Справа № 693/1677/25
Провадження № 2/693/184/26
Іменем України
18.05.2026р. м. Жашків
Жашківський районний суд Черкаської області в особі судді - Коцюбинської Ю.Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням, але без виклику сторін та без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача Лановий Є.М. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 03.05.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» укладено кредитний договір № 2246526 у формі електронного документа з використанням електронного підпису за умовами якого відповідачу надано кредитні кошти у сумі 8 000,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі.
У зв'язку із невиконанням позичальником взятих на себе зобов'язань, у останнього утворилась заборгованість у розмірі 21 200,00 грн., яка складається з наступного: 8000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 13200,00 грн. - заборгованість за відсотками.
У подальшому, через укладання договору факторингу, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» перейшло право вимоги до відповідача. Оскільки відповідач відмовляється у добровільному порядку здійснювати погашення заборгованості як на користь первісного кредитора, так і на користь нового кредитора, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 21 200,00 грн, судовий збір у сумі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 6000,00 грн.
Ухвалою суду від 04.12.2025 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням, але без виклику сторін та без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, у якій роз'яснено вимоги ст.178 ЦПК України.
Вказану ухвалу двічі направлено відповідачу за останнім відомим місцем проживання, однак поштові конверти повернулися на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того,05.05.2026 року на офіційному сайті Жашківського районного суду Черкаської області розміщено повідомлення, що у провадженні Жашківського районного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд цивільної справи, судом надано можливості та достатньо часу ознайомитись з позовною заявою та надати свої заперечення, отже вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.2 ст.279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Відзив на позов від відповідача до Жашківського районного суду Черкаської області не надходив.
Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, встановив наступне.
Судом встановлено, що між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2246526 від 03.05.2019, за умовами якого відповідачу надано кредитні кошти у сумі 8000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі.
Відповідно до п.1.4. Договору сума кредиту (Основна сума кредиту на початок виконання Договору) складає 8 000,00 гривень.
Згідно із п. 1.6 Договору ставки нарахування процентів і розмір пені за цим Договором:
Базова процентна ставка за один день користування кредитом - 1,7%;
Акційна ставка або ставка за Програмою лояльності за один день користування кредитом - 1,28%;
Спеціальна процентна ставка за один день користування кредитом після Узгодженого строку повернення кредиту (у випадку виникнення Заборгованості, прострочення кредиту) - 3,00%;
Пеня за один день користування кредитом поза Узгодженого строку повернення кредиту (у випадку виникнення Заборгованості, прострочення кредиту) - 0,00%.
У п.1.7 договору сторони погодили, що у випадку використання Кредиту менше ніж 5 (п'ять) календарних днів (включаючи Дострокове погашення кредиту) Позикодавець сплачує фіксовану суму Процентів за користування кредитом, яка складає 6,40% від визначеної в п. 1.4. Договору Суми кредиту.
Згідно із п. 1.8 Договору дата надання кредиту, Узгоджений строк повернення кредиту і відповідна узгоджена Дата повернення кредиту, сума кредиту (загальний розмір кредиту), Проценти за користування кредитом, Реальна процентна ставка за кредитом, абсолютне значення подорожчання кредиту вказані у Графіку платежів, що визначається у Додатку № 1 до цього Договору та є невід'ємною його частиною. Графік платежів складається окремо за умови дії Акцій і/або Програми лояльності у випадку повернення Зобов'язань до спливу Узгодженого строку повернення кредиту та за умови дії Базової і Спеціальної процентної ставки у випадку погашення Заборгованості поза межами Узгодженого строку повернення кредиту.
У п.1.9 договору сторони встановлюють Узгоджений строк повернення кредиту: 30 календарних днів до 02.06.2019 р. (включно).
Відповідно до п. 1.10 кредитного договору кредит надається Позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.4. Договору в безготівковій формі шляхом перерахування на Картковий рахунок Позичальника
Згідно п. 3.1 Договору сторони погодили, що строк дії Договору визначається з моменту його укладення між Сторонами та діє до повного виконання Сторонами обов'язків за ним.
