печерський районний суд міста києва
Справа № 757/935/25-ц
пр. 2-2991/26
18 березня 2026 року
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Хайнацького Є.С.,
при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,
за участю:
позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та скасування незаконних наказів, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправними дії Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо видання наказів про встановлення ціни житлової послуги для мешканців житлових будинків за адресою: АДРЕСА_1 не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
визнати незаконними та скасувати накази Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.03.2021 № 9 «Про встановлення ціни на послуги», від 30.06.2023 року № 18 «Про встановлення ціни на послугу», від 01.04.2024 року № 27 «Про встановлення ціни послуги з управління гуртожитком АДРЕСА_2 », видані не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що на підставі рішення начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 18 грудня 2006 року № 16737/С разом із сім'єю проживає в квартирі АДРЕСА_3 .
Наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.12.2016 року № 695 «Про передачу житлового фонду будинкоуправлінь Київського квартирно-експлуатаційного управління» «житлові будинки АДРЕСА_4 » було передано па баланс Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління ІНФОРМАЦІЯ_1. До 01 квітня 2021 року він, як і мешканці житлових будинків за адресою: АДРЕСА_1 , сплачували відповідачу (балансоутримувачу будинків) за надання «Послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» за тарифом, встановленим розпорядження Київської міської державної адміністрації від 01.06.2018 № 937 «Про внесення змін до Тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунком», зареєстрованим в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 07 червня 2018 р. за № 128/1976, відповідно до Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-1V «Про житлово-комунальні послуги».
Після набрання чинності Законом України від 09.11.2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» ціну на житлову послугу (управління багатоквартирним будинком) для мешканців житлових будинків за вказаною адресою, починаючи з 01 квітня 2021 року, встановлює відповідач наказами начальника підприємства (будинкоуправління) Будинкоуправління № 1, саме: наказами від 05.03.2021 року № 9 «Про встановлення ціни на послуги», від 30.06.2023 року № 18 «Про встановлення ціни послуг», від 01.04.2024 № 27 «Про встановлення ціни послуги з управління гуртожитком АДРЕСА_2 ».
Вказував, що відповідач не укладав з позивачем жодних договорів про надання таких послуг і такі послуги останній не замовляв. Відповідач не має права встановлювати в односторонньому порядку ціни і тарифи на вказані послуги.
Чинне законодавство у сфері житлово-комунальних послуг визначає порядок формування ціни житлової послуги виключно за домовленістю сторін; виключає встановлення цін/тарифів на житлову послугу правовим актом (наказом) та не наділяє такими повноваженнями балансоутримувача, управителя, виконавця житлової послуги, тощо.
Зважаючи на зазначені обставини, вважає незаконними накази відповідача від 05.03.2021 року № 9 «Про встановлення ціни на послуги», 5 т 30.06.2023 № 18 «Про встановлення ціни на послугу», від 01.04.2024 № 27 «Про встановлення ціни послуги з управління гуртожитком АДРЕСА_2 », виданих не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Посилаючись на наведене, просить позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.01.2025 року відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 02.04.2025 року.
01.04.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позову заяву, в якому остання просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність. Відзив мотивований тим, що на підставі наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 №695 «Про передачу житлового фонду будинкоуправлінь Київського квартирно-експлуатаційного управління», Будинкоуправлінню №1 було передано на баланс спірний житловий будинок (гуртожиток). Отже, Міністерство Оборони України, будучи органом уповноваженим управляти державним майном, відповідно зазначеного наказу, визначило Будинкоуправління №1 балансоутримувачем, управителем житлового будинку (гуртожитку), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
На підставі ч.2 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції чинній на час передання житлових фондів на баланс Будинкоуправління №1, якою було визначено, що ціни/тариф на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом, 01 червня 2018 року Розпорядженням Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №937 «Про внесення змін до Тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим», були затверджені Будинкоуправлінню №1 тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, в тому числі і по будинку за адресою: АДРЕСА_2 у розмірі 6,99 грн./міс. для корпусу 26.
