Рішення від 19.05.2026 по справі 363/1037/26

"19" травня 2026 р. Справа № 363/1037/26

ЗАОЧНЕ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

судді Олійник С.В.,

за участі секретаря Захарової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вишгородського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» -звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 35 811,82 грн, судовий збір у сумі 2 662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06 червня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір №237627676 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

23.02.2024 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу № 23/0224-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

15.07.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу № 15/07/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» передає (відступає) ТОВ ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідач належним чином умови договору не виконував і має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК «ЕЙС» в сумі 35 811,82 грн, з яких: 9 877,33 грн заборгованість за тілом кредиту, 25 934,49 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Процесуальні дії та рішення у справі.

06 березня 2026 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та витребувано докази з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

06 квітня 2026 року до суду надійшли витребувані матеріали від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

16 березня 2026 року протокольною ухвалою вирішено проводити розгляд справи у відсутності відповідача, в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи.

Позиції учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце його проведення. У позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, а також висловлено згоду на ухвалення заочного судового рішення, за наявності для того передбачених законодавством підстав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції Вишгородського районного суду Київської області, трекінгом поштових відправлень Укрпошти, поштовими відправленнями з відміткою про повернення «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23.01.2023 у справі №496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.

Відповідно до ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє заочне рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, враховуючи, що одночасно існують умови, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, про що постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що всі сторони по справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, зважаючи на наявність клопотання сторони позивача про розгляд справи за їх відсутності, а також враховуючи відсутність клопотань відповідача про відкладення судового розгляду, суд приходить до висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності сторін по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що наказом директора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» №17/09-03 від 17.09.2019 затверджено алгоритм дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства з метою акцепту оферти та укладення електронного договору.

Відповідачу ОСОБА_1 було надано одноразовий ідентифікатор MNV737SA, що підтверджується довідкою про дії позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

06 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» із заявкою на отримання грошових коштів, у результаті чого між сторонами було укладено договір кредитної лінії №237627676, який підписано електронним підписом із використанням одноразового ідентифікатора.

Відповідно до умов договору кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в межах кредитного ліміту у розмірі 22 000 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник -повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Згідно з п. 1.3 договору перший транш кредиту становив 2 500 грн та був наданий одразу після укладення договору. Позичальник мав право протягом дії договору отримувати наступні транші в межах кредитного ліміту шляхом подання заявок через особистий кабінет.

Кредитна лінія надавалася строком на 15 днів від дати отримання кредиту. За користування кредитом встановлено:дисконтну процентну ставку -0,85 % на день (310,25 % річних); індивідуальну та базову процентні ставки -1,70 % на день (620,50 % річних) у випадках, передбачених договором.

Судом встановлено, що на виконання умов договору ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» здійснило перерахування кредитних коштів на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 , а саме:06.06.2021 -2 500 грн; 09.06.2021 -1 600 грн; 10.06.2021 -1 200 грн; 25.06.2021 -1 050 грн; 27.06.2021 -600 грн; 28.06.2021 -850 грн; 29.06.2021 -650 грн; 27.07.2021 -2 000 грн.

Загальна сума перерахованих відповідачу кредитних коштів становить:2 500 грн + 1 600 грн + 1 200 грн + 1 050 грн + 600 грн + 850 грн + 650 грн + 2 000 грн = 10 450 грн.

Факт відкриття рахунку на ім'я ОСОБА_1 та рух коштів за картковим рахунком підтверджується повідомленням АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-12143 від 27.03.2026.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за період з 06.06.2021 по 19.10.2021 заборгованість відповідача за кредитним договором №237627676 становила 23 544 грн 10 коп., з яких:9 877 грн 33 коп. -заборгованість за тілом кредиту; 13 666 грн 77 коп. -заборгованість за процентами.

28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого у подальшому продовжувався додатковими угодами до 31.12.2024 включно. На підставі зазначеного договору право вимоги за кредитним договором №237627676 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс».

Згідно з реєстром прав вимоги №156 від 19.10.2021 заборгованість ОСОБА_1 становила 23 544 грн 10 коп.

23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №23/0224-01, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №237627676 перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».

Відповідно до реєстру прав вимоги №1 від 23.02.2024 заборгованість відповідача становила 35 811 грн 82 коп., з яких: 9 877 грн 33 коп. -заборгованість за тілом кредиту; 25 934 грн 49 коп. -заборгованість за процентами.

15.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу №15/07/25-Е, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №237627676 від 06.06.2021 перейшло до ТОВ «ФК «Ейс».

Згідно з витягом із додатку №1 до договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 35 811 грн 82 коп., з яких:9 877 грн 33 коп. -заборгованість за тілом кредиту; 25 934 грн 49 коп. -заборгованість за простроченими процентами.

Також відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №237627676 за період з 15.07.2025 по 26.12.2025 заборгованість відповідача перед ТОВ «ФК «Ейс» становить 35 811 грн 82 коп., з яких:9 877 грн 33 коп. -заборгованість за тілом кредиту; 25 934 грн 49 коп. -заборгованість за процентами за користування кредитом.

