05.05.2026 Справа №607/3994/18 Провадження №6/607/211/2026
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Позняка В.М., за участю секретаря судового засідання Козак О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі, -
Заявник ТОВ «Капіталресурс» звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з заявою, у якій просить: замінити стягувана у виконавчому листі № 607/3994/18 з АТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс».
Заява мотивована тим, що рішенням суду стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № SAMDNWFC00006757880.
В подальшому на виконання вищевказаного рішення було видано АТ КБ «Приват Банк» виконавчий лист №607/3994/18, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, який перебував на примусовому виконанні в державній виконавчій службі та був повернений АТ КБ «Приват Банк».
22.08.2025 між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (далі - ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС») було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором № SAMDNWFC00006757880.
З цих підстав просить замінити стягувача у виконавчому провадженні.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися. У поданій заяві представник заявника просив розглядати заяву без їх участі.
Відповідно до статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заяву слід задовольнити, виходячи із наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.05.2018 позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № б/н від 24.11.2011 року задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299) заборгованість за кредитним договором №б/н від 24.11.2011 року в сумі 75782,51грн., а також 1762 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із позовом в суд.
14.03.2019 судом на адресу суду надіслано виконавчий лист від 19.02.2019 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.
Відповідно до інформації, яка міститься в відкритому доступі в Автоматизованій системі виконавчого провадження, 21.10.2020 Тернопільським відділом державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження № 63335803, боржником у якому є ОСОБА_1 , а стягувачем -АТ КБ «Приват Банк». Стан виконавчого провадження - завершено.
22.08.2025 між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Капіталресурс» укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до якого Клієнт відступає належні йому права вимоги, а саме права грошової вимоги Клієнта до позичальників, визначених у Реєстрі боргових зобов'язань.
Пунктом 4 договору факторингу передбачено, що моментом (днем) переходу до Фактора Прав вимоги (у відповідній частині) є день підписання сторонами відповідного Акту приймання-передачі відповідного Реєстру боргових зобов'язань.
Відповідно до Акту № 8 приймання-передачі Реєстру боргових зобов'язань № 8 від 11.09.2025 за Договором факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 та Витягу з Реєстру боргових зобов'язань № 8 до Договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025, до ТОВ «Капіталресурс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № SAMDNWFC00006757880.
Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника.
Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов'язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбаченестаттею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особиу зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Водночас відповідно достатті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.
Згідно з частинами першою, другою, п'ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У відповідності з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Виходячи із вказаних норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов'язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10, висловила наступну правову позицію:
«Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим (п. 127).
Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі (п. 128).
За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва (п. 129).
Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва (п. 130)».
Суд встановив, що виконавчий лист у справі № 607/3994/18 був надісланий стягувачу ПАТ КБ «ПриватБанк» 14.03.2019.
У поданій заяві заявник не вказує про те, чи було пред'явлено виконавчий лист до примусового виконання.
В автоматизованій системі виконавчих проваджень, яка перебуває у відкритому електронному доступі, наявна інформація про те, що 21.10.2020 Тернопільським відділом державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження № 63335803, боржником у якому є ОСОБА_1 , а стягувачем - АТ КБ «Приват Банк». Стан виконавчого провадження - завершено.
Водночас, з матеріалів справи неможливо встановити чи виконавче провадження № 63335803 було відкрито саме на підставі виконавчого листа у справі № 607/3994/18, а також відсутні відомості про підстави завершення виконавчого провадження. Однак а АСВП відсутні відомості про будь-які інші виконавчі провадження, у яких боржником є ОСОБА_1 .
Відповідно до частин першої, п'ятої статі 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття (ч. 2 ст. 12 ЗУ).
Тому, у випадку, якщо виконавчий лист у справі не був пред'явлений до виконання, то строк пред'явлення його до примусового виконання закінчився, тому, з урахуванням правових висновків Великої Палати ВС, викладених у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, без вирішення питання поновлення такого строку в межах визначеного законодавством порядку і підстав, замінити сторону у виконавчому листі неможливо.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Згідно із пунктом 10-2 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Тому, якщо виконавчий лист все ж таки пред'являвся до примусового виконання і був повернутий стягувачу без виконання, то правонаступник має можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, адже за відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
У випадку, якщо виконавче провадження закінчене, то згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, за відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва, оскільки заміна сторони виконавчого провадження правонаступником можлива за наявності відкритого виконавчого провадження. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.
На підставі наведеного, керуючись ст. 13, 81, 247, 258-261, 263-265, 354, 355, 442 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий суддя В. М. Позняк