Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/8004/26
14 травня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання, подане прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні № 12026105160000028, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, про арешт майна ,-
Сектором дізнання ВП в річковому порту Київ ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026105160000028 від 11.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.
Досудовим розслідуванням установлено, що 11.05.2026 під час проведення перевірочних заходів на водному об'єкті було виявлено заборонене знаряддя лову, прив'язане мотузкою до понтону, за адресою: м. Київ, Голосіївський р-н, Галерна затока, за координатами 50.3643640, 30.5654474.
Встановлено, що 11.05.2026 близько 08:00 год вказане знаряддя до водойми незаконно встановив громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У результаті використання зазначеного знаряддя останній здійснив незаконний вилов водних біоресурсів у кількості двох екземплярів виду плоскирка.
Так, 11.05.2026 протоколом огляду місця події оглянуто та вилучено заборонене знаряддя лову - сітку, виготовлену з тонкої ліски світлого кольору довжиною 6 м. та водні біоресурси з характерними для риби анатомічними ознаками, без видимих механічних пошкоджень у двох екземплярах.
Згідно з поясненнями ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборонене знаряддя лову він встановив до водойми 11.05.2026 приблизно о 08 год 00 хв для вилову водних біоресурсів для власного вжитку.
Начальником сектору дізнання ВП в річковому порту Київ ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 11.05.2026 винесена постанова про визнання речовими доказами та приєднання до матеріалів кримінального провадження виявленого забороненого знаряддя лову та водних біоресурсів виду плоскирка в двох екземплярах.
Наказом Управління державного агентства з розвитку міліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві, та Київської обл. встановлено термін заборони на лов водних біоресурсів у весняно літній період їх природного відтворення у 2026 році з 1 квітня по 9 червня (включно) у всіх водосховищах і озерах з затоками, протоками.
На період заборони дозволено любительський і спортивний лов до 3 (трьох) кілограм риби за світловий день (за годину до сходу сонця та за годину від заходу сонця) однією поплавковою або донною вудкою з одним гачком і спінінгом з берегової смуги водойм і річок у місцях, зазначених у Переліку місць, визначених для любительського рибальства у період весняно- літньої заборони.
Як вказано у клопотанні, вищезазначені речі самостійно та в сукупності з іншими фактичними даними мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні і можуть бути використані як докази під час судового розгляду.
Прокурор письмово просила розглядати клопотання без її участі; клопотання підтримує та просить задовольнити за вказаних у ньому підстав.
Власник майна та/або його представник, будучи належним чином повідомленим про розгляд клопотання, в судове засідання не з'явився; причини неявки не повідомив.
Дослідивши додані до клопотання матеріали, якими обґрунтовано доводи, суд дійшов висновку про те, що клопотання слід задовольнити з наступних підстав.
Про факти, встановлені під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, зазначено вище.
Вказані у клопотанні обставини справи відповідають долученим до нього матеріалам. Зокрема, в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12026105160000028 від 11.05.2026 в ході проведення огляду місця події оглянуто та вилучено заборонене знаряддя лову - сітку, виготовлену з тонкої ліски світлого кольору довжиною 6 м., та водні біоресурси з характерними для риби анатомічними ознаками, без видимих механічних пошкоджень у двох екземплярах, щодо яких винесено вказане клопотання.
Постановою начальника сектору дізнання ВП в річковому порту Київ ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 11.05.2026 винесена постанова про визнання речовими доказами речей, щодо яких внесено це клопотання.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Загальні правила (засади) застосування заходів забезпечення визначені ст. 132 КПК України, за змістом частини 3 якої: застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням; а за змістом частини 5 якої: для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ст. 170 КПК України майно, яке має ознаки речового доказу, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуженню, передачі, перетворенню, використанню, втрати, приховуванню) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ч.ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на нерухоме майно. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до його відчуження, передачі, приховування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У даному випадку виявлені та вилучені предмети ймовірно були об'єктом, знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зокрема, й можуть зберігати на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, матимуть значення для проведення досудового розслідування та судового розгляду у даному кримінальному провадженні.
Таким чином вилучені речі підпадають під ознаки речових доказів, визначені ст. 98 КПК України.
Метою застосування заходу забезпечення - арешту майна є збереження речових доказів.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Натомість, під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя уповноважений оцінити можливість використання майна, на яке слідчий, прокурор бажає накласти арешт, як доказу в кримінальному провадженні.
З урахуванням викладеного, враховуючи обставини кримінального провадження, та того, що вилучене майно являється речовими доказами, з метою досягнення дієвості кримінального провадження виникла необхідність у накладенні арешту на майно, що було вилучено під час огляду, проведеного 11.05.2026.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують вимоги клопотання про арешт майна, приходжу до висновку про наявність достатнього обґрунтування стороною обвинувачення відповідності вилучених речей критеріям, викладеним у ст. 98 КПК України, зокрема, що вони могли зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі, чи є вони знаряддям кримінально протиправних дій, речами, набутими кримінально протиправним шляхом. Накладення арешту на зазначене вилучене майно може вплинути на досягнення дієвості кримінального провадження, що згідно зі ст. 131 КПК України є загальною метою забезпечення заходу кримінального провадження. Клопотання подано в строки, визначені ч. 5 ст. 171 КПК України.
Таким чином, наявні підставі для арешту майна, визначені ст. 170 КПК України.??
Зазначене дає підстави для задоволення клопотання.
Окремо звертається увага, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 98, 131-132, 168, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання, подане прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні № 12026105160000028, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на: заборонене знаряддя лову типу - сітка, яка була вилучена 11.05.2026 у гр. ОСОБА_4 , та яка виготовлена з тонкої синтетичної волосіні світло-сірого (прозорого) кольору, має велику кількість дрібних вічок, з'єднаних між собою у вигляді полотна, довжиною 6м.
Копію ухвали вручити прокурору - для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1