ЄУН: 336/3124/26
Провадження №: 1-кс/336/376/2026
іменем України
21 травня 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 ,розглянувши клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026082080000436 від 25.03.2026,
Слідчий за погодженням із прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням.
У провадженні СВ ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026082080000436 від 25.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що при невідомих обставинах ОСОБА_4 , маючи умисел на придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, з метою збуту, придбав кристалічну речовину, яка згідно з висновком судового експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/108-26/6862-НЗПРАП від 06.04.2026 являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, яку став незаконно зберігати при собі, з метою подальшого збуту.
05.04.2026 приблизно о 12 годині 13 хвилин ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний намір на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, перебуваючи у лісосмузі по вул. Севастопольській у м. Запоріжжі, зустрівся із ОСОБА_5 , якій було доручено проведення оперативної закупки особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, за грошову винагороду від ОСОБА_5 , у розмірі 200 гривень, збув шляхом передачі останній із рук в руки зіп-пакет, у якому перебувала кристалічна речовина, яка згідно з висновком експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/108-26/6862-НЗПРАП від 06.04.2026 являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса якої складає 0,115г в перерахунку на основу, котру у подальшому ОСОБА_5 видала співробітникам поліції.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи особою, яка раніше вчинила злочин передбачений ст. 307 КК України, на шлях виправлення не став та вчинив злочин при наступних обставинах:
Так, ОСОБА_4 маючи умисел на придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, з метою збуту, придбав кристалічну речовину, яка згідно з висновком судового експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/108-26/7185-НЗПРАП від 09.04.2026 являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, яку став незаконно зберігати при собі, з метою подальшого збуту.
09.04.2026 приблизно о 10 годині 20 хвилин ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний намір на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, перебуваючи біля буд. 79 по вул. Деповській у м. Запоріжжі, зустрівся із ОСОБА_5 , якій було доручено проведення оперативної закупки особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, за грошову винагороду від ОСОБА_5 , у розмірі 200 гривень, збув шляхом передачі останній із рук в руки зіп-пакет, у якому перебувала кристалічна речовина, яка згідно з висновком експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/108-26/7185-НЗПРАП від 09.04.2026 являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса якої складає 0,0402г в перерахунку на основу, котру у подальшому ОСОБА_5 видала співробітникам поліції.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 2 ст. 307 КК України.
09.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Окрім того, під час проведення досудового розслідування встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_4 є власником у виді спільної сумісної власності приміщення кв. АДРЕСА_1 .
З метою забезпечення виконання покарання у вигляді конфіскації майна, у разі застосування такого покарання судом, слідчий просить накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , а саме на приміщення кв. АДРЕСА_1 , яке на праві власності у формі спільної сумісної власності на яке належить ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_4 РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 .
В судовому засіданні, слідчий підтримав клопотання.
Інші учасники в судове засідання не зявлилися, відповідно до ч. 1 ст. 172КПК неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Заслухавши слідчого, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
За положеннями ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За приписами ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що на квартиру, на яку просить слідчий накласти арешт, належить підозрюваному та іншим двом особам на праві спільної сумісної власності, а отже частки у праві спільної власності, які належать іншим співвласникам, не можуть зазнавати обмежень без встановлення іншим співвласникам процесуального статусу у кримінальному провадженні та без належного обґрунтування необхідності такого втручання у право вільного володіння майном, гарантованого Статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Слідчий суддя наголошує, що відповідно до вимог ст.ст. 170, 173 КПК України арешт майна допускається виключно за наявності достатніх правових підстав та за умови дотримання принципу розумності і співмірності обмеження права власності із завданнями кримінального провадження, з урахуванням наслідків арешту майна не тільки для підозрюваного, але, перш за все, і третіх осіб.
За таких обставин, арешт на квартиру призведе до порушення принципу співмірності втручання у право власності, у зв'язку з чим клопотання слідчого задоволенню не підлягає.
З цих підстав, керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна.
Ухвала може бути оскаржена безпосердньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1