Справа № 539/1253/26
Провадження № 2/539/1299/2026
11.05.2026
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі
головуючої судді - Гуменюк Г.М.
за участі секретаря судового засідання - Коновал Т.Г.
у відсутності сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання права власності на спадкове майно,-
В провадженні суду перебуває позов ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання права власності на спадкове майно за законом на житловий будинок садибного типу літ. «А» загально площею 105,0 кв. м., житловою - 56,4 кв.м., нежитлова площа - 48,6 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами, а саме: літня кухня - сарай літ. «Б», прибудова літ. «б», погріб літ. «В», гараж літ. «Г», сарай літ. «Д», вбиральня літ. «Е», навіс літ. «Ж». колодязь №1, огорожа №2, ворота №3, яма вигрібна №4, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ту обставину, що вона є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , однак не може оформити свідоцтво про прийняття спадщини у зв'язку із тим, що у неї спадкоємиці відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок АДРЕСА_2 . У Просить суд позов задовольнити, визнати за нею право власності на вище вказаний житловий будинок.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 не з'явилися, подано заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримують, просять позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача Територіальної громади в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області в засідання не з'явився, однак надіслав заяву, у якій просив проводити розгляд справи у його відсутності, при розгляді справи покладається на розсуд суду.
Дослідивши матеріали справи, Суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Як вбачається із копії повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 22.05.2013 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть №04 виданий Виконавчим комітетом Окіпської сільської ради Лубенського району Полтавської області.
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 19.03.2015 року справа 539/792/15-ц встановлено факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з червня 2006 року по 20.05.2013 року.
Першою Лубенською державною нотаріальною конторою (згідно Наказу Міністерства юстиції України від 03.05.2023 року № 1581/5 Першу Лубенську державну нотаріальну контору реорганізовано в Лубенську державну нотаріальну контору) 06.11.2013 року відкрито спадкову справу № 514/2013 на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 . Згідно даних спадкової справи спадкоємцем померлого є позивачка ОСОБА_1 .
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 17.02.2026 року державним нотаріусом Лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Г.К. за реєстровим №220, позивачка успадкувала земельну ділянку площею 0,1631га, кадастровий номер 5322885401:01:002:0102, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 17.02.2026 року державним нотаріусом Лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Г.К. за реєстровим №221, позивачка успадкувала земельну ділянку площею 0,2237га, кадастровий номер 5322885401:01:002:0103, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 17.02.2026 року державним нотаріусом Лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Г.К. за реєстровим №220, позивачка успадкувала земельну ділянку площею 0,1113га, кадастровий номер 5322885401:01:002:0104, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись ст.ст. 46, 49 Закону України «Про нотаріат», постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.03.2026 року державним нотаріусом Лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Г.К. позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 , так як позивачка ОСОБА_1 не надала доказів, які б посвідчували право власності спадкодавця на вказаний житловий будинок.
Згідно довідки КП «Лубенське МБТІ» від 18.02.2026 року вих.№249 об'єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстровано.
Згідно Виписки з погосподарської книги від 03.02.2026 року вих.№02.1-15/159 по селу Окіп Лубенського району Полтавської області, виданої Лубенським міським головою ОСОБА_4 , власником та головою домогосподарства житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 був ОСОБА_2 .
З технічного паспорта на житловий будинок садибного типу, виготовленого 09 лютого 2026 року, вбачається, що загальна площа житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (позначеного у технічному паспорті літерою «А-1»), збудованого у 1972 році, становить 105,0 кв.м., з них житлова площа 56,4 кв.м., нежитлова 48,6 кв.м.
Крім цього, до вищевказаного будинку відносяться господарські будівлі та споруди: літня кухня - сарай літ.«Б», прибудова літ. «б», погріб літ. «В», гараж літ. «Г», сарай літ. «Д,д», вбиральня літ.«Е», навіс літ. «Ж», колодязь №1, огорожа №2, ворота №3, яма вигрібна №4.
Відповідно до ст. ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
В силу вимог ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
В силу вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Пунктом 1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 р. «Про право громадян на придбання і будівництво індивідуальних житлових будинків» передбачено, що побудовані або придбані громадянами на відведених їм земельних ділянках будинки є їх особистою власністю.
Порядок правової реєстрації будинків та господарських будівель і споруд, а також домоволодіння в містах та селищах міського типу був врегульований в Україні Інструкцією про порядок реєстрації будівель в містах, робочих, дачних і курортних селищах України від 23/25 грудня 1947 року, Інструкцією про порядок реєстрації будинків і домоволодінь в містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою 31 січня 1966 року Мінкомгоспом УРСР.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 13 Закону УРСР «Про сільську Раду депутатів трудящих УРСР» від 2 червня 1968 року, зі змінами від 13 грудня 1979 р., кожна сільська рада вела погосподарські книги, в яких відповідним записом посвідчувалося право землекористування всіх громадян на території сільської ради, в особовому рахунку вказувались прізвище, ім'я та по батькові глави сім'ї, на ім'я якого відкрито особовий рахунок, він і був власником будинку.
Таким чином, запис в реєстраційній книзі про належність домоволодіння на праві особистої власності певній особі є офіційним доказом права власності даної особи на це домоволодіння.
Із досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що житловий будинок був побудований у 1972 році. Як вбачається з виписки з погосподарської книги №1 на 2006-2015 роки власником домогосподарства по АДРЕСА_1 був ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , земля в особистому користуванні кадастровий номер 5322885401:01:002:0102.
На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалося рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена Заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію ) будинків і домоволодінь у межах міст, селищ, сіл (п.4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п.20 Інструкції), тобто записи у погосподарських книгах визнавалися в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Положення листа ( роз'яснення ) Міністерства юстиції №19-32 /319 від 21.02.2005 р. передбачають , що « ... у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватись у судовому порядку. З метою оформлення спадщини право власності може бути оформлено на ім'я особи, яка померла, у разі наявності документів, які б підтверджували право власності цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку».
Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України визначено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 392 ЦК України власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З приписів ч.1 ст.5 ЦПК України вбачається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Пунктом 1 ч.2 ст.16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Зважаючи на викладене та враховуючи, що позивач не має можливості реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку, оскільки спадкодавець ОСОБА_2 за життя набув право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 відповідно до закону, який діяв на час його набуття, проте на час своєї смерті не здійснив державної реєстрації свого права власності, відповідно до закону, який почав діяти пізніше, тому позивач змушена звертатися в суд за захистом своїх невизнаних прав.
За таких обставин, суд на основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього з'ясування фактичних обставин справи, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнімпереконанням, з'ясувавши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до переконання про обґрунтованість заявлених позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки зазначені нею обставини унеможливлюють іншим способом захистити її права та інтереси, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 81, 263, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 16, 328, 392, 1216, 1217, 1223, 1268, 1273 ЦК України, суд-
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , на житловий будинок садибного типу літ. «А-1» загальною площею 105,0 кв.м., житловою - 56,4 кв.м., нежитлова площа - 48,6 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами, а саме: літня кухня - сарай літ.«Б», прибудова літ. «б», погріб літ. «В», гараж літ. «Г», сарай літ. «Д,д», вбиральня літ.«Е», навіс літ. «Ж», колодязь №1, огорожа №2, ворота №3, яма вигрібна №4, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Територіальна громада в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 21053182, адреса місцезнаходження: Полтавська область, Лубенський район, м. Лубни, вул. Ярослава Мудрого, 33.
Головуюча суддя Г.М. Гуменюк