Справа № 212/2547/26
2/212/3397/26
08 травня 2026 року місто Кривий Ріг
Покровського районного суду міста Кривого Рогу у складі:
суддя - Ведяшкіна Ю.В.
секретар судового засідання - Розинько К.А.
у цивільній справі № 212/2547/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
24.02.2026 року адвокат Мельник О.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив розірвати шлюб, укладений 20.05.2025 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , зареєстрований відділом Цифровий офіс державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 4882. Після розірвання шлюбу просив ОСОБА_1 повернути дівоче прізвищ " ОСОБА_3 ".
В обґрунтування позову зазначено, що з 20.05.2025 року ОСОБА_1 перебуває з Відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу дітей не мають. Причиною розірвання шлюбу є втрата почуття поваги та любові один до одного, подальше спільне проживання та збереження шлюбу не можливі. За таких підстав просить шлюб розірвати.
27.03.2026 року на підставі ухвали суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник, не з'явились, надали заяву про розгляд справи у їх відсутність, позов підтримали та просили його задовольнити.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив на позов не надав, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.
У відповідності до ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов наступних висновків.
Так, судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 20.05.2025 року. Від шлюбу дітей не мають.
На теперішній час шлюбних стосунків сторони не підтримують, спору про поділ майна, що є їх спільною власністю, немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу не можливо.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з частиною першою статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до частини першої статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, у тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства (стаття 111 СК України).
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Установлено, що сторони тривалий час не проживають разом, не підтримують шлюбні відносини. При цьому позивач категорично не бажає зберігати шлюб з відповідачем, про що зазначає в позові.
З огляду на викладене, суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати, оскільки подальше спільне проживання подружжя і збереження сім'ї суперечило б їх інтересам, що також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною в постанові від 25.03.2026 року у справі № 444/4951/24.
На підставі ч. 3 ст. 105, ст. ст. 110, 111, 112, 113, 114, 115 Сімейного Кодексу України, керуючись ст. ст. 4 - 5, 7 - 13, 81 - 82, 259, 263 - 265, 268 , 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 20 травня 2025 року Цифровим офісом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 4882.
Після розірвання шлюбу відновити дошлюбне прізвище ОСОБА_1 - « ОСОБА_3 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складений 08.05.2026 року.
Суддя: Ю. В. Ведяшкіна