Ухвала від 20.05.2026 по справі 463/4720/26

Справа №463/4720/26

Провадження №1-кс/463/4886/26

УХВАЛА

20 травня 2026 року слідчий суддя - ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) ТУ ДБР розташованого у м. Львові ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 про відсторонення від посади,-

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мена Чернігівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, не судимого,

ВСТАНОВИВ:

Сарший слідчий Другого СВ (з дислокацією у м. Львові) ТУ ДБР у м. Львові ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням,яке погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 про відсторонення від посади ОСОБА_6 .

Клопотання мотивує тим, що відповідно до наказу ДВКР СБ України від 30.05.2025 №164-ОС/ДСК ОСОБА_5 призначено на посаду старшого оперуповноваженого за рахунок старшого оперуповноваженого на ОВО 1 сектору 4 відділу (з дислокацією у м. Яворів Львівської області) 1 головного відділу (з дислокацією у м. Львів) 6 управління (з дислокацією у м. Рівне) ДВКР СБУ.

У подальшому з липня 2025 року ОСОБА_5 призначено на посаду старшого оперуповноваженного 1 сектору 4 відділу 1 головного відділу 6 управління ДВКР СБ України.

Згідно зі ст. 18 Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції, яка ратифікована Верховною Радою України 18.10.2006 та набрала чинності для України 01.01.2010, кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочинами наступних дій, якщо вони вчинені умисно:

a) обіцянка, пропозиція або надання державній посадовій особі чи будь-якій іншій особі, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги, щоб ця посадова особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації чи державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги для ініціатора таких дій чи будь-якої іншої особи;

b) вимагання або прийняття державною посадовою особою чи будь-якою іншою особою, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги для самої себе чи для іншої особи, щоб ця особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації або державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги.

Відповідно до вимог ст. ст. 19, 68 Конституції України ОСОБА_5 зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також неухильно їх додержуватись.

Згідно з ст. ст. 3, 22, 24, 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_5 , як службовій особі, який обіймає посаду старшого оперуповноваженого 1 сектору 4 відділу 1 головного відділу 6 управління ДВКР СБ України, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язаний невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції. Окрім того,

ОСОБА_5 , як службова особа є суб'єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, та в установленому законом порядку притягається до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Статтею 1 Закону України «Про Службу безпеки України» (надалі - Закон) визначено, що, Служба безпеки України - державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України.

Згідно з ст. 9 Закону, систему Служби безпеки України складають Центральне управління Служби безпеки України, підпорядковані йому регіональні органи, органи військової контррозвідки, військові формування, а також навчальні, науково-дослідні та інші заклади Служби безпеки України.

Відповідно до ст. 20 Закону, умови і порядок виконання своїх обов'язків співробітниками-військовослужбовцями Служби безпеки України визначаються укладеним договором (контрактом). На них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством. Військовослужбовці Служби безпеки України приймають Військову присягу на вірність народу України.

Пунктом 10 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 визначено, що військовослужбовці можуть бути направлені для проходження військової служби до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту з виключенням їх зі списків особового складу Збройних Сил України, а військовослужбовці інших військових формувань можуть бути прийняті до Збройних Сил України із зарахуванням їх до списків особового складу Збройних Сил України.

Статтями 11 та 13 Статуту внутрішньої служби у Збройних Силах України визначено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок Військовослужбовець зобов'язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров'я звичок.

Згідно ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статут Збройних Сил України, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України. Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Отже ОСОБА_5 постійно обіймає посаду у державному органі та здійснює функції представника влади, а тому відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу та відповідно до п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовою особою.

Разом з тим, ОСОБА_5 , діючи у порушення наведених вище вимог Закону, став на шлях злочинної діяльності при наступних обставинах.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався нормативно-правовими актами та триває до теперішнього часу.

Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі за текстом - Статут) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Так, у березні 2026 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, військовозобов'язаного ОСОБА_7 призвано на військову службу у зв'язку з мобілізацією та направлено для проходження базової загально-військової підготовки у НОМЕР_1 навчальний центр ДШВ, який дислокується у Житомирській області.

У цей час, військовослужбовець ОСОБА_7 під час телефонної розмови зі своїм знайомим - ОСОБА_8 повідомив останньому про факт проходження ним військової служби на території Житомирської області та повідомив, що після завершення проходження базової загально-військової підготовки його буде направлено у військову частину, яка приймає участь у бойових діях на території України.

У подальшому, наприкінці березня 2026 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 , з метою одержання інформації про проходження військової служби мобілізованими особами чоловічої статі, звернувся до свого знайомого - військовослужбовця ДВКР СБ України ОСОБА_5 , якому повідомив, про факт призову на військову службу громадянина ОСОБА_7 та повідомив, що останній проходить базову загально-військову підготовку у 199-й навчальний центр ДШВ.

Під час вказаної розмови, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_8 , що у зв'язку з тим, що він, ОСОБА_5 , перебуває на посаді старшого оперуповноваженого 1 сектору 4 відділу 1 головного відділу 6 управління ДВКР СБ України та перебуває у дружніх відносинах з військовими посадовими особами командування ІНФОРМАЦІЯ_2 , він може взнати відомості про військове формування у якому ОСОБА_7 буде проходити військову службу після завершення проходження базової загально-військової підготовки.

Після вказаної розмови в старшого оперуповноваженого за рахунок старшого оперуповноваженого 1 сектору 4 відділу 1 головного відділу 6 управління ДВКР СБ України ОСОБА_5 та у невстановлених станом на даний час органом досудового розслідування військових посадових осіб Десантно-штурмових військ ЗС України, виник єдиний корисливий умисел на вимагання та одержання неправомірної вигоди у ОСОБА_8 за вжиття заходів щодо переведення військовослужбовця призваного по мобілізації ОСОБА_7 у військову частину, яка дислокується на території Львівської області, з метою проходження останнім у подальшому військової служби у військових частинах на посадах, які безпосередньо не приймають участь у бойових діях.

Через деякий час, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, військовослужбовець ДВКР СБУ ОСОБА_5 використовуючи абонентський номер мобільного телефону НОМЕР_2 через інтернет-застосунок «WhatsApp» зателефонував ОСОБА_8 та повідомив, що він, ОСОБА_5 , через військових посадових осіб командування Десантно-штурмових військ ЗС України одержав інформацію, що військовослужбовець ОСОБА_7 після завершення проходження базової загально-військової підготовки буде направлений для подальшого проходження військової служби у НОМЕР_3 окрему аеромобільну бригаду ІНФОРМАЦІЯ_2 , особовий склад якої приймає активу участь у веденні бойових дій на території України.

Окрім того, під час вказаної розмови, військовослужбовець ДВКР СБУ ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_8 про те, що у зв'язку з тим, що він перебуває у дружніх відносинах з військовими посадовими особами ДШВ ЗСУ, він з вказаними особами можуть вжити заходів щодо переведення військовослужбовця призваного по мобілізації ОСОБА_7 у військову НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 окрема аеромобільна бригада), яка дислокується у АДРЕСА_1 , з метою проходження останнім у подальшому військової служби у вказаній військові частині на посаді, яка безпосередньо не залучається до участі у бойових діях та повідомив про необхідність передачі йому та військовим посадовим особам ДШВ ЗСУ неправомірної вигоди, розмір якої він повідомить у подальшому.

Після цього, усвідомлюючи, що вказані особи вчиняють протиправні дії, пов'язані із вимаганням неправомірної вигоди, ОСОБА_8 звернувся до правоохоронних органів та у подальшому з метою викриття останніх діяв під контролем таких.

