73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
27 січня 2011 р. Справа № 2-а-4938/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого судді: Горшков В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона до Відкрите акціонерне товариство "Компанія "Дніпро" про стягнення заборгованості,
встановив:
Управління пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона (надалі -УПФУ) звернулось до адміністративного суду з позовом до ВАТ “Компанія “Дніпро” (надалі - ВАТ) про стягнення різниці в розмірі 864 грн. 11 коп. між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, та відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 14138,44 грн. Загальна сума становить 15002,55 грн.
Позовні вимоги УПФУ обґрунтовує тим, що ВАТ повинно здійснювати відшкодування різниці між сумою наукової пенсії, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” та Порядку фінансування та виплати цієї різниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. N 372.
Також позивачем заявлені вимоги по стягненню заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах. Мотивуючи тим, що відповідачем було надано уточнюючи довідки по шістьом працівникам яким було призначено пенсію на пільгових умовах, відповідно до чого відповідачу було своєчасно направлено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах. Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівником пенсійного віку установи та організації за рахунок власних коштів зобов'язані вносити до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій.
ВАТ в своїх письмових запереченнях не погоджується з пред'явленим до нього позовом, оскільки вважає, що ВАТ “Компанія “Дніпро” не відноситься до тих суб'єктів господарювання, які згідно з вищевказаним законом здійснюють таке відшкодування. Зазначає, що відповідач, як юридична відповідно до статутних документів є правонаступником прав та обов'язків державного підприємства “Завод “Кулон”, але лише в тому обсязі, який існував на час створення позивача. ВАТ стверджує, що на момент створення ВАТ “Компанія “Дніпро” законодавство України взагалі не передбачало обов'язку підприємств відшкодовувати різницю між сумою наукової пенсії, призначеної науковим працівникам, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право такі наукові працівники, а тому є неправомірним пред'явлення таких вимог до ВАТ по пенсіонерам, які набули свій науковий стаж не під час роботи на ВАТ “Компанія “Дніпро”, а на підприємстві, правонаступником якого ВАТ не є. ВАТ також вказує на те, що пред'явлення до нього заявлені вимоги.
В запереченнях відповідач зазначає, що неправомірність дій УПФУ щодо пред'явлення вимог до ВАТ “Компанія “Дніпро” по відшкодуванню різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 згідно із Законом України “Про наукову та науково-технічну діяльність” та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів встановлена постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28.09.2009р. по справі № 2-а-3203/08/ 2170, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2010р.
Від сторін надійшли до суд заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4. ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, встановив наступне.
Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28.09.2009р. по справі № 2-а-3203/08/ 2170, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2010р., визнані неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Комсомольському районі м. Херсона щодо пред'явлення вимог до відкритого акціонерного товариства “Компанія “Дніпро” по відшкодуванню різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 згідно із Законом України “Про наукову та науково-технічну діяльність” та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.
Вказаною постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28.09.2009р. по справі № 2-а-3203/08/2170 встановлено, що у ВАТ відсутній обов'язок по відшкодуванню різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 згідно із Законом України “Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.
Також Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2010 встановлено, що відповідач не є правонаступником підприємств на яких працювали особи відносно яких стягується заборгованість, тому ВАТ не повинно фінансувати різницю у розмірі призначених пенсій.
Оскільки судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, встановлено відсутність у ВАТ обов'язку по відшкодуванню вищевказаної різниці в пенсіях та неправомірність дій УПФУ щодо пред'явлення до ВАТ вимог по відшкодуванню наукової різниці в призначені пенсії, підстави для задоволення позовних вимог УПФУ відсутні.
Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Горшков В.М.
кат. 10.1