справа № 361/14671/25
провадження № 2/361/5776/25
Іменем України
(ЗАОЧНЕ)
14 квітня 2026 р.Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Ведмідь Н.В.
за участю секретаря Чуняк В.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
В листопаді 2025 року через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд» надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 29341,51 грн, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 2903,31 грн.
Обґрунтовуючи позов позивач зазначає, що 11.11.2020 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 491039754, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірір 41732,12 грн., тип ставки - фіксована, процентна ставка 39,90% річних, строк кредиту 24 місяці, дата повернення кредиту 12.11.2022 року.
12.08.2022 року АТ «Альфа-Банк» змінило назву на АТ «Сенс Банк».
В порушення умов договору відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість на загальну суму 29341,51 грн, яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 19601,24 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 9740,27 грн, яку позивач просить стягнути на свою користь.
Згідно ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.01.2026 року, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, при цьому в позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, у встановлений строк відзив на позов не подав, у зв'язку з чим суд вважає за можливе на підставі ст.ст. 211, 280 ЦПК України провести розгляд справи за відсутності сторін за наявними у справі матеріалами та ухвалити заочне рішення.
ОСОБА_1 не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву і доказів, на підтвердження своїх заперечень.
Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи, що представник позивача скористався своїм правом і подав заяву про розгляд справи без його участі, відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, в установлений строк відзив на позовне подав, суд вважає за можливе на підставі ст.ст. 211, 280 ЦПК України провести розгляд справи за відсутності сторін за наявними в справі матеріалами та ухвалити заочне рішення.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
В частинах 1,2 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
На підтвердження укладення кредитного договору позивачем надана Оферта на укладення угоди про надання кредиту №491039754 від 11.11.2020 року, Акцепт пропозиції на укладення угоди про надання кредиту №491039754 від 11.11.2020 року, Анкета-заява про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» від 11.11.2020 року, Паспорт споживчого кредиту від 11.11.2020 року, які підписані відповідачем 11.11.2020, з яких вбачається, що ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в розмірі 41732,12 грн., тип ставки - фіксована, процентна ставка 39,90% річних, строк кредиту 24 місяці, дата повернення кредиту 12.11.2022 року. (а.с. 14,15-16,17,18)
З Виписки по особовим рахункам ОСОБА_1 вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами. (а.с. 42-65)
З матеріалів справи, досліджених судом, встановлено, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість користуватись кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту.
У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов забороняється.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав кредитну картку із встановленим кредитним лімітом, користувався кредитними коштами, і в нього виник обов'язок щодо повернення цих коштів, що підтверджується вище зазначеними довідкою за картами, довідкою за лімітами та випискою по картці, розрахунком заборгованості.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за основною сумою боргу в сумі 19601,24 грн.
Позивач також просив стягнути з відповідача 9740,27 грн. відсотків (а.с.12).
Однак, відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 р по справі № 300/438/18.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України».
За умовами кредитного договору кошти надавалися на 24 місяці, тобто до 12.11.2022 року. Отже, позивач має право на стягнення процентів за користування кредитними коштами у розмірі, передбаченому договором, за період з 11.11.2020 по 12.11.2022.
Сума відсотків за період з 11.11.2020 по 12.11.2022 враховуючи суми погашеної заборгованості за відсотками становить 5202,54 грн. Саме у такому розмірі відсотки можуть бути стягнуті з відповідача.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, врахувавши те, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання за вищезазначеними договорами, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в розмірі 19601,24 грн. тіла кредиту та 5202,54 грн. відсотків, а всього 24803,78 грн.
Проаналізувавши надані позивачем докази в їх сукупності на предмет їх належності, достовірності, достатності та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, надавши оцінку нормам матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню частково з підстав, наведених вище по тексту рішення, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №491039754 від 11.11.2020 в розмірі 24803,78 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача понесених ним витрат на професійну правову допомогу адвоката, суд зазначає наступне.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано договір про надання послуг № 1006 від 28.01.2025, укладений між АТ «Сенс Банк» та Адвокатським об'єднанням «Смарт Лекс», відповідно до п. 3.1 за надання послуг, замовник сплачує на користь виконавцю винагороду (гонорар) за наступні послуги: підготовка та подання позовної заяви до суду - 375,00 грн; за отримання рішення суду - 225,00 грн; комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника - 7,85%.
Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто у ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постановах від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) та від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19).
Враховуючи, що позов задоволено частково, а саме стягнуто з відповідача на користь позивача 24803,78 грн (84,53%), відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судові витрати підлягають розподілу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу складають 2454,17 грн та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позову.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2047,65 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 353, 354 ЦПК України, суд
постановив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором №491039754 від 11.11.2020 в розмірі 24803,78 грн., судовий збір в розмірі 2047,65 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2454,17 грн.
В іншій частині позову - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Позивач: Акціонерного товариства «Сенс Банк», ЄДРПОУ 23494714, адреса: м. Київ, вул. Жамбила Жабаєва, буд. 7.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Ведмідь Н.В.