Поряд із цим, з дня набрання чинності Законом України «Про житлово-комунальні послуги» за №2189-VIII, відбулись зміни в сфері житлового-комунальних послуг і до повноваження органів місцевого самоврядування перестало входити встановлення (у тому числі і за результатами коригування) тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Таким чином, Будинкоуправління №1, будучи балансоутримувачем, управителем спірного будинку, для управління, утримання, забезпечення благоустрою, безперебійної роботи інженерного обладнання будинків, гуртожитків, які відносяться до відомчого житлового фонду ІНФОРМАЦІЯ_1, підтримання їх в належному технічному та санітарному стані, створення нормальних житлово-побутових умов для проживання в них мешканців для забезпечення життєдіяльності Будинкоуправління №1, для призупинення зростання заборгованості, яка виникає через недоотримання коштів від населення (мешканців) за надання житлово-комунальних послуг, в тому числі й з управління житловими будинками, у відповідності до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги, введеного в дію 01 травня 2019 року, постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року №498 «Про затвердження примірного положення про користування гуртожитками», наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 липня 2018 року №190 «Про затвердження обов'язкового переліку робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території» прийняло наказ №9 від 05 березня 2021 року «Про встановлення ціни на послуги», яким було встановлено і введено в дію ціну на послуги з управління багатоквартирними будинками та гуртожитками.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.04.2025 року відкладено підготовче засідання до 21.07.2025 року.
21.04.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просить задовольнити позов в повному обсязі.
20.05.2025 року та 06.10.2025 року від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення по суті позову.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.04.2025 року відкладено підготовче засідання до 24.07.2025 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.07.2025 року відкладено підготовче засідання до 08.10.2025 року.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження у вказаній справі та призначено її до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 20 січня 2026 року.
Відповідно до довідки Печерського районного суду м. Києва судове засідання, призначене на 20.01.2026 року знято з розгляду у зв'язку з відсутністю електропостачання в суді. Дата наступного судового засідання 18.03.2026 року.
Позивач в судове засідання не з'явився, у матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без його участі на підставі наявних у матеріалах справи доказах, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, у матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без його участі, просив у позові відмовити.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Суд установив, що Будинкоуправління №1 є державною госпрозрахунковою установою ІНФОРМАЦІЯ_1, засновано на державній власності та створено на підставі директиви Міністра оборони України від 31 липня 1998 року №Д-115/1/0350.
Будинкоуправління №1 призначене для утримання нерухомого майна, яке перебуває у його віданні, на балансі або обслуговування на підставі відповідних договорів, в належному технічному та санітарному стані, забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання житлових будинків, гуртожитків, забезпечення благоустрою, а також створення нормальних житлово-побутових умов для проживання.
Будинкоуправління №1 діє на підставі Положення про Будинкоуправління №1 Київського квартино-експлуатаційного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 (нова редакція), затвердженого наказом начальника Київського квартино-експлуатаційного управління №56 від 31 березня 2017 року.
Відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності Будинкоуправління №1 за КВЕД, зокрема, є 81.10 - комплексне обслуговування об'єктів.
На підставі наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 №695 «Про передачу житлового фонду будинкоуправлінь Київського квартино-експлуатаційного управління», 01 квітня 2017 року Будинкоуправлінню №1 було передано на баланс, зокрема, житловий будинок (гуртожиток), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з рішенням Київської міської ради від 08 вересня 2022 року №5444/5485 «Про перейменування АДРЕСА_1 в Печерському районі міста Києва» було перейменовано АДРЕСА_1 в АДРЕСА_5 .
ОСОБА_1 проживає в квартирі АДРЕСА_3 .
