"18" травня 2026 р. Справа № 363/7427/25
18 травня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Котлярової І.Ю.,
за участі секретаря Дрозд В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник АТ «ТАСКОМБАНК» звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 29.11.2023 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-договір № 3812591-009 про надання споживчого кредиту. Відповідно до п. 1.1. розділу 1 «Замовлення банківських послуг» кредитного договору позичальник просив надати кредит на власні потреби в рамках продукту «Зручна готівка Максимум» на умовах договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб на суму 26 725,00 грн., строком на 24 місяці, зі сплатою процентів за користування кредитом 0,01 % річних, комісії за обслуговування кредиту 6,9 % щомісячно. Згідно умов кредитного договору відповідач просив надати кредит на власні потреби у сумі 26 725 грн., шляхом перерахування на поточний рахунок НОМЕР_1 в АТ «ТАСКОМБАНК». Відповідно до п. 3.1.4 платежі з повернення заборгованості за кредитом та сплати процентів та комісій за користування ним, оплата вартості усіх супутніх послуг та інших фінансових зобов'язань позивальника здійснюються у сумах та в терміни, що передбачені графіком платежів, розрахунком сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, що передбачені в Додатку №1 до цієї заяви-договору. Кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений в кредитному договорі, що підтверджується випискою. Відповідач перестав виконувати умови кредитного договору в повній мірі, а саме, перестав сплачувати заборгованість по кредиту, процентах та комісії. Позивачем неодноразовими телефонними повідомленнями було сповіщено відповідача про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення у стислі терміни, однак зазначені порушення не були усунені, а заборгованість так і не була погашена. Станом на 02.09.2025 року заборгованість за Заявою-договором про надання споживчого кредиту № 3812591-009 від 29.11.2023 року становить 37 603, 04 грн., з якої: заборгованість за тілом кредиту (в т.ч. прострочена) - 15 473, 69 грн.; заборгованість по процентам (в т.ч. прострочена) - 0,99 грн.; заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) - 22 128, 36 грн. На підставі викладеного, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Заявою-договором про надання споживчого кредиту № 3812591-009 від 29.11.2023 року у розмірі 37 603, 04 грн., а також понесені судові витрати.
Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 07.01.2026 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням учасників справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача.
Справа до розгляду призначалася тричі, а саме на 17 лютого 2026 року, 26 березня 2026 року та 18 травня 2026 року. Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання повторно не прибув, відзиву на позовну заяву не подавав, на судове засідання призначене на 26 березня 2026 року подавав клопотання про відкладення розгляду, посилаючись на необхідність в отриманні правничої допомоги для належного захисту своїх прав та інтересів.
Разом з тим, провадження у цій справі відкрито 07.01.2026 року і до цього часу справа не знайшла свого вирішення.
Суд зазначає, що відповідач мав достатній час для висловлення своєї позиції з приводу заявлених позовних вимог (подати відзив), а також мав право взяти участь в судовому засіданні по справі особисто або в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду на підставі ст. 212 ЦПК України чи залучити для представлення своїх інтересів при розгляді справи в суді представника, відповідно до ст.ст. 58, 60 ЦПК України.
Враховуючи, що вказана справа є малозначною, в якій ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка є незначної складності та розглядається судом у спрощеному позовному провадженні, пріоритетним для якої є швидке вирішення, що відповідає завданням цивільного судочинства (ст. ст. 2, 19, 274 ЦПК України).
За змістом ст. 223 ЦПК України, повторна неявка учасника справи незалежно від причин неявки, не перешкоджає розгляду справи.
Відтак, оскільки суд позбавлений можливості в черговий раз відкласти розгляд справи на підставі ст. 223 ЦПК України, в межах строку встановленого ст. 210 ЦПК України, дану справу слід розглянути на підставі наявних доказів в заочному порядку.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст. 12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що 29.11.2023 року ОСОБА_1 підписав Заяву-договір про надання споживчого кредиту № 3812591-009.
Відповідно до п. 1.2 Заяви-договору про надання споживчого кредиту АТ «ТАСКОМБАНК» надає позичальнику споживчий кредит на власні потреби на загальну суму 26 725, 00 грн., комісія за надання кредиту (за наявності, зокрема база розрахунку, порядок обчислення та сплати) становить 6,9 %, що складає 1 725, 00 грн. Сума комісії фіксована, застосовується на весь строк кредиту, сплачується одноразово при надання кредиту. Строк кредитування становить 24 місяці. Процент за користування кредитом - 0,01 % річних. Розмір процентної ставки фіксований та застосовується на весь строк кредиту і не можу бути збільшений без письмової згоди позичальника.
