Справа № 2а-5325/10/1770
24 грудня 2010 року 13год. 12хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Чередняка В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1
відповідача: представник Крук В.Р.
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: представник ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_4
до Комунальне підприємство "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5
про визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити дії , -
Позивач -ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства “Рівненське міське бюро технічної інвентаризації” (далі -КП РМБТІ) про визнання нечинним рішення від 18.10.2010 року № 2373 про відмову у реєстрації прав власності на нерухоме майно та про зобов'язання зареєструвати право на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1.
Позовні вимоги обґрунтовуються наступним.
21 листопада 2006 року між КБ «Західінкомбанк» ТзОВ та громадянином ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 2111-1, відповідно до якого банк надав кредит у вигляді відкличної кредитної лінії в іноземній валюті на поточні потреби з максимальним лімітом у розмірі 250000,00 доларів США. В забезпечення виконання зобов'язань по цьому договору було передано в іпотеку відповідно до договору від 21 листопада 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_7, р. № 3136 та договору № 2512-1 від 25 грудня 2007 року, укладеного між КБ «Західінкомбанк» ТзОВ та ПП «АВТО-ОСКАР», посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_8, р. № 4157 майно, що знаходиться в АДРЕСА_1, а саме: бокси площею 109,8 кв. м., адмінприміщення площею 176,6 кв. м., гаражі площею 582,9 кв. м., замощення, огорожу та земельну ділянку площею 0,4 га.
ПП «АВТО-ОСКАР»- іпотекодавець відповідно до іпотечних договорів № 2111-1 від 21 листопада 2006 року та № 2512-1 від 25 грудня 2007 року замінений згідно договору купівлі-продажу будівель та споруд від 05 вересня 2008 року за № 4655, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_8, та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05 вересня 2008 року за № 4659, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_8, на ОСОБА_5.
12 лютого 2009 року було укладено було укладено договір поруки № 1202-1 між КБ «Західінкомбанк», ОСОБА_6 та ОСОБА_4. В зв'язку з невиконання ОСОБА_6 своїх зобов'язань по кредитному договору, за нього як поручитель кредит сплатив ОСОБА_4
Крім того, 12 лютого 2009 року було укладено договір поруки № 1202-15 між КБ «Західінкомбанк»ТзОВ, ОСОБА_5 та ОСОБА_4. В зв'язку з невиконання ОСОБА_6 своїх зобов'язань по кредитному договору, за нього як поручитель кредит сплатив ОСОБА_4 На думку позивача новим кредитором став ОСОБА_4, до якого перейшли всі права та обов'язки, які раніше май КБ «Західінкомбанк»ТзОВ по відношенню до ОСОБА_5, а також усі договори забезпечення. Позивач став іпотекодержателем в № 0509-1 від 05.09.2008 року. В порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку»ОСОБА_4 звертався до ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з вимогами про усунення порушень шляхом повернення отриманих кредитних коштів та відсотків за їх користування, які залишились без відповіді.
22 вересня 2010 року позивач звернувся до КП РМБТІ з заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: бокси, адмінприміщення, гаражі, замощення, огорожа та земельну ділянку на підставі іпотечних договорів № 2111-1 від 21.11.2006 року та № 2512-1 від 25.12.2007 року, а також договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 21.11.2006 року.
Проте, рішенням від 18.10.2010 року № 2373 відповідачем було відмовлено у реєстрації права власності. Рахує дане рішення протиправним, оскільки вони суперечить вимогам ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»та п. 2.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 75 (далі -Тимчасове Положення), яке діяло на момент звернення до відповідача.
Представник позивача позов повністю підтримав та дав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві. Просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що рішення про відмову у реєстрації права власності для позивача було прийняте тому, що ОСОБА_4 у порушення вимог п.2.2. Тимчасового Положення не було надано усіх необхідних для реєстрації документів. Крім того згідно з даними КП РМБТІ право власності на об'єкт нерухомого майна за вищевказаною адресою на цей час зареєстроване за іншою особою, а саме - ОСОБА_5. Правовстановлюючий документ власника -договір купівлі-продажу, посвідчений 5 вересня 2008 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_8, реєстровий № 4655, позивачем для погашення наданий також не був. Просила у задоволенні позову відмовити повністю.
