Справа № 201/4770/18
Провадження № - 1кп/201/87/2026
20 травня 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра об'єднане кримінальне провадження № 12018040000000435, 12018040000000759 по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Дніпропетровська, громадянин України, українець, офіційно працевлаштований заступником директора ПП «Зігфрід-М», неодружений, неповнолітніх дітей немає, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, -
В судовому засіданні приймали участь:
прокурор ОСОБА_6
захисник ОСОБА_7
обвинувачений
ОСОБА_5 Історія кримінального провадження
1. 16.08.2018 року на адресу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018040000000435 від 24.04.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України (т. 1.с. 27)
2. 06.09.2018 року на адресу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018040000000759 від 16.08.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.4 ст.358, ч.3 ст.15, ч.4 ст.190 КК України.(т.3 а.с.26)
3. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.05.2019 року кримінальні провадження №12018040000000435 від 24.04.2018 року та №12018040000000759 від 16.08.2018 року були об'єднані в одне кримінальне провадження. (т.2 а.с.84)
4. Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 09.09.2025 року, кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_8 було закрито у зв'язку із смертю останнього на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України.
ІІ. Формування обвинувачення, визнаного судом доведеним.
5. У невстановлений час у особи провадження відносно якої закрите на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України і ОСОБА_5 виник злочинний умисел спрямований на придання шляхом обману, з використанням завідомо підроблених документів, за попередньою змовою групою осіб, правом на квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 53,1 кв.м., вартістю 642 258 гривень, яка належала на праві власності померлій ОСОБА_9 , спадкоємцем якої є ОСОБА_10 , а також подальший продаж цієї квартири та заволодіння грошовими коштами в особливо великих розмірах, отриманих від її продажу.
Реалізуючи злочинний умисел спрямований на придбання права на майно в особливо великих розмірах, шляхом обману, особа_провадження відносно якої закрите на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, діючи за попередньою змовою групою осіб з обвинуваченим ОСОБА_5 , видаючи себе за обдарованого квартирою АДРЕСА_3 , 15.01.2018 звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_11 для проведення державної реєстрації права власності на вказане нерухоме майно.
ОСОБА_11 , будучи введеною в оману особою провадження відносно якої закрите на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, щодо того, що він є обдарованим квартирою АДРЕСА_3 , діючи у порядку передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», надала останньому запит вих. № 13 від 15.01.2018, для подання його особою провадження відносно якої закрите на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України до КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», для отримання відомостей, необхідних для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Особа провадження відносно якої закрите на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на придбання права на майно шляхом обману, надав ОСОБА_5 отриманий ним раніше від приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_11 запит до КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» ДОР вих. №13 від 15.01.2018, для його подання адресату.
ОСОБА_5 , виконуючи відведену йому роль у вчиненні кримінального правопорушення, діючи за попередньою змовою з особою провадження відносно якої закрите на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, 16.01.2018 надав до КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» ДОР, розташованого адресою: м. Дніпро, вул.Воскресенська, буд. 9, запит вих. №13 від 15.01.2018, від імені приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_11 щодо надання відомостей необхідних для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_3 , для чого надав співробітникам КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» ДОР копію власного паспорту громадянина України, а також надав КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» ДОР письмову згоду на збір та обробку його персональних даних відповідно до положень Закону України «Про захист персональних даних».
Відповідь на запит вих. №13 від 15.01.2018 від імені приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_11 засобами поштового зв?язку була доставлена приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та разом з іншими документами стала підставою для проведення державної ресстрації права власності на квартиру АДРЕСА_3
Не пізніш як до 30.01.2018, більш точний час та місце не встановлено, особою_провадження відносно якої закрите на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України у невстановленому місці отримано завідомо підроблені документи, необхідні для оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_3 , а саме: договір дарування квартири № ВЕX 231625 від 02.04.2008 від ОСОБА_9 на ОСОБА_8 , відповідно до якого особу_провадження відносно якої закрите на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України було обдаровано вказаною квартирою.
30.01.2018, у невстановлений час, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на придбання права власності на майно шляхом обману, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, особа_провадження відносно якої закрите на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , маючи намір на придбання шляхом обману права на майно в особливо великих розмірах, достовірно знаючи, що ОСОБА_9 не вчиняла правочину щодо передання йому прав на квартиру АДРЕСА_3 , надав приватному нотаріусу Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_11 завідомо підроблений документ - договір дарування квартири № BEX 231625 від 02.04.2008 від ОСОБА_9 на особу_провадження відносно якої закрите на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, відповідно до якого останнього було обдаровано квартирою АДРЕСА_3 та особисто підписав заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права власності на вище зазначену квартиру.
Таким чином, особа_провадження відносно якої закрите на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України використав завідомо підроблений офіційний документ, а саме договір дарування квартири № BEX 231625 від 02.04.2008 від ОСОБА_9 на особу_провадження відносно якої закрите на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, відповідно до якого останнього було обдаровано квартирою АДРЕСА_3 та вчинив дії, щодо реєстрації за собою права власності на квартиру АДРЕСА_3 , вартість, якої становить 642 258 гривень.
Внаслідок умисних дій особи_провадження відносно якої закрите на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, вчинених за попередньою змовою з ОСОБА_5 , що виразилися у придбанні права на майно шляхом обману, в особливо великих розмірах, потерпілому ОСОБА_10 було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 642 258 гривень.
Вказаними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальний проступок відповідальність за який передбачена ч. 4 ст. 358 КК України, а саме, використання завідомо підробленого документа, а також злочин відповідальність за який передбачена ч. 4 ст. 190 КК України, а саме, придбання права на майно шляхом обману, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
6. Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою з особою_провадження відносно якої закрите на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України з маючи злочинний умисел спрямований на заволодіння 20000 (двадцятьма тисячами) доларів США, підшукав покупців на квартиру АДРЕСА_3 , право власності на яку 30.01.2018 особою_провадження відносно якої закрите на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України за попередньою змовою з ОСОБА_5 , злочинним шляхом зареєстровано за собою, 05.03.2018 прибув до приміщення ріелторського агентства «Домінанта», офіс якого розташований за адресою: АДРЕСА_5 , де було укладено договір від 05.03.2018 між особою_провадження відносно якої закрите на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України та ОСОБА_12 , згідно з умовами якого останній зобов?язується передати ОСОБА_12 кв. АДРЕСА_3 , а ОСОБА_12 зобов?язується сплатити вартість вказаної квартири в сумі, еквівалентній 20000 (двадцять тисяч) доларів США за офіційним курсом Національного банку України до 19.03.2018.
Крім того, 05.03.2018, ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою з особою_провадження відносно якої закрите на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України на вимогу потерпілої ОСОБА_12 , маючи на меті введення в оману останньої щодо дійсного власника квартири АДРЕСА_3 у присутності особи_провадження відносно якої закрите на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України особисто пред'явив для огляду ОСОБА_12 підроблений оригінал договору дарування квартири № BEX231625 від 02.04.2008 від ОСОБА_9 на особу_провадження відносно якої закрите на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, відповідно до якого останнього нібито було обдаровано квартирою АДРЕСА_3 .
У цей же день, 05.03.2018, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою з особою_провадження відносно якої закрите на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння грошовими коштами в сумі 20000 (двадцять тисяч) доларів США, що еквівалентно 530 718 гривень, що у 624 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є особливо великим розміром, шляхом обману, у приміщенні ріелторського агентства «Домінанта», офіс якого розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Виконкомівська, 11, отримав від потерпілої ОСОБА_12 грошові кошти у сумі 1000 (одна тисяча) доларів США, що еквівалентно 26 535 гривень, в рахунок оплати вартості квартири АДРЕСА_3 .
Однак внаслідок того, що ОСОБА_12 відмовилась від укладання договору купівлі-продажу вказаної квартири з особою_провадження відносно якої закрите на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України співучасниками не вчинено усіх дій, які вони вважали необхідними для доведення злочину до кінця.
Вказаними діями ОСОБА_5 вчинив злочин відповідальність за який передбачена ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, а саме, незакінчений замах на заволодінні майном шляхом обману, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
ІІІ. Позиція обвинувачених.
7. В судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину не визнав та пояснив, що ОСОБА_8 він знає з дитинства, так як той друг дідуся ОСОБА_5 .. Зі слів ОСОБА_8 . ОСОБА_5 відомо, що той отримував якесь майно у спадщину. Так як ОСОБА_8 не рідко звертався з різними правовими питаннями до ОСОБА_5 то коли той в кінці 2017-2018 зателефонував ОСОБА_5 і попросив дати консультацію повідомив, щодо права власності, це не здивувало ОСОБА_5 .. На початку 2018 обвинувачені зустрілись на пр. Гагаріна біля приватного нотаріуса ОСОБА_11 , куди на автомобілі БМВ Х5 приїхав чоловік на імя ОСОБА_13 . Цей чоловік показав ОСОБА_5 , як представнику ОСОБА_8 , документи про право на спадщину, зокрема, чи то заповіт чи то договір дарування, точно ОСОБА_5 не пам'ятає. У справжності документа у обвинуваченого сумнівів не виникло. Після цього ОСОБА_8 і ОСОБА_13 зайшли до нотаріуса ОСОБА_11 де вони оформили на ОСОБА_8 право власності на квартиру. Після чого всі роз'їхались, а через деякий час ОСОБА_8 зателефонував обвинуваченому і попросив йому допомогти. Вони зустрілися біля книжного ринку на вул. Московській в м. Дніпро, де ОСОБА_8 показав запит до БТІ від нотаріуса і попросив допомогти його подати. Вони разом зайшли в БТІ, де ОСОБА_5 подав запит, однак відповідь на нього не забирав. Приблизно через місяць ОСОБА_5 знову зателефонував ОСОБА_8 і повідомив, що його товариш попросив прибути в ріелторське агентство для операції з майном, та попросив поїхати з ним на що ОСОБА_5 погодився. Вони приїхали до агентства «Домінанта», де ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_13 , повідомив, що вони приїхали і за вказівкою останнього вони піднялись в офіс. Там ріелтери повідомили, що планується укладення договору купівлі-продажу квартири про що ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_8 , який здивувався. В ході розмови з'ясувалось, що не вистачає певних документів, а тому хтось зателефонував ОСОБА_13 і той через декілька хвилин привіз документ, за яким на вулицю вийшов ОСОБА_5 . Далі ОСОБА_8 всім повідомив, що квартира бабусі його товариша і підписав договір завдатку згідно якого він отримав 1000 доларів. Після цього вони вийшли на вулицю і до них приїхав раніше невідомий ОСОБА_5 чоловік, якому ОСОБА_8 віддав документи і 1000 доларів, а також повідомив, що квартиру продавати він не буде, так як його просили тільки оформити на себе нерухомість для уникнення податків. Через декілька днів ОСОБА_8 зателефонував якийсь чоловік і ОСОБА_8 зробив доручення на третю особу. ОСОБА_5 будь-якого відношення до оформлення і підробки документів не має, жодного разу в квартирі АДРЕСА_3 він не був. Через деякий час ОСОБА_5 зателефонувала потерпіла і просила повернути гроші на що ОСОБА_5 повідомив, що грошей у них не має. На момент затримання, ОСОБА_5 працював на посаді заступника директор «Зігфрід-М», де біля під'їзду був затриманий операми БТЛ, до нього застосували силу, наділи кайданки, привезли до слідчого, який запропонував зізнатись, на що обвинувачений відмовився і його відпустили.
