20 травня 2026 року
м. Київ
справа № 240/27475/23
адміністративне провадження № К/990/21255/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції справу № 240/27475/23
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дубок Сергій Миколайович,
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року (головуючий суддя Горовенко А.В.),
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року (колегія суддів у складі судді-доповідача Боровицького О.А., суддів: Курка О.П., Шидловського В.Б.),
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
1. У вересні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, В/ч НОМЕР_1 ), в якому просила:
1.1. визнати протиправною бездіяльність В/ч НОМЕР_1 яка полягає у невиплаті додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), за період з 15.07.2023 по 25.08.2023 у розмірі 100000,00 грн на місяць.
1.2. зобов'язати В/ч НОМЕР_1 доплатити додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168 за період з 15.07.2023 по 25.08.2023 в розмірі 100000,00 грн на місяць.
2. На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що у період з 15.07.2023 по 25.08.2023 вона виконувала бойові завдання у складі сил та засобів, що беруть безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у Донецькій області, що підтверджується довідкою В/ч НОМЕР_1 від 30.08.2023 № 706, та витягом з журналу бойових дій, а тому вважає, що вона набула право на додаткову винагороду, передбачену пунктом 1 Постанови № 168, у збільшеному розмірі до 100000,00 грн.
2.1. Позивачка підкреслила, що наказами Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.08.2023 № 210 та від 01.09.2023 № 247 у періоди з 01.07.2023 по 31.08.2023 Донецька область віднесена до районів ведення бойових дій.
2.2. Однак, зауважила позивачка, за вказаний період відповідач виплатив їй додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, лише у розмірі 30000,00 грн, що підтверджується довідкою В/ч НОМЕР_1 від 15.09.2023 № 776, у зв'язку з чим вважає порушеним своє право на належний розмір додаткової грошової допомоги.
Установлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 проходить військову службу в Збройних Силах України у складі В/ч НОМЕР_1 .
4. Згідно з витягом з наказу командира В/ч НОМЕР_1 від 13.07.2023 № 187 старший сержант ОСОБА_1 вибула до складу сил та засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування військової агресії російської федерації в підпорядкування командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для виконання службових (бойових) завдань із забезпечення фельд'єгерсько-поштовим зв'язком приписаних військових частин та установ з 15.07.2023.
5. Відповідно до витягу з наказу командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 15.07.2023 № 196/дск позивач 15.07.2023 прибула до складу сил та засобів, що беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування військової агресії російської федерації проти України, в м. Краматорськ.
6. Згідно з витягом з наказу командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 20.08.2023 № 234/дск позивачка вибула зі складу сил та засобів, що беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування військової агресії російської федерації, до В/ч НОМЕР_1 з 25.08.2023.
7. Відповідно до довідки В/ч НОМЕР_1 від 30.08.2023 № 706 ОСОБА_1 у період з 15.07.2023 по 25.08.2023 брала участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, м. Краматорськ. Підстава видачі довідки: витяги із наказів: командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) від 15.07.2023 № 196/дск, від 20.08.2023 № 58 № 234/дск.
8. Згідно з витягом із журналу бойових дій станції фельд'єгерського - поштового зв'язку В/ч НОМЕР_2 (ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») за номенклатурою 2023 року № 230т, т2 ОСОБА_1 у період з 17.07 по 01.08.2023 виконувала бойові завдання по доставці військової кореспонденції на виконання бойових розпоряджень ОКП ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
9. На підставі зазначених документів командиром В/ч НОМЕР_1 видано такі накази:
- від 07.08.2023 № 154 «Про виплату додаткової винагороди за липень 2023 року», згідно з Додатком 1 до якого, позивачці наказано виплатити додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, за період з 17.07.2023 по 24.07.2023 та з 25.07.2023 по 31.07.2023;
- від 01.09.2023 № 172 «Про виплату додаткової винагороди за серпень 2023 року», згідно з Додатком 1 до якого, позивачці наказано виплатити додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, за період з 01.08.2023 по 25.08.2023.
