Справа № 461/3604/26
Провадження № 1-кс/461/3127/26
18.05.2026 року місто Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , особи в інтересах якої подано скаргу - ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_6 , скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на незаконне затримання особи,
встановив:
адвокат ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , в порядку ст. 206 КПК України, звернувся до слідчого судді Галицького районного суду міста Львова із скаргою на незаконне затримання останнього.
Обґрунтовуючи наведену скаргу, адвокат, наводячи положення чинного КПК України, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та Конституції України, вказує, що 17.11.2023 керівник Львівської обласної прокуратури ОСОБА_7 розглянувши матеріали кримінального провадження №12022140000000498 від 07.10.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.14 ч.4 ст.191, ч.3 ст.191, ч.2 ст.364 КК України, склав повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні передбаченого ч.2 ст.364 КК України кримінального правопорушення, а 23.11.2023 слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області звернувся до слідчого судді Галицького районного суду м. Львова з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, яке 24.11.2023 слідча суддя названого суду ОСОБА_8 задовольнила і застосувала запобіжний захід у вигляді застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, грошовий еквівалент якої становить 214 720 грн. З 18.03.2024 вказане кримінальне провадження перебуває на розгляді Самбірського районного суду Львівської області (справа № 452/1045/24).
11.05.2026 старший слідчий слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Львівського РУП №1 ГУ НП у Львівській області у кримінальному провадженні №42026140000000025 від 05.02.2026 повідомив про підозру ОСОБА_4 у вчиненні передбаченого ч.3 ст.369 КК України кримінального правопорушення, 12.05.2026 затримав його на підставі п.6 ч.1 ст.615 КПК України, а 13.05.2026 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова з клопотанням про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке 14.05.2026 слідчий суддя названого суду ОСОБА_9 задовольнив частково і застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в 1 000 000 грн. 15.05.2026 з 17:40 ОСОБА_4 звільнено з-під варти, у зв'язку з внесенням застави.
Отже, з часу застосування запобіжного заходу у вигляді застави Галицьким районним судом м. Львова ще 24.11.2023, а у подальшому Личаківським районним судом м. Львова 14.05.2026 ОСОБА_4 процесуальних обов'язків підозрюваного, обвинуваченого не порушував, від органів досудового розслідування чи суду не ухилявся.
Проте, 15.05.2026 о 17:40 год., у той же день і час, коли ОСОБА_4 вийшов з будівлі ДУ «Львівський слідчий ізолятор (№19)», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 20, начальник 1 відділення слідчого відділу УСБ України у Львівській області майор юстиції ОСОБА_6 затримав ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.1 ст.114-1 КК України та виклав хід подій для загального доступу у мережі «Інтернет».
Зі змісту протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15.05.2026 вбачається, що цього дня ОСОБА_4 затримано о 17:40 год. «поблизу будівлі Державної установи «Львівський слідчий ізолятор», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 20. Підставою для затримання підозрюваного ОСОБА_4 слугувало те, що «у випадку введення воєнного стану та якщо виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину (п.6 ч.1 ст.615 КПК України)».
Захисник вказує, що обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину щодо якої вже обрана значна застава як запобіжний захід, яка вийшла з СІЗО, а до того, упродовж 2,5 років, жодного разу не порушила процесуальні обов'язки підозрюваного і обвинуваченого, у протоколі не зазначені. Крім того, події злочину - видання наказів про прийняття на роботу мали місце у лютому - травні 2025 року у м. Самборі, а отже цю особу не застали під час замаху чи вчинення злочину; на затриманого не вказав очевидець, чи на тілі, одязі місці події не виявлено очевидні ознаки вчинення злочину; не зазначено очевидця, який вказав на нього, як на особу, що «щойно вчинила злочин» і це стало приводом для затримання.
При затриманні ОСОБА_4 проведено обшук і не виявлено при ньому заборонених речей та предметів, які б вказували на його причетність до вчинення будь-якого злочину.
Таким чином, за твердженням захисника, 22.09.2025 у начальника 1 відділення слідчого відділу УСБ України у Львівській області майора юстиції ОСОБА_6 жодних підстав, передбачених ч.1 ст.208 чи ч.1 ст.615 КПК України, для затримання ОСОБА_4 не існувало.