У подальшому, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 07.04.2026, старший оперуповноважений 1 сектору 4 відділу 1 головного відділу 6 управління ДВКР СБ України ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з невстановленими станом на даний час військовими посадовими особами ДШВ, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, тобто діючи із прямим умислом, із корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, використовуючи абонентський номер мобільного телефону НОМЕР_2 через інтернет-застосунок «WhatsApp» під час телефонної розмови з ОСОБА_8 повідомив, що лише у разі надання йому та військовим посадовим особам ДШВ ЗСУ грошових коштів у розмірі 3 000 доларів США, останні переведуть військовослужбовця призваного по мобілізації ОСОБА_7 у військову частину НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 окрема аеромобільна бригада), яка дислокується у АДРЕСА_1 , з метою проходження останнім у подальшому військової служби у вказаній військові частині на посаді, яка безпосередньо не залучається до участі у бойових діях.

У свою чергу, ОСОБА_8 , отримавши протиправну вимогу ОСОБА_5 , будучи поставленим в умисно створені останнім умови щодо необхідності надання вказаної ним вищеописаної неправомірної вигоди за вчинення зазначених вище дій, погодився на таку вимогу.

Після того, 15.04.2026 о 09 год. 22 хв. старший оперуповноважений 1 сектору 4 відділу 1 головного відділу 6 управління ДВКР СБ України ОСОБА_5 , використовуючи абонентський номер мобільного телефону НОМЕР_2 через інтернет-застосунок «WhatsApp» зателефонував ОСОБА_8 та повідомив, що він та військові посадові особи Десантно-штурмових військ ЗС України готують наказ про переміщення військовослужбовця призваного по мобілізації ОСОБА_7 у тиловий підрозділ військової частини НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 окрема аеромобільна бригада), яка дислокується у АДРЕСА_1 .

У подальшому, 16.04.2026 о 09 год. 55 хв. старший оперуповноважений 1 сектору 4 відділу 1 головного відділу 6 управління ДВКР СБ України ОСОБА_5 , перебуваючи у м. Краматорськ Донецької області, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з невстановленими станом на даний час військовими посадовими особами ДШВ, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, тобто діючи із прямим умислом, із корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, використовуючи абонентський номер мобільного телефону НОМЕР_2 через інтернет-застосунок «WhatsApp» під час телефонної розмови з ОСОБА_8 повідомив останньому про наявність наказу командування ІНФОРМАЦІЯ_2 про переміщення військовослужбовця призваного по мобілізації ОСОБА_7 у тиловий підрозділ військової частини НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 окрема аеромобільна бригада), яка дислокується у АДРЕСА_1 та повідомив про необхідність надання грошових коштів у розмірі 2 500 доларів США для нього та невстановлених станом на даний час військових посадових осіб ДШВ ЗСУ та у зв'язку з тим, що він ОСОБА_5 перебуває у відрядженні у м. Краматорськ Донецької області, вказані грошові кошти, 16.04.2026 необхідно буде передати особі, контактні дані якої він повідомить у подальшому.

Після того, того ж дня, о 15 год. 15 хв., старший оперуповноважений 1 сектору 4 відділу 1 головного відділу 6 управління ДВКР СБ України ОСОБА_5 , перебуваючи у м. Краматорськ Донецької області, використовуючи абонентський номер мобільного телефону НОМЕР_2 через інтернет-застосунок «WhatsApp» надіслав ОСОБА_8 місцезнаходження автозаправної станції «ОККО» за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 58 та контактні дані особи, якій необхідно надати грошові кошти у розмірі 2 500 доларів США для нього та військових посадових осіб ДШВ ЗСУ.

Того ж дня, близько 16 год. 40 хв. ОСОБА_8 на виконання вказівки

ОСОБА_5 прибув на територію автозаправної станції «ОККО» за адресою:

м. Львів, вул. Володимира Великого, 58, де зустрівся з особою ОСОБА_9 , яка не була усвідомлена про злочинні наміри ОСОБА_5 та невстановлених станом на даний час військових посадових осіб ДШВ ЗСУ.