Під час розгляду справи відповідно до ст. 53 КАС України судом за власною ініціативою було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_5
Представник цієї особи проти позову заперечив та пояснив, що позивачем не надано доказів повного виконання всіх кредитних зобов'язань ОСОБА_5 перед КБ «Західінкомбанк»ТзОВ. Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням лише шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя. Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Рішення суду щодо звернення стягнення на майно у позивача немає, відсутній також виконавчий напис або договір про задоволення вимог іпотекодержателя. Крім того, предмет іпотеки складається з декількох об'єктів нерухомості. За таких обставин підстави для реєстрації за позивачем права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_5, відсутні. Просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21 листопада 2006 року між КБ «Західінкомбанк»ТзОВ та громадянином ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 2111-1, відповідно до якого банк надав кредит у вигляді відкличної кредитної лінії в іноземній валюті на поточні потреби з максимальним лімітом у розмірі 250000,00 доларів США. В забезпечення виконання зобов'язань по цьому договору ОСОБА_6 було передано в іпотеку відповідно до договору № 2111-1 від 21 листопада 2006 року(а.с.5-7), укладеного між КБ «Західінкомбанк»ТзОВ та ПП «АВТО-ОСКАР»та посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_7, реєстровий № 3136 та договору № 2512-1 від 25 грудня 2007 року (а.с.9-11), укладеного між КБ «Західінкомбанк»ТзОВ та ПП «АВТО-ОСКАР»та посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_8, р. № 4157 майно, що знаходиться в АДРЕСА_1, а саме: бокси площею 109,8 кв. м., адмінприміщення площею 176,6 кв. м., гаражі площею 582,9 кв. м., замощення, огорожа та земельна ділянка площею 0,4 га.
ПП «АВТО-ОСКАР»- іпотекодавець відповідно до іпотечних договорів № 2111-1 від 21 листопада 2006 року та № 2512-1 від 25 грудня 2007 року, замінений відповідно до договору купівлі-продажу будівель та споруд від 05 вересня 2008 року за № 4655 (а.с.15), посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_8, та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05 вересня 2008 року за № 4659 (а.с.16), посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_8, на ОСОБА_5.
12 лютого 2009 року було укладено було укладено договір поруки № 1202-1 між КБ «Західінкомбанк»ТзОВ, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (а.с.17). Відповідно до акту про виконання умов договору від 12 лютого 2010 року ОСОБА_4 виконав зобов'язання перед КБ «Західінкомбанк»ТзОВ в розмірі 254477 доларів США (а.с.18)
Крім того, 12 лютого 2009 року також було укладено було укладено договір поруки № 1202-15 між КБ «Західінкомбанк»ТзОВ, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с.20). Відповідно до акту про виконання умов договору від 12 лютого 2010 року ОСОБА_4 виконав зобов'язання перед КБ «Західінкомбанк»ТзОВ в розмірі 759202 грн. (а.с.21)
22 вересня 2010 року позивач звернувся до КП РМБТІ з заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: бокси, адмінприміщення, гаражі, замощення, огорожа та земельну ділянку на підставі іпотечних договорів № 2111-1 від 21.11.2006 року та № 2512-1 від 25.12.2007 року, а також договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 21.11.2006 року.
Проте, рішенням від 18.10.2010 року № 2373 відповідачем було відмовлено у реєстрації права власності у зв'язку з ненаданням правовстановлювального документу, та інших документів, передбачених п.2.2. Тимчасового Положення. У рішенні також зазначено, що право власності на об'єкт нерухомого майна за вищевказаною адресою на цей час зареєстроване за іншою особою, а саме ОСОБА_5 (а.с.33).