Житловий будинок (гуртожиток) за адресою: АДРЕСА_6 , в якому знаходиться житло позивача, відноситься до відомчого житлового фонду ІНФОРМАЦІЯ_1 та має статус гуртожитку, що підтверджується Актом приймання в експлуатацію державною приймальною комісією закінченого будівництвом (реконструкцією) гуртожитку на 400 осіб від 1970 року.
Матеріалами справи встановлено, що Міністерство оборони України будучи органом, уповноваженим управляти державним майном, відповідно до наказу від 16 грудня 2016 року №695 «Про передачу житлового фонду будинкоуправлінь Київського квартирно-експлуатаційного управління, визначило Будинкоуправління №1 балансоутримувачем, управителем, відносно переданого йому житлового фонду, в тому числі і відносно житлового будинку (гуртожитку), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де мешкає позивач.
Обставини належності будинку до відомчого житлового фонду Міністерства оборони та статус гуртожитку встановлені у межах справи № 760/28203/20 за участю ІНФОРМАЦІЯ_1 та Квартирно-експлуатаційного управління, за наслідками розгляду якої Верховним Судом ухвалено постанову від 10.05.2022 року.
Зокрема, судами встановлено, що будівля по АДРЕСА_2 була введена в експлуатацію у 1970 році як гуртожиток, який належить до відомчого житлового фонду МОУ.
На підставі директиви МОУ та рішення Начальника Генерального штабу від 04 лютого 2002 року протягом 2002-2007 років було проведено капітальний ремонт (реконструкцію) вказаної будівлі під гуртожитки квартирного типу для забезпечення житлом військовослужбовців Київського гарнізону, у першу чергу Генерального штабу та центрального апарату МОУ.
Відповідно до копії договору № 79/2004 на створення (передачу) науково-технічної документації від 10 листопада 2004 року ДП МОУ «Львівське будівельне управління» як замовник та ДП МОУ «Вінницький проектний інститут» як виконавець уклали договір, предметом якого є розробка науково-технічної продукції по об'єкту: капітальний ремонт військової будівлі № 59/26.
Будівля корпусу 26 військового містечка 59 обліковувалась на час проведення капітального ремонту як військове майно.
Замовником капітального ремонту будівлі по АДРЕСА_2 було Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України.
Директивою МОУ та Генерального штабу Збройних Сил України від 05 листопада 2019 року № Д322/1/10дск визначено, що правонаступником Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України є Головне управління майна і ресурсів.
Згідно технічного паспорту від 30 травня 2019 року будівля по АДРЕСА_2 має статус будинку квартирного типу (гуртожитку).
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлових та комунальних послуг визначаються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статей 1 та 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
За правилом п. 3 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач має право укладати договори на надання житлово-комунальних послуг.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель має право укладати договори з виробниками, виконавцями, споживачами в порядку, встановленому законом.
Пунктами 3.1,3.4 розділу 3 Положення Будинкоуправління №1 Київського квартирно-експлуатаційного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 (нова редакція) визначено, що Будинкоуправління №1 Київського квартирно-експлуатаційного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі Установа) є суб'єктом господарювання відповідно до діючого законодавства України. Установа самостійно планує свою виробничо-господарську діяльність та іншу діяльність. Основою планів є договори, в тому числі договори цивільно-правового характеру, які укладаються з суб'єктами підприємницької діяльності та приватними особами.
При цьому, п.3.6 вказаного положення передбачено, що установа виконує роботи і надає послуги установам, організаціям, суб'єктам господарської діяльності та громадянам за договірними цінами та за цінами на житлово-комунальні послуги у відповідності до затвердженого (погодженого) рішення уповноваженого органу, які визначені у порядку вимог чинного законодавства України.
З матеріалів справи встановлено, що наказом Начальника підприємства (будинкоуправління) Будинкоуправління №1 Київського квартирно-експлуатаційного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 №9 від 05 березня 2021 року «Про встановлення цін на послуги», встановлено та введено в дію з 01 квітня 2021 року ціну на послуги з управління багатоквартирними будинками та гуртожитками згідно Додатків 1-70, що додаються.