8. В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 подав скаргу на дії та рішення прокурора в якій фактично просив визнати протиправними постанови прокурора від 23.07.2018 про об'єднання кримінальних проваджень № 12018040000000435 і № 12018040000000695 та про виділення 16.08.2018 з кримінального провадження № 12018040000000435 в окреме провадження № 1201804000000759, оскільки кримінальне провадження № 12018040000000435 було закінчене 27.04.2018 і обвинувальний акт направлено до суду. Хоча ухвалою суду від 04.06.2018 обвинувальний акт у цьому провадженні № 12018040000000435 і було повернуто прокурору, однак це не поновило досудове розслідування і не надавало прокурору право об'єднувати з кримінальним провадженням, досудове розслідування по якому закінчено, інше провадження, а потім виділяти з цього закінченого кримінального провадження інше провадження. (т. 3 а.с. 23)
9. ОСОБА_5 просив визнати недопустимим усі докази, так як слідчий отримавши 13.03.2018 заяву потерпілої про вчинення злочину, не вніс відомості до ЄРДР на підставі цієї заяви а почав проводити всі процесуальні дії у кримінальному провадженні № 42018040000000013 від 10.01.2018, яке розпочато задовго до подій, які інкримінуються обвинуваченим. Таким чином, всі докази були зібрані фактично без внесення відомостей о ЄРДР, а тому є недопустимими. (т. 6 а.с. 152).
10. Обвинувачений просив визнати недопустимими доказами протокол допиту ОСОБА_8 і протокол слідчого експерименту за його участі від 25.04.2018 в зв'язку з тим, що ці докази здобуті з істотним порушенням права обвинуваченого ОСОБА_8 на захист. Так, ОСОБА_8 було викрадено оперативним працівниками 24.04.2018 і він утримувався в квартирі до 25.04.2018 доки його не привезли до слідчого. Під час такого затримання обвинуваченому погрожували і фактично змусили дати показання щодо ОСОБА_5 . Це підтверджується тим, що 24.04.2018 слідчий дав доручення на залучення адвоката, хоча даних про затримання чи виклик ОСОБА_8 станом на 24.04.2018 не має, фотографією книги відвідувачів СУ ГУНП де видно час прибуття ОСОБА_8 і адвоката, протоколом роз'яснення обвинуваченому права на захист від 25.04.2018 о 09:20 годин, протоколом допиту ОСОБА_8 , який розпочався о 09:40 без адвоката, який з'явився лише о 10:40 годин, а також ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.06.2018, якою встановлено порушення права на захист обвинуваченого. Сам протокол слідчого експерименту складено з порушеннями, так як в ньому вказані не всі учасники слідчої дії, а протокол фактично не відтворює події, а фіксує показання обвинуваченого, що слід оцінювати як допит. (т. 6 а.с. 157, 191).
ІV. Надані сторонами кримінального провадження і досліджені у судовому засіданні докази.
ІV.1. Процесуальні рішення сторони обвинувачення
11. Витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42018040000000013 від 10.01.2018 року датований 19.04.2018, посвідчений підписом слідчого ОСОБА_14 згідно якого на підставі заяв, які надійшли 10.01.2018 року, до ЄРДР внесено відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.(т.1 а.с.1-2, кп 0013, витребуване за рішення суду)
12. Витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42018040000000013 від 10.01.2018 року, датований 10.01.2018 посвідчений підписом прокурора ОСОБА_15 згідно якого встановлено, що на підставі заяв, які надійшли 10.01.2018 року, до Реєстру внесено відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.(т.1 а.с.3-4, кп 0013, витребуване за рішення суду)
13. Постанова про створення слідчої групи для розслідування кримінального правопорушення від 30.01.2018 у кримінальному провадженні № 42018040000000013 від 10.01.2018, якою визначено групу слідчих у складі: слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_16 ; слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_14 ; слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_17 ; старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_18 ; старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_19 (т.1 а.с.13, кп 0013, витребуване за рішення суду)
14. Постановою про визначення групи прокурорів (процесуальних керівників ) від 07.02.2018 у кримінальному провадженні № 42018040000000013 від 10.01.2018 . (т.1 а.с.11-22, кп 0013, витребуване за рішення суду)
15. Постанова про створення слідчої групи для розслідування кримінального правопорушення від 05.04.2018 у кримінальному провадженні № 42018040000000013 від 10.01.2018, якою визначено:
- слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_16 ;
- слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_14 (т.7 а.с.)
16. Постанова прокурора про виділення матеріалів досудового розслідування від 24.04.2018 року, згідно якої встановлено, що з кримінального провадження №42018040000000013 в окреме провадження за фактом вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України виділено ряд матеріалів досудового розслідування в оригіналах та копіях, згідно змісту вказаної постанови(т.4 а.с.6-10)
17. Витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12018040000000435 від 24.04.2018 року, посвідчений підписом слідчого ОСОБА_16 , згідно якого встановлено, що на підставі заяв, які надійшли 24.04.2018 року, до Реєстру внесено відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України; також на підставі заяв від 10.01.2018 року внесено відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України; крім того, за заявами від 22.06.2018 року до Реєстру внесено відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.(т.4 а.с.1-5).
18. Постанова про визначення групи прокурорів (процесуальних керівників) від 24.04.2018 у кримінальному провадженні № 12018040000000435 від 24.04.2018.
19. Постанова прокурора про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 24.04.2018 року, якої було об'єднано матеріали досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12018040000000435 від 24.04.2018 з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018040000000436 від 24.04.2018, присвоївши їм єдиний номер №12018040000000435 (т.4 а.с. 11-13);
20. 25.04.2018 року у кримінальному провадженні № 42018040000000435 від 24.04.2018 ОСОБА_8 повідомлено про підозру вчиненні злочинів передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України. (т. 6 а.с. 63)
21. 07.05.2018 кримінальне провадження № 42018040000000435 від 24.04.2018 відносно ОСОБА_8 надійшло до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, однак ухвалою суду від 04.06.2018 залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.07.2018 обвинувальний акт 16.07.2018 повернуто прокурору. (т. 1 а.с. 149)
22. Постанова про створення слідчої групи для розслідування кримінального правопорушення від 15.05.2018 у кримінальному провадженні № 42018040000000013 від 10.01.2018, якою визначено: слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_16 ; слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_14 ; слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_17 ; старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_18 ; слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_19 (т.7 а.с.)
23. 22.06.2018 до ЄРДР внесено відомості № 12018040000000628 про вчинення злочинів передбачених ч. 4 ст. 190 України. (т.4 а.с. 223-224). (т. 6 а.с. 223)
24. Постанова про визначення групи прокурорів (процесуальних керівників) від 23.06.2018 у кримінальному провадженні № 12018040000000628 від 22.06.2018.
25. Постанова прокурора про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 23.06.2018, якою було об'єднано матеріали досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12018040000000628 від 22.06.2018 з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018040000000013 від 10.01.2018 року присвоївши їм єдиний номер № 42018040000000013; (т. 6 а.с. 1)
26. 23.06.2018 року у кримінальному провадженні № 42018040000000013 від 10.01.2018 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України. (т. 6 а.с. 19)
27. Постанова про визначення групи прокурорів (процесуальних керівників) від 06.07.2018 у кримінальному провадженні № 42018040000000013 від 10.01.2018.
28. Постановою про виділення матеріалів досудового розслідування від 20.07.2018 з кримінального провадження № 42018040000000013 від 10.01.2018 в окреме провадження виділено матеріали за фактом вчинення ОСОБА_5 злочинів відповідальність за які передбачена ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України (т. 6 а.с. 92, 100).
29. Витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12018040000000695 від 20.07.2018 року, посвідчений підписом слідчого ОСОБА_16 , згідно якого встановлено, що на підставі заяв, які надійшли 10.01.2018 року, до Реєстру внесено відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України; також на підставі заяви від 22.06.2018 року внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч. 4 ст. 190 КК України. (т.6 а.с.100-102)
30. Постанова про визначення групи прокурорів (процесуальних керівників) від 20.07.2018 у кримінальному провадженні № 12018040000000695 від 20.07.2018.
31. Постанова про створення слідчої групи для розслідування кримінального правопорушення від 23.07.2018 у кримінальному провадженні № 12018040000000695 від 20.07.2018, якою визначено: слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_16 ; слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_14 ; слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_17 ; старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_18 ; слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_19 .
32. 23.07.2018 року у кримінальному провадженні № 42018040000000695 від 20.07.2018 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочинів передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України. (т. 6 а.с. 111);
33. 23.07.2018 року у кримінальному провадженні № 42018040000000695 від 20.07.2018 ОСОБА_8 повідомлено про підозру вчиненні злочинів передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України. (т. 6 а.с. 63)
34. Постанова прокурора про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 23.07.2018, якою було об'єднано матеріали досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12018040000000435 від 24.04.2018 з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018040000000695 від 20.07.2018 року присвоївши їм єдиний номер № 12018040000000435; (т. 6 а.с. 120)
35. 23.07.2018 до ЄРДР внесено відомості № 12018040000000435 про вчинення злочинів передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 і ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України. (т. 4 а.с. 1).
36. Постанова про виділення матеріалів досудового розслідування від 16.08.2018 з кримінального провадження № 12018040000000435 від 24.04.2018 в окреме провадження.(т.6.а.с.129-133) за фактом вчинення ОСОБА_5 злочинів відповідальність за які передбачена ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.
37. Витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12018040000000759 від 16.08.2018 року, посвідчений підписом слідчого ОСОБА_16 , згідно якого встановлено, що на підставі заяв, які надійшли 10.01.2018 року, до Реєстру внесено відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України; також на підставі заяви від 22.06.2018 року внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч. 4 ст. 190 КК України. (т.6 а.с.134-136)
38. Постанова про створення слідчої групи для розслідування кримінального правопорушення від 16.08.2018 у кримінальному провадженні № 12018040000000759 від 20.07.2018, якою визначено: слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_16 ; слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_19 .
39. Постанова про визначення групи прокурорів (процесуальних керівників) від 16.08.2018 у кримінальному провадженні № 12018040000000759 від 16.08.2018.
40. 16.08.2018 року до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадження № 12018040000000435 відносно ОСОБА_20 по ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 ККУ (т. 1.с. 27)
41. 06.09.2018 року до до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадження № 12018040000000759 відносно ОСОБА_21 по ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 ККУ (т. 3 а.с. 26)
42. 24.05.2019 кримінальні провадження 12018040000000435 і 12018040000000759 об'єднані в одне провадження (т. 2 ас. 84)
43. Копія Довіреності (38АА2447297) від 07.03.2018 року, якою ОСОБА_10 уповноважує свою дружину ОСОБА_9 на прийняття спадщини та ведення спадкової справи з правом отримання свідоцтва про право на спадщину на майно залишеного після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 . (т.4 а.с. 27-32)
44. Ксерокопія свідоцтва про народження ОСОБА_10 , яким підтверджується, що ОСОБА_9 є його матір'ю. (т.4 а.с. 24)
45. Постановою слідчого ОСОБА_16 від 14.03.2018 у кримінальному провадженні № 42018040000000013 від 10.01.2018 залучено як потерпілого ОСОБА_10 (т. 4 а.с. 14), а постановою від 15.03.2018 залучено представника потерпілого ОСОБА_22 (т. 4 а.с. 17) (т.4 а.с. 24)
46. Постановою слідчого ОСОБА_16 від 15.03.2018 у кримінальному провадженні № 42018040000000013 від 10.01.2018 визнано речовим доказом квартиру АДРЕСА_3 . (т. 4 а.с. 44) і ухвалою суду за його клопотанням накладено арешт на квартиру (т. 4 а.с. 45).
VІ.2. Докази вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України
47. Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 26.03.2018 року, опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду (т.4 а.с. 47-50) в ході якого було вилучено матеріали реєстраційної справи № 1477343912101 стосовно реєстрації права власності за адресою: АДРЕСА_6 .
48. Свідоцтво про право власності на житло від 30.07.1993 р. та копія технічного паспорту на квартиру, згідно яких власником квартири АДРЕСА_3 є ОСОБА_9 . (т.4 а.с. 61-64)
49. Копія договору дарування квартири від 02.04.2008 згідно якого ОСОБА_9 подарувала ОСОБА_8 квартиру АДРЕСА_3 , посвідчений приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_23 на нотаріальному бланку № ВЕХ 231625 (т. 4 а.с. 65).
50. Інформаційна довідка з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, згідно якому приватний нотаріус ОСОБА_23 отримала та витратила бланк №ВЕХ 231625 датою витрачення бланку є 02.04.2008. код витрачання бланку - 1 - договір про відчуження нерухомого майна, крім земельних ділянок. (т.4 а.с. 66).
51. Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 27.03.2018 року, опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду (т.4 а.с. 90-93) в ході якого було вилучено матеріали стосовно договору дарування частки квартири за адресою: АДРЕСА_7 .
52. Фотокопія договору дарування частки квартири за адресою: АДРЕСА_7 (№ВЕХ 231625) від 02.04.2008 року, в якому зазначено, що ОСОБА_24 дарує своїй малолітній дочці ОСОБА_25 , цей договір посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_23 (т.4 а.с. 94, 148-149)
53. Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні повідомив що йому належала на праві власності частина трикімнатної квартири АДРЕСА_8 , яку він в 2008 році подарував своїй доньці ОСОБА_25 , посвідчивши договір дарування у нотаріуса. Оригінал цього договору він зберігав вдома по АДРЕСА_9 і надав його для огляду на пр. Правди в поліції.
54. Заява про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_3 подана ОСОБА_8 приватному нотаріусу ДНО ОСОБА_11 30.01.2018 і квитанції про сплату 30.01.2018 ОСОБА_8 зборів за реєстрацію права власності. (т. 4 а.с. 54).
55. Висновок експерта №28/1.1./259 від 27.04.2018 року, згідно якого в ході проведення судової почеркознавчої експертизи в рамках кримінального провадження №42018040000000013 від 10.01.2018 року встановлено, що підписи та рукописні записи в заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень(щодо права власності) №26507225 від 30.01.2018 року виконані ОСОБА_8 (т.4 а.с.176-183)
56. Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 31.05.2018 року, опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду (т.4 а.с. 110) в ході якого було вилучено інвентаризаційну справу № 29618-Ю щодо квартири АДРЕСА_3 .
57. Запит приватного нотаріуса ДНО ОСОБА_11 від 15.01.2018 № 13 про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_3 з матеріалів інвентаризаційної справи отримана ДМБТІ 16.01.2018, копія паспорта ОСОБА_5 та згода на обробку персональних даних ОСОБА_5 від 16.01.2018 в цій справі. (т. 4 а.с. 121, 122, 125).
58. Висновок експерта №28/1.1./357 від 18.06.2018 року, згідно якого в ході проведення судової почеркознавчої експертизи в рамках кримінального провадження №42018040000000013 від 10.01.2018 року встановлено, що підписи від імені ОСОБА_5 в згоді про збір та обробку персональних даних за адресою: АДРЕСА_10 від 16.01.2018 року виконані ОСОБА_5 (т.6 а.с.87-91)
59. Довідка від 23.01.2018 №739 «Дніпропетровського міжміського бюро технічної інвентаризації» на запит ПН ДНО ОСОБА_11 від 15.01.2018 згідно якого станом на 31.12.2012 в інвентаризаційній справі за адресою АДРЕСА_6 містяться відомості про право приватної власності на квартиру за гр. ОСОБА_9 . (т.4 а.с. 60, 123).
60. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.02.2018 року видане та підписане державним реєстратором ОСОБА_11 про проведення державної реєстрації права власності на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_6 (т.4 а.с. 70).
61. Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, згідно якому за ОСОБА_8 , зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3 . (т.4 а.с. 71).
62. Заява про внесення змін до запису до Державного реєстру речових прав на квартиру АДРЕСА_3 подана ОСОБА_8 приватному нотаріусу ДНО ОСОБА_11 07.02.2018. (т. 4 а.с. 76).
63. Рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якому приватний нотаріус розглянула заяву про внесення змін до запису за №26654738 через помилку. (т.4 а.с. 87).
64. Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, згідно якому за ОСОБА_8 , зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3 . (т.4 а.с. 88) .
65. Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.04.2018 згідно якої квартира АДРЕСА_3 належить на праві власності ОСОБА_8 , яке зареєстроване 30.01.2018 Приватним нотаріусом ОСОБА_11 на підставі договору дарування від 02.04.2008 посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_23 (т. 6 а.с. 57)
66. Копія технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_3 , виготовленого станом на 15.09.2016 згідно якого власником квартири вказано ОСОБА_8 (т. 6 а.с. 9)
67. Свідок ОСОБА_11 в залі судового засідання повідомила, що вона приватний нотаріус, однак ОСОБА_8 та нотаральних дій по квартирі АДРЕСА_3 не пам'ятає.
68. Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.04.2018 року за участі ОСОБА_11 в ході якого свідок впізнала ОСОБА_8 який звертався для оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_3 . (т.4 а.с. 144-147)
69. Потерпілий ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що він проживає на території РФ з 2004 року і в 2017 році йому стало відомо про те, що його мама ОСОБА_9 , яка була власником і проживала в квартирі АДРЕСА_3 , померла. Потерпілий з дружиною приїхали до Дніпра, поховали ОСОБА_9 , подали документи про прийняття у спадщину квартири померлої і поїхали додому, щоб вичекати півроку. На початку березні 2018 року потерпілому ОСОБА_10 зателефонувала сусідка ОСОБА_26 з кв. АДРЕСА_11 , яка повідомила про людей, які проникли до квартири його мами і виносять речі з неї. У потерпілого ОСОБА_10 не було можливості приїхати, а тому приїхала його дружина ОСОБА_9 , яка дізналась, що квартиру має намір продати ОСОБА_8 , якому ОСОБА_9 начебто продала квартиру. Потерпілий вважає, що його матір не могла подарувати квартиру ОСОБА_8 , який жодного відношення до їх сім'ї не має, тим паче, що за життя потерпілий спілкувався з матір'ю телефоном і остання не повідомляла про продаж квартири. Спадщину потерпілий не зміг оформити, так як на квартиру накладено арешт.
70. Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні повідомила, що вона дружина потерпілого ОСОБА_10 .. Вони проживають в РФ і в кінці листопада 2017 року від сусідки її свекрухи ОСОБА_9 - ОСОБА_27 , свідкові стало відомо про смерть свекрухи ОСОБА_9 , яка до смерті проживала у власній квартирі на АДРЕСА_12 . В грудні 2017 року свідок разом з чоловіком прилетіли в Дніпро, переконались, що усі речі в квартирі на місці, хоча квартира була відчинена. Вони прибрали в квартирі, замінили двері, а ключі дали сусідці, щоб вона могла здійснювати контроль за квартирою. Після цього вони повернулись до місця проживання, а через деякий час сусідка зателефонувала і повідомила про те, що квартира продається. В березні 2018 року свідок приїхала до м. Дніпра для з'ясування ситуації і коли зайшла в квартиру, то виявила, що з квартири вивезені всі речі. Свідок зустрілась з жінкою на яку вказала сусідка, і та жінка показала копії документів, в яких було зазначено, що власником квартири АДРЕСА_3 є ОСОБА_8 , якого свідок раніше не знала. Після цього свідок звернулась до поліції, та порекомендувала зробити те саме ОСОБА_12 .
71. Свідок ОСОБА_28 в залі судового засідання повідомила, що вона сусідка ОСОБА_9 , яка жила по АДРЕСА_13 , а її найближчий родич - син, який живе в РФ. Одного дня свідок побачила, що двері в квартирі АДРЕСА_3 відчинені, а вдома нікого не було. ОСОБА_28 , викликала поліцію, які зайшли, оглянули квартиру знайшли паспорт ОСОБА_9 але сказали, що залишать паспорт в квартирі, після чого залишили квартиру та забили двері цвяхами. На ранок двері квартири були відкриті і свідок знову викликала патруль. Приблизно через тиждень свідок бачила як молоді люди виносили з квартири АДРЕСА_14 речі, та вантажили їх в автомобіль. Свідок знайшла сина ОСОБА_9 через родичів і повідомила, що не може знайти ОСОБА_9 , а на початку листопада ОСОБА_28 лпізнавала ОСОБА_9 в морзі. В це же час приблизно приходили дві дівчини, які начебто хотіли купити квартируі свідок здивувалась, що квартира продається. Коли приїхали родичі ОСОБА_9 , вони поставили нові двері, змінили замки та дали ключі їх знайомій та ОСОБА_28 . Через деякий час ОСОБА_29 намагалась відчинити квартиру, але замок було змінено. Після цього свідок бачила як якісь люди виносили з квартири холодильник, але не змогла їх зупинити. Через декілька днів ОСОБА_29 бачила хлопців які намагалися пройти в квартиру і один сказав, що він за проханням нового господаря квартири прийшов зняти показання лічильника. ОСОБА_29 пригрозила що викличе поліцію і чоловік швидко зник. ОСОБА_5 і ОСОБА_8 свідок жодного разу не бачила.
72. Висновок оціночно-будівельної експертизи №1568-18 від 10.04.2018, згідно якого ринкова вартість квартири АДРЕСА_3 станом на 30.01.2018 року, становить 642 258,00 ( шістсот сорок дві тисячі двісті п'ятдесят вісім) гривень.
ІV.3. Докази вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України
73. Договір про надання послуг від 05.03.2018 р. укладений між агентством нерухомості «Домінанта» та ОСОБА_12 про надання консультаційних послуг з придбання квартири АДРЕСА_3 .(т. 6 а.с. 5)
74. Копія попереднього договору між ОСОБА_8 та ОСОБА_12 від 05.03.2018р. виконаний на бланку АН «Домінанта», згідно з умовами якого ОСОБА_8 зобов'язується передати у власність ОСОБА_12 кв. АДРЕСА_3 , а ОСОБА_12 зобов'язується сплатити вартість вказаної квартири в сумі еквівалентній 20 000 (двадцять тисяч) доларів США за офіційним курсом Національного банку України до 19.03.2018. При цьому, ОСОБА_12 передала ОСОБА_8 1000 доларів США в якості авансу. (т.6 а.с. 4);
75. Висновок експерта №28/1.1./385 від 06.07.2018 року, згідно якого в ході проведення судової почеркознавчої експертизи в рамках кримінального провадження №42018040000000013 від 10.01.2018 року встановлено, що підпис від імені ОСОБА_8 в графі «Сторона 1" в договорі між ОСОБА_8 та ОСОБА_12 від 05.03.2018 та рукописні записи від імені ОСОБА_8 в графі «Сторона 1" договорі між ОСОБА_8 та ОСОБА_12 від 05.03.2018 виконані ОСОБА_8 (т.6 а.с.27-31)
76. Заява ОСОБА_12 від 12.03.2018 про відмову від придбання квартири АДРЕСА_3 в зв'язку з новими обставинами. (т. 6 а.с. 7)
77. Копія розписки про те, що ОСОБА_12 отримала 500 доларів США від ОСОБА_30 внесені нею раніше як попередня оплата за послуги АН «Домінанта» та розписка ОСОБА_30 про передачу цих коштів ОСОБА_12 (т. 6 а.с. 13, 14)
78. Протокол проведення слідчого експерименту від 25.04.2018 у кримінальному провадженні № 12018040000000435 за участю підозрюваного ОСОБА_8 в ході проведення якого ОСОБА_8 в присутності адвоката показав місця в яких він зустрічався з ОСОБА_5 та пояснив, що ОСОБА_5 він знає з народження і приблизно в середині січня 2018 року ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , зустрілися в центрі міста, де під час бесіди ОСОБА_5 повідомив, що у його знайомого померла бабуся та з ціллю, щоб квартира не відійшла державі запропонував оформити квартиру на ОСОБА_8 , за продаж від якої останній отримав би винагороду. Через пару днів ОСОБА_8 та ОСОБА_5 зустрілися на пр. Гагарина, 63, де зайшли до приватного нотаріуса ОСОБА_11 .. В приміщенні нотаріальної контори ОСОБА_8 було надано якісь документи на підпис. При цьому обвинувачений підтвердив, що в заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №26507225 вiд 30 січня 2018 року та заяві про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №26654738 від 07 лютого 2018 року стоять його пiдписи та написаний рукописний текст «Документи отримав в повному обсязі». На початку березня, за вказівкою ОСОБА_5 ОСОБА_8 прибув на вул. Виконкоміську, 11, де знаходиться ріелторська контора «Домінанта» та від ОСОБА_5 отримав документи на квартиру АДРЕСА_3 з технічним паспортом. Піднявшись на другий поверх та зайшовши до контори, він побачив в приміщенні 4 жінки (2 покупці, 1 ріелтор та ще одна жінка). Обвинувачений надав усі документи та ріелтор почала готувати документи. З'ясувалось, що не вистачало якогось документа, а тому ОСОБА_5 зателефонував комусь щоб підвезли необхідний документ. Ріелтор повідомила, що ОСОБА_8 повинні надати 1000 доларів США завдатку і покупателька поклала їх на стіл. ОСОБА_5 взяв ці гроші і забрав їх собі. Далі, ріелтор надала ОСОБА_8 договір для підпису, який покупателька також підписала. Після чого ОСОБА_8 разом з ОСОБА_5 вийшли з контори, де під час розмови ОСОБА_8 зрозумів, що ОСОБА_5 намагається продати квартиру незаконним шляхом. Після розмови ОСОБА_8 повідомив, що не хоче більше в цьому приймати участі. Через декілька днів ОСОБА_8 знову зустрівся з ОСОБА_5 , щоб вирішити ситуацію з квартирою так як вона оформлена на ОСОБА_8 , вони поїхали до нотаріуса на ж/м Комунар, де ОСОБА_8 надав довіреність на вказану квартиру раніше невідомому ОСОБА_8 громадянину ОСОБА_31 (т.6 а.с. 68-74).
Також в ході судового розгляду було переглянуто відеозапис слідчого експериментам, яким підтверджуються обставини описані в протоколі, а також видно, що обвинувачений в присутності захисника дає показання спокійно, без підказок і самостійно вказує напрямок руху учасників слідчого експерименту. При цьому він не вказує про те, що право власності на квартиру він набув в 2008 році та не вказує про наявність третьої особи у його відносинах з ОСОБА_5 .
79. Потерпіла ОСОБА_12 в судовому засіданні повідомила що в січні 2018 вона за допомогою ріелторів шукала для придбання двокімнатну квартиру. ОСОБА_32 , через ріелтора Вероніку знайшла квартиру АДРЕСА_3 вартістю 21 000 доларів і потерпіла з сестрою її оглянула за участю іншого ріелтора ОСОБА_33 та друзів господаря квартири ОСОБА_34 і ОСОБА_35 , які відкрили квартиру і пояснили що господар з дружиною в лікарні, а квартира продається, так як терміново потрібні гроші. Потерпілій квартира сподобалась і вона вирішила її придбати на що ріелтори сказали, що суму в 21 000 доларів США не треба озвучувати при господарях. 05.03.2018 ОСОБА_12 приїхала в ріелторське агентство «Домінанта» офіс якого розташовано за адресою в м. Дніпро по вул. Виконкомівська, 11 для укладення договору-завдатку. В агентстві її зустріла директор ОСОБА_36 , ріелтори ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 і ОСОБА_41 . ОСОБА_36 повідомила, що господар квартири буде з представником і всі питання мають вирішувати з ним. Через деякий час приїхали ОСОБА_8 і ОСОБА_5 . Обвинувачений ОСОБА_8 говорив, що не розуміється в документах, а тому все має вирішувати ОСОБА_5 , а також повідомив, що квартира належала його бабусі, яка померла 10 років тому і вона не використовувалась весь цей час, а зараз він має намір продати квартиру, так як йому терміново потрібні гроші. В ході перевірки документів продавець надав лише техпаспорт на квартиру оформлений 2017 роком, а тому потерпіла попросила правовстановлюючий документ на що ОСОБА_5 вийшов, кудись зателефонував, а через півгодини зайшов в кабінет з договором, однак без витягу. ОСОБА_12 почала вимагати витяг до договору на що ОСОБА_42 сказала, що це не обов'язково, тим паче що вона перевірила квартиру у трьох нотаріусів. Так як потерпіла вірила агентству, то вирішила підписати договір завдатку згідно умов якого 500 доларів вона передала агентству, а 1000 доларів ОСОБА_8 . Коли потерпіла поклала гроші для ОСОБА_8 на стіл, то їх взяв ОСОБА_5 і частину дав ОСОБА_8 , що викликало здивування потерпілої, так як не логічно коли представник дає гроші господарю, а не навпаки. Через декілька днів, потерпіла з сестрою пішли познайомитись з майбутніми сусідами, які повідомили, що господарка квартири померла при загадкових обставинах в кінці 2017 року, у померлої є спадкоємець, який проживає в РФ, квартира не продається і назвали потерпілу шахрайкою. Вона зрозуміла, що їх намагаються обманути, а тому зателефонувала ріелтору ОСОБА_43 , якій розповіла почуту інформацію та повідомила, що скасовує угоду. Того ж вечора потерпіла з сетрою, чоловіком та ОСОБА_44 знову пішли до сусідів, де останні все розповіли повторно. Незважаючи на це ОСОБА_38 продовжувала вмовляти купити квартиру так як з документами все гаразд, на що ОСОБА_12 категорично відмовилась і забажала повернути завдаток. ОСОБА_38 зателефонувала ОСОБА_45 , яка пообіцяла повернути завдаток і призначила день зустрічі, однак в цей день в агентство ОСОБА_8 і ОСОБА_5 не приїхали, а ріелтори почали обвинувачувати потерпілу в тому що вона знайшла іншу квартиру і хоче відмовитись від угоди. При цьому ОСОБА_37 повідомила, що ОСОБА_8 , витратив гроші на комуналку і коли вони знайдуть нових покупців і отримають від них завдаток в 1000 доларів, то повернуть кошти потерпілій. ОСОБА_42 запропонувала забрати 500 доларів надані агентству і написати розписку, що претензій не має, однак потерпіла забрала завдаток тільки 19.03.2018. Також в цей період потерпіла намагалась зустрітись з ОСОБА_5 , однак той весь час зустріч переносив і говорив, що поверне гроші, коли знайдеться інший покупець. Також потерпіла намагалась зустрітись з дружиною спадкоємця квартири ОСОБА_46 , однак та викликала поіцію і тоді потерпіла написала заяву про злочин. 1000 доларів США завдатку їй до цього часу не повернуто.
80. Протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.07.2018 та від 20.03.2018 року за участі ОСОБА_12 в ході якого свідок впізнала ОСОБА_8 , який 05.03.2018 в АН «Домінанта» видавав себе за власника квартири АДРЕСА_3 . (т.6 а.с. 44-47, а.с. 132-135)
81. Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.03.2018 року за участі ОСОБА_12 в ході якого свідок впізнала ОСОБА_5 , який представлявся на ім'я ОСОБА_47 (т. 4 а.с. 127-130).
82. Свідок ОСОБА_48 в судовому засіданні пояснила, що вона сестра потерпілої ОСОБА_12 і допомагала останній у виборі та придбанні квартири. Потерпіла через ріелторів знайшла квартиру АДРЕСА_3 , яку вони оглянули 04.03.2018 разом з ріелтором та ОСОБА_49 і ОСОБА_50 , які представились друзями власника квартири та відчинили квартиру. Потерпілій вони повідомили, що власник за сімейними обставинами не зміг з'явитись, а документи на квартиру надасть при укладенні договору завдатку. Квартира виявилась не житловою, так як там не було речей власників і потерпіла вирішила її придбати, а тому домовились про зустріч в АН “Домінанта» для укладення договору завдатка. Наступного дня свідок з потерпілої прийшли до АН «Домінанта» розташованому по вул. Виконкомівська, 11 в м. Дніпро, де їх зустріли два ріелтора, ОСОБА_51 , ОСОБА_40 і директор агенства ОСОБА_42 . Через деякий час приїхали ОСОБА_8 і ОСОБА_5 , які привезди з документів тільки техпаспорт на квартиру і на вимогу потерпілої ОСОБА_5 комусь зателефонував і через півгодини йому привезли договір дарування на квартиру до якого не було додано витягу. ОСОБА_36 заспокоїла потерпілу, пояснивши, що витяг можна замовити у будь-якого нотаріуса. Під час перемовин ОСОБА_8 більше мовчав, а говорив ОСОБА_5 . Коли підписали договір завдатку ОСОБА_12 поклала 1000 доларів на стіл, їх взяв ОСОБА_5 , перерахував і передав ОСОБА_8 200 чи 300 доларів. Також обговорювали питання комунальної заборгованості і ОСОБА_5 переконував, що всі довідки про відсутність заборгованості будуть надані. Також ОСОБА_12 сплатила 500 чи 1000 доларів агенству. Через деякий час потерпіла приїхала до майбутніх сусдів, які повідомили, що власником квартири яку потерпіла мала намір придбати є син, померлої бабусі, який живе в РФ і потерпіла зрозуміла, що ОСОБА_8 не власник, а тому скасувала угоду і намагалась повернути завдаток, однак ОСОБА_5 завдаток так і не повернув.
83. Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.03.2018 року за участі ОСОБА_48 в ході якого свідок впізнала ОСОБА_5 , який представлявся ОСОБА_52 . (т.4 а.с. 140-143).
84. Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.03.2018 року за участі ОСОБА_48 в ході якого свідок впізнала ОСОБА_8 , який в АН «Домінанта» видавав себе за власника квартири АДРЕСА_3 та намагався продати її. (т.4 а.с. 136-139).
85. Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.07.2018 року за участі ОСОБА_48 в ході якого свідок впізнала ОСОБА_8 який 05.03.2018 в АН «Домінанта» видавав себе за власника квартири АДРЕСА_3 . (т.6 а.с. 48-51)
86. Свідок ОСОБА_53 в судовому засіданні пояснила, що в 2018 році вона працювала ріелтором в агентстві «Партнер». До неї, як до юриста, звернулась її знайома ріелтор ОСОБА_54 з метою перевірки свідком документів на квартиру АДРЕСА_3 . Свідок перевірила реєстрацію права власності, яка була свіжа, відсутність арештів та була присутня при укладенні договору завдатку в АН “Домінанта», де були ОСОБА_54 , ОСОБА_36 , ОСОБА_55 , які представились друзями власника квартири, потенційний покупець ОСОБА_12 з сестрою і продавець ОСОБА_8 зі своїм юристом ОСОБА_5 . Продавець привіз техпаспорт на квартиру, однак не привіз договір, а тому ОСОБА_5 комусь телефонував і через півгодини договір привезли і за ним виходив ОСОБА_5 . Всі перемовини також вів ОСОБА_5 , вони обговорили завдаток в розмірі 1000 доларів США, які покупець передала продавцеві, а той завбрав їх собі і підписав договір завдатку. Пізніше свідкові від слідчого стало відомо, що правовстановлюючі документи були підроблені.
87. Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.05.2018 року за участі ОСОБА_53 в ході якого свідок впізнала ОСОБА_5 як чоловіка який був присутній з ОСОБА_8 під час укладення попереднього договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 . (т.4 а.с. 213-216)
88. Свідок ОСОБА_56 судовому засіданні пояснила, що вона працює ріелтером, а ОСОБА_12 це її клієнтка, яка в 2018 році зателефонувала і попросила допомогти придбати квартиру на ж/м Червоний камінь. Свідок через колегу ОСОБА_57 організувала зустріч сімейною парою, яка представляла продавців при продажу квартири і які хотіли заробити на продажу 1000 доларів США. Чоловіка звали ОСОБА_51 , а ім'я жінки свідок не згадала. При перегляді квартири свідок не була присутня, однак була присутня при передачі завдатку в АН “Домінанта», де зібрались ОСОБА_12 з сестрою, представники агентства, сімейна пара від продавця, а через деякий час під'їхав продавець і його представник - ОСОБА_58 , які привезли документи на квартиру, однак якогось документу не вистачало. ОСОБА_58 комусь зателефонував і через деякий час вийшов з кабінету, та повернувся тримаючи в руках документ. Після чого ОСОБА_12 з продавцем уклали договір завдатку і покупець передала 1000 доларів США продавцю, які забрав ОСОБА_58 . Наступного дня ОСОБА_12 , зателефонувала свідкові і повідомила, що від сусідів дізналась про те, що квартира не могла бути подарована, так як вона спадкова. Того ж вечора свідок разом із ОСОБА_12 знову прийшли до сусіда і з'ясували, що квартира не може бути продана. Сусід при зустрічі повідомив, що у померлої власниці квартири є діти, і вони мають приїхати незабаром.
89. Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.05.2018 року за участі ОСОБА_59 в ході якого свідок впізнала ОСОБА_5 як чоловіка який був присутній з ОСОБА_8 під час укладення попереднього договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 . (т.4 а.с. 209-212)
90. Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.07.2018 року за участі ОСОБА_60 в ході якого свідок впізнала ОСОБА_8 , який 05.03.2018 в АН «Домінанта» видавав себе за власника квартири АДРЕСА_3 . (т.6 а.с. 32-35)
91. Свідок ОСОБА_61 в судовому засіданні пояснила, що вона працює заступником директора ріелторського агентства «Домінанта». Перед 8-м березнем 2018 року ріелтор їх агентства ОСОБА_38 підібрала для ОСОБА_12 квартиру, яку покупець оглянула і вирішила придбати. В АН “Домінанта» зібрались декілька ріелторів, якась сімейна пара, яка представляла продавців, а також приїхав ОСОБА_8 , з ОСОБА_62 надав документи на квартиру, однак одного не вистачало і його хтось привіз та передав ОСОБА_5 за межами офісу. Свідок особисто бачила договір дарування і він не вкиликав сумнівів у його справжності. ОСОБА_5 свідок сприймала як помічника продавця, який сам боявся проводити угоду купівлі-продажу. Покупець ОСОБА_12 і ОСОБА_8 підписали договір завдатка і Перетятько передала 1000 доларів США продавцю і 500 доларів США за послуги агентства. Хто саме взяв гроші продавця свідок не пам'ятає. Через тиждень ОСОБА_12 зателефонувала схвильована і сказала що квартира не належить продавцю, а тому попросила повернути кошти. Свідок зателефонувала ОСОБА_5 і попросила повернути кошти, проти чого той не заперечува, однак так і не повернув.
92. Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.07.2018 року за участі ОСОБА_63 в ході якого свідок впізнала ОСОБА_8 який 05.03.2018 в АН «Домінанта» видавав себе за власника квартири АДРЕСА_3 . (т.6 а.с. 36-39)
93. Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.05.2018 року за участі ОСОБА_64 в ході якого свідок впізнала ОСОБА_5 як чоловіка який був присутній з ОСОБА_8 під час укладення попереднього договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 . (т.4 а.с. 201-204)
94. Свідок ОСОБА_65 в залі судового засідання пояснила, що вона працює рієлтором агентства «Партнер» і взимку 2018 від знайомої ОСОБА_66 дізналась про продаж квартири по АДРЕСА_15 за 21 000 доларів. Зі слів ОСОБА_67 господар хотів продати квартиру так як вона стоїть і йому не потрібна. Свідок разом з ОСОБА_68 та її чоловіком показували квартиру 5-6 клієнтам і останні повідомили, що готові купити. Через деякий час зустрічались в офісі АН “Домінанта» для укладення договору завдатка де спочатку була і свідок, однак вона не дочекалась укладення договору, а тому не бачила чи передавались гроші і кому саме. Під час укладення договору завдатку були присутні продавець ОСОБА_8 і його племінник ОСОБА_5 , які дали не всі документи на квартиру і якийсь документ довозили.
95. Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.07.2018 року за участі ОСОБА_69 в ході якого свідок впізнала ОСОБА_8 , який 05.03.2018 в АН «Домінанта» видавав себе за власника квартири АДРЕСА_3 . (т.6 а.с. 40-43).
96. Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.05.2018 року за участі ОСОБА_70 в ході якого свідок впізнала ОСОБА_5 як чоловіка який показував їй квартиру АДРЕСА_3 потім був присутній в з ОСОБА_8 під час укладення попереднього договору купівлі-продажу. (т.4 а.с. 197-200)
97. Свідок ОСОБА_71 в судовому засіданні повідомив що він приватний підприємець та директор ріелтерського агентства «Домінанта», що розташований на вул. Виконкомівський, 11 та основною діяльністю якого є пошук квартир, отримання завдатку, перевірка документів. В його агентство звернувся потенційний покупець квартири з якими співпрацювала ріелтор ОСОБА_72 . Свідкові відомо зі слів своїх працівників, що було передано завдаток за квартиру, а через деякий час покупець повідомила, що квартиру продають шахраї і вимагала завдаток назад. Свідкові відомо, що аванс отриманий безпосередньо агентством було повернуто потерпілій, а про долю іншої частини завдатку він не знає. Також йому відомо, що продавця квартири представляв ріелтор ОСОБА_41 .
98. Свідок ОСОБА_73 в залі судового засідання повідомила, що: вона з чоловіком знайшли квартиру АДРЕСА_3 на сайті оголошень. Її подружка ОСОБА_65 попросила поїхати з нею на показ квартири і разом з ними поїхав ОСОБА_74 . Коли вони підійшли до квартири, звідти виходили люди і двері були відчинені. Ні у ОСОБА_67 , ні у ОСОБА_75 ключів не було від квартири, тому вони не могли відчиняти двері. Саму квартиру безпосередньо свідок не оглядала і була там лише один раз. Через деякий час вона разом з чоловіком, іншими рієлторами, продавцем і покупцем зібрались в офісі агентства нерухомості, де укладався договір завдатку, однак деталей вона не памятає.
99. Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.05.2018 року за участі ОСОБА_67 в ході якого свідок впізнала ОСОБА_5 як чоловіка який оказував їй квартиру АДРЕСА_3 потім був присутній з ОСОБА_8 під час укладення попереднього договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 . (т.4 а.с. 205-208)
100. Свідок ОСОБА_76 в залі судового засідання пояснив, що він чоловік ОСОБА_67 і продаж квартири АДРЕСА_3 він дізнався навесні 2018 року через мережу інтернет. Він з дружиною приїздили дивитись квартиру разом ОСОБА_77 , її начальницею і при цьому було ще багато ріелторів. Коли вони туди приїхали то в квартирі було багато людей і квартира була відчинена. Через деякий час після перегляду вони зустрічались в офісі агентсва нерухомості в центрі міста. В той день між продавцем і покупцем укладався договір завдатку, однак деталей свідок не памятає, а черз деякий час стало відомо, що угода не відбулась.
101. Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.05.2018 року за участі ОСОБА_78 в ході якого свідок впізнав ОСОБА_5 як чоловіка який відкривав квартиру АДРЕСА_3 . (т.4 а.с. 194-196)
102. Довідка про те, що номер телефону НОМЕР_1 на сайті ОСОБА_79 не реєструвався і, відповідно, оголошення не розміщував. Оголошення про продаж квартири АДРЕСА_3 в лютому 2018 року не розміщувалось. (т. 6 а.с. 127)
103. В судовому засіданні ОСОБА_8 пояснив, що ОСОБА_5 він знає з моменту його народження, так як знайомий з його дідусем. Через те, що ОСОБА_8 є приватним підприємцем, в нього з'явився знайомий ОСОБА_80 , який представлявся працівником ОСОБА_81 . В 2008 році ОСОБА_80 звернувся до ОСОБА_8 з проханням переоформити квартиру АДРЕСА_3 на обвинуваченого, на що останній погодився. В 2008 році він з ОСОБА_82 приїхали до нотаріуса, який знаходився на вулиці Володимира Вернадського, де була нотаріус і незнайома обвинуваченому жінка. В нотаріальній конторі ОСОБА_8 і жінка підписали якийсь договір, який забрав ОСОБА_80 . При цьому підготовкою документів та всіма витратами займався ОСОБА_80 . Через деякий час ОСОБА_80 повідомив, що бабуся померла і ОСОБА_8 потрібно вступити в спадщину. Після чого ОСОБА_80 та обвинувачений знову зустрілися у нотаріуса для переоформлення документів. Які саме документи підписував обвинувачений, він не пам'ятає, нотаріус йому нічого не роз'яснювала, та здалось що нотаріус все розуміє та знає. Як потім повідомили ОСОБА_8 , він відкрив спадщину. В цей раз витратами і всіма документами, також займався ОСОБА_80 . Ще через деякий час зі ініціативи ОСОБА_83 , ОСОБА_8 ще раз приїхав до нотаріуса, де останній надав запит до БТІ, відповідь на який потрібна для оформлення документів. Отримавши запит, ОСОБА_8 подзвонив ОСОБА_5 , щоб той допоміг, а згодом і ОСОБА_80 зателефонував ОСОБА_8 та попросив під'їхати до рієлторської контори для переоформлення квартири вже на ОСОБА_84 . ОСОБА_8 та ОСОБА_5 зустрілись біля рієлторської контори «Домінанта», де перед входом на них чекав ОСОБА_80 , який віддав документи і повідомив, що все обговорено і проблем не буде. Зайшовши в приміщення рієлторської контори вони почали діалог з присутніми і ОСОБА_8 зрозумів, що квартиру не переоформлюють, а продають, що підтвердив і ОСОБА_5 .. Рієлтор повідомила, що якогось документу не вистачає, а тому вони зателефонували ОСОБА_85 і той підвіз документ через 20 хвилин. За цим документом виходив ОСОБА_5 . По завершенню процедури переоформлення, ОСОБА_8 з ОСОБА_5 вийшли з приміщення рієлторського агентства і ОСОБА_8 віддав всі отримані в конторі гроші ОСОБА_86 , та повідомив, що продавати нічого не буде. Через декілька днів ОСОБА_8 на прохання ОСОБА_83 надав довіреність на розпорядження квартирою АДРЕСА_3 , на ім'я незнайомої особи. Пізніше ОСОБА_5 повідомив, що покупець, з яким вони зустрічалися в агентстві «Домінанта», вимагає повернення коштів. Насправді квартиру ОСОБА_8 не продавав, оголошення не виставляв, та нікому її не показував.
Через деякий час ОСОБА_8 загубив телефон про що написав заяву, а ще через деякий час ОСОБА_8 зателефонували та повідомили, щоб той під'їхав до Бабушкінського РВ. Коли він прибув, то його затримали невідомі та повезли на пр. Правду, 40 де катували, після чого перевезли в кабінет позаду готелю Дніпропетровськ де продовжили катування. Завершивши катування ОСОБА_8 перевезли на невідому квартиру та тримали там добу. Після чого обвинуваченого відвезли на пр. Правди, 40 та відпустили. Під час слідчого експерименту ОСОБА_8 під тиском розповідав всі подробиці, але замість ім'я ОСОБА_84 , вказував ОСОБА_5 .. Хоча ОСОБА_5 там взагалі не було. В СІЗО ОСОБА_8 продовжували катувати і тільки потрапивши до суду обвинувачений змінив покази та визнав, що обмовив ОСОБА_5 ..
104. Витяг з Єдиного реєстру довіреностей від 20.03.2018 згідно якого 29.11.2018 ОСОБА_8 надав ОСОБА_5 довіреність на розпорядження квартирою АДРЕСА_16 та 16.03.2018 ОСОБА_8 надав довіреність ОСОБА_87 на право розпорядження квартирою АДРЕСА_3 . (т. 6 а.с. 191).
105. Копія довіреності посвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу 16.03.2018 року згідно якої ОСОБА_8 уповноважив ОСОБА_88 розпорядитись квартирою АДРЕСА_3 . (т. 6 а.с. 128).
V. Оцінка Суду.
106. На початку оцінки, суд звертає увагу на загальні положення щодо доказування в кримінальному процесі, застосування яких в даному конкретному випадку створює умови для реалізації завдань кримінального провадження.
Зокрема кримінально процесуальне законодавство не закріплює стандартів доказування, проте із положень чинного КПК прослідковується їх зміст.
Так, із частини другої статті 17 КПК можна побачити стандарт доказування «поза розумним сумнівом» перед застосовуванням якого Суд вважає за необхідне зазначити, що не будь-який сумнів можна констатувати як розумний, існування сумнівів при прийнятті рішення є природним та не означає, що в разі наявності таких рішення є неправильним. Поняття «поза розумним сумнівом» не тотожне поняттю «абсолютна впевненість», яка передбачає непохитність і відсутність будь-яких вагань.