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” обов'язковій державній реєстрації підлягає право власності на нерухоме майно.
У відповідності до п. 5 Прикінцевих положень зазначеного Закону, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Повноваження бюро технічної інвентаризації на час звернення позивача щодо здійснення реєстрації були визначені п. 1.3. Тимчасового Положення, яке діяло на час подання заяви, в силу якого державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
У п. 2.1. Тимчасового Положення зазначено, що для реєстрації виникнення, переходу або припинення прав власності та інших речових прав на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (оригінали) та їх нотаріально засвідчені копії, вичерпний перелік яких міститься у Додатку 1 до Тимчасового положення. У цьому Додатку одним з правовстановлювальних документів зазначено договір іпотеки та договір про задоволення вимог іпотекодержателя (п.1).
Як зазначено в заяві позивача, його право власності на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 підтверджується наданими ним іпотечним договором № 2111-1 від 21 листопада 2006 року, договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 21 листопада 2006 року, додатковим договором до іпотечного договору № 2111-1 від 21 листопада 2006 року, іпотечним договором № 2512-1 від 25 грудня 2007 року, іпотечним договором № 0509-1 від 5 вересня 2008 року, договором поруки № 1202-15 від 12 лютого 2009 року, Актами про виконання умов договорів від 12 лютого 2009 року та Актами прийому-передачі документів №№ 1202-5 та 1202-8 від 12 лютого 2009 року.
Проте, у наданих позивачем іпотечних договорах та договорах про задоволення вимог іпотекодержателя ОСОБА_4 не є стороною, отже ці договори не можуть бути правовстановлювальними документами для реєстрації права власності позивача.
Крім того, відповідно до Тимчасового Положення при реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі договорів іпотеки до БТІ, крім право встановлювальних документів, надаються також ряд документів, передбачених п.2.2. цього Положення, а саме:
- завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, у якій має бути зазначено стислий зміст порушених зобов'язань, вимогу про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги;
- документ, який підтверджує сплив тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя;
- звіт про оцінку предмета іпотеки;
- витяг з Державного реєстру іпотек;
- витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про наявність/відсутність заборони та/або арешту нерухомого майна.
До поданої позивачем заяви такі документи додані не були, що підтверджується поясненнями представників сторін.
Також згідно з даними КП РМБТІ право власності на об'єкт нерухомого майна за вищевказаною адресою на цей час зареєстроване не за позивачем, а за ОСОБА_5, який бере участь у справі як третя особа (а.с.42-43).
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що реєстратор КП РМБТІ дійшов до обґрунтованого висновку про те, що договори іпотеки, як і договори про задоволення вимог іпотекодержателя, не містять в собі відповідних змін, які б дозволяли вважати ОСОБА_4 іпотекодержателем майна ОСОБА_5
Посилання позивача на внесення відповідних змін в Державний реєстр іпотек, як наслідок укладення іпотечного договору від 5 вересня 2008 року № 0509-1, не є для БТІ підставою для проведення реєстрації права власності за позивачем, оскільки єдиним документом, інформація про який вноситься до державного Реєстру, є той документ, який безпосередньо містить інформацію про власника.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_4 при поданні замовлення від 22 вересня 2010 року не надав передбаченого законодавством правовстановлювального документа, на підставі якого він набув прав власності на зазначене майно, а відтак рішення реєстратора КП РМБТІ від 18.10.2010 року № 2373 про відмову у реєстрації права власності є законним та обґрунтованим.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, натомість відповідач повністю довів правомірність своїх дій щодо винесення рішення про відмову у реєстрації права власності ОСОБА_4
За таких обставин не підлягає до задоволення і вимога про зобов'язання КП РМБТІ здійснити реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 за позивачем на підставі поданих ним документів.
Судові витрати по справі відповідно до вимог ст. 94 КАС України не присуджуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Борискін С.А.
Постанова складена в повному обсязі 29.12.10р.