Додатком №30, доданого до вказаного наказу, визначено ціни на послугу з управління багатоквартирним будинком (гуртожитком) з 01 квітня 2021 року по АДРЕСА_2 , витрати на управління (з ПДВ) становлять 8,00 грн./місяць.
За змістом ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року, балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року, в редакції, чинній на час передання житлових фондів на баланс Будинкоуправління №1, в залежності від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади; друга група - житлово-комунальній послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; третя група - житлово-комунальній послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).
При цьому, ч.2 ст. 14 вказаного Закону, в редакції, чинній на час передання житлових фондів на баланс Будинкоуправління №1, визначено, що ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначних законом.
09 листопада 2017 року був прийнятий Закон України «Про житлово-комунальні послуги» за №2189VIII, Закон України «Про житлово-комунальні послуги» за №1875-IV від 24 червня 2004 року, який був діючим на час передання житлових фондів на баланс Будинкоуправління №1, втратив чинність з дня введення в дію цього Закону, окрім норм, що регулюють надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, управління будинком, спорудою або групою будинків, ремонту приміщень, будинків, споруд, які втрачають чинність через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом.
Таким чином, з дня набрання чинності Законом України «Про житлово-комунальні послуги» за №2189-VIII, відбулись зміни в сфері житлового-комунальних послуг і до повноваження органів місцевого самоврядування перестало входити встановлення (у тому числі і за результатами коригування) тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Враховуючи те, що Будинкоуправління №1 є самостійним господарюючим суб'єктом, яке від свого імені надає житлово-комунальні послуги в будинках, які передані йому на балансовий облік, управління та перебувають на його обслуговуванні, відсутні підстави для задоволення позову.
Висновок Будівельно-технічної експертизи) від про відповідність будівлі вимогам ДБН, не спростовують належності будинку до відомчого фонду Міністерства оборони й наданого статусу гуртожитку, який у встановленому законодавством порядку не змінювався.
Згідно наказу МОУ №448 від 03 липня 2013 року «Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України» Квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин здійснюється квартирно-експлуатаційними органами ЗС України. Відповідно до розділу 7 Положення утримання житлового фонду здійснюється згідно з чинним законодавством України, житлові будинки утримуються за рахунок плати на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що вноситься мешканцями; мешканці житлового фонду сплачують за користування житлом та спожиті комунальні послуги згідно з чинним законодавством України; гуртожиток утримуються за рахунок плати, що вноситься мешканцями відповідно до укладених з ними договорів про надання комунальних послуг. Плата за утримання будинку та прибудинкової території встановлена згідно калькуляції, розрахованої у відповідності до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та постанови Кабінету Міністрів України №712 від 05 вересня 2018 року, з метою забезпечення експлуатації будинку гуртожитку та утримання прибудинкової території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
З матеріалами справи підтверджується та як було зазначено вище, Будинкоуправління № 1 є державною госпрозрахунковою установою ІНФОРМАЦІЯ_1, засновано на державній власності та створено на підставі директиви Міністра оборони України від 31 липня 1998 року № Д-115/1/0350.
Будинкоуправління № 1 призначене для утримання нерухомого майна, яке перебуває у його віданні, на балансі або обслуговування на підставі відповідних договорів, в належному технічному та санітарному стані, забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання житлових будинків, гуртожитків, забезпечення благоустрою, а також створення нормальних житлово-побутових умов для проживання.
Будинкоуправління № 1 діє на підставі Положення про Будинкоуправління №1 Київського квартино-експлуатаційного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 (нова редакція), затвердженого наказом начальника Київського квартино-експлуатаційного управління № 56 від 31 березня 2017 року та підпорядковується Київському квартирно-експлуатаційному управлінню.
Відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності Будинкоуправління №1 за КВЕД, зокрема, є 81.10 - комплексне обслуговування об'єктів.