Однак, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Із статтi 94 КПК випливає стандарт «внутрішнього переконання», зміст якого зводиться до того, що суддя повинен вільно оцінювати докази на основі свого внутрішнього переконання, яке виникає не з вузької оцінки доказів наданих сторонами, а з оцінки їх з урахуванням життєвого досвіду суду та всіх обставин справи.
Щодо належності доказів
107. Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
108. Оцінюючи надані докази з точки зору належності суд нагадує, що відповідно до ст. 85 КПК України належними доказами є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
109. Оцінюючи надані сторонами докази з точки зору належності, суд вважає, що всі описані вище докази є належними, так як відповідають критеріям визначеним в ст. 85 КПК України та підтверджують обставини, які підлягають доказуванню і мають значення для кримінального провадження, а тому ці докази підлягають оцінці за ознакою допустимості.
Щодо допустимості доказів
110. Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
111. Оцінюючи надані сторонами докази з точки зору допустимості, суд в межах доводів сторін, не знаходить підстав стверджувати, що будь-який із наданих доказів є недопустимим.
112. У ході судового розгляду стороною захисту заявлялися клопотання та подавалися скарги, спрямовані на дискредитацію доказової бази сторони обвинувачення. Разом із тим наведені доводи не знайшли свого підтвердження, є внутрішньо суперечливими, ґрунтуються на довільному та вибірковому тлумаченні норм кримінального процесуального законодавства.
Зокрема, обвинувачений ОСОБА_5 оскаржував законність постанов прокурора про об'єднання кримінальних проваджень № 12018040000000435 та № 12018040000000695 (постанова від 23.07.2018) та подальше виділення 16.08.2018 з кримінального провадження № 12018040000000435 окремого кримінального провадження № 1201804000000759. Обвинувачений вважає, що оскільки кримінальне провадження № 12018040000000435 було завершено 27.04.2018 шляхом направлення обвинувального акта до суду, то його повернення ухвалою суду від 04.06.2018 не відновлює стадію досудового розслідування, у зв'язку з чим виключається можливість подальшого об'єднання чи виділення матеріалів у межах такого провадження.
Оцінюючи зазначені доводи, суд виходить із того, що повернення обвинувального акта у зв'язку з тим, що він не відповідає вимогам КПК (п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК), не відновлює досудове розслідування. (Постанова ОП ККС ВС від 15.04.2024 у справі № 753/25892/21).
Судом встановлено, що дійсно, після повернення обвинувального акта прокурором здійснювалось об'єднання та виділення кримінальних проваджень (п. 21, 25, 28, 34, 36), однак такі дії сторони обвинувачення самі по собі не свідчать про істотне порушення прав і свобод людини та не тягнуть автоматичного визнання доказів недопустимими. Вказані дії не стосуються безпосередньо порядку отримання доказів та не впливають на їх процесуальну придатність
113. Також позиція сторони захисту зводилася до твердження про недопустимість усієї сукупності доказів у кримінальному провадженні у зв'язку з тим, що після отримання 13.03.2018 заяви потерпілої відомості про кримінальне правопорушення не були внесені до ЄРДР, а досудове розслідування фактично здійснювалося в межах кримінального провадження № 42018040000000013 від 10.01.2018, яке було розпочате раніше та не охоплювало інкримінованих обставин.
Суд вважає ці доводи необґрунтованими та такими, що спростовуються сукупністю досліджених матеріалів кримінального провадження, з огляду на таке.
Судом встановлено, що відомості до ЄРДР за № 42018040000000013 внесено 10.01.2018 року, в той час як заява про вчинення злочину надійшла в березні 2018 року і досудове слідство продовжилось в рамках провадження № 42018040000000013 в якому були визначені слідчі та прокурори, які приймали процесуальні рішення та проводили слідчі дії у цьому провадженні. В ході досудового розслідування були внесені відомості до ЄРДР, а також виділялись і об'єднувались кримінальні провадження, про що надано всі процесуальні рішення. (п. 12, 45, 13, 14, 15, 16, 17, 19).
Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування.
В даному випадку слідчий продовжив досудове розслідування, яке було внесено до ЄРДР і вчинив всі дії в межах цього кримінального провадження. Крім того, в подальшому виділялись матеріали кримінального провадження і відомості до ЄРДР щодо злочинів в якому обвинувачується ОСОБА_5 були внесені, а тому суд вважає, що не відбулось такого порушення вимог КПК України, які б свідчили про істотне порушення прав і свобод людини та тягнули за собою визнання доказів недопустимими
114. Щодо доводів сторони захисту про недопустимість протоколів допиту потерпілих та свідків, суд зазначає, що відповідно до принципу безпосередності дослідження доказів суд отримує показання безпосередньо під час судового розгляду. У даному кримінальному провадженні потерпілі та свідки були допитані судом, їх показання є послідовними, логічними, взаємоузгодженими та підтверджуються іншими доказами, у зв'язку з чим визнаються належним джерелом доказів. Посилання захисту на недопустимість відповідних протоколів є неспроможними та не впливають на оцінку доказів.
115. Аналогічно суд критично оцінює доводи сторони захисту щодо недопустимості протоколу слідчого експерименту від 25.04.2018 року з ОСОБА_8 , оскільки, жодного належного доказу, який би підтверджував отримання цих доказів із істотним порушенням права на захист або із застосуванням будь-якого тиску на ОСОБА_8 , стороною захисту суду не надано. Натомість матеріали кримінального провадження свідчать про проведення зазначених процесуальних дій із дотриманням вимог КПК України та за участю захисника. В ході слідчого експерименту ОСОБА_8 давав показання вільно, сам вказував на всі обставини, що видно з відеозапису, що виключає сумнів у достовірності і допустимості цього доказу.
Щодо достатності доказів для доведення винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
116. Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
117. Судом встановлено, що стороною обвинувачення ОСОБА_5 інкриміновано вчинення сукупності кримінальних правопорушень, а саме: за ч. 4 ст. 190 КК України - придбання права на чуже майно шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах; за ч. 4 ст. 358 КК України (в редакціїї КК України станом на 02.01.2018) - використання завідомо підробленого документа; за ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України (в редакціїї КК України станом на 02.01.2018) - незакінчений замах на заволодіння майном шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
Надаючи оцінку встановленим обставинам, суд виходить із того, що об'єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою, при якому потерпілий добровільно передає майно або право на нього винній особі під впливом введення в оману.
Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом та корисливим мотивом, а злочин вважається закінченим з моменту набуття винною особою можливості розпоряджатися майном.
118.. Досліджуючи обставини кримінального провадження у їх хронологічній послідовності, суд встановив наступне.
На початковому етапі формування злочинного умислу встановлено, що ініціатива щодо незаконного заволодіння правом на квартиру виходила саме від ОСОБА_5 , який, як вбачається з протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_8 , повідомив останнього про наявність квартири, власник якої помер, та запропонував оформити її на ім'я ОСОБА_8 з метою подальшого продажу за винагороду. (п. 78)
Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_8 звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_11 з метою державної реєстрації права власності на квартиру (п. 54, 55, 68), видаючи себе за особу, яка нібито набула право власності на підставі договору дарування, який не посвідчувався нотаріусом та не видавався, а на оригінальному бланку якого посвідчено зовсім інший договір дарування. (п. 50-53).
На виконання вимог нотаріуса ОСОБА_11 було сформовано запит до КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», при цьому судом достеменно встановлено, що саме ОСОБА_5 , діючи узгоджено з ОСОБА_8 , подав вказаний запит до відповідної установи, що підтверджується матеріалами інвентаризаційної справи №13 від 15.01.2018 року, щодо квартири за адресою: АДРЕСА_6 , його особистими документами, письмовою згодою на обробку персональних даних від 16.01.2018 та висновком судової почеркознавчої експертизи №28/1.1.357 від 18.06.2018 щодо належності підписів ОСОБА_5 (п. 57-59). Таким чином, активна участь ОСОБА_5 у процедурі збору документів для подальшої реєстрації права власності підтверджується і в сукупності з даними з протоколу слідчого експеримента з ОСОБА_8 , свідчить, що ОСОБА_5 контролював цю процедуру.
Наступним етапом реалізації злочинного умислу стало використання підробленого договору дарування № BEX 231625 від 02.04.2008 (п. 50-53), який слугував підставою для державної реєстрації права власності на зазначену квартиру. Досліджені судом докази, зокрема інформаційні довідки щодо використання бланка, матеріали реєстру правочинів та інші документи, свідчать про те, що відповідний бланк був використаний раніше в іншому правочині, про що свідчить витяг про реєстрацію в державному реєстрі правочинів №5712615 в якому зазначено, що ОСОБА_24 подарував ОСОБА_25 частку вказаної квартири. Тому з огляду на вищевикладене, суд приходить до беззаперечного висновку про підробленість зазначеного документа.
На підставі поданих документів було здійснено державну реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_8 , що підтверджується рішенням державного реєстратора, витягом з Державного реєстру речових прав, карткою прийому заяви, а також подальшими діями щодо внесення змін до реєстру. Таким чином, право на чуже майно було незаконно набуте шляхом обману. (п. 60-66)
Згідно висновку експерта №1568-18 від 10.04.2018 вартість квартири становить 642 258 грн., що є особливо великим розміром.
Додатково активна роль ОСОБА_5 підтверджується показаннями потерпілої і свідків (п. 79-97), які повідомили, що саме ОСОБА_5 надав договір на підтвердження права власності на квартиру, саме він взяв грошові кошти як завдаток та приймав активну участь в обговорені умов продажу квартири, зокрема, обіцяв погасити всі комунальні борги по квартирі.
Таким чином, аналіз усієї сукупності доказів у їх взаємозв'язку та хронологічній послідовності дає суду підстави дійти переконання, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена поза розумним сумнівом, а його дії вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 190 КК України як придбання права на майно шляхом обману, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах та за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа.
