03 лютого 2011 року Справа № 2а/2370/266/2011
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Мишенка В.В.,
при секретарі Гришанові Д.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Шполянському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій та стягнення виплачених коштів,
26 січня 2011 року управління Пенсійного фонду в Шполянському районі Черкаської області звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Шполянського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про визнання дії відповідача по відмові відобразити в акті щомісячної звірки витрат по особливим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання неправомірними та стягнення виплачених коштів за вересень-грудень 2010 року на суму 118808 грн. 14 коп.
03.02.2011 року від управління Пенсійного фонду в Шполянському районі надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними в справі матеріалами.
03.02.2011 року представник відповідача надала заяву, де просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача за наявними в справі матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається із змісту адміністративного позову, позов пред'явлений до Шполянського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, а відповідно до матеріалів справи вірне найменування відповідача: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Шполянському районі Черкаської області.
Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області подало до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Шполянському районі Черкаської області для узгодження та підписання акти щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період вересень-грудень 2010 року.
Відповідачем не прийняті до заліку витрати на виплату пенсій громадянам держави - учасників СНД, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, витрати на виплату державної адресної допомоги та витрати на доставку пенсії.
Відповідно ст. 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-XII, призначення пенсій і оформлення документів для їх виплат здійснюється органами Пенсійного фонду України. Ця норма стосується і призначення та виплат пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.
Починаючи з 1 квітня 2001 року з набранням чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 23.09.1999 року № 1105-XIV (далі - Закон України № 1105) на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань покладено обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсії по інвалідності в зв'язку з втратою годувальника.
Дія Закону України № 1105 поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.
Статтею 21 Закону України № 1105 визначено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку: своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Кабінет Міністрів України 26.03.2008 року прийняв постанову «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян»№ 265 де визначено, що:
- у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів (п.1 постанови);
- у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму (п.2 постанови);
- виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога (п.4 постанови).
У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві»від 22.02.2001 року № 2272-III, який набув чинності з 01.04.2001 року, Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
В розумінні статті 6 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві»Фондом виступає саме Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Дана позиція находить своє відображення в механізмі відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком відшкодування витрат, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України, Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4 (далі - Порядок).
Відповідно до п.4 Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»та інших нормативно-правових актів, а саме:
- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Даний перелік є вичерпним і до нього не внесено «адресну допомогу до пенсії», яка призначена і виплачена позивачем згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян».
Доказом цього є також і той факт, що Закон України «Про пенсійне забезпечення»передбачає лише поняття «цільової грошової допомоги»(преамбула Закону та ст.85 Закону). В додатку № 1 до Порядку, яким затверджено форму списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності також передбачено лише графу для вказівки розміру виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття.
Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2009 рік»від 11 березня 2009 р. № 35 та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2010 рік»від 21.07.2010 р. № 626 визначено, що кошти на пенсійне забезпечення військовослужбовців, виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами перераховуються з Державного бюджету України як дотація. До таких виплат також належить і щомісячна адресна допомога, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265. В свою чергу дотація - міжбюджетний трансферт, яка надається на безоплатній та безповоротній основі з вищестоящого бюджету нижчестоящому у випадку, коли у відповідного бюджету недостатньо доходів для фінансування певних видатків. За таких обставин, можна зробити висновок, що кошти виплачені, як щомісячна адресна допомога не підлягають поверненню, як такі, що надані безоплатно та безповоротно.
Також, п.5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, разом з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України складають акт щомісячної звірки за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі - акт), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягають відшкодуванню. На підставі акту узгоджується довідка про відшкодування (Головним управлінням Пенсійного фонду та управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування), згідно якої на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, Фонд соціального страхування перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду України (це передбачено пунктами 6 та 7 Порядку).
Вказана позиція суду знаходить своє підтвердження в Постанові Верховного Суду України від 25.01.2005 р. у справі № 7/102, де останній зазначає, що управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах є неналежними позивачами в даній категорії справ, у зв'язку з тим, що Порядком відшкодування витрат передбачено здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків та Пенсійним фондом України.
Керуючись ст.ст. 14, ч. 4 ст. 122, 160-163, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Шполянському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та стягнення боргу в сумі 118808 грн. 14 коп. - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний в порядку ст. 186 КАС України.
Суддя В.В. Мишенко