нп 2/490/1788/2026 Справа № 490/180/26
Центральний районний суд м. Миколаєва
18 травня 2026 року м.Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі - Романовій К.Т., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
В січні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Центрального районного суду м.Миколаєва з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що відносини між подружжям припинені внаслідок несумісності характерів, різних поглядів на життєві проблеми та шляхи їх вирішення. Фактичні шлюбні відносини сторонами припинені.
Також позивачка вказує, що між сторонами відсутні спори з приводу розподілу спільного майна та про утримання дітей, оскільки такі питання вирішено в позасудовому порядку. Зазначає, що враховуючи наявність неповнолітніх дітей та небажання відповідача приймати участь в оформленні розірвання шлюбу позивачка вимушена звернутись із позовом до суду про його розірвання.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2026 року дану справу передано на розгляд судді Гуденко О.А.
Ухвалою від 13.01.2026 року відкрито провадження по справі та ухвалено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Згідно з поданою до суду 04.02.2026 року ОСОБА_1 заявою про надання строку для примирення, сторонам було надано строк для примирення терміном три місяці.
Станом на момент закінчення строку для примирення сторін до суду не надійшло жодних заяв чи повідомлень про досягнення примирення між сторонами. Позивачка надала заяву про розгляд справи за її відсутність, позовні вимоги підтримує.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Вивчивши доводи позову і матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
26 січня 2007 року Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що в книзі реєстрації шлюбів 26 січня 2007 року зроблено відповідний актовий запис за №27, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 26 січня 2007 року. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - « ОСОБА_4 ».
Від шлюбу сторони мають двох дітей: неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження Серії НОМЕР_2 та Серії НОМЕР_3 відповідно.
Шлюб це добровільний, рівноправний, сімейний союз жінки та чоловіка спрямований на створення сім'ї та зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Згідно зі ст.112 Сімейного Кодексу України, шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.
Загальна декларація прав людини у ч. 2 ст. 16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, хто одружується.
За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім'ї, як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз, не може мати місце.
Принцип добровільності шлюбу закріплений у ст. 51 Конституції України у відповідності до якого шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Чинне законодавство України забороняє примушування до шлюбу. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
За такого, в сім'ї склалися ненормальні взаємовідносини внаслідок несумісності характерів, різних поглядів на життєві проблеми та шляхи їх вирішення. Подружні стосунки припинені та в теперішній час не підтримуються.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
При вирішенні позову про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 109 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
За таких обставин, у суду немає підстав для вжиття додаткових заходів для примирення подружжя, оскільки це буде суперечити моральним засадам суспільства і інтересам обох з подружжя, а тому відповідно до ст. 109 Сімейного Кодексу України, такий шлюб розривається судом.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
За такого, суд вважає, що сім'я розпалась, відновлення її неможливе та недоцільне, а тому позов підлягає задоволенню, а шлюб на підставі ст. 112 СК України - розірванню.
Частиною третьою статті 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 105, 110, 112 СК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 26 січня 2007 року Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис №27, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Гуденко