Справа № 2а-5676/10/1770
10 січня 2011 року 14год.10хв.м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Ткачук Н.С. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом
Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції (Радивилівського відділення)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості по сплаті штрафних (фінансових) санкцій, -
Дубенська об'єднана державна податкова інспекція (Радивилівське відділення) звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 109781,67 грн., що виникли на підставі рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000852352 та № 0000862352 від 14.10.2010 р.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст.183-2 КАС України в адміністративних справах про стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився місячний строк оскарження, застосовується скорочене провадження. Відповідно до ч. 4 цієї статті суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Ухвалою про відкриття скороченого провадження від 30 листопада 2010 року відповідачу було запропоновано, у разі невизнання адміністративного позову, упродовж десяти календарних днів з дня отримання ухвали подати заперечення проти позову та докази на їх обґрунтування або заяву про визнання позову. Ні заперечення на адміністративний позов, ні заяви про визнання позову у встановлений строк відповідач не подав.
Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в порядку скороченого провадження у встановлений ст.183-2 КАС України строк.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25.12.2008 р. державним реєстратором Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області відповідача зареєстровано фізичною особою-підприємцем.
05 жовтня 2010 року Дубенською ОДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за результатами якої було встановлено порушення відповідачем п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 р.; п. 1 ст. 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" № 98/96-ВР від 23.03.1996 р.; п.7.1 ст.7, п.п 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-IV від 22.05.2003 р., а саме: відповідач за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2010 р. та 01.06.2010 р. не проводила розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, не видавала особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції та здійснювала роздрібну торгівлю товарами без придбання торгового патенту.
За результатами перевірки, на підставі Акта №180/17-38/3001723185 від 05.10.2010 року позивачем прийняті рішення №0000852352 та №0000862352 від 14.10.2010 р. про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 109781,67 грн.
Згідно з даними обліку позивача на момент подання адміністративного позову до суду за відповідачем рахується заборгованість по штрафних (фінансових) санкціях на загальну суму 109781,67 грн.
Дані обставини підтверджені дослідженими доказами: копією свідоцтва про державу реєстрацію відповідача фізичною особою - підприємцем (а.с.4), довідкою про заборгованість платежів до бюджету (а.с.5), копією Акта перевірки №180/17-38/3001723185 від 05.10.2010 р. (а.с.6-11), копіями рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми "С" №0000852352 та №0000862352 від 14.10.2010 р. з відмітками про вручення відповідачу (а.с.12-13).
Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі -Закон № 265/95-ВР) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
У відповідності до п. 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлено, що у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.1996 р. № 98/96-ВР (далі - Закон № 98/96-ВР) патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.
Абзацом 4 ст. 8 Закону № 98/96-ВР встановлено, що за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.
Рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000852352 та №0000862352 від 14.10.2010 р. відповідачу визначено штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 109781,67 грн., тобто: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність за не проведення розрахункових операцій на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів та не видачу особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням за роздрібну торгівлю товарами без придбання торгового патенту (5х21871,40 = 109357; 210х2+4,67=424,67; 109357+424,67=109781,67).
У відповідності до вимог ст. 25 Закону № 265/95-ВР суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Згідно з даними документообігу Рівненського окружного адміністративного суду фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в судовому порядку рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000852352 та №0000862352 від 14.10.2010 р. не оскаржувала.
Оскільки відповідач не оскаржував суми штрафних (фінансових) санкцій, визначені даними рішеннями, то сума податкової заборгованості в розмірі 109781,67 грн. є узгодженою і підлягає сплаті.
Всупереч цьому, відповідачем заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в сумі 109781,67 грн. не погашено.
Пунктом 11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-XII від 04.12.1990 року встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
За наведених обставин, позовні вимоги про стягнення заборгованості по штрафних (фінансових) санкціях в сумі 109781,67 грн. підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення.
Судові витрати, відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державного бюджету України заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 109781,67 грн.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова суду першої інстанції є остаточною, крім випадків оскарження її в апеляційному порядку.
У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Ткачук Н.С.