01 лютого 2011 р. № 32/95
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Плюшка І.А.
суддівКочерової Н.О.
Самусенко С.С.
розглянувши
касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс"
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду
від 12.10.2010 року
у справі№ 32/95
господарського суду Львівської області
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс"
досуб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4
простягнення 52020,37 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися
від відповідача: не з'явилися
В травні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс" звернулося до господарського суду з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 про стягнення 45526,42 грн. боргу, 4653,74 грн. штрафу, 3912,69 грн. інфляційних втрат та 927,52 грн. 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору не розрахувався з ним за надані послуги з перевезення вантажів.
В процесі розгляду справи позивач повідомив, що відповідач частково погасив наявний борг, сплативши 3000,0 грн.
Рішенням господарського суду Львівської області від 30.06.2010 року (суддя Сухович Ю.О.) позов задоволено частково.
Стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 42526,42 грн. основного боргу, 4653,74 грн. пені, 3912,69 грн. інфляційних втрат, 927,52 грн. 3% річних та судові витрати.
В частині стягнення 3000,0 грн. основного боргу провадження у справі припинено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2010 року (судді: Кузь В.Л. -головуючий, Юркевич М.В., Мурська Х.В.) рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позову скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково.
Стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 5000,0 грн. боргу, 157,40 грн. 3% річних, 445,0 грн. інфляційних втрат, 1050,0 грн. пені та судові витрати. В решті позову відмовлено.
В іншій частині рішення залишено без змін.
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс" просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін. При цьому, скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Зі змісту ст.84 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Однак, прийняті у даній справі судові рішення господарських судів обох інстанцій вказаним вимогам не відповідають.
Приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд зазначив, що наявними в матеріалах справи доказами, а зокрема, копіями міжнародних товаро-транспортних накладних, оригінали яких оглянуто в судовому засіданні, підтверджується виконання позивачем взятого на себе обов'язку з перевезення вантажу відповідача з м.Стрий до Італії.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення місцевого господарського суду повторно, вказав, що надані позивачем накладні не містять відмітки вантажоодержувача про отримання товару, а тому він не має права вимагати оплати за перевезення товар. Однак, враховуючи, що відповідач частково визнав борг, позов в цій сумі задоволено.
Як визначено в ст.47 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Однак, вимоги вказаних норм господарськими судами обох інстанцій виконані не були.
Згідно ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Як вбачається з матеріалів справи, частина поданих позивачем копій міжнародних товаро-транспортних накладних містять відмітки про одержання товару, а інша частина таких відміток не містить.
Проте, ні місцевий господарський суд, ні апеляційний не досліджували вказаних обставин, не з'ясували який вантаж, на яку суму, кому та куди саме позивач повинен був доставити.
Господарські суди взагалі самоусунулись від встановлення належним чином факту отримання чи неотримання вантажоодержувачем вантажу, зокрема, ними не було зроблено запиту до вантажоодержувача для підтвердження чи спростування факту отримання товару.
Не встановивши таких суттєвих обставин справи, не можна вирішити правильно спір по суті.
Проте, вирішуючи спір у справі, суди обох інстанцій на вказане уваги не звернули.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, згідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є виключною прерогативою першої та апеляційної інстанції.
Неповне з'ясування обставин справи привело до прийняття рішень, які не можна визнати законними й обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, ретельно з'ясувати вимоги позивача і заперечення відповідача, витребувати необхідні для вирішення спору докази у відповідності до ст.ст.36, 38 Господарського процесуального кодексу України, дати їм належну оцінку та відповідно до вимог закону і обставин справи вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс" задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2010 року та рішення господарського суду Львівської області від 30.06.2010 року у справі № 32/95 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий суддя І.Плюшко
Судді Н.Кочерова
С.Самусенко