Під час вказаної зустрічі ОСОБА_8 , діючи на виконання протиправної вимоги ОСОБА_5 та невстановлених на даний час досудовим розслідуванням військових посадових осіб ДШВ ЗСУ, передав ОСОБА_9 неправомірну вигоду у розмірі 2 500 доларів США за переміщення військовослужбовця призваного по мобілізації ОСОБА_7 у тиловий підрозділ військової частини НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 окрема аеромобільна бригада), яка дислокується у АДРЕСА_1 .

Одержавши неправомірну вигоду цього ж дня, ОСОБА_5 затриманий працівниками правоохоронних органів, а предмет неправомірної вигоди, у вигляді грошових коштів в сумі 2500 доларів США (згідно курсу Національного банку України станом на 16.04.2026 - 108788 грн.), яку він одержав від ОСОБА_8 , було виявлено та вилучено під час проведення обшуку транспортного засобу ОСОБА_9 - автомобіля марки «AUDІ A6» р.н.з. НОМЕР_6 , що знаходився на території автозаправної станції «ОККО» за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого 58.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 - ч. 3 ст. 368 КК України: одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

Санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, що відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Слід зазначити, що інкриміноване ОСОБА_5 кримінально-каране діяння стосується його службового становища, що унеможливлює виконання ним своїх обов'язків, оскільки, продовжуючи перебувати на вказаній посаді, підозрюваний зможе підробити документи, які мають суттєве значення для кримінального провадження, а також матиме можливість незаконними засобами впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, використовуючи свої знайомства по службі та поза нею, також може впливати на свідків шляхом залякування або тиску з використанням свого службового становища.

У судове засідання прокурор та інші учасники провадження не з'явилися, хоча були повідомлені про час та місце розгляду вказаного клопотання належним чином. Натомість, від них надійшли заяви в якій вони проять слухати клопотання без їх участі.

Вивчивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 131 КПК України, відсторонення від посади є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ст. 156 КПК України, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

Як передбачено вимогами ч. 2 ст. 157 КПК України, при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов'язаний врахувати такі обставини: правову підставу для відсторонення від посади; достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

Вивченням матеріалів кримінального провадження, судом встановлено, що є достатні підстави припускати, що ОСОБА_5 використовуючи свої службові повноваження та зв'язки з колегами по службі, може негативно впливати на хід судового розгляду шляхом можливого знищення або підроблення документів і речей, які мають значення для досудового розслідування, а також як і особисто або через інших коллег по роботі впливати на свідків, експертів спеціалістів, які ще не були допитані в суді. Крім того, враховуючи, відсутність негативних наслідків відсторонення підозрюваного від посади для інших осіб, доходжу до висновку, що досягнути завдання кримінального судочинства неможливо без відсторонення підозрюваного від посади строком на 2 місяці.

Керуючись вимогами ст. ст. 110, 131, 132, 154-157,158,309, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) ТУ ДБР розташованого у м. Львові ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 про відсторонення від посади - задовольнити.

Відсторонити підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від посади старшого оперуповноваженого 1 сектору 4 відділу 1 головного відділу 6 управління ДВКР СБ України, на строк два місяці, починаючи з дня винесення ухвали, починаючи з дня винесення ухвали на два місяці починаючи з 20 травня 2026 року.

Ухвала оскарженню не підлягає та підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
136685096
Наступний документ
136685098
Інформація про рішення:
№ рішення: 136685097
№ справи: 463/4720/26
Дата рішення: 20.05.2026
Дата публікації: 22.05.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Личаківський районний суд м. Львова
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; відсторонення від посади
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (20.05.2026)
Результат розгляду: клопотання (заяву) задоволено, у тому числі частково
Дата надходження: 19.05.2026
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
НОР НАЗАРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
суддя-доповідач:
НОР НАЗАРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