вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
01 квітня 2026 року Справа №370/1808/24
Суддя Макарівського районного суду Київської області Косенко А.В., при розгляді у приміщенні суду в селищі Макарів Київської області у порядку загального позовного провадження справи за позовом
заступника керівника Київської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ; третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України»; треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ПАТ «Дельта Банк», Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про витребування земельних ділянок,
У провадженні Макарівського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ; третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України»; треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ПАТ «Дельта Банк», Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про витребування земельних ділянок.
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 16.07.2024 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд цивільної справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, яке неодноразово було відкладено. Встановлено відповідачам 15-тиденний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України. Встановлено також строк для подання письмових пояснень третьою особою.
Ухвалою суду від 12.03.2026 року позовну заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури, поданої в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації залишено без руху та надано позивачу строк 5 (п'ять) днів з дня вручення копії ухвали суду для виправлення вказаних недоліків заяви, а саме: внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, станом на дату подання позовної заяви 26.06.2024 року.
31.03.2026 року (заява в підсистемі «Електронний суд» сформована 30.03.2026 року) представник Київської обласної прокуратури - Таможня О.О. подала до суду на виконання вимог ухвали суду від 12.03.2026 року заяву про усунення недоліків, згідно якої заперечуючи наявність недоліків позовної заяви, просить суд продовжити судовий розгляд справи, з огляду на наступне.
Так, 09.04.2025 набрав чинності Закон України №4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача». Проте, представник позивача вважає, що положення вказаного Закону не застосовуються до правовідносин про витребування майна від недобросовісних відповідачів, а прийняті зміни до процесуального законодавства не мають зворотної сили.
Також вказала про те, що розпорядженнями Київської обласної державної адміністрації та Макарівської районної державної адміністрації Київської області вилучено землі лісогосподарського призначення площею понад 40 га з постійного користування державного підприємства, змінено їх цільове призначення та відчужено частину з них площею понад 35 га у приватну власність особам, які мали намір всупереч вимог п. ґ ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України заволодіти землями лісового фонду площею понад 1 га та штучно, з метою уникнення законодавчих обмежень, визначених ч. 8 ст. 122, ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України, розділили єдиний масив лісу на 46 ділянок площею до 1 га. Факт відведення вказаними розпорядженнями земельних ділянок саме за рахунок земель лісогосподарського призначення, які попередньо вилучені з державного лісового фонду підтверджується картографічними матеріалами ВО «Укрдержліспроект» за матеріалами лісовпорядкування 2004 року, наданими листом від 29.09.2017 №468, які вказують, що спірні землі відносились до земель лісогосподарського призначення державної власності, перебували в межах 81 кварталу ДП «Макарівське лісове господарство» та становили єдиний лісовий масив, площею 45,26 га. Більше того, те, що спірні земельні ділянки повністю вкриті лісовою рослинністю, можливо було встановити з відкритих даних земельного кадастру, а саме, інтернет-ресурсу https://kadastr.live/, https://www.google.com.ua/maps/, сервіс «Google Планета Земля» або шляхом їх безпосереднього візуального огляду до укладення договорів купівлі-продажу спірних земельних ділянок.
Представник позивача вважає, що заволодіння спірними ділянками мало місце без відповідної правової підстави, оскільки жодним уповноваженим органом державної влади рішення щодо вилучення земельних ділянок та їх відведення у приватну власність не приймалось, а поведінка відповідачів є очевидно недобросовісною, адже вони в силу об'єктивних, видимих природних властивостей земельних ділянок (наявність лісової рослинності), проявивши розумну обачність, могли та повинні були усвідомлювати те, що відповідні ділянки належать до земель лісогосподарського призначення, які з огляду на наявні в законодавстві перешкоди у отриманні їх у приватну власність мали унеможливлювати реалізацію ними відповідного інтересу.
З огляду на викладене, прокурор стверджує про обізнаність відповідачів щодо незаконності набуття у приватну власність земельних ділянок та їх недобросовісність у спірних правовідносинах. Тому положення Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» в частині умов та порядку компенсації добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна не застосовуються до спірних правовідносин, оскільки позивач вказує про недобросовісність відповідачів. Саме через те, що прокурор посилається на недобросовісність відповідачів, то і підстав для подання прокурором оцінки (експертно-грошової оцінки земельної ділянки) земельних ділянок та документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів вартості земельних ділянок, на даний час немає.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку.
