27 січня 2011 р. № 11/62-10
Вищий господарський суд України в складі колегії
суддів:Грейц К.В.,
Бакуліної С.В.,
Сибіги О.М.,
розглянувши касаційну скаргу Державної екологічної інспекції в Сумській області
на постановувід 20.10.2010
Харківського апеляційного господарського суду
у справі господарського суду Сумської області № 11/62-10
за позовомДержавної екологічної інспекції в Сумській області
доДержавного підприємства "Глухівське лісове господарство"
треті особи на стороні позивача1. Слоутська сільська рада
2. Червоненська селищна рада
простягнення 933204,03 грн.
за участю представників сторін:
позивача -не з'явились
відповідача -Кандюкова Г.Г.
3-х осіб -не з'явились
Державна екологічна інспекція в Сумській області звернулась до господарського суду Сумської області з позовом до Державного підприємства "Глухівське лісове господарство" про стягнення з останнього на рахунок Слоутської сільської ради 70269,91 грн. і на рахунок Червоненської селищної ради 862934,12 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Рішенням господарського суду Сумської області від 16.06.2010 року у справі № 11/62-10 (суддя Зражевський Ю.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 (колегія суддів у складі головуючого судді Сіверіна В.І., суддів Білоконь Н.Д., Терещенко О.І.), відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Державна екологічна інспекція в Сумській області з рішенням та постановою у справі не згодна, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 95 Конституції України, ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. ст. 18, 19, 48, 69, 88, 107 Лісового кодексу України, ст. ст. 2, 9 Бюджетного кодексу України, ст. ст. 6, 47 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік".
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Представник скаржника своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористався.
Розпорядженням від 26.01.2011 № 03.08-05/48 Заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України у зв'язку з хворобою судді Глос О.І. для розгляду касаційної скарги у даній справі сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Грейц К.В., судді Бакуліна С.В., Сибіга О.М.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій були одностайні у своїх висновках щодо безпідставності позовних вимог, які суперечать вимогам Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач фактично подав позов в інтересах третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору -Слоутської сільської ради та Червоненської селищної ради, оскільки просить стягнути шкоду в розмірі 933204,03 грн. на їх користь.
Проте, з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій погодитися не можна, враховуючи таке.
Відповідно до вимог статті 1115 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.08.2009 Державною екологічною інспекцією в Сумській області була проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства при використанні лісових ресурсів, в ході якої виявлено незаконний поруб дерев відповідачем в кв. 39, вид. 23 Слоутського лісництва (на території Слоутської сільської ради) та в кв. 37, вид. 10 Червоненського лісництва (на території Червоненської селищної ради), про що складено акт від 20.08.2009, підписаний директором відповідача з зауваженнями.
Державною екологічною інспекцією в Черкаській області на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" від 23.07.2008 № 665 здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної незаконною рубкою дерев до ступеня припинення росту, яка складає 933204,03 грн.
Відповідно до статті 3 Лісового кодексу України лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Статтею 105 Лісового кодексу України встановлено, що порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону, яку несуть винні особи, зокрема, за незаконне вирубування та пошкодженні дерев і чагарників.
Згідно ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
З зазначеною нормою кореспондується і частина 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", якою визначено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Частиною 1 статті 69 вказаного Закону передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Нормами ст. ст. 1, 2 ГПК України встановлено, що державні та інші органи звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України.
Відповідно до пункту 15 статті 48 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2009 році є: 100 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 7 ст. 47 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2010 році є: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності згідно з пунктом 49 ст. 6 цього Закону є джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2010 рік у частині доходів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування відповідачем шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, яка відповідно до вищезазначених законодавчих приписів стягується в доход відповідного бюджету, зокрема, на рахунки Слоутської сільської ради та Червоненської селищної ради, а не на їх користь як помилково вважають суди попередніх інстанцій.
Таким чином, дійшовши помилкового висновку про порушення позивачем ст. ст. 1, 21 ГПК України, суди першої та апеляційної інстанцій фактично ухилилися від вирішення спору у справі по суті, що виключає можливість висновку суду касаційної інстанції щодо повноти встановлення обставин справи і правильності застосування судами норм матеріального права.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями та оцінювати докази у справі, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції в Сумській області задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 у справі господарського суду Сумської області № 11/62-10 та рішення від 16.06.2010 у цій справі скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Сумської області..
Головуючий суддя К.В. Грейц
Судді С.В. Бакуліна
О.М.Сибіга