ТОВ «Алекскредит» виконало умови договору та 03.05.2019 перерахувало шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки відповідача через ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яке надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, кошти в розмірі 8 000 грн. на картковий рахунок НОМЕР_1 .
Позивач набув права вимоги за кредитним договором № 2246526 від 03.05.2019 укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» на підставі договору факторингу.
10.06.2025 року між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «Алекскредит» (клієнт) було укладено договір факторингу № АК-10/06/2025, відповідно до умов якого ТОВ «Алекскредит» зобов'язується відступити ТОВ «Секвоя Капітал» Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Секвоя Капітал» зобов'язується прийняти такі Права вимоги та сплатити ТОВ «Алекскредит» ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб, що підтверджується копією договору факторингу № АК-10/06/2025 від 10.06.2025.
З копії Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу вбачається, що ТОВ «Секвоя Капітал» набуло право грошової вимоги до боржників, вказаних у відповідних реєстрах прав вимоги, зокрема і до відповідача за договором № 2246526 від 03.05.2019.
07.07.2025 між ТОВ «Секвоя Капітал» (клієнт) та ТОВ «ФК «Солвентіс» (фактор) укладено договір факторингу № ДФ-07072025, відповідно до умов якого ТОВ «Секвоя Капітал» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «Солвентіс» Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Солвентіс» зобов'язується прийняти такі Права вимоги та сплатити ТОВ «Секвоя Капітал» Ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.
Таким чином, ТОВ «ФК «Солвентіс» набуло право грошової вимоги до боржників, вказаних у відповідних реєстрах прав вимоги, зокрема і за договором № 2246526 від 03.05.2019.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2246526 від 03.05.2019 та реєстру боржників до договору факторингу відповідач має перед позивачем заборгованість у розмірі 21 200 грн., яка складається з наступного: 8000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 13200,00 грн. - заборгованість за відсотками.
Статтею 626 ЦПК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч. 3).
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк бо інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши зміст кредитного договору, його форму, суд дійшов висновку, що кредитний договір № 2246526 від 03.05.2019 укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» в електронній формі відповідає вимогам ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію». Доказів зворотного відповідач суду не надав, як і не спростував факт укладання договору.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Як встановлено матеріалами справи позичальник, укладаючи кредитний договір підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, зазначивши номер особистого електронного платіжного засобу.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Позивачем належними та допустимими доказами підтверджено факт набуття прав вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №2246526 від 03.05.2019.
Зважаючи на наведене, з урахуванням презумпції правомірності правочину, беручи до уваги те, що доказів належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором №2246526 від 03.05.2019 матеріали справи не містять, суд приходить до висновку про те, що позивач має право вимоги щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 21200,00 грн., яка складається з наступного: 8000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 13200,00 грн. - заборгованість за відсотками, відтак позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги, було задоволено у повному обсязі, то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2422,40 гривень, сплата якого підтверджується платіжною інструкцією № 2246526 від 28.10.2025 р.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Заявлене позивачем відшкодування витрат, понесених на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн., підтверджуються: копією договору № 43657029 про надання правової допомоги від 01.07.2025 р., Актом №2246526 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), відповідно до якого виконавець передав, а клієнт прийняв юридичні на загальну вартість 6000 грн., додатковою угодою №2246526 до Договору №43657029 про надання правової допомоги від 01 липня 2025 року, копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Враховуючи, що витрати на правову допомогу підтверджені наданими суду доказами, є обґрунтованим та співмірними зі складністю справи, то такі витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 19, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; останнє відоме місце проживання : АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_3 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) заборгованість за Кредитним договором № 2246526 від 03.05.2019р. у розмірі 21 200 (двадцять одна тисяча двісті) гривень 00 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; останнє відоме місце проживання : АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_3 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) суму сплаченого судового збору в розмірі 2644 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; останнє відоме місце проживання : АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_3 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) витрати на правничу допомогу у сумі 6000 (шість тисяч) гривень.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Ю. Д. Коцюбинська