Застосовані норми права.

Статтею 626 ЦПК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 628, ст. 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч. 3).

Будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, ст. 207 ЦК України). Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі за №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі за №404/502/18, від 07.10.2020 року у справі за №127/33824/19.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк бо інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора в зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Словосполучення «за плату» не виключає можливості безоплатного відступлення, якщо це прямо передбачено договором або випливає з його суті (ч. 2 ст. 1077 ЦК України у системному зв'язку зі ст. 512, ст. 515 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі за №2-1383/2010 зазначено, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину: вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Стаття 625 ЦК України передбачає відповідальність за прострочення лише за умови встановлення факту та розміру заборгованості. За відсутності розрахунків позивача, суд не має можливості достовірно встановити точний розмір заборгованості, що підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України - докази повинні бути достатніми для встановлення обставин, на які сторона посилається. Частиною 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено, понесені ним судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Мотиви та висновки суду.

Між позивачем та відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора укладено електронний кредитний договір, у якому визначено порядок та умови надання і повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом, а також інші істотні умови договору.

Зазначений кредитний договір містить персональні дані відповідача, зокрема місце проживання, електронну адресу, номер телефону, реєстраційний номер облікової картки платника податків тощо.

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлено в електронній формі із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема у ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» -обов'язок надати кредитні кошти, а у відповідача -обов'язок повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування кредитом.

Свої зобов'язання за кредитним договором первісний кредитодавець виконав належним чином, надавши позичальнику кредитні кошти у погодженому сторонами розмірі, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними документами та виписками по рахунку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які є грошовим зобов'язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок повернути отримані кошти, а кредитодавець має право вимагати їх повернення.

У даній справі відповідачем не спростовано факту укладення з первісним кредитором -ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» -договору кредитної лінії №237627676 від 06.06.2021 року та отримання кредитних коштів.

Разом із тим, із доданих позивачем до позовної заяви документів убачається таке.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» за період з 06.06.2021 року по 19.10.2021 року, заборгованість відповідача за кредитним договором №237627676 від 06.06.2021 року становить 23 544 грн 10 коп., з яких:9 877 грн 33 коп. -заборгованість за тілом кредиту;13 666 грн 77 коп. -заборгованість за процентами.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за період з 19.10.2021 року по 23.02.2024 року, заборгованість відповідача за тим самим кредитним договором становить 35 811 грн 82 коп., з яких:9 877 грн 33 коп. -заборгованість за тілом кредиту;25 934 грн 49 коп. -заборгованість за процентами за користування кредитом.

Згідно з остаточною випискою ТОВ «ФК «ЕЙС», заборгованість відповідача за договором №237627676 від 06.06.2021 року за період з 15.07.2025 року по 26.12.2025 року також визначена у розмірі 35 811 грн 82 коп.

Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 35 811 грн 82 коп.

Разом із тим, суд звертає увагу, що додані до позову розрахунки заборгованості містять суперечливі відомості щодо фактичного стану виконання відповідачем кредитних зобов'язань. Так, у графах «сплачено» розрахунків, складених ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», зазначено суми сплати як по тілу кредиту, так і по процентах, а саме:10 450 грн -сплата по тілу кредиту;22 038 грн 10 коп. -сплата процентів;9 877 грн 33 коп. -сплата тіла кредиту;25 934 грн 49 коп. -сплата процентів.

Тобто з наведених розрахунків убачається, що відповідачем здійснювалися платежі як у рахунок погашення основної суми кредиту, так і у рахунок сплати процентів.

Водночас остаточна виписка ТОВ «ФК «ЕЙС», відповідно до якої борг відповідача становить 35 811 грн 82 коп., фактично не узгоджується із попередніми розрахунками та не містить належного обґрунтування щодо врахування вже здійснених платежів.

Позивачем не надано належного та зрозумілого розрахунку, з якого можливо було б встановити порядок нарахування заборгованості, періоди нарахування процентів, підстави збільшення суми боргу, а також врахування здійснених відповідачем платежів.

Таким чином, надані позивачем документи містять взаємні суперечності та не дають можливості достовірно встановити фактичний розмір непогашеної заборгованості відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України саме на позивача покладається обов'язок доведення тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Оскільки позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження розміру заявленої до стягнення заборгованості у сумі 35 811 грн 82 коп., суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у заявленому розмірі.

Керуючись ст. ст. 259, 265, 268, 279, 354 ЦПК України,суд

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», код ЄДРПОУ: 42986956, адреса: 02090, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя С.В. Олійник

Попередній документ
136684605
Наступний документ
136684607
Інформація про рішення:
№ рішення: 136684606
№ справи: 363/1037/26
Дата рішення: 19.05.2026
Дата публікації: 22.05.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вишгородський районний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (19.05.2026)
Дата надходження: 17.02.2026
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
14.04.2026 09:00 Вишгородський районний суд Київської області
18.05.2026 12:00 Вишгородський районний суд Київської області