Справа № 756/6944/26
Провадження № 2/756/6731/26
11 травня 2026 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович, Бюро економічної безпеки України, Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, про скасування рішень державного реєстратора, скасування записів про право власності, скасування арешту нерухомого майна,
До Оболонського районного суду міста Києва звернувся представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Правдивий В.І. з позовом до Акціонерного товариства «Сенс Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович, Бюро економічної безпеки України, Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, про скасування рішень державного реєстратора, скасування записів про право власності, скасування арешту нерухомого майна.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.
Дотримання юрисдикції забезпечує правову визначеність і законність прийнятих рішень.
Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частини перша та третя статті 3 ЦПК України).
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
Водночас, Кримінальним процесуальним кодексом України (Розділ VIII Виконання судових рішень) передбачено, що у разі, якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження (ч. 3 ст. 535 КПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов'язків чи законних інтересів.
Пунктом 14 ч. 1 ст. 537 КПК України визначено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово вирішувала питання щодо юрисдикції суду за вимогами про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами кримінального судочинства.
Спір щодо звільнення майна з-під арешту є приватноправовим, якщо арешт накладений на майно особи, яка не була учасником кримінального провадження, розпочатого за Кримінально-процесуальним кодексом України (далі КПК України 1960 року) та завершеного (вирок, постанова про закриття провадження) у порядку, передбаченому КПК України 1960 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 372/2904/17-ц).
Якщо арешт накладений на майно особи під час досудового розслідування за правилами КПК України 1960 року, ця особа була засуджена, і вирок не виконаний, однак до її засудження інша особа на підставі судового рішення стала власником відповідного майна, то вирішення питання щодо зняття такого арешту здійснюється за правилами кримінального судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 569/4374/16-ц).
Якщо арешт накладена на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, розпочатого в період дії КПК України 1960 року і такого, що триває, а кримінальне провадження не передане до суду на час набрання чинності КПК України 2012 року, то вирішення питання щодо зняття такого арешту й оскарження відповідних дій або бездіяльності слідчого в кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України 2012 року (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 335/12096/15-ц з урахуванням ухвали про виправлення описки від 03.07.2018, від 17.10.2018 у справі № 461/233/17 та від 07.11.2018 у справі № 296/8586/16-ц).
Якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 2012 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право власності, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право оскаржити такі дії та звернутися до суду про скасування арешту лише в порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту прямо передбачений нормами КПК України та є ефективним, натомість чинним цивільно-процесуальним законом не передбачена можливість такого захисту в прядку цивільного судочинства (постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 202/5044/17, від 28.11.2018 у справі № 636/959/16-ц, від 12.12.2018 у справі № 640/17552/16-ц, від 27.03.2019 у справі № 202/1452/18, від 11.09.2019 у справі № 504/1306/15-ц).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 у справі № 727/2878/19 конкретизувала свої висновки зроблені у постанові від 24.04.2019 у справі №2-3392/11 зазначила, що якщо арешт накладений за правилами КПК України (в редакції 2012 року) на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, то вирішення питання щодо зняття такого арешту навіть після завершення кримінального провадження здійснюються за правилами КПК України.
За матеріалами арешт на спірне майно накладений слідчим суддею в рамках кримінального провадження розпочатого за правилами КПК України 2012 року. Таким чином, питання щодо скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15.06.2023 по справі №761/20579/23, на підставі якої прийнято рішення державним реєстратором Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Рибаком Ю.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68256200 від 30.06.2023 щодо арешту нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 (номер запису про обтяження № 50830269 від 30.06.2023), необхідно вирішувати у кримінальному провадженні. На стадії виконання вироку такі питання повинні бути вирішенні в порядку ст.539 КПК України.
Тоді як, позовні вимоги щодо скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка З.З. № 49902029 від 27.11.2019, відомості внесені до Реєстру 28.11.2019, про внесення змін до запису про право власності за № 28930360, відповідно до якого власником квартири АДРЕСА_1 , відповідно до якого власником квартири визначено АТ «Альфа-Банк», найменування якого змінено на АТ «Сенс Банк», як правонаступника ПАТ «Укрсоцбанк» та скасування реєстраційного запису про право власності на вказану квартиру за АТ «Альфа-Банк», найменування якого змінено на АТ «Сенс Банк» № 28930360 змінено на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка З.З. № 49902029 від 27.11.2019, відомості внесені до Реєстру 28.11.2019, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 4 ст. 188 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п. 2 ч.4 ст. 185 ЦПК України заява повертається, зокрема, у випадку, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
На підставі викладеного, ураховуючи, що позивачем заявлені позовні вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства - як в порядку цивільного судочинства, так і кримінального, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Керуючись статтями 185, 188, 260, 261, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович, Бюро економічної безпеки України, Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, про скасування рішень державного реєстратора, скасування записів про право власності, скасування арешту нерухомого майна - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її вручення.
Суддя М. М. Ткач