Відповідно до ч.ч. 11-13 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Як уже зазначалося, ухвалою суду від 12.03.2026 року позовну заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури, поданої в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації залишено без руху та надано позивачу строк 5 (п'ять) днів з дня вручення копії ухвали суду для виправлення вказаних недоліків заяви, а саме: внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, станом на дату подання позовної заяви 26.06.2024 року.
Постановлення ухвали було зумовлено прийняттям Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12.03.2025 року, який набув чинності після подання прокурором цього позову до суду. Вказаним Законом статтю 390 ЦК України доповнено частиною п'ятою, відповідно до якої суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
В ході розгляду даної справи суду необхідно оцінити наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна, оскільки судове рішення, ухвалене за відсутності перевірки добросовісності/недобросовісності набувача, що має важливе значення як для застосування положень ст.ст. 387, 388 ЦК України, так і для визначення критерію пропорційності втручання у право набувача майна, не зможе вважатися таким, що відповідає нормам справедливого судового розгляду згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України.
При цьому, суд зауважує, що на даній стадії судового провадження суд не вирішує питання належності, допустимості, достовірності чи достатності доказів, дослідження яких відбувається лише під час розгляду справи по суті, а оцінка під час ухвалення судового рішення, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Тому, внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду є обов'язковою умовою для вирішення спору.
У заяві про усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду від 12.03.2026 року, представник позивача вказує, що позов подано про витребування земельних ділянок у недобросовісних набувачів, а тому положення ч. 5 ст. 390 ЦК України не підлягають застосуванню, а саме щодо обов'язку внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, станом на дату подання позовної заяви.
Оскільки прокурор обґрунтовує позов недобросовісністю первісних та кінцевих власників спірних земельних ділянок, а положення ч. 5 ст. 390 ЦК України, що зумовлюють необхідність внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, станом на дату подання позовної заяви, застосовуються при витребуванні майна від добросовісного набувача, то суд бере до уваги заяву представника Київської обласної прокуратури Таможні О.О. про усунення недоліків, наданої на виконання ухвали суду про залишення позову без руху від 12.03.2026 року.
Положення ч. 13 ст. 187 ЦПК України не визначають у якій формі чи у який спосіб мають бути усунені недоліки позовної заяви. Закон лише говорить, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Тобто, саме суду надано право оцінити, з урахуванням всіх обставин позовної заяви, пояснень позивача та положень законодавства, чи виконано вимоги ухвали суду щодо усунення недоліки позовної заяви.
Представник позивача з метою виконання ухвали суду про залишення позову без руху, надала відповідну заяву, обґрунтувавши недолучення вказаних в ухвалі суду доказів своєю позицією щодо недобросовісності набувачів земельних ділянок, які є предметом цього спору, що на її думку, виключає необхідність надання вказаних в ухвалі доказів.
Оскільки питання про добросовісність/недобросовісність набувачів судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення, то суд приймає наведені представником позивача твердження, викладені у заяві, та продовжує розгляд справи.
В даному випадку, не внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, станом на дату подання позовної заяви, не роблять неможливим подальший розгляд справи. Однак, якщо на стадії ухвалення рішення суд у цій справі дійде висновку про добросовісність набувачів, то не внесення на депозитний рахунок суду коштів буде підставою для відмови у позові, з огляду на норми статті 388 ЦК України та частини п'ятої статті 390 ЦК України.
Указані висновки відповідають висновкам, які викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 листопада 2025 року у справі №523/14914/24 (провадження №61-8429св25), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 грудня 2025 року в справі №354/419/25 (провадження №61-11906св25)).
Відтак, керуючись ч. 13 ст. 187 ЦПК України, суд продовжує судовий розгляд справи.
Керуючись ст.ст. 187, 260-261 ЦПК України,
Продовжити розгляд справи за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ; третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України»; треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ПАТ «Дельта Банк», Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про витребування земельних ділянок в порядку загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 11 год. 00 хв. 17.06.2026 року у приміщенні Макарівського районного суду Київської області за адресою: Київська область, Бучанський район, с-ще Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 35, зал №2.
В підготовче засідання викликати учасників справи.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А.В. Косенко