119. Далі судом встановлено, що після незаконного набуття права власності ОСОБА_5 перейшов до активної стадії реалізації майна та діючи спільно з ОСОБА_8 , демонстрував потенційним покупцям підроблений договір дарування з метою введення їх в оману щодо законності набуття права власності. Вказані обставини підтверджуються показаннями потерпілої ОСОБА_12 , яка зазначила, що фактично познайомилася з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 05.03.2018 року у приміщенні агентства нерухомості «Домінанта» під час укладання договору завдатку, а також, показами свідків, зокрема свідка ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_56 , які підтвердили що бачила останніх про укладенні договору завдатку, предметом якого була квартира за адресою: АДРЕСА_6 і що саме ОСОБА_5 проявляв активність в продажу. (п. 79-97).
Крім того, механізм вищевказаних обставин було відтворено в ході проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_8 .
Судом також встановлено, що під час укладення попереднього договору купівлі-продажу ОСОБА_5 фактично отримав від потерпілої ОСОБА_12 грошові кошти у сумі 1000 доларів США як завдаток, що підтверджується сукупністю досліджених доказів. Разом з тим, суд констатує, що злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , у зв'язку з відмовою потерпілої ОСОБА_12 від укладення основного договору, що свідчить про наявність у діях обвинувачених ознак незакінченого замаху на шахрайство.
Тож, оцінюючи наведені докази у їх сукупності, суд приходить до послідовного та логічно узгодженого висновку, що дії ОСОБА_8 та ОСОБА_5 були взаємопов'язаними, узгодженими та спрямованими на досягнення єдиного злочинного результату, а саме, незаконне набуття права на квартиру та подальше заволодіння грошовими коштами шляхом обману.
Опосередковано факт зайняття такою діяльністю на систематичній основі підтверджується витягом з Єдиного реєстру довіреностей від 20.03.2018 згідно якого 29.11.2018 ОСОБА_8 надав ОСОБА_5 довіреність на розпорядження квартирою АДРЕСА_16 та 16.03.2018 ОСОБА_8 надав довіреність ОСОБА_87 на право розпорядження квартирою АДРЕСА_3 . (п. 104, 105).
Таким чином, аналіз усієї сукупності доказів у їх взаємозв'язку та хронологічній послідовності дає суду підстави дійти переконання, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена поза розумним сумнівом, а його дії вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України як незакінчений замах на заволодінні майном шляхом обману, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
VІ. Призначення покарання.
120. При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд згідно вимогам ст.65 КК України враховує:
ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, два з яких відносяться до особливо тяжких злочинів, а один до кримінальних проступків;
наслідки кримінальних правопорушень, які є тяжкими для обох потерпілих;
обставини вчинення злочинів і, зокрема причини внаслідок яких не було доведено до кінця заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_12 , які не залежали від волі обвинуваченого;
ступінь участі обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень;
дані про особу обвинуваченого, зокрема вік, те що він має зареєстроване місце проживання, по місцю роботи характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває; відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання м ОСОБА_5 відповідно до ст. 66, 67 КК України.
Щодо призначення покарання ОСОБА_5 за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Разом із тим, ст. 49 КК України передбачає звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, якщо з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули встановлені законом строки, визначені залежно від категорії кримінального правопорушення. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності регламентовано статтями 285, 289 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України, особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 цього Кодексу.
Судом установлено, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, доведена у повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковані як використання завідомо підробленого документа.
Водночас, згідно з п. 2 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.
Як встановлено судом, на момент ухвалення судового рішення з дня вчинення ОСОБА_5 зазначеного кримінального проступку сплив передбачений законом строк давності притягнення до кримінальної відповідальності. Обставин, що відповідно до закону зупиняють або переривають перебіг такого строку, судом не встановлено.
За таких обставин суд доходить висновку, що ОСОБА_5 підлягає звільненню від покарання у зв'язку із закінченням строків давності відповідно до вимог ст. 49 КК України.
При цьому суд не вважає за необхідне визначити вид та розмір покарання, а потім звільняти від нього, так як ч. 5 ст. 74 КК України не містить вказівки на обов'язкове призначення покарання, від якого особу має бути звільнено без урахування будь-яких умов. Також позиція висвітлена в Постанові ККС ВС від 02.06.2022 у справі № 363/3952/16.
121. Щодо призначення покарання ОСОБА_5 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 та ч. 4 ст. 190 КК України, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки альтернативні види покарань не передбачені санкцією ч. 4 ст.190 КК України та застосувати додаткове покарання у виді конфіскації майна.
При цьому на підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання підлягає визначенню шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, оскільки саме такий спосіб призначення остаточного покарання відповідає ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, їх конкретним обставинам і наслідкам, даним про особу обвинуваченого, позиції потерпілих, а також загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України.
Підстав для застосування до ОСОБА_5 положень ст. 69 КК України, а саме призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, суд не вбачає.
VІI. Підстави для задоволення цивільного позову.
122. Відповідно до положень ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, наділена правом пред'явити цивільний позов до обвинуваченого, який, згідно зі статтею 129 КПК України, підлягає вирішенню судом під час судового розгляду.
Згідно зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана її майну, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з матеріалами кримінального провадження потерпілою ОСОБА_12 заявлено цивільний позов (т. 2, а.с. 69-74) до ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , у якому вона просила стягнути з обвинувачених на її користь у рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, грошові кошти у сумі 26 535 грн.
Вирішуючи заявлений цивільний позов у частині відшкодування майнової шкоди, суд дійшов висновку про його повне задоволення, оскільки під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, а саме, незакінчений замах на заволодінні майном шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
Судом встановлено, що внаслідок зазначеного кримінального правопорушення потерпілій ОСОБА_12 завдано майнову шкоду у розмірі 26 535 грн, оскільки саме вказана сума була передана ОСОБА_5 як завдаток за об'єкт нерухомості.
З огляду на викладене, враховуючи встановлений причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями ОСОБА_5 та завданою шкодою, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_12 грошових коштів у сумі 26 535 грн на підставі ст. 1166 ЦК України.
VІII. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
123. У судовому засіданні встановлено, що постановою слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області від 15.03.2018 року (т.4 а.с.44), було визнано речовим доказам квартиру АДРЕСА_3 .
В подальшому ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.03.2018 року, було задоволено клопотання прокурора та накладено квартиру АДРЕСА_3 . (т.4 а.с.45)
124. Відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Враховуючи, що вироком суду не застосовано спеціальну конфіскацію з огляду на те, що речовий доказ не має ознак предмету до якого може бути застосована спеціальна конфіскація, то підстави для подальшого застосування арешту на вказане майно відпали, а тому слід скасувати арешт, накладений, ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.03.2018 року на квартиру АДРЕСА_3 .
Інші речові докази в рамках вищевказаного кримінального провадження відсутні.
125. При ухваленні вироку суд згідно ч. 4 ст. 374 КПК України має вирішити питання про розподіл процесуальних витрат.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ч. 3 ст. 368 КПК України, суд ухвалюючи вирок, повинен вирішити на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.
Наявні у кримінальному провадженні витрати на залучення експертів для проведення судовиї почеркознавчих експертиз та судової оціночно-будівельної експертизи документально підтверджуються, тому суд вважає необхідним стягнути їх з обвинуваченого на користь держави.
126. Згідно з частиною п'ятою статті 72 КК України попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі.
За положеннями статті 3 Закону України «Про попереднє ув'язнення» підставою для попереднього ув'язнення є, зокрема, вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 23.06.2018 року ОСОБА_5 був затриманий у порядку ст.208 КПК України. 23.06.2018 ОСОБА_5 , в порядку ст.ст. 276-278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.4 ст.190, ч.3 ст.15 ч.4 ст.190 КК України.
25.06.2018 ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк до 21.08.2018.
06.07.2018 ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області рішення слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська щодо застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту залишено без змін.
У період з 13.08.2018 до 22.08.2018 ОСОБА_5 перебував на лікарняному та згідно з інформацією лікарні не міг приймати участь у слідчих діях, а тому питання щодо продовження строку запобіжного заходу вирішено не було.
Таким чином, ОСОБА_5 слід зарахувати у строк відбування покарання строк затримання з 23 по 25 червня 2018 року з розрахунку, що один день затримання відповідає одному дню позбавлення волі.
Крім того, 28.03.2024 набрав чинності Закон України від 28.03.2023 № 3342-IX «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань», яким ст.72 КК України було доповнено частиною сьомою, згідно з якою цілодобовий домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення: три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання.
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку що ОСОБА_5 слід зарахувати у строк відбування покарання строк перебування під цілодобовим домашнім арештом з 25.06.2018 року по 21.08.2018 року включно з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370-371, 373-374, 376 КПК України,
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та звільнити від покарання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України в зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчинені злочинів передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст.190 і ч. 4. ст. 190 КК України (в редакціїї КК України станом на 02.01.2018) та призначити покарання:
за ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України (в редакціїї КК України станом на 02.01.2018) у виді шести років позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ч. 4 ст. 190 КК України (в редакціїї КК України станом на 02.01.2018) у виді восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_5 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначивши до відбуття покарання у виді восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 відраховувати з дня затримання останнього після набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експертів під час здійснення кримінального провадження, а саме:
- за проведення судової почеркознавчої експертизи (висновок №28/1.1-259 від 27.04.2018) - у розмірі 2145,00 гривень;
- за проведення оціночно - будівельної (висновок №1568-18 від 10.04.2018) - у розмірі 5148,00 гривень;
- за проведення судової почеркознавчої експертизи (висновок №28/1p1- 357 від 18.06.2018) - у розмірі 1859,00 гривень;
- за проведення судової почеркознавчої експертизи (висновок №28/1.1-385 від 06.07.2018) -у розмірі 1287,00 гривень;
Позовні вимоги ОСОБА_12 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_12 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 26 535 (двадцять шість тисяч п'ятсот тридцять п'ять) гривень.
Речовий доказ: - квартиру АДРЕСА_3 повернути ОСОБА_10 скасувавши арешт накладений на неї ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.03.2018 року.
Зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_5 строк його преебування під цілободовим домашнім арештом в період з 26 червня 2018 року по 21 серпня 2018 року із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі, а також час його затримання в період з 23 червня 2018 року по 25 червня 2018 року із розрахунку один день затримання за один день позбавлення волі.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.
Вирок підлягає негайному врученню обвинуваченому і прокурору.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3