Виходячи з наведеного, захисник просить ухвалити рішення про негайне звільнення з-під варти ОСОБА_4 , визнавши його затримання від 15 травня 2026 року незаконним.
Адвокат ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні, кожен окремо, скаргу підтримали з мотивів наведених у ній та просили таку задовольнити. Водночас, захисник уточнив, що оскільки на момент розгляду скарги наявне рішення слідчого судді про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного, тому слід надати оцінку законності затримання підозрюваного.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні, кожен окремо, скаргу заперечили з мотивів необґрунтованості та безпідставності. Вказали, що на даний час в межах кримінального провадження №42026140000000086 від 11.05.2026 стосовно ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді від 17.05.2026 застосовано запобіжний захід - тримання під вартою без визначення застави, а тому він перебуває під вартою на законних підставах.
На виконання положень ст.206 КПК України, ухвалою слідчого судді від 18.05.2026 року, зобов'язано Державну установу «Львівська установа виконання покарань (№19)» невідкладно до 14 години 30 хвилин 18.05.2026 року надати на електронну адресу Галицького районного суду міста Львова (inbox@gl.lv.court.gov.ua) інформацію про перебування в даній установі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме процесуальне рішення на підставі якого дана особа утримується в установі.
Копія зазначеного процесуального рішення надійшла до суду у строки визначені слідчим суддею та вона долучена до матеріалів даного провадження.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи учасників процесу, оцінивши усі обставини справи в їх сукупності, приходжу до наступних висновків.
Згідно ч.1 ст. 206 КПК України, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Відповідно до ч. 3, 5 ст. 206 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи. Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов'язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе:
1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;
2) неперевищення граничного строку тримання під вартою;
3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.
Згідно ст. 20 Закону України «Про попереднє ув'язнення», підставами для звільнення з-під варти є:
скасування запобіжного заходу;
зміна запобіжного заходу;
внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду, постанови прокурора, прийнятої у випадках та порядку, передбачених статтею 615 Кримінального процесуального кодексу України, про тримання під вартою або закінчення передбаченого законом строку тримання під вартою як запобіжного заходу, якщо цей строк не продовжено в установленому законом порядку;
закінчення максимального строку тимчасового або екстрадиційного арешту, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України;
припинення (скасування) тимчасового або екстрадиційного арешту;
звільнення особи з-під екстрадиційного арешту судом.
На виконання вищевказаної ухвали слідчого судді до Галицького районного суду м. Львова з Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)» надійшло повідомлення з долученим до нього процесуальним рішенням - ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 17.05.2026 щодо результатів розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні №42026140000000086 від 11.05.2026 стосовно ОСОБА_4 у резолютивній частині якої заначено наступне:
«клопотання задоволити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, тобто до 13.07.2026 року включно, з утриманням його в ДУ «Львівська установа виконання покарань №19», без визначення розміру застави.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС І відділення слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_10 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п'яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.»
Таким чином, встановлено, що ОСОБА_4 утримується у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)» на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова, якою щодо нього застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 13 липня 2026 року.
Відповідно до ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 205 КПК України, ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Відомостей про скасування зазначеного рішення слідчого судді в ході розгляду справи не здобуто.
Відтак, законні підстави для задоволення скарги в частині зобов'язання негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти відсутні, а отже скарга в цій частині задоволенню не підлягає.
Оцінюючи доводи захисника щодо визнання незаконним затримання ОСОБА_4 , виходжу з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно положень ст. 206 КПК України, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання.
Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов'язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе:
1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;
2) неперевищення граничного строку тримання під вартою;
3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.
Якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:
1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;
2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;
3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
Слідчий суддя зобов'язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.
Слідчий суддя має право не вживати дій, зазначених у частині шостій цієї статті, якщо прокурор доведе, що ці дії вже здійснені або здійснюються.
Слідчий суддя зобов'язаний вжити необхідних заходів для забезпечення особи, яка позбавлена свободи, захисником і відкласти будь-який розгляд, у якому бере участь така особа, на необхідний для забезпечення особи захисником час, якщо вона бажає залучити захисника або якщо слідчий суддя вирішить, що обставини, встановлені під час кримінального провадження, вимагають участі захисника.
Отже, аналіз наведених положень чітко визначає повноваження слідчого судді під час розгляду скарги поданої в порядку ст. 206 КПК України, та свідчить про відсутність повноважень у слідчого судді за результатами розгляду зазначеної категорії справ визнавати затримання особи незаконним.
