонами докази в порядку статті 86 ГПК України, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять, а сторонами не надано жодного документу чи доказу, який би підтверджував законність будівництва об'єктів чи правомірність користування об'єктами, які розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером 7320586000:01:001:1105, які є предметом спору.
На підставі наявних у справі вищеописаних доказів судом встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 7320586000:01:001:1105 знаходяться споруди обшиті металопрофілем орієнтовною площею 140 м. кв. та 356 м. кв., споруда площею-12м.кв, гараж орієнтовною площею 60 м. кв., вольєр для собаки орієнтовною площею 83 м. кв, бетонна відмостка (стяжка) орієнтовною площею 225 м. кв, огорожа навколо земельної ділянки. Дані факти та обставини ніяким чином не спростовані відповідачами, як і не спростований факт відсутності документів чи доказів, які б підтверджували законність будівництва об'єктів чи правомірність користування об'єктами, які розміщені на зазначеній земельній ділянці.
З огляду на встановлені обставини та подані докази, місцевий господарський суд обґрунтовано зазначив у рішенні, що в порушення вимог чинного законодавства Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «ПЕЛЕТ-ГРУПЕКО» здійснило будівництво огорожі навколо земельної ділянки площею 0,5845 га за кадастровим номером 7320586000:01:001:1105, а Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕСТРОКОМ» здійснило будівництво будівель та споруд обшитих металопрофілем орієнтовною площею 140 м. кв. та 356 м. кв., бесідки площею 12 м. кв., гаражу орієнтовною площею 60 м. кв., вольєра для собаки орієнтовною площею 83 кв. м., бетонної відмостки (стяжки) орієнтовною площею 225 м. кв.
Зважаючи на встановлені у цій справі обставини, з урахуванням правових норм, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та наведених у цій постанові мотивів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки такі висновки підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, які не спростовані відповідачами.
Враховуючи приписи статті 376 ЦК України, місцевий господарський суд правомірно виснував, що вищезгадані об'єкти підлягають знесенню особами, які безпосередньо здійснили вказане самочинне будівництво.
Обраний прокурором спосіб захисту є належним та відповідає закону, а тому позовні вимоги про усунення перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,5845 га за кадастровим номером 7320586000:01:001:1105 та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан шляхом знесення об'єктів самочинного будівництва є законними, обґрунтованими та доведеними, про що вірно зазначив суд першої інстанції у своєму рішенні.
Щодо доводів апелянта про те, що суд першої інстанції розглянув фактично новий позов, поданий з порушенням встановленого порядку (одночасна зміна предмета та підстав позову), колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
За положеннями частини 2 статті 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Згідно із частиною 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 04.07.2025 року у цій справі відкрито провадження та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 01.10.2025 Господарський суд Чернівецької області задовольнив клопотання прокурора та залучив до участі у справі співвідповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «ПЕЛЕТ-ГРУПЕКО» та Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕСТРОКОМ».
22.10.2025 через підсистему «Електронний суд» Вижницькою окружною прокуратурою подано заяву про зміну предмета позову, в якій прокурор просив вважати позовні вимоги викладеними в такій редакції: ФОП Туролєву Глібу Олександровичу, ТОВ «Компанія «ПЕЛЕТ-ГРУПЕКО», ТОВ «НЕСТРОКОМ» усунути перешкоди у користуванні Вижницькій міській раді земельною ділянкою площею 0,5845 га за кадастровим номером 7320586000:01:001:1105 та привести земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом знесення будівель та споруд обшитих метало профілем орієнтовною площею 140 м. кв. та 356 м. кв., бесідки площею 12 м. кв., гаражу орієнтовною площею 60 м. кв., вольєра для собаки орієнтовною площею 83 кв. м., бетонна відмостки (стяжки) орієнтовною площею 225 м. кв., звільнення її від колод і пиломатеріалів орієнтовною площею 1559 м. кв. та огорожі навколо земельної ділянки; судовий збір стягнути солідарно з відповідачів.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 23.10.2025 задоволено заяву Вижницької окружної прокуратури про зміну предмета позову.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 13.11.2025 року у цій справі закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Отже, прокурором подано заяву про зміну предмета позову в передбаченому процесуальним законом порядку, а саме до закінчення підготовчого засідання.
Підстави заявленого позову залишились незмінними, а саме: зведення відповідачами об'єктів самочинного будівництва на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети. Тому колегія суддів приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги у вищезгаданій частині.
Апелянт вважає, що зобов'язання знести будівлі, які використовуються понад 10 років і були збудовані за згодою місцевої влади, через наявність кадастрової накладки, є порушенням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, за змістом статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Тобто, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом набула майно у власність.
У справі № 926/2141/25 на підставі досліджених у судовому засіданні доказів суд встановив, що відповідачі самочинно здійснили будівництво об'єктів та споруд на земельній ділянці комунальної власності, у законний спосіб не набули права власності на нього, а тому їхнє право власності рішенням суду про знесення самочинного будівництва не порушується.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, встановлені у цій справі обставини та враховуючи мотиви, наведені у цій постанові, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції законно та обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги у відповідній редакції резолютивної частини судового рішення. Рішення місцевого господарського суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, із з'ясуванням усіх обставин, що мають значення для справи.
За наслідками апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Чернівецької області від 24.12.2025 року у справі №926/2141/25.
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Відповідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, ухвалив законне, обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення суду в оскаржуваній частині - без змін.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст. ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕСТРОКОМ» б/н від 19.01.2026 року (вх. № 01-05/186/26 від 20.01.2026 року) залишити без задоволення, рішення Господарського суду Чернівецької області від 24.12.2025 року у справі №926/2141/25 - без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Справу повернути в Господарський суд Чернівецької області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.В. Зварич
Суддя І.Ю. Панова
Суддя В.О. Ржепецький