479/1541/25
2-др/479/4/26
07 травня 2026 року смтКриве Озеро
Кривоозерський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді Репушевської О.В.,
за участю секретаря судового засідання Рябощук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Криве Озеро заяву представника позивача - адвоката Карпюка А.В., про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у цивільній справі №479/1541/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", про відшкодування шкоди внаслідок дорожньої-транспортної пригоди,
31 березня 2026 року судом ухвалено рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", про відшкодування шкоди внаслідок дорожньої-транспортної пригоди, позов задоволено частково.
20 квітня 2026 року надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення, оскільки судом не вирішено питання про судові витрати, а саме на правову допомогу. Крім того, просив поновити строки на подання такої заяви, з підстав, вказаних у ній.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.
У провадженні суду перебувала цивільна справа №479/1541/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", про відшкодування шкоди внаслідок дорожньої-транспортної пригоди. Рішенням суду від 31 березня 2026 року позовну заяву задоволено частково.
За заявою представника позивача судом вирішується питання про ухвалення додаткового рішення, оскільки при винесенні ухвали не було вирішено питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11000 грн.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до положень ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно положень ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано:
- копію договору про надання правової допомоги від 21 лютого 2025 року, укладеного з адвокатським об'єднанням "Ковальчук, Воробей та партнери";
- додаткова угода №1 до договору про надання правової допомоги від 21 лютого 2025 року;
- акт приймання-передачі наданих робіт (послуг) №1 за договором про надання правової допомоги від 21 лютого 2025 року;
- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі №379/1418/18 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. При цьому, законодавство не наводить форму та вимоги до документа, який підтверджує факт сплати клієнтом адвокатського гонорару.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що у відшкодуванні витрат на правничу допомогу слід відмовити з огляду на їх недоведення, оскільки не надано документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Керуючись ст.ст.133, 141, 269, 270, 355 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви представника позивача - адвоката Карпюка А.В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у цивільній справі №479/1541/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", про відшкодування шкоди внаслідок дорожньої-транспортної пригоди, - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя :