Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.
Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.
01 лютого 2011 року справа №2а-22126/10/0570
приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Чумака С.Ю.
суддів
Ляшенко Д.В. та Ястребової Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 р. у справі № 2а-22126/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Форбіс" до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.09.2010 р. № 0002511500/0 ,-
У вересні 2010 року ТОВ "Група компаній "Форбіс" звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.09.2010 р. № 0002511500/0.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що за результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ «ГК «Форбіс» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Сучасний будівельний світ» за період з 01.04.2010 року по 30.04.2010р. був складений акт №358/15-013/33513492 від 25.08.2010 року, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002511500/0 від 02.09.2010р., яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6250,01 грн., у тому числі за основним платежем - 4166,67 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2083,34 грн. Позивач вважає, що податковим органом неправомірно зроблено висновок про те, що договір купівлі-продажу за №27/04-С від 27.04.2010р., який укладений між позивачем та ТОВ «Сучасний будівельний світ» має ознаки нікчемності. Зазначає, що згідно зазначеного вище договору йому було поставлено будівельні матеріали, відповідно до накладних до договору, які є невід'ємною його частиною. На виконання умов договору ТОВ «Сучасний будівельний світ» передав, а позивач отримав згідно видаткової накладної від 27.04.2010р. № 777 та рахунку-фактури від 27.04.2010р. № 0025 товар на суму 25 тисяч гривень, у тому числі ПДВ 4166,67 грн. Згідно наданих до декларації з ПДВ за квітень 2010 року розшифровок податкового кредиту (додаток 5 до Декларації), сума ПДВ 4166,67 грн. по отриманій податковій накладній від ТОВ «Сучасний будівельний світ» за № 777 від 27.04.2010р. ТОВ «ГК «Форбіс» включена до складу податкового кредиту за квітень 2010 року. Позивач вважав, що у нього є всі наявні податкові накладні, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями. Тому він наполягає, що податковим органом неправомірно визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість. У зв'язку з цим просив податкове повідомлення-рішення № 0002511500/0 від 02.09.2010р скасувати.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року позов позивача було задоволено у повному обсязі. При прийнятті постанови суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведений факт придбання у ТОВ «Сучасний будівельний світ» будівельних матеріалів згідно договору купівлі-продажу №27/04-с від 27.04.2010р., та не підтверджені зафіксовані у акті перевірки висновки про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «Сучасний будівельний світ», а правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не доведена.
Не погодившись з постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить останню скасувати та постановити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що несплачений підприємством податок на додану вартість внаслідок порушення встановленого порядку формування валових доходів, валових витрат, податкового зобов'язання та податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави. Відповідач зазначає, що підприємством перераховувались кошти без мети реального настання передбачених наслідків виключно з метою зниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання підприємством податкової вигоди, та несплата до бюджету необхідних податкових платежів є зволікання державним майном.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідно до п. 2 ч. 1 ст.197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що між позивачем та ТОВ «Сучасний будівельний світ» було укладено договір на постачання товарів від 27.04.2010р. № 27/04-с. Договір підписано посадовими особами - директором ТОВ «ГК «Форбіс» ОСОБА_4 і директором ТОВ «Сучасний будівельний світ» ОСОБА_5 і скріплено печатками.
На виконання умов договору, ТОВ «Сучасний будівельний світ» передав, а позивач отримав згідно видаткової накладної від 27.04.2010р. № 777 та рахунку-фактури від 27.04.2010р. № 0025 товар на суму 25000 тис. грн., у тому числі ПДВ 4166,67 грн.
Реалізовану продукцію одержував особисто директор ТОВ «ГК «Форбіс».
Податкова накладна № 777 від 27.04.2010 року складена ТОВ «Сучасний будівельний світ», скріплена його печаткою, підписана без розшифровки прізвища особи, яка склала податкову накладну.
Згідно розшифровок податкового кредиту (додаток 5 до Декларації) наданих до декларації з ПДВ за квітень 2010 року, сума ПДВ 4166,67 грн. по отриманій податковій накладній від ТОВ «Сучасний будівельний світ» за № 777 від 27.04.2010р. ТОВ «ГК «Форбіс» включена до складу податкового кредиту.
Згідно п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 7.7.1 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно п.п. 7.7.2 ст. 7. зазначеного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 7.7.1. цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплачений отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит -це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Відповідно до п.7.5.1 п.7.5. ст.7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт,послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що згідно норм діючого податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить лише від їх сплати в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.
