печерський районний суд міста києва
Справа № 757/14154/17-ц
"12" січня 2026 р. м. Київ
Печерський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Гуртової Т. І. ознайомившись з матеріалами заяви адвоката Різниченка Юрія Олександровича, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , про відстрочення виконання рішення суду за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Пудінг», Товариство з обмеженою відповідальністю «Катюш-ка» про стягнення коштів,
До Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана заява про відстрочення виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 21 грудня 2020 року у справі № 757/14154/17-ц.
Подання та розгляд заяви регулюється ст. 435 ЦПК України.
Так, відповідно до частини першої цієї статті за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.
Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
Згідно з ч. 2 ст. 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Суд, дослідивши подану заяву та додані до неї матеріали, встановив, що заявником не додані доказів направлення заяви іншим учасникам у справі.
Водночас, відповідно до вимог ч. 2 ст. 183 ЦПК України, обов'язок направити заяву з додатками покладається на особу, яка звернулася до суду із заявою на стадії стадії виконання судового рішення. Всупереч вимогам даної статті д окази надіслання (надання) заяви з додатками іншим учасникам справи (провадження) - відсутні.
Так, правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, а саме абзацом 27 пункту 2 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
За змістом п. 17, 62 Правил надання поштового зв'язку, затверджених Постановою № 270 від 05.03.2009 Кабінету Міністрів України, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв'язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей. Підтвердженням оплати послуг поштового зв'язку з пересилання письмової кореспонденції є: поштові марки, наклеєні на письмову кореспонденцію або нанесені типографським способом на поштові конверти, поштові картки; електронні марки; відбитки державного знака, нанесені маркувальними машинами; відбитки про оплату письмової кореспонденції, нанесені друкарським чи іншим способом; розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв'язку.
Із наведених норм убачається, що належним доказом направлення копії заяви та доданих до неї документів учасникам справи є бланк опису вкладення з номером поштового відправлення, завірений відповідним працівником відділення зв'язку, разом з фіскальним чеком/квитанцією про відправлення. Тобто належним доказом надіслання копії заяви з доданими до неї документами заінтересованим особам є опису вкладення відправленої поштової кореспонденції, в якому перелічені всі документи, які надсилаються одержувачу та який засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи, а саме поштова квитанція (чек).
Відповідно, якщо копію заяви надіслано поштою, то документом, який підтверджує надсилання, є фіскальний чек поштового відділення, опис вкладення у цінний лист. Крім того, підтвердженням, що відправлення надіслано на адресу одержувача є саме накладна (службовий чек), в якому зазначено номер накладної, інформацію про відправника та одержувача, інформацію про відправлення, а також міститься підтвердження (підпис) відправника з підтвердженням, що інформація у даній накладній зазначена правильно.
Тому, на підтвердження направлення учасникам справи відповідної заяви з додатками обов'язково мають додаватися описи вкладення, чеки (квитанції) поштового відділення, що підтверджують факт оплати відправником та надання відділенням зв'язку послуг з пересилання листів з описом вкладення.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При цьому, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави ( рішення у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, рішення у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року).
Отже, з матеріалів вказаної справи вбачається, що вона не відповідає вимогам ст. 183 ЦПК України, а тому суд вважає, що вказана заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Крім того, заява подана адвокатом Різниченком Ю. О. шляхом надсилання на електронну пошту суду.
Вимога про звернення до суду через підсистеми ЄСІТС є обов'язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого рішенням ВРП від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (цей пункт відповідає ч. 2 ст. 35 КПК України) та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС. Звернення фізичної особи (за виключенням адвокатів та інших передбачених пунктом 10 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС осіб) до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв'язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.
Аналогічного висновку дійшла ВП ВС від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22 та від 29.08.2024 у справі № 990/174/24.
Також, суд звертає увагу, що адвокат при зверненні до суду з клопотанням про відстрочення виконання рішення суду посилається на ст. 442 та 422 ЦПК України, які не регулюють дане питання.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 4, 13, 183, 259-261, 353-355, 435 ЦПК України, суддя
Заяву адвоката Різниченка Юрія Олександровича, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , про відстрочення виконання рішення суду за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Пудінг», Товариство з обмеженою відповідальністю «Катюш-ка» про стягнення коштів - повернути заявнику без розгляду.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду після усунення зазначених недоліків.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Тетяна ГУРТОВА