Справа № 541/514/19
Провадження № 2/541/47/2026
14 травня 2026 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі суду:
Головуючого судді - Морозовської О.А.,
за участю секретаря - Калініченко Л.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
позивача- ОСОБА_2 ,
представника відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Поліс», адвоката - Тута І.В.,
представника третьої особи Міністерства юстиції України Мазур О.О.
розглянувши у в підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зміну предмета позову та залучення співвідповідача (в порядку ст. 49, 51 ЦПК України) у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тишко Ірини Олександрівни, про скасування державної реєстрації права власності, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Пермус», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», Міністерство юстиції України,
встановив:
В провадженні Миргородського міськрайонного суду Полтавської області перебуває об'єднана справа №541/514/19 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тишко Ірини Олександрівни, про скасування державної реєстрації права власності, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Пермус», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», Міністерство юстиції України.
11.05.2026 року ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» подала до суду заяву про зміну предмета позову та залучення співвідповідача (в порядку ст. 49, 51 ЦПК України), в якій просить суд: залучити приватного нотаріуса КМНО Татарінцеву Євгенію Анатоліївну ( АДРЕСА_1 ) до участі у справі як співвідповідача; визнати протиправними дії та скасувати рішення № 28947274 приватного нотаріуса КМНО Татарінцевої Євгенії Анатоліївни щодо припинення обтяження (запису про арешт/заборону відчуження) від 25.03.2016 року стосовно нежитлового приміщення 1 за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер 58420953109); визнати протиправниминезаконними дії та скасувати рішення приватного нотаріуса КМНО Тишко Ірини Олександрівни щодо реєстрації права власності від 25.03.2016 року індексний номер АДРЕСА_3 , загальною площею 269,6 кв. м., реєстраційний номер нерухомого майна 58420953109; скасувати реєстраційну діюприпинити право власності, а саме державну реєстрацію прав на нерухоме майно індексний номер запису про право власності 13880222 за ТОВ ФК Поліс на нерухоме майно, нежитлове приміщення 1 по АДРЕСА_2 , загальною площею 269,6 кв. м 58420953109; поновити відомості у державних реєстрах речових прав на нерухоме майно про об'єкт нерухомого майна на нежитлове приміщення 1 по Гоголя, 84, загальною площею 269,6 м. кв. реєстраційний номер нерухомого майна 58420953109, що передували скасованим записам.
13.05.2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ТОВ «ФК «Поліс» адвоката Тута І.В. надійшло заперечення на клопотання (заяву) проти заяви про зміну предмета позову, в якій просила відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 про зміну предмета спору від 09.05.2026 року, повернути ОСОБА_2 її заяву про зміну предмета спору від 09.05.2026 року. В обґрунтування зазначила, що заява ОСОБА_2 про зміну предмету позову подана з порушенням двох імперативних процесуальних норм, а саме: позивачкою не сплачено судовий збір за кожну додатково заявлену позовну вимогу, що порушує абз. 2 ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір»; позивачкою не надано доказів направлення копії заяви про зміну предмета позову іншим учасникам справи в порушення ч. 3 ст. 49 ЦПК України. Також зазначила, що ОСОБА_2 заява про зміну предмета позову фактично спрямована на одночасну зміну як предмета, так і підстав позову, що не відповідає положенням ч. 3 ст. 49 ЦПК України. Також вважала, що подача Сидоренко О.В. чергової заяви про зміну предмета позову з порушенням імперативних положень процесуального є зловживанням позивачем своїми процесуальними правами. Крім того, зазначила, що у позовній заяві ОСОБА_2 містяться дві позовні вимоги і лише до ТОВ «ФК «Поліс» та приватного нотаріуса Тишко І.О., а саме вона просить суд: 1. Визнати незаконним та скасувати Рішення про реєстрацію права власності від 25.03.2016 року; 2. Скасувати державну реєстрацію права власності від 25.03.2016 року за ТОВ «ФК «Поліс». Таким чином, зміст позовних вимог не містить жодних вимог до приватного нотаріуса Татарінцевої Є.А., що свідчить про відсутність процесуальних та матеріально-правових підстав для її залучення до участі у справі як співвідповідача.
