справа № 361/5372/26
провадження № 2/361/2805/26
Іменем України
12 травня 2026 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Ведмідь Н.В., перевіривши позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В травні 2026 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № бн від 01.02.2024 року в розмірі 38541,92 грн. та судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Статтями 175, 177 ЦПК України встановлено обов'язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Пунктами 2, 4, 5 частини 3 статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повиннамістити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів,передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів,який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позовподано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що 01.02.2024 року відповідач звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву щодо встановлення кредитного ліміту та приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг, що свідчить про укладення між ОСОБА_1 та АТ «Акцент Банк» кредитний договір 01.02.2024.
З копії паспорта ОСОБА_1 вбачається, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Закарпатська область, Свалявський район, село Плоске, тобто на час укладення кредитного договору 01.02.2024 була неповнолітньою.
Відповідно до ст. 30 ЦК України: цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 31 ЦК України, передбачено, що фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право: самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість; здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом. Малолітня особа не несе відповідальності за завдану нею шкоду.
Крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку); самостійно укладати договір про отримання електронних довірчих послуг. Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. Неповнолітня особа може розпоряджатися грошовими коштами, що внесені повністю або частково іншими особами у фінансову установу на її ім'я, за згодою органу опіки та піклування та батьків (усиновлювачів) або піклувальника. Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону (ст. 32 ЦК України).
Таким чином, враховуючи, що відповідач у віці 17 років не мала повної цивільної дієздатності та відповідно не могла самостійно укласти кредитний договір, а могла його укласти за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників, суду необхідно надати документи (докази), на підставі яких між АК «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, зокрема, згоду батьків (усиновлювачів) або піклувальників на укладення ОСОБА_1 кредитного договору.
Крім того, в позовній заяві позивач зазначив адресою відповідача: АДРЕСА_1 , проте в паспорті відповідача зазначено місцем народження: Закарпатська область, Свалявський район, село Плоске, а місце проживання: АДРЕСА_2 , тому позивачу необхідно уточнити адресу відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень ст. 43 цього Кодексу.
Пунктом 29 Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) передбачено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно ч. 5-7 ст. 43 ЦПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Звертаючись із позовом, представник позивача надав суду докази надсилання відповідачу ОСОБА_1 копій поданих до суду документів на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2 , що не є належним виконанням обов'язку щодо надсилання листа відповідачу.
З огляду на викладене, судом встановлено, що позовну заяву АТ «Акцент-Банк» подано без додержання вимог, викладених у ст. 177 ЦПК України, а саме позивачу необхідно надати докази надсилання відповідачеві копій позовної заяви та доданих до суду документів у паперовій формі листом з описом вкладення.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Однак, всупереч вказаним вимогам, позовна заява не містить вказані вище вимоги.
Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків.
Керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України, суд,
Позовну заяву залишити без руху.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків, що не перевищує 7 (семи) календарних днів з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Ведмідь