479/119/26
2/479/427/26
11 травня 2026 року смтКриве Озеро
Кривоозерський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючої - судді Репушевської О.В.;
за участі: секретаря судового засідання Рябощук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смтКриве Озеро, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №479/119/26 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
позивач ПАТ "СК "УНІКА",
представник позивача Білий В.С, за довіреністю від 16 січня 2026 року,
відповідач ОСОБА_1 ,
Представник "Страхова компанія "УНІКА" (далі - ПрАТ "СК "УНІКА") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 07 лютого 2024 року ОСОБА_1 керував "ВАЗ 21061", д.н.з. - НОМЕР_1 , в смт.Криве Озеро на вул.Поштова, при виїзді з вул.Шевченка, не надав переваги в русі автомобілю марки "Peugeot Rifter", д.н.з. - НОМЕР_2 , який рухався з правого боку по вул.Шевченка, скоїв з ним зіткнення, при ДТП автомобілі отримали механічних ушкоджень з матеріальними збитками, чим порушив п.16.12 ПДР України. Відповідно до постанови Кривоозерського районного суду Миколаївської області по справі №479/257/24 від 12 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Внаслідок вказаної ДТП, застрахованому транспортному засобу марки "Peugeot Rifter", д.н.з. - НОМЕР_2 , було завдано механічних пошкоджень. На підстави заяви потерпілого, Договору добровільного страхування транспортного засобу, ПрАТ "СК "УНІКА" складено страховий акт та визначено розмір стархового відшкодування в сумі 159467,40 грн. та перераховано на СТО ТОВ "АДІС-МОТОР" 21 лютого 2024 року. Таким чином ПрАТ "СК "УНІКА" виконало свої зобов'язання перед Страхувальником, згідно умов договору страхування. На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в АТ "СК "Євроінс Україна". 29 травня 2024 року АТ "СК "Євроінс Україна" здійснено виплату на користь ПрАТ "СК "УНІКА" 126907,51, за такого АТ "СК "Євроінс Україна" відшкодувало вартість відновлюваного ремонту та франшизи. За таких обставин з винуватця ДТП підлягає стягнення сума, що не покрита страховиком за умовами договору обов'язкового страхування, а саме - 32559,89 грн.. В зв'язку з чим, представник позивача просить стягнути суму 32559,89 грн. шкоди, заподіяної внаслідок ДПТ, судового збору 3328 грн. та правової допомоги 8000 грн..
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву, в якій підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд розглядати справу у його відсутності.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило. 02 березня 2026 року від відповідача до суду надійшла заява про зменшення розміру судових витрат.
У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
З'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що 07 лютого 2024 року ОСОБА_1 керував "ВАЗ 21061", д.н.з. - НОМЕР_1 , в смт.Криве Озеро на вул.Поштова, при виїзді з вул.Шевченка, не надав переваги в русі автомобілю марки "Peugeot Rifter", д.н.з. - НОМЕР_2 , який рухався з правого боку по вул.Шевченка, скоїв з ним зіткнення, при ДТП автомобілі отримали механічних ушкоджень з матеріальними збитками, чим порушив п.16.12 ПДР України. Постановою Кривоозерського районного суду Миколаївської області по справі №479/257/24 від 12 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Автомобіль марки "Peugeot Rifter", д.н.з. - НОМЕР_2 , був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПрАТ "СК "УНІКА" з лімітом відповідальності за шкоду життю та здоров'ю, а також автомобіль марки "ВАЗ 21061", д.н.з. - НОМЕР_1 , був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АТ "СК "Євроінс Україна".
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, застрахованому транспортному засобу "Peugeot Rifter", д.н.з. - НОМЕР_2 , було завдано механічних пошкоджень.
На підстави заяви потерпілого, Договору добровільного страхування транспортного засобу, ПрАТ "СК "УНІКА" складено страховий акт та визначено розмір стархового відшкодування в сумі 159467,40 грн., які були перераховані СТО ТОВ "АДІС-МОТОР" 21 лютого 2024 року у відповідному розмірі, що підтверджується платіжною інструкцією №144580.
Таким чином ПрАТ "СК "УНІКА" виконало свої зобов'язання перед Страхувальником, згідно умов договору страхування.
В подальшому АТ "СК "Євроінс Україна" 29 травня 2024 року перерахувало страхове відшкодування на рахунок ПрАТ "СК "УНІКА", відповідно до платіжної інструкції №10744 у розмірі 126907,51 грн., тим самим виконало свої зобов'язання визначені у полісі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але цього недостатньо для відшкодування шкоди в повному обсязі.
За положеннями ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).
Згідно з п.3 ч.1 ст.988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Статтею 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За правилами ст.1191 ЦК України особа яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
За приписами ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до п.38.1 ст.38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у п.п.33.1.2 п.33.1 ст.33 цього Закону.
Так, позивач просить стягнути з відповідача різницю між сумою страхового відшкодування, сплаченого згідно договору добровільного страхування наземних транспортних засобів у розмірі 32559,89 грн., будь-яких заперечень з приводу суми страхового відшкодування та її виплати відповідачем не надано.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача сплаченого страхового відшкодування в розмірі 32559,89 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України та ч.8 ст.141 ЦПК України).
Позивачем заявлено про стягнення витрат на правничу допомогу та в їх підтвердження надано: договір доручення №1ВНМ від 01 листопада 2023 року між ФОП ОСОБА_2 та ПрАТ "СК "УНІКА", за яким повірений зобов'язується вчинити від імені та за рахунок довірителя юридичні дії (в т.ч. залучати адвокатів, адвокатські бюро та адвокатські об'єднання) щодо стягнення простроченої заборгованості з фізичних та юридичних осіб, які є боржниками довірителя; договір про надання правової допомоги №2/23ю від 002 листопада 2023 року між ФОП ОСОБА_2 та Адвокатським бюро "Білий", акт (звіт) прийому-передачі наданих послуг до вказаного договору №1/35277 від 29 січня 2026 року про надання послуг на суму 8000 грн., копію довіреності, виданої ПрАТ "СК "УНІКА" на ім'я ОСОБА_3 , а також копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Білого В.С..
Беручи до уваги клопотання відповідача про зменшення рощміру витрат на правову допомогу, суд вважає розмір витрат понесених позивачем, тобто у даному випадку витрат, пов'язаних з професійною правничою допомогою адвоката, не є співмірним зі складністю справи (справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, невеликий обсяг досліджуваних доказів), та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 6 000 грн..
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню 3328 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст.993, 1191 ЦК України, ст.ст.81, 137, 141, 259, 223, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (ідентифікаційний код 20033533) відшкодування завданої майнової шкоди у розмірі 32559,89 грн., судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3328,00 грн., а також витрати на правничу допомогу 6000 грн..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.
Суддя :