Пунктами 3.1,3.4 розділу 3 Положення Будинкоуправління №1 Київського квартирно-експлуатаційного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 (нова редакція) визначено, що Будинкоуправління №1 Київського квартирно-експлуатаційного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі Установа) є суб'єктом господарювання відповідно до діючого законодавства України. Установа самостійно планує свою виробничо-господарську діяльність та іншу діяльність. Основою планів є договори, в тому числі договори цивільно-правового характеру, які укладаються з суб'єктами підприємницької діяльності та приватними особами.
Пунктом 3.6 вказаного положення передбачено, що установа виконує роботи і надає послуги установам, організаціям, суб'єктам господарської діяльності та громадянам за договірними цінами та за цінами на житлово-комунальні послуги у відповідності до затвердженого (погодженого) рішення уповноваженого органу, які визначені у порядку вимог чинного законодавства України.
Відповідно до Положення установа (відповідач) має право самостійно планувати свою діяльність, укладати договори, виконувати обов'язки тощо, й зобов'язана приймати та виконувати доведені до нього в установленому порядку рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 та Київського КЕУ (розділ 6).
Матеріалами справи підтверджується, що Міністерство оборони України? будучи органом, уповноваженим управляти державним майном відповідно до наказу від 16 грудня 2016 року № 695 «Про передачу житлового фонду будинкоуправлінь Київського квартирно-експлуатаційного управління, визначило Будинкоуправління № 1 балансоутримувачем, управителем, щодо переданого йому житлового фонду, в тому числі і щодо житлового будинку (гуртожитку), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де мешкає позивач.
На підставі наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 № 695 «Про передачу житлового фонду будинкоуправлінь Київського квартино-експлуатаційного управління», 01 квітня 2017 року Будинкоуправлінню №1 було передано на баланс, зокрема, житловий будинок (гуртожиток), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до розділу 7 Положення Будинкоуправління № 1 виключно до повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 відносить прийняття рішень про створення, реорганізацію та ліквідацію Установи. У свою чергу Київське КЕУ не має право втручатися в оперативну та господарську діяльність установи. Начальник Установи самостійно вирішує всі питання діяльності установи за винятком віднесених до компетенції засновника і Київського КЕУ й на виконання своїх функцій та у межах своїх повноважень видає накази та розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками та підрозділами Установи.
Будинкоуправління № 1, ураховуючи те, що Міністерство оборони України визначило його балансоутримувачем, управителем, відносно переданого йому відомчого житлового фонду, для управління, утримання, забезпечення благоустрою, безперебійної роботи інженерного обладнання будинків, гуртожитків, які відносяться до відомчого житлового фонду ІНФОРМАЦІЯ_1, підтримання їх в належному технічному та санітарному стані, створення нормальних житлово-побутових умов для проживання в ним мешканців, для забезпечення життєдіяльності Будинкоуправління № 1, для призупинення зростання заборгованості, яка виникає у зв'язку з недоотриманням коштів від населення (мешканців) за надання житлово-комунальних послуг, в тому числі, з управління житловими будинками, керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року № 498 «Пpo затвердження Примірного положення про користування гуртожитками», наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 липня 2018 року № 190 «Про затвердження обов'язкового переліку робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території» прийняло наступні накази про встановлення ціни на послуги:
- наказ від 05 березня 2021 року № 9 «Про встановлення ціни на послуги», яким було встановлено і введено в дію ціну на послуги з управління багатоквартирними будинками та гуртожитками (Додаток № 30 до даного додатку, яким встановлено ціну на послугу по житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 );
- наказ від 01 червня 2021 року № 16 «Про встановлення ціни на послуги», яким було встановлено і введено в дію ціну на послуги на переобладнанні нежитлові будівлі у військових містечках; Додатково, так як у вказаному наказі № 16 від 01 червня 2023 року було допущено технічну помилку і включено до нього військові містечка № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , 30 червня 2023 року було прийнято наказ № 17, яким було внесено зміни до наказу № 16 від 01 червня 2021 року і виключено з переліку військові містечка № НОМЕР_1 та № 34.
