справа № 462/3676/24
20 травня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді: Іванюк І.Д.
секретаря судового засідання: Гаврилець О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м.Львові заяву ОСОБА_1 про зміну способу й порядку виконання рішення суду у справі № 462/3676/24 за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення допомоги по вагітності та пологах і компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати,
ОСОБА_1 звернулася у суд із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 28.06.2024 року у справі №462/3676/24, яким стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 29894 грн 20 коп. допомоги по вагітності та пологах, 2343 грн 70 коп. компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та 1211 грн 20 коп. судового збору шляхом зобов'язання АТ «Ощадбанк» здійснити пряме перерахування грошових коштів у сумі 29894,20 грн з рахунку боржника ФОП ОСОБА_2 на користь стягувача ОСОБА_1 та зобов'язання АТ «Ощадбанк» виконати платіжну інструкцію Державного виконавця у виконавчому провадженні ВП № 76010466 про перерахування грошових коштів із рахунку боржника на користь стягувача. Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 28.06.2024 року у справі №462/3676/24 позов задовольнив повністю. На виконання вказаного рішення суду 13 серпня 2024 року видано виконавчий лист. На підставі зазначеного рішення суду та виконавчого листа 17 вересня 2024 року головний державний виконавець Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Марщівська Ірина Петрівна відкрила виконавче провадження № ВП № 76010466. Під час розгляду справи № 462/3676/24 ОСОБА_1 надала суду копію постанови про закриття кримінального провадження за № 12023141420000142 від 17.06.2023 щодо вчинення ОСОБА_2 злочину передбаченого ч.4 ст. 191 КК України, а саме привласнення нею бюджетних коштів - допомоги по вагітності і пологах на загальну суму 29 894, 20 грн, що належить стягувачу. Під час досудового розслідування встановлено, що допомога по вагітності і пологах, нарахована ОСОБА_1 у сумі 29 894,20 грн на підставі заяв розрахунків ФОП ОСОБА_2 , знаходиться в АТ «ОЩАДБАНК» на рахунку № НОМЕР_1 , однак на вказаний рахунок накладено арешт у зв'язку із наявністю невиконаних податкових зобов'язань. Під час виконавчого провадження державний виконавець також встановив, що боржник має рахунок № НОМЕР_1 у АТ «ОЩАДБАНК», на якому обліковуються кошти в сумі 29894, 20 грн. Однак банк відмовляється перерахувати вказані кошти на рахунок стягувача. Як відомо із відповіді Залізничного відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на адвокатський запит Ласько І.М. від 27.03.2026, державний виконавець скерував платіжні інструкції в АТ «ОЩАДБАНК» із системи дистанційного обслуговування для списання коштів з рахунку боржника НОМЕР_1 , однак вказані платіжні інструкції банк не виконав такі зв'язку із тим, що «рахунок призначений для зарахування страхових коштів - стягнення заборонено» відповідно до п. 2 ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування». За наведеного , просить заяву задовольнити.
Заявниця (стягувач) та її представник у судове засідання не з'явилась, представник - адвокат Ласько І.М. подала заяву про розгляд заяви за її відсутності та просила таку задовольнити. Боржник та її представник, державний виконавець у судове засідання не з'явилась, хоча були повідомлені про час та місце розгляду подання належним чином.
Дослідивши матеріали подання, суд доходить наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Залізничного районного суд м. Львова від 28.06.2024 року у справі № 462/3676/24, яким стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 29894 грн 20 коп. допомоги по вагітності та пологах, 2343 грн 70 коп. компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та 1211 грн 20 коп. судового збору.
На виконання вказаного рішення Залізничним районним судом м. Львова 13.08.2024 року видано виконавчий лист.
17.09.2024 року Головним державним виконавцем Залізничного відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Марщівською І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 76010466 з примусового виконання виконавчого листа № 462/3676/24, виданого 13.08.2024. Також, державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника від 17.09.2024.
Згідно із відповіддю Залізничного відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 06.04.2026 року платіжні інструкції Головного державного виконавця Залізничного відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мащівської І. про списання коштів з рахунку НОМЕР_1 АТ «Ощадбанк» не виконав такі зв'язку із тим, що «рахунок призначений для зарахування страхових коштів - стягнення заборонено» відповідно до п.2 ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією із основних засад судочинства.
Згідно із вимогами ч.1 ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Водночас, ст. 435 ЦПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.
Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 10 червня 2019 року у справі № 350/426/16-ц, та Верховний Суд України в постановах від 25 листопада 2015 року (справа № 6-1829цс15) та від 16 грудня 2015 року (справа № 6-2427цс15).
У постанові Верховного Суду від 04 травня 2020 року в справі №2-1927/11 (провадження №61-48245св18) викладено правовий висновок, згідно із яким, спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у статті 16 ЦК України способів захисту цивільних прав. Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду підлягають з'ясуванню обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду. Отже, процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання рішення суду не передбачає зміну рішення суду по суті, обрання нового способу захисту порушеного права, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення суду.
Отже, зміна способу та порядку виконання рішення можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у порядку і спосіб, які встановлені раніше.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регулюються Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Пунктом 1 частини 2 статті 18 передбачено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно із ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Зі змісту заяви вбачається, що заявник просить змінити спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом зобов'язання АТ «Ощадбанк» здійснити пряме перерахування грошових коштів у сумі 29894,20 грн з рахунку боржника ФОП ОСОБА_2 на користь стягувача ОСОБА_1 та зобов'язання АТ «Ощадбанк» виконати платіжну інструкцію Державного виконавця у виконавчому провадженні ВП № 76010466 про перерахування грошових коштів із рахунку боржника на користь стягувача.
На думку суду, вказаний у заяві спосіб виконання рішення фактично змінює рішення суду по суті та спосіб захисту, передбачений положеннями ст. 16 ЦК України. Також такий спосіб виконання рішення суду покладатиме додатковий обов'язок на АТ «Ощадбанк», як юридичну особу, не залучену до участі у справі, та стане підставою для втручання у внутрішню діяльність банку без достатнього обґрунтування та достатніх на те правових підстав, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення до АТ «Ощадбанк» та його роз'яснення щодо порядку виконання вказаного рішення суду.
Окрім того, у матеріалах справи відсутні, а заявником (стягувачем) не надано доказів того, що існують обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.
Перевіривши матеріали справи та враховуючи, що заява про зміну способу та порядку виконання рішення суду може бути задоволена тільки у виняткових випадках, суд вважає, що викладені в заяві стягувача обставини та долучені до неї документи не обґрунтовують доцільність і необхідність заміни способу та порядку виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст. 258-260, 353, 435, 443 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу й порядку виконання рішення суду у справі № 462/3676/24 за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення допомоги по вагітності та пологах і компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала, набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Суддя: