Справа № 756/2378/26
Провадження № 2/756/4385/26
21 квітня 2026 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Ткач М.М.,
за участі секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернулося до Оболонського районного суду міста Києва в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на загальну суму 43 250,00 грн., а також судових витрат у розмірі 3328,00 грн. В обґрунтування позову позивач зазначив, що 16.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (далі - ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №39224-05/2025. 25.09.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №25092025/1, у відповідності до якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №25092025/1 від 25.09.2025, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 26800,00 грн., з яких: 10000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 10800,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 5000,00 грн. - сума заборгованості за штрафом, 1000,00 грн. - сума комісії за видачу кредиту. Також, 20.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» (далі - ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» ) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2721197. 27.08.2025 між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №27082025, у відповідності до якого ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №27082025 від 27.08.2025, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 16 450,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1250,00 грн - заборгованість по комісії за надання кредиту, 4200,00 грн - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту, 6000,00 грн. - сума заборгованості за неустойкою. Позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» посилається на те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, а тому має заборгованість на загальну суму 43250,00 грн. З урахуванням наведеного, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість: за кредитним договором № 39224-05/2025 у розмірі 26800,00 грн., з яких: з яких: 10000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 10800,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 5000,00 грн. - сума заборгованості за штрафом, 1000,00 грн. - сума комісії за видачу кредиту; за кредитним договором №2721197 у розмірі 16450,00 грн., з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1250,00 грн - заборгованість по комісії за надання кредиту, 4200,00 грн - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту, 6000,00 грн. - сума заборгованості за неустойкою, а також понесені судові витрати.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 10.03.2026 по даній справі відкрито спрощене позовне провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та дату розгляду справи повідомлявся. При цьому, у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечив проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання повідомлявся, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 16.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 39224-05/2025, відповідно до умов якого, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 10000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п.1.1 договору).
Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 16.05.2025. Наданий кредит клієнт зобов'язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 12.09.2025 (пункт 1.2 Договору).
За змістом п. 1.4. договору, за користування кредитом товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 1000,00 грн (що складає 10,00% від суми кредиту).
За змістом п. 1.4.1 договору, денна процентна ставка становить 0,98% та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в 1.2 договору.
Відповідно до графіку платежів, що є додатком №1 до договору про надання фінансового кредиту №39224-05/2025 від 16.05.2025, загальна вартість кредиту складає 21800,00 грн., з яких: сума кредиту за договором - 10000,00 грн., проценти за користуванням кредитом - 10800,00 грн.
25.09.2025 між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» було укладено Договір факторингу №25092025/1, у відповідності до умов якого, ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» за плату, а ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» відступити ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №25092025/1 від 25.09.2025, ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів » набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 39224-05/2025 в розмірі 26800,00 грн., з яких: 10000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 10800,00 грн. - заборгованість за відсотками, 5000,00 грн. - сума заборгованості за штрафом, 1000,00 грн. - сума комісії за видачу кредиту.
Також, 20.05.2025 між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 2721197 (далі - Договір), відповідно до умов якого, кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 5000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до пунктів 1.2-1.4 договору, кредит надається строком на 345 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 20.05.2025 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. Повернення кредиту, сплата комісій за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеного у додатку № 1 до Договору. Остаточний термін повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом: 30.04.2026.
Відповідно до пунктів 1.5 -1.5.2 договору, загальні витрати Позичальника за кредитом складають16650,00 грн. Денна процентна ставка складає 0,97%. Комісія за надання кредиту 1250,00 грн., яка нараховується за ставкою 25,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування) 15400,00 грн., що нараховується за ставкою 14,00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком № 1 до цього Договору.
Проценти за користуванням кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Нараховані згідно п.1.5.3 та 1.5.4 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть 0,00 грн. (п.п.1.5.3, 1.5.4 договору).
Відповідно до п.2.1 договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
Пунктом 3.3.2 договору встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути кредит, сплатити комісії та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п.1.1-1.6. цього Договору та Графіком платежів.
За змістом п. 6.1., п. 7.1 договору, договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та набуває чинності з моменту його укладання в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені - з моменту отримання кредиту.
Укладання кредитодавцем кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п.6.4 кредитного договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 кредитного договору).
Як свідчить графік платежів за договором № 2721197 від 20.05.2025, який є додатком №1 до Договору, сума платежу 21650,00 грн, яка складається із: 5000,00 грн суми кредиту; 1250,00 грн - заборгованість по комісії за надання кредиту, 15400,00 грн. - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту.
