Справа № 2а-5690/10/1770
10 січня 2011 року м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Комшелюк Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Прокурор Костопільського району в інтересах держави в особі Костопільського районного центру зайнятості
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості, -
Прокурор Костопільського району в інтересах держави в особі Костопільського районного центру зайнятості звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідача - ОСОБА_1.
До початку судового розгляду справи представник органу прокуратури та представник позивача подали письмові заяви, відповідно до яких справу просять розглядати за їх відсутності.
Відповідач на адресу суду надіслав заяву відповідно до якої просить справу розглянути без його участі.
За таких обставин суд вважає, що справа може бути розглянута без участі сторін на підставі наявних у справі доказів у порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позов належить задовольнити повністю.
Суд виходив з такого.
Відповідно до наказу №НТ100120 від 20.01.2010 року (а. с. 10) відповідачу - ОСОБА_1 було надано статус безробітної, їй була призначена допомога по безробіттю.
За даними електронної звірки даних щодо одночасного перебування осіб у статусі безробітних та у Єдиному державному реєстрі фізичних осіб-підприємців позивачем встановлено, що перебуваючи на обліку в Костопільському районному центрі зайнятості, відповідач одночасно був зареєстрований як фізична особа-підприємець.
На підставі отриманих даних у відповідності до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітних, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 р. N 60/62 та постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 р. N 7-1, ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Постанови КМУ "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням" посадовими особами позивача проведено розслідування страхового випадку стосовно гр. ОСОБА_1 на предмет обґрунтованості виплати їй матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття".
За результатами проведеного розслідування складено акт №801 від 02.11.2010 року. Від дачі пояснень при складенні акта, а також від його підпису відповідач відмовився. Вищевказаним розслідуванням встановлено, що на момент надання ОСОБА_1 статусу безробітної (20.01.2010 року) вона одночасно перебувала в реєстрі суб'єктів підприємницької діяльності. Щодо ОСОБА_1 прийнято судове рішення про припинення її підприємницької діяльності, однак, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності відповідача проведена не була.
Вказаний факт також підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії НОМЕР_1.
Згідно із абзацом 12 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. N 219, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час одержання допомоги по безробіттю (у редакції до 28.07.2008 року).
Наказом №НТ100922 від 22.09.2010 року відповідач був знятий з обліку безробітних Костопільського районного центру зайнятості (а. с. 10).
За період перебування відповідача на обліку в Костопільському районному центрі зайнятості з 20.01.2010 року по 22.09.2010 року ним була отримана допомога по безробіттю в сумі 1978,67 грн.
В розумінні ч. 1 ст. 2 Закону України “Про зайнятість населення”, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Відповідно до пп. б п.3 ст. 1 Закону України “Про зайнятість населення”, в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.
Таким чином, під час реєстрації в Костопільському районному центрі зайнятості та наданні статусу безробітного на період з 20.04.2010 року по 22.09.2010 року відповідач - ОСОБА_1 приховала факт того, що вона є суб'єктом підприємницької діяльності, а тому допомога по безробіттю в сумі 1978,67 грн. отримана нею незаконно.
Позивачем для відповідача на виконання надіслана претензія за вх. № 02-11/3118 від 03.11.2010 року про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 1978,67 грн. Однак, відповідачем вищевказана претензія залишена без реагування.
Відповідно до ч.2 та ч. 3 ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що допомога по безробіттю в сумі 1978,67 грн. отримана відповідачем незаконно, а відтак, її належить стягнути з відповідача на користь позивача.
Судові витрати, відповідно до статті 94 КАС України, на користь сторони - суб'єкта владних повноважень не присуджуються, оскільки доказів їх понесення стороною суду не надано.
Керуючись статтями 122, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Костопільського районного центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 1978,67 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Комшелюк Т.О.