73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
18 січня 2011 р.
14 год.45 хв. Справа № 2-а-6692/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого судді: Гомельчук С.В.,
розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Херсоні до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових (штрафних) санкцій,
встановив:
Державна податкова інспекція у м. Херсоні (далі-позивач) звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення фінансових (штрафних) санкцій в розмірі 1000 грн.
У позовній заяві представником позивача зазначено, що 08 липня 2010 р. позивачем проведено перевірку кафе, що належить відповідачу щодо дотримання суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами перевірки складено акт, на підставі якого прийнято рішення про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій в розмірі 1000 грн. Відповідач не сплатила у встановлені законодавством строки суму штрафу, а тому дана сума заборгованості підлягає стягненню.
Відповідач письмових заперечень проти позову та заяву про його визнання не надала, хоча була належним чином повідомлена про розгляд справи в порядку скороченого провадження, строк та порядок подання заперечення проти позову, а також наслідки неподання такого заперечення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи та було направлено рекомендованим листом за місцем проживання ФОП ОСОБА_1 відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та повернулось за закінченням терміну зберігання.
Відповідо до ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1, п. 2, ч.1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ зі змінами та доповненнями (чинне на момент пред'явлення позову) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених Законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів, додержання валютного законодавства юридичними особами, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків, наявністю торгових патентів, а також застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 31.03.2005 року № 265/95-ВР (далі-Закон № 265/95 - ВР) контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Пунктом 12 ст.3 Закону № 265/95-ВР встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг)
Статтею 20 Закону № 265/95-ВР передбачено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст. 25 Закону № 265/95-ВР суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами господарювання до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Як вбачається з матеріалів справи, 08 липня 2010 р. відповідно до направлення від 06 липня 2010 № 1413/237 податковою службою проведено перевірку кафе, яке розташоване за адресою: вул. Курортна,8-А, смт.Лазурне, Скадовський район, Херсонська область та належить відповідачу. Перевірка проведена з питань дотримання суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари(послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 08 липня 2010 р., реєстраційний № 875/21/22/23/НОМЕР_1, на підставі якого прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 20 липня 2010 р. № 0010712307 в розмірі 1000 грн. за незабезпечення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме на горілку "Хортиця"0,5 л. за ціною 50 грн. у кількості 10 пляшок відсутні первинні документи на загальну суму 500 грн. всупереч вимогам п.12 ст.3 Закону України № 265/95-ВР. Таким чином, до відповідача застосовано фінансову санкцію в розмірі 500*2=1000 грн.
Акт перевірки підписаний відповідачем без зауважень.
Рішення про застосування фінансових санкцій від 20 липня 2010 р. № 0010712307 згідно з актом від 24 вересня 2010 р. № 51/875/733 розміщено на дошці оголошень ДПІ 24 вересня 2010 р. у зв'язку з поверненням надісланого відповідачу поштового відправлення з даним рішенням за закінченням терміну зберігання. Суб'єктом господарювання не реалізовано право на оскарження рішення позивача.
Беручи до уваги те, що ФОП ОСОБА_1 не оскаржено у встановленому законом порядку рішення про застосування штрафних санкцій, не сплачено у встановлені законодавством строки суму штрафу, суддя вважає, що позовні вимоги державної податкової інспекції у м. Херсоні підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України, з відповідача не стягуються.
Керуючись ч. 4 ст.94,ст. ст. 158, 161, 162, 183-2 КАС України суд, -
постановив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, до державного бюджету фінансові (штрафні)санкції за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в розмірі 1000 (одна тисяча)грн. на р/р 31118104700002, код платежу 21080900, Держказначейство у м.Херсоні, код ЗКПО 24104230, УДК у Херсонській області, м.Херсон, МФО 852010.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з моменту її отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Гомельчук С.В.
кат. 8.1.4