- наказ від 30 червня 2023 року № 18 «Про встановлення ціни на послуги», яким було встановлено і введено в дію ціну на послуги з управління гуртожитками військового містечка № НОМЕР_1 та військового містечка № НОМЕР_2 (Додаток № 1 до даного додатку, яким встановлено ціну на послугу по житловому будинку (гуртожитку) за адресою: АДРЕСА_2 ).
Частиною першою статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, а також запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (пункти 4, 5 частини п'ятої статті 12 ЦПК України).
Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 №448 від 03 липня 2013 року «Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України», а також затверджене Міністерством оборони України Положення Будинкоуправління № 1 та визначені за останнім повноваження, щодо управління відомчим майном, яким є будинок (гуртожиток), у якому проживає позивач, а також докази, що надані відповідачем на підтвердження передання будинку (гуртожитку) йому на баланс, суд вважає безпідставними доводи позивача щодо відсутності повноважень щодо управління будинком (гуртожитком) (корпусом) АДРЕСА_7 та ухвалення наказів про затвердження тарифів, адже остання є прямим повноваженням начальника Будинкоуправління й не вимагають погодження, а ні з Міністерством оборони, ні з Київським квартирно-експлуатційним управлінням.
Перевищення відповідачем повноважень, чи їх відсутність, під час надання здійснення управління майном, що перебуває у віданні ІНФОРМАЦІЯ_1, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду.
Проаналізувавши положення чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог в зв'язку з їх безпідставністю та недоведеністю.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу
До суду від представника відповідача надійшла заява про вирішення питання щодо стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу з копіями документів, на загальну суму 43 500,00 грн.
Позивач подав клопотання про зменшення розміру судових витрат, яке не співмірністю заявленої відповідачем суми наданим послугам у справі.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно зі статтею 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2023 року у справі № 591/550/20 (провадження № 61-6344св23) вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У частинах четвертій-шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. При вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
У додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що при розподілі судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).
Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).
У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
У постанові від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 Верховний Суд, зменшуючи розмір заявленої до стягнення суми витрат на правову допомогу, за відсутності клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, зазначив: «Беручи до уваги те, що висновки «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає висновку, викладеному в пункті 6.1 постанови Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, що «під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи».
На підтвердження витрат на оплату послуг адвоката, суду надано:
- договір про надання правової допомоги № 2 від 21.01.2025 року з АБ «Інни Сажієнко», та Додаткова угода № 1 до Договору, у якій погоджено предмет договору та суму гонорару - 3000,00 грн за годину роботи адвоката, та участь у судовому засіданні - 5000,00 грн;
- акти наданих послуг від 21.05.2025 р. на загальну суму 43 500 грн та звіти про виконання умов за договором про надання правничої допомоги від 21.05.2025 року та 21.10.2025 року.
Надаючи оцінку поданим документам та заявленому обсягу роботи адвоката, суд виключає з нього: процесуальні дії, які не мають характеру правничої допомоги, а також ті, які виконувались адвокатом на його власний розсуд і не були обов'язковими, та заявлені витрати часу на які є явно завищеними.
Враховуючи категорію спору та зважаючи на обсяг наданих адвокатських послуг, заперечення позивача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви представника відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції, у розмірі 10 000,00 грн.
Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, їх обсягу з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони.
Крім того, розподіл судових витрат між сторонами, регулюється ст. 141 ЦПК України. Зокрема судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 19, 48, 81, 89, 92, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та скасування незаконних наказів - залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Будинкоуправління №1 Київського квартирно-експлуатаційного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.
Позивач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_8 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач - Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління ІНФОРМАЦІЯ_1: АДРЕСА_9
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справу, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 23.04.2026 року.
Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