20 травня 2026 року
м. Київ
справа №280/3747/23
адміністративне провадження №К/990/24415/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Бевзенка В.М., Коваленко Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі № 280/3747/23 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У червні 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; позивачі, скаржники) звернулися до суду з позовом до Міністерства оборони України, треті особи - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просили:
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України, що полягають у резервуванні 1/4 частини розміру одноразової грошової допомоги за колишньою дружиною загиблого солдата ОСОБА_5 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі протоколу від 09.12.2022 № 317 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум;
- визнати протиправним та скасувати пункт 35 протоколу від 02.06.2023 № 193/168 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, згідно змісту якого комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги дружині загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть від 03.05.2022 серії НОМЕР_1 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 02.11.2022 № 321/КЦ/14157 - в розмірі 1/4 частини 15 000 000 грн, в сумі 3 750 000 грн;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу батьку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , належні їм частини від протиправно призначеної колишній дружині загиблого солдата ОСОБА_5 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 1/4 частини розміру одноразової грошової допомоги - тобто, 2/3 від протиправно призначених ОСОБА_4 3 750 000 грн, в рівних частинах кожному.
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 04.12.2023, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024, відмовив у задоволенні позову.
Ухвалою від 09.07.2024 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі для перевірки аргументів скаржника в частині правильності застосування судами норм матеріального права при постановленні цих судових рішень.
Верховний Суд постановою від 16.04.2025 ухвалив:
- касаційну скаргу - ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задовольнити;
- рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.12.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024 у справі № 280/3747/23 скасувати;
- прийняти нове рішення, яким позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задовольнити повністю, а саме:
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України, що полягають у резервуванні 1/4 частини розміру одноразової грошової допомоги за колишньою дружиною загиблого солдата ОСОБА_5 - ОСОБА_4 , на підставі протоколу від 09.12.2022 № 317 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум;
- визнати протиправним та скасувати пункт 35 протоколу від 02.06.2023 № 193/168 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити частину одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1 250 000 грн (один мільйон двісті п'ятдесят тисяч) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у розмірі 1 250 000 грн (один мільйон двісті п'ятдесят тисяч);
- стягнути на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 17 177,00 (сімнадцять тисяч сто сімдесят сім) гривень.
Після прийняття Верховним Судом постанови від 16.04.2025, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 подали заяву про роз'яснення зазначеної постанови касаційного суду в частині стягнення судового збору, сплаченого ними у межах справи № 280/3747/23.
Ухвалою Верховного Суду від 20.05.2026 відмовлено у задоволенні вказаної заяви позивачів.
Разом з тим Суд дійшов висновку, що питання розподілу судових витрат у частині визначення сум, які підлягають стягненню на користь кожного з позивачів, залишилось невирішеним, що є підставою для ухвалення додаткового судового рішення відповідно до ст. 252 КАС України.
З метою забезпечення належного і своєчасного розгляду цього питання, паперові матеріали вищевказаної справи витребувано суддею-доповідачем із Запорізького окружного адміністративного суду.
Розглядаючи питання щодо ухвалення додаткового судового рішення, Суд виходить з такого.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 356 КАС України постанова суду касаційної інстанції складається, з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; (пункт «б»); розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції (пункт «в»).
За змістом норм ч. 1 - 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат.
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Порядок розподілу судових витрат встановлений ст. 139 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 6 цієї статті Кодексу визначено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судом установлено, що, дійсно, за наслідками касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень питання розподілу судових витрат, понесених кожним позивачем за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг, пропорційно сплаченим ними сумам коштів, залишилось не вирішеним.
Згідно квитанцій, які знаходяться в матеріалах справи, з'ясовано таке:
- за подання позовної заяви ОСОБА_1 сплачено 1073,60 грн (платіжна інструкція № ПН2795990 від 02.06.2023), а ОСОБА_2 - 1073,60 грн (платіжна інструкція № ПН2824387 від 05.07.2023);
- за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачено 3 220,90 грн (платіжна інструкція № 2975553 від 27.12.2023), а ОСОБА_2 - 3 220,90 грн (платіжна інструкція № 2975528 від 27.12.2023);
- за звернення із касаційною скаргою ОСОБА_1 сплачено 8 588 грн (квитанція № 0.0.3719851723.1 від 21.06.2024).
Таким чином, документально підтверджена загальна сума судового збору становить 17 177 грн, з яких ОСОБА_1 сплачено 12 882,50 грн, а ОСОБА_2 - 4 294,50 грн.
Однак у постанові Верховного Суду від 16.04.2025 питання щодо визначення конкретного розміру судового збору, який підлягає стягненню на користь кожного з позивачів окремо, залишилось невирішеним.
Враховуючи приписи ст. 139 КАС України та те, що касаційний суд ухвалив нове рішення, яким задовольнив позовні вимоги, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат. А саме понесені позивачами судові витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг, мають бути присуджені на їх користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 17 177 грн (сімнадцять тисяч сто сімдесят сім гривень) відповідно до фактично понесених та документально підтверджених витрат кожного з них:
- на користь ОСОБА_1 - 12 882,50 грн (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят дві гривні 50 копійок);
- на користь ОСОБА_2 - 4 294,50 грн (чотири тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 50 копійок).
Керуючись статтями 132, 139, 252, 345 КАС України, Суд
Ухвалити додаткову постанову у справі № 280/3747/23.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітряних Сил, 6, код ЄДРПОУ 00034022) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг, в розмірі 12 882,50 грн (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят дві гривні 50 копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітряних Сил, 6, код ЄДРПОУ 00034022) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, апеляційної скарги, в розмірі 4 294,50 грн (чотири тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 50 копійок).
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя В.М. Бевзенко
Суддя Н.В. Коваленко