27.08.2025 між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №27082025, за умовами якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно додатку та є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №27082025від 27.08.2025, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» отримало право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №2721197, на загальну сума заборгованості 16450,00 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 5000,00 грн; 1250,00 грн - заборгованість по комісії за надання кредиту, 4200,00 грн - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту, 6000,00 грн. - сума заборгованості за неустойкою.
Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.
Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ч. 2 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено ч. 2 ст. 77 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Таким чином, доказуванням є процесуальна і розумова діяльність суб'єктів доказування, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів; докази і доказування виступають процесуальними засобами пізнання в цивільному судочинстві.
Процес доказування (на достовірність знань про предмет) відбувається у межах передбачених процесуальних форм і структурно складається з декількох елементів або стадій, які взаємопов'язані й взаємообумовлені. Виділяються такі елементи: твердження про факти; визначення заінтересованих осіб щодо доказів; подання доказів; витребування доказів судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі; дослідження доказів; оцінка доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.
Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у Постанові від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17.
З аналізу норм ст. ст. 1048, ч. 2 ст. 1050 ЦК України вбачається, що пред'явленням вимоги до позичальника є як направлення йому вимоги про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, так і пред'явлення до нього позову.
Судом встановлено, що відповідач прострочив сплату частини кредиту, процентів за користування ним, що надає право кредитодавцю вимагати у позичальника дострокового повернення кредиту, процентів за користування ним.
Позивач реалізував своє право на дострокове стягнення усієї заборгованості за кредитним договором шляхом пред'явлення позову до суду.
З огляду на вищевикладене, а також те, що згідно з розрахунку заборгованості за вищезазначеним договором, яку відповідач мав повернути кредитору, але, як встановлено, такого повернення не здійснив, суд приходить до висновку, що заборгованість за зазначеним договором підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст. ст.76-81 ЦПК України на спростування даних обставин як на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором № 39224-05/2025 від 16.05.2025 в розмірі 10 000,00 грн. - за основною сумою боргу, 10 800,00 грн. - за відсотками; заборгованість за кредитним договором № 2721197 від 20.05.2025 в розмірі 5 000,00 грн. - за основним зобов'язанням.
Перевірячи вимоги позовної заяви щодо стягнення комісії, суд зазначає наступне.
Так, 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст ст. 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналізуючи умови договорів № 39224-05/2025 та № 2721197, суд доходить висновку про правомірність дій позивача щодо встановлення комісії за надання кредиту.
Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, який в подальшому підтримувався Верховним Судом, зокрема, в постанові від 24 травня 2024 року в справі № 461/2735/23 (провадження № 61-16948св23).
Отже, виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Договори підписані сторонами, ними не оскаржувалися, а отже є обов'язковими до виконання.
Так, комісія за надання кредититів в розмірах 1000,00 грн та 1250,00 грн визначені одноразово в момент видачі кредитів. Включення до тексту договорів умов про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту у розмірах 1000,00 грн та 1250,00 грн, відповідає вимогам діючого законодавства, а тому підлягають до задоволення.
У той же час, суд вважає, що вимоги щодо стягнення комісії за договором № 2721197 у розмірі 4 200,00 грн за обслуговування кредитної заборгованості у кожному наступному розрахунковому періоді, не підлягає задоволенню, оскільки це буде суперечити Закону України «Про споживче кредитування», про що зазначалося вище.
Що стосується позовних вимог про стягнення за договором № 39224-05/2025 заборгованості за штрафом у розмірі 5000,00 грн. та 6 000,00 грн. неустойки за договором № 2721197, суд вважає у цій частині позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Ураховуючи зазначене вище, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість на загальну суму 28 050,00 грн. У решті заявлених позовних вимог, слід відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263, 264, 265, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014; місцезнаходження: Київська область, Броварський район, м.Бровари, вул.Лісова, буд.2) заборгованість на загальну суму 28 050 (двадцять вісім тисяч п'ятдесят) гривень 00 копійок; витрати по сплаті судового збору у сумі 2 158 (дві тисячі сто п'ятдесят вісім) гривень 39 копійок.
У решті заявлених позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 21.04.2026
Відомості про сторін:
1. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014; місцезнаходження: Київська область, Броварський район, м.Бровари, вул.Лісова, буд.2);
2. Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя М. М. Ткач