Згідно з п.п. 1.2.5 Заяви-договору про надання споживчого кредиту, кредитні кошти надаються шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 відкритий в АТ «ТАСКОМБАНК», операції за яким здійснюються позичальником з використання електронних платіжних засобів або без їх застосування, в залежності від наявності/відсутності в позичальника Електронного платіжного засобу (платіжної картки).
Згідно з п. 1.4 Заяви-договору про надання споживчого кредиту, комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості), база розрахунку, порядок обчислення та сплати становить 6,9 % щомісячно, що складає 1844, 03 грн. Сума комісії фіксована (незмінна), застосовується на весь строк кредиту, нараховується, щомісячно, в перший робочий день розрахункового періоду на загальну суму кредиту, сплачується щомісячно протягом строку дії кредиту. Розрахунок суми / розміру комісії за надання кредиту залежить від загальної суми кредиту за цією Заявою-договором.
Відповідно до п. 2.1 Заяви-договору про надання споживчого кредиту, відповідач підтверджує, що банк надав в письмовій формі та в повному обсязі інформацію, згідно Закону України «Про захист прав споживачів», та Закону України «Про споживче кредитування», та засвідчує, що перед укладанням цієї Заяви-договору він також самостійно ознайомився із розміщеною на офіційному сайті банку інформацією необхідною для отримання кредиту та прийняття усвідомленого рішення.
Відповідач підтверджує, що на момент укладення Заяви-договору попередньо ознайомлений у письмовій формі з умовами та правилами надання споживчого кредиту в тому числі вартістю споживчого кредиту, його особливостями, перевагами та недоліками, інформацією про загальну вартість споживчого кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та загальними втратами за споживчим кредитом, а також з будь-якою іншою інформацією, надання якої вимагає законодавство України, в тому числі інформацією, надання якої передбачено нормативними документами НБУ, які йому роз'яснені, зрозумілі, не потребують додаткового тлумачення та з якими цілком згодний (п. 2.2 Заяви-договору).
Відповідно до п. 2.6 Заяви-договору про надання споживчого кредиту, відповідач погоджується з тим, що зобов'язаний повертати кредит щомісячно у строки відповідно до графіку платежів, що містяться в Додатку № 1 до цієї Заяви-договору, що є її невід'ємною частиною.
Згідно з п. 3.1.1 Заяви-договору, відповідач зобов'язався належним чином виконувати усі умови даного договору та взяті на себе зобов'язання.
Відповідно до п. 3.1.2 у строки обумовлені Заявою-договором, повернути кредит, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, комісійні винагороди за банківські послуги та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов'язання.
Як визначено у п. 3.3.2 при виникненні простроченої заборгованості за основною сумою боргу за кредитом та/або процентами більше ніж на один місяць, а також в інших випадках, передбачених Заявою-договором, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та інших платежів, та стягнути заборгованість в примусовому порядку.
Відповідно до п. 5.3 Заяви-договору про надання споживчого кредиту, при несплаті заборгованості за кредитом, за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, а також сум комісій, у встановлений договором термін, банк нараховує, а клієнт сплачує банку штрафи: штраф 1 - у розмірі 300,00 грн. нараховується на сьомий день виходу на прострочку. Штраф нараховується стільки разів скільки клієнт буде порушувати умови договору.
Відповідно до п. 5.5 Заяви-договору, сторони домовились, що при достроковому повному погашенні кредитної заборгованості, клієнт сплачує банку проценти, за обслуговування кредитної заборгованості за фактичну кількість днів користування кредитом у відповідному розрахунковому періоді, та комісію за обслуговування кредитної заборгованості за поточний розрахунковий період у повному обсязі.
Підписанням та поданням Заяви-договору, позичальник підтвердив, що він попередньо ознайомлений та у письмовій формі у повному обсязі отримав від банку інформацію, визначену ст. 9 Законом України «Про споживче кредитування» (п. 5.7 Заяви-договору).