В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_2 заяву про зміну предмета позову підтримала, просила її прийняти до розгляду. Позивач ОСОБА_1 підтримала думку ОСОБА_2 .
Представник відповідача ТОВ «ФК «Поліс» адвоката Тута І.В. заперечувала проти прийняття вказаної заяви з підстав викладених в її письмових запереченнях
Представник третьої особи Міністерства юстиції України Мазур О.О. покладалася на розсуд суду.
Заслухавши пояснення позивачів та думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
В частині заяви про зміну предмета позову суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положення ч. 2, 3 статті 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Позов - це звернена через суд до відповідача матеріально-правова вимога про поновлення порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, який здійснюється в певній, визначеній законом процесуальній формі.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки.
Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.
Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Водночас, процесуальним законом не передбачено право позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.д.
В разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань), суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета спору або підстав позову.
Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару тощо). Тобто, збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір заявлених вимог.
Разом з тим, збільшенням розміру позовних вимог є збільшення позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві, тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових чи нових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві, в тому числі шляхом доповнення немайнової вимоги майновою.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.08.2020 у справі № 911/2139/19.
Як убачається зі змісту первинної позовної заяви, позивачка просила суд: 1. Визнати незаконним та скасувати рішення від 25.03.2016 року, індексний номер: 28947979 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тишко І.О. (надалі за текстом - Рішення про реєстрацію права власності від 25.03.2016 року) щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення 1 по АДРЕСА_4 , загальною площею 269,6 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 58420953109 (надалі за текстом - Нежитлове приміщення, Предмет іпотеки); 2. Скасувати державну реєстрацію прав на нерухоме майно - індексний номер запису про право власності ТОВ «ФК «Поліс» на Нежитлове приміщення: 13880222 (надалі по тексту - Державна реєстрація права власності від 25.03.2016 року) та поновити відомості у державних реєстрах речових прав на нерухоме майно про Нежитлове приміщення, що передували скасованим записам.
Виходячи зі змісту заяви про зміну предмету позову, позивачами пред'явлені нові позовні вимоги: визнати протиправними дії та скасувати рішення №28947274 приватного нотаріуса Татарінцевої Є.А. щодо припинення обтяження від 25.03.2016 року; припинити право власності ТОВ «ФК «Поліс» на нежитлове приміщення, саме Державну реєстрацію права власності від 25.03.2016 року.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст. 12 ЦПК України).
Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу) і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. При цьому для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав у суді.
У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування; зазначає ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтовує розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Частиною 1 ст. 188 ЦПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Однак, таке об'єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.
Подана позивачкою заява містить нові позовні вимоги та відповідно нові підстави для її задоволення, які не були заявлені під час первісного звернення до суду із позовною заявою.
Проте, одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у такому разі фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Можливість об'єднання декількох позовних вимог шляхом подання заяви про зміни, доповнення чи уточнення позовних вимог до вже поданого позову процесуальним законодавством не передбачено.
Крім того, відповідно до частини 5 ст. 49 ЦПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частинами третьою, четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Згідно з ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Вищевказаних вимог закону ОСОБА_2 не дотрималась, не приєднала докази направлення копії заяви про зміну предмета позову іншим учасникам справи, а також не сплатила судовий збір за дві додатково заявлені позовні вимоги.
За таких обставин заява про зміну предмета спору підлягає поверненню позивачу.
Окремо суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23) зазначила, що оскільки положення частини третьої статті 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то в разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові.
Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.
Щодо вимоги про залучення приватного нотаріуса КМНО Татарінцевої Євгенії Анатоліївни до участі у справі як співвідповідача суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Оскільки судом відмовлено в прийнятті до розгляду заяви позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зміну предмета позову, в якій позовні вимоги стосувалися приватного нотаріуса КМНО Татарінцевої Євгенії Анатоліївни, то правові підстави для його залучення відсутні.
Керуючись ст.ст. 4, 43, 51, 353 ЦПК України, суд, -
Відмовити у прийнятті до розгляду заяви позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зміну предмета позову, з підстав невідповідності вимогам ст. 49 ЦПК України та повернути заявникам.
Відмовити у задоволенні клопотання позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про залучення співвідповідача.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 19 травня 2026 року.
Суддя: О. А. Морозовська