справа № 361/563/26
провадження № 3/361/269/26
17.03.2026
17 березня 2026 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Анікушин В.М., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла від начальника Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),-
03 січня 2026 року, близько 23 годин 10 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно матері ОСОБА_2 , а саме: висловлювався нецензурною лайкою, ображав, та кричав, чим міг завдати шкоди психологічному здоров'ю потерпілій. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною третьою статті 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся у процесуально передбачений спосіб, причини неявки не повідомив.
Враховуючи вказане, а також достатність доказів для прийняття рішення, відсутність необхідності заслуховувати особисті пояснення особи, яка притягається до відповідальності з приводу події, беручи до уваги встановлені строки розгляду справ, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності, вважаючи, що за наведених обставин право особи на захист порушено не буде.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності і взаємозв'язку, суд зазначає таке.
Частина третя статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дії, вчинені особою, який повторно протягом року вчинив порушення, передбачені частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню. Відповідно до частини першої статті 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення, згідно зі статтею 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративні правопорушення ОСОБА_3 інкримінується вчинення домашнього насильства психологічного характеру.
Вина ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 201599 від 04 січня 2026 року, протоколом прийняття заяви від 04 січня 2026 року та поясненнями потерпілої.
З наведеного вище суд дійшов висновку, як про наявність події і складу правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 КУпАП, так і про доведеність вини ОСОБА_1 у його вчиненні.
Відповідно до статті 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності судом не встановлено.
Отже, враховуючи, особу ОСОБА_1 обставини вчиненого правопорушення, слід застосувати до нього адміністративне стягнення, передбачене частиною третьою 3 статті 173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що забезпечить мету адміністративного стягнення. Підстав для застосування більш суворого адміністративного стягнення в межах санкції вказаної норми КУпАП, не вбачається.
Водночас відповідно до вимог статті 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп., сплату якого передбачено пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись пунктом 2 статті 24, статтями 27, 221, 283, 284 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць, що становить 665 грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути звернута до примусового виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання законної сили.
Суддя В.М. Анікушин