Згідно з п. 5.15 Заяви-договору, Заява-договір укладена у письмовій формі, набуває чинності з моменту її підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Також, 29.11.2023 року ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту за продуктом «Зручна Готівка Максимум», яким передбачено основні умови кредитування, зокрема: тип кредиту кредит на власні потреби, сума/ліміт кредиту 26 725, 00 грн., строк кредитування 24 місяці, спосіб та строк надання кредиту безготівковий, процентна ставка 0,01 % річних, комісія за надання кредиту (від суми кредиту) 6,9 %, комісія за обслуговування кредитної заборгованості (від початкової суми кредиту) 6,9 %.
До матеріалів справи, також долучено довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб, яка підписана ОСОБА_1 .
З виписки по особовим рахункам кредитного договору № 3812591-009 за період з 29.11.2023 року по 02.09.2025 року вбачається, факт надання кредиту, користування кредитними коштами ОСОБА_1 та частковою їх сплатою.
Отже, позивач, свої обов'язки за кредитним договором виконав в повному обсязі, натомість відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував.
12.09.2025 року позивачем на адресу відповідача було направлено письмове повідомлення-вимогу від 10.09.2025 року про необхідність дострокового погашення заборгованості за Заявою-договором № 3812591-009 від 29.11.2023 року. Підставою для направлення зазначеної вимоги стало тривале невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором, що призвело до утворення простроченої заборгованості у розмірі 37 603, 03 грн.
Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору № 3812591-009 від 29.11.2023 року укладеному з ОСОБА_1 станом на 02.09.2025 року заборгованість останнього становить 37 603, 04 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 15 473, 69 грн., заборгованість по відсоткам (в т. ч. прострочені) - 0,99 грн., заборгованість по комісії (в т. ч. прострочена) - 22 128, 36 грн.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України - договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України - договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 639 ЦК України - договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частинами 1 та 2 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Отже, судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання з повернення заборгованості за кредитним договором № 3812591-009 від 29.11.2023 року.
Відповідачем не надано до суду заперечень проти позову та доказів на спростування доводів позивача.
Враховуючи викладене позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту у розмірі 15 473, 69 грн. та стягнення заборгованості по процентам у розмірі 0, 99 грн. підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості по комісії у розмірі 22 128, 36 грн., то судом встановлено наступне.
10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції, чинній на момент укладення договору) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Згідно з частиною другою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, постанові Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 461/2857/20.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що: «у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
З матеріалів даної справи не вбачається необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов'язані з розрахунково-касовим обслуговуванням, банком в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.
Враховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, то положення пункту 1.4 договору про надання споживчого кредиту № 3812591-009 від 29.11.2023 року та вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.
Враховуючи викладене вимога позивача про стягнення з відповідача 22 128, 36 грн., які нараховані, як комісія за обслуговування кредитної заборгованості є безпідставною, а тому задоволенню не підлягає.
Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно вимог статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач ухиляється від сплати кредитних коштів та процентів у добровільному порядку, то суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Заявою-договором № 3812591-009 від 29.11.2023 року у розмірі 15 474, 68 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15 473, 69 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 0, 99 грн. та сумнівів у суду не викликає, коли доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості за тілом кредиту та відсотками відповідачем суду не надано. Зокрема, не надано інший розрахунок, який би спростовував нарахування позивача.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позов задоволено частково, суд, згідно до положень ст. 141 ЦПК України, присуджує позивачу судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме з відповідача в сумі 1 694, 02 грн., виходячи з розрахунку: (розмір задоволених позовних вимог 15 474, 68 грн.) * 2 422, 40 грн. (сума сплаченого судового збору) / 22 128, 36 грн. (розмір заявлених позовних вимог) = 1 694, 02 грн.
Керуючись ст. 11, 207, 526, 610, 611, 612, 628, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 4, 12, 76, 81, 141, 223, 258, 259, 265, 268, 274-279, 280-284, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за Заявою-договором № 3812591-009 від 29.11.2023 року у розмірі 15 474 (п'ятнадцять тисяч чотириста сімдесят чотири) гривень 68 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» судовий збір у розмірі 1 694 (одну тисячу шістсот дев'яносто чотири) гривні 02 копійки.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.
Позивач: Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» (код ЄДРПОУ 09806443, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий Вишгородським РВ ГУ МВС України в Київській області, 24.09.2008 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).
Суддя І.Ю. Котлярова