Справа № 212/5930/26
1-кп/212/1142/26
іменем України
20 травня 2026 року м. Кривий Ріг
Покровського районного суду міста Кривого Рогу в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2
у кримінальному провадженні №12026041730000286 від 27.03.2026 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, з середньо- технічною освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, інвалідом не являється, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
27.11.2025 року Покровським районним судом м. Кривого Рогу за ч.1 ст. 126 КК України до штрафу у розмірі 850 грн,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
У підготовчому судовому засіданні брали участь:
прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
захисник - ОСОБА_5
27.04.2026 року до суду надійшов зазначений обвинувальний акт з доданими до нього матеріалами, який призначений в підготовче судове засідання на 20.05.2026 року.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що на теперішній час, продовжують існувати ризики передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В підготовчому судовому засідання обвинувачений ОСОБА_3 просив суд застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту..
В підготовчому судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_5 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу та врахувати данні про особу обвинуваченого, який вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, визнає в повному обсязі.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
Так, з матеріалів обвинувального акту судом встановлено, що ухвалою слідчого судді від 28.03.2026 року відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 25.05.2026 року.
Разом з цим, враховуючи, що потерпілий ОСОБА_6 не з'явився в підготовче судове засідання з невідомих суду причин, та матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що потерпілий належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, суд вважає за необхідне відкласти підготовче судове засідання з метою належного повідомлення про день, час та місце розгляду справи; що в свою чергу свідчить про неможливість проведення підготовчого судового засідання в межах застосованого строку запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує дані про особу обвинуваченого, який не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, раніше судимий 27.11.2025 року за ст. 126 КК України, не має зареєстрованого місця проживання, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, який у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 3 років, що в своїй сукупності свідчить про наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на теперішній час не зменшились та продовжують існувати, оскільки судом ще не призначено справу до судового розгляду.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Дана норма хоча і носить диспозитивний характер щодо права суду не визначати у певних випадках розмір застави, водночас суд, на виконання вимог ч. 4 ст. 183 КПК, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та 178 КПК дійшов висновку про неможливість визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу.
Отже, на підставі викладеного суд, виходячи з положень статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог частини першої статті 197 КПК України, дійшов висновку, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру і тяжкості діяння, яке йому інкримінуються, та запобігає ризикам, існування яких доведено, і які не зменшилися, є реальними, тому суд приходить до висновку про доцільність продовження дії застосованого раніше до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
При цьому, підстав для зміни запобіжного заходу суд не вбачає.
За таких підстав, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 314-317, 176 - 178, 183, 194 ,196- 199, 369, 372, 376, 392 - 395 КПК України, суд,-
Відкласти підготовче судове засідання на 03 травня 2026 року о 13:00 годині.
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 18 липня 2026 року включно.
Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження, направити уповноваженій особі за місцем ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку запобіжного заходу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Повний текст ухвали оголошено 20.05.2026 року о 16:30 годин.
Суддя ОСОБА_1