Разом з тим, слід відзначити наступне.
Згідно ч. 1 ст. 209 КПК України, особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Відповідно до ст. 210 КПК України, уповноважена службова особа зобов'язана доставити затриману особу до найближчого підрозділу органу досудового розслідування, в якому негайно реєструються дата, точний час (година і хвилини) доставлення затриманого та інші відомості, передбачені законодавством. Про кожне затримання уповноважена службова особа одразу повідомляє за допомогою технічних засобів відповідальних осіб в підрозділі органу досудового розслідування. У разі наявності підстав для обґрунтованої підозри, що доставлення затриманої особи тривало довше, ніж це необхідно, слідчий зобов'язаний провести перевірку для вирішення питання про відповідальність винуватих у цьому осіб.
Згідно ст. 211 КПК України, строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу. Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.
В ході розгляду скарги встановлено, що ОСОБА_4 затриманий о 17 годині 40 хвилин 15.05.2026 та 17.05.2026 року він був доставлений до слідчого судді, який розглянув клопотання про застосування запобіжного заходу та за результатами розгляду справи ухвалив рішення про застосування до підозрюваного запобіжного заходу - тримання під вартою.
Наведене свідчить про дотримання органом досудового розслідування вищенаведених положень процесуального закону, зокрема щодо строків доставки підозрюваного до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно нього запобіжного заходу.
Водночас, згідно п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, у разі введення воєнного стану та якщо наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 цього Кодексу, або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати таку особу.
Частина 1 ст. 615 КПК України також встановлює, що строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати строк, визначений статтею 211 цього Кодексу.
У свою чергу, питання оцінки підстав для проведення затримання визначених статтею 208 цього Кодексу, або виникнення обґрунтованих обставин, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину положення ст.615 КПК України відносяться до компетенції уповноваженої службової особи, яка має право без ухвали слідчого судді, суду затримати таку особу.
У даному випадку такою уповноваженою службовою особою є начальник 1 відділення слідчого відділу УСБ України у Львівській області майор юстиції ОСОБА_6 .
При цьому, питання законності затримання та наявності підстав для застосування запобіжного заходу відноситься до компетенції слідчого судді який розглядає саме клопотання про застосування запобіжного заходу.
На наведене, серед іншого, вказують положення ст. 206 КПК України, згідно яких, якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання. Крім того, процесуальний закон у ст. 211 визначає граничні строки затримання, зокрема те, що строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу. Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.
Отже, оскільки в ході розгляду скарги не встановлено даних про незаконність затримання, а також виходячи з наведених вище положень процесуального закону стосовно диспозитивності у кримінальному провадженні, підстав для задоволення скарги в частині визнання незаконним затримання також не встановлено.
Як наведено вище, в ході розгляду скарги встановлено, що ОСОБА_4 утримується в установі виконання покарань на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 17.05.2026, якою до нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, а строк дії зазначеної ухвали закінчується 13 липня 2026 року. Даних про скасування цього процесуального рішення в ході розгляду справи не встановлено, строк її дії визначений у цьому рішенні слідчого судді не завершився.
Слідчий суддя не оцінює зазначену ухвалу на предмет її законності, адже він не наділений відповідними повноваженнями.
Разом з тим, відповідно до ст. 205 КПК України, ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення. Відтак, на даний момент застосований на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 17.05.2026 запобіжний захід продовжує свою дію.
Згідно ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.
Відповідно до п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікання встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
Як встановлено в ході розгляду заяви, ухвала слідчого судді, якою по відношенню до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід - тримання під вартою, є чинною.
Отже, ОСОБА_4 законно, на підставі відповідного судового рішення (ухвали слідчого судді), утримується у ДУ «Львівська установа виконання покарань №19». Відтак, наведені вище доводи скаржника є необґрунтованими і не можуть бути законною підставою для звільнення ОСОБА_4 з-під варти.
Таким чином, враховуючи вищевказані норми закону, доводи та мотиви наведені у цій ухвалі, оцінивши надані слідчому судді матеріали (докази) та доводи учасників провадження, приходжу до висновку, що в ході розгляду справи не встановлено законних підстав для задоволення скарги.
Керуючись ст. 206 КПК України,
постановив:
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на незаконне затримання особи відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1