Судом першої інстанції встановлено, що у позивача наявні податкові накладні, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями, зокрема з ТОВ „Сучасний будівельний світ”. Даний факт також був встановлений податковим органом в ході проведення перевірки і не спростовується в ході розгляду справи.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірним договором не передбачено, що будівельні матеріали, які продало ТОВ „Сучасний будівельний світ”, мали бути виготовлені саме на його виробничих потужностях. Відповідачем не доведено, що продаж вказаного товару вимагав від ТОВ «Сучасний будівельний світ» наявності виробничих потужностей та певних основних засобів.
Так само судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем не доведено, що виконання спірної господарської операції вимагало наявності певної кількості працівників у штаті ТОВ „Сучасний будівельний світ”. Відповідачем також не встановлена відсутність укладених ТОВ „Сучасний будівельний світ” цивільно-правових договорів з фізичними особами на виконання послуг, пов'язаних зі спірною операцією. Таким чином ним не доведено, що кількість працюючих на ТОВ „Сучасний будівельний світ” є недостатньою для здійснення господарської операції з позивачем.
Відповідно до п. 7 договору від 27.04.2010 року № 27/04-с доставка товару здійснюється силами та за рахунок покупця. На умовах даного пункту договору ТОВ «Група компаній «Форбіс» доставку було здійснено за допомогою транспортного засобу загального призначення (вантажного таксі).
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 15.10.2010 року, у ЄДР відсутні відомості про незнаходження ТОВ «Сучасний будівельний світ» за юридичною адресою; дані про перебування юридичної особи в процесі припинення, зокрема дата реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноважених ними органів про припинення юридичної особи; дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством, щодо порушення (припинення) провадження у справі про банкрутство, щодо визнання її банкрутом, щодо скасування державної реєстрації припинення.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” у разі наявності, такі дані мають бути зазначені в Єдиному державному реєстрі. Частиною 3 статті 18 вказаного Закону передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у позивача не було підстав ставити під сумнів цивільну правоздатність ТОВ „Сучасний будівельний світ”. Вказане підприємство було зареєстровано як платник ПДВ, отже правомірно видавало податкові накладні, на підставі яких позивачем були включені до складу податкового кредиту відповідні суми податку.
Посилання відповідача на нікчемність даного договору з підстав ст. 228 Цивільного Кодексу України суперечать положенням вказаної статті, оскільки зазначений в ній перелік нікчемних правочинів є вичерпним і податковий орган не наділений законодавством в односторонньому порядку вирішувати чи є правочин нікчемним, чи ні. Якщо ж податковий орган вважає зазначений договір таким, що вчинений з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, останній може бути визнаний судом недійсним.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» нікчемними правочинами в сенсі статті 228 ЦК України є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Договір між позивачем та ТОВ «Сучасний будівельний світ» від 27.04.2010р. № 27/04-с. не підпадає під вищезазначені категорії і вимоги частин 1 та 2 статті 228 ЦК України на нього розповсюджуватись не можуть, оскільки він є звичайним господарським договором, а не таким, що спрямований на порушення публічного порядку.
За таких обставин його безтоварність повинна доводитись відповідачем відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо підтвердження позивачем фактичного отримання товарів від ТОВ „Сучасний будівельний світ”: акт списання ТМЦ від 30.04.2010р. № Ф-00000002 зі складу зберігання матеріалів на виготовлення побутівки 2,4 х 6 м., з якого вбачається використання при її виготовленні придбаних у ТОВ „Сучасний будівельний світ” матеріалів; видаткову накладну №Ф-000000026 від 13.05.2010 р., яка підтверджує передачу побутівки 2,4 х 6 м. ВАТ „Стромацемент”; виписку руху коштів по банківському рахунку позивача від 26.04.2010р., яка підтверджує одержання від ВАТ „Стромацемент” грошових коштів за побутівку
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів згодна з висновком суду, щодо доведення позивачем факту придбання у ТОВ «Сучасний будівельний світ» будівельних матеріалів згідно договору купівлі-продажу №27/04-с від 27.04.2010р., та не підтверджені зафіксовані у акті перевірки висновки про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «Сучасний будівельний світ», а правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не доведена.
Отже, за загальним правилом несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару ( послуги). Крім того, добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обовязку щодо сплати податків вступає у звязку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обовязку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.
За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції винесена законно та обґрунтованою, апеляційна скарга позивача, не грунтується на законі та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 р. у справі № 2а-22126/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Форбіс" до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.09.2010 р. № 0002511500/0 - залишити без змін.
Ухвала суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особами, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя:
С.Ю.Чумак
Судді: Д.В.Ляшенко
Л.В. Ястребова