Єдиний унікальний номер 205/6323/26
Номер провадження1-кп/205/868/26
Провадження №1-кп205\86826
Справа №205\632326
18 травня 2026 року Новокодацький районний суд
міста Дніпра
у складі: головуючого: судді ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
розглянувши в судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, в м.Дніпро, кримінальне провадження, яке зареєстроване в ЄРДР за №12026047120000111 від 01 травня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Миколаївка Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, раніше не судимого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_3 , 03 квітня 2026 року, приблизно о 22 годині (більш точний час не встановлено), разом з потерпілою ОСОБА_4 , перебували за місцем проживання останньої, за адресою: АДРЕСА_3 , де між ними виник словесний конфлікт, під час якого у обвинуваченого виник умисел на спричинення потерпілій тілесних ушкоджень. Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_3 , в той же день та час, перебуваючи у зазначеному вище місці, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачуючи суспільно-небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи спричинити потерпілій тілесні ушкодження, знаходячись у безпосередній близькості до неї, схопив обома руками за руки потерпілої і повалив її на підлогу, після чого, стоячи у безпосередній близькості над потерпілою, умисно наніс останній не менше десяти хаотичних ударів ногами в область голови, обличчя, тулуба, верхніх і нижніх кінцівок. Таким чином, внаслідок умисних дій обвинуваченого ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: десяти синців - обличчя, обох плеч; трьох саден - обличчя та правого колінного суглобу, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.
Всі вищенаведені обставини не оспорюються учасниками судового провадження.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке кваліфікується за ч.1 ст.125 КК України, як умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження.
Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
До обвинувального акту відносно ОСОБА_3 додана письмова заява обвинуваченого, яка складена у присутності захисника ОСОБА_5 , відповідно до якої ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини, згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду та без його участі.
Потерпіла ОСОБА_4 також звернулася до суду із заявою, в якій зазначила, що не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду та за відсутності всіх учасників справи.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, належить до категорії кримінальних проступків, а також дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштований.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання, суд також враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
На підставі викладеного, враховуючі обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 , суд вважає необхідним призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави і таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення і досягнення інших цілей покарання.
Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 381-382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 680 (шістсот вісімдесят) гривень.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 - не обирався.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційного порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 цього Кодексу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Головуючий: ОСОБА_1