10. Довідкою В/ч НОМЕР_1 від 15.09.2023 № 776 підтверджено, нарахування та виплату позивачці, зокрема, в період з липня 2023 року по серпень 2023 року додаткової винагороди за період дії воєнного стану (ООС).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
11. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.02.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2024, у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
11.1. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що необхідною умовою для отримання додаткової винагороди в розмірі до 100000,00 грн, є не лише перебування військовослужбовця в районах проведення воєнних (бойових) дій, необхідним є саме прийняття безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, і такі обставини мають бути підтверджені документально, журналами бойових дій та наказами командира військової частини.
11.2. Наголошуючи на тому, що перебування на території, де ведуться бойові дії, та участь у таких діях не є тотожними поняттями, суди попередніх інстанцій зважили на те, в матеріалах справи відсутні такі обов'язкові документи, як рапорти командирів підрозділів та довідки визначеного зразка (згідно з окремим дорученням Міністра оборони України від 06.03.2023 № 5718/з), які позивачка мала б надати за підписом начальника штабу тієї військової частини, у складі якої брала безпосередню участь у бойових діях за кожен місяць.
11.3. За наслідками оцінки наявних в матеріалах справи доказів, суди попередніх інстанцій констатували, що позивачкою не доведено, а судовим розглядом не встановлено тих обставин, що позивачка увесь період з 15.07.2023 по 25.08.2023 постійно виконувала бойові завдання (розпорядження), які б відповідали зазначеним умовам, а наданий витяг із журналу бойових дій станції фельд'єгерсько-поштового зв'язку В/ч НОМЕР_2 (ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») за номенклатурою 2023 року № 230 2т з 17.07 по 01.08.2023, та за номенклатурою 2023 року № 230 3т з 01.08.2023 по 25.08.2023, не може бути беззаперечним доказом та підставою для виплати 100000,00 грн відповідно до Постанови № 168.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
12. Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дубок С.М., звернулась до Верховного Суду (далі - Суд) із цією касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2024 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
12.1. Ця касаційна скарга подана з підстав неправильного застосування судами попередніх інстанцій згідно з пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України та посилання скаржника на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 9-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ та Постанови № 168.
12.2. Скаржниця наголосила на тому, що, відмовляючи у задоволені її позовних вимог, суди попередніх інстанцій не врахували те, що ОСОБА_1 у період з 15.07.2023 по 25.08.2023 безпосередньо приймала участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, що підтверджується не лише довідкою В/ч НОМЕР_1 від 30.08.2023 № 706, а й витягом журналу бойових дій, перебуваючи в районах ведення бойових дій, позаяк Донецька область згідно з наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.08.2023 № 210 відносилася до районів ведення бойових дій у вказаному періоді.
12.3. На цій підставі ОСОБА_1 вважала, що набула у вказаному періоді право на отримання додаткової винагороди у збільшеному до 100000,00 грн, а суди попередніх інстанції, з її погляду, помилково вказали, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати спірної додаткової винагороди, оскільки відповідно до пункту 2-1 Постанови № 168 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000,00 грн. Отже, на переконання скаржниці, порядок і умови виплати додаткової винагороди в розмірі до 100000,00 грн, яка є предметом цього спору, визначено виключно Постановою № 168, і не може бути визначено іншим документом, в тому числі наказом чи письмовим розпорядженням Міністра оборони України, оскільки Урядом не надано таких повноважень Міністерству оборони України.
13. Ухвалою Суду від 20.06.2024 відкрито касаційне провадження № К/990/21255/24 за цією скаргою.
14. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 27.06.2025 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог статей 340 та 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
15. Не погоджуючись із доводами касаційної скарги, В/ч НОМЕР_1 направила до Суду письмовий відзив, за змістом якого просила відмовити у задоволенні цієї касаційної скарги з мотивів її необґрунтованості, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
15.1. В/ч НОМЕР_1 наполягала на тому, що підстав для виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн за період часу з 15.07.2023 по 25.08.2023 не було, оскільки довідки визначеного зразка (згідно Окремого доручення Міністра оборони України від 06.03.2023 № 5718/з, які він мав би надавати за підписом начальника штабу тієї військової частини, у складі якої брав безпосередню участь у бойових діях, кожного місяця для виплати йому додаткової винагороди 100000,00 грн) жодна військова частина не надала, що у свою чергу унеможливило видання відповідних наказів командиром В/ч НОМЕР_1 .
15.2. В/ч НОМЕР_1 наголосила на тому, що відповідно до Постанови № 168 та наказу Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 44, на підставі окремого доручення Міністра оборони України від 06.03.2023 № 5718/з та наказів командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) з 15.07.2023 по 25.08.2023 ОСОБА_1 за період виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) на підставі рапортів начальника станції фельд'єгерсько-поштового зв'язку виплачена додаткова винагорода в розмірі 30000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань.
15.3. В/ч № НОМЕР_1 звертала увагу Суду на специфіку діяльності В/ч НОМЕР_1 , яка взагалі не пов'язана з безпосередньою участю в бойових діях на першому ешелоні оборони або наступу.
Оцінка Верховним Судом висновків судів попередніх інстанцій, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
16. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. Водночас суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
18. Частиною третьою статті 341 КАС України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
19. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
20. Спір у цій справі виник у зв'язку з невиплатою військовослужбовцю ЗСУ збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.
21. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
22. У частині другій статті 9 цього Закону установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
23. Відповідно абзацу першого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
24. Абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
25. Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).
26. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.
27. Цього ж дня (24.02.2022) Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
28. Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України [зобов'язаний] невідкладно: 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
29. Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України [доручено] забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
30. На виконання цих указів Кабінет Міністрів України видав постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.
31. Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у первинній редакції) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000,00 грн щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
32. У Постанові № 168 Кабінет Міністрів України визначив перелік військовослужбовців за видами військових формувань, на яких поширено дію цієї постанови, підстави та розмір додаткової винагороди, однак не визначив порядку та умов реалізації цитованих приписів указаної постанови щодо виплати означеної додаткової винагороди.
33. З огляду на те, що конкретизація умов, визначених цитованим положенням пункту 1 Постанови № 168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, Кабінет Міністрів України постановою від 07.07.2022 № 793, доповнено Постанову № 168 пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, , передбачених цією постановою, визначаються «керівниками відповідних міністерств та державних органів».
34. Згодом пункт 1 Постанови № 168 був змінений згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 № 217, від 22.03.2022 № 350, від 01.04.2022 № 400, від 01.07.2022 № 754, від 07.07.2022 № 793, від 20.01.2023 № 43 та інш.
35. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 № 43, яка набрала чинності з 21.01.2023, до пункту 1 Постанови № 168 внесено зміни, які допускали більшу диверсифікацію розміру додаткової грошової винагороди, зокрема, передбачали можливість збільшення розміру винагороди для деяких категорій військовослужбовців «відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством оборони, але не більше ніж до 50000,00 грн».
36. Цією ж постановою пункт 2-1 Постанови № 168 викладено в такій редакції: « 2-1. Установити, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000,00 грн».
37. 31.01.2023 набрав чинності наказ Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 44 «Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за № 177/39233, зареєстровано в Міністерстві юстиції 30.01.2023 за № 177/39233, яким доповнено Порядок № 260 новим розділом «XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану». Пунктом 3 цього наказу встановлено, що він набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з 01.02.2023.
38. Пунктом 2 Розділу XXXIV Порядку № 260 визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з Постановою № 168 виплачується в таких розмірах:
(І) 100000,00 грн - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;
на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;
з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
(ІІ) 50000,00 грн - тим, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах).
Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)) затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України;
(ІІІ) 30000,00 грн - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління);
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.
39. Отже, з 01.02.2023 виплата додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн відповідно до Постанови № 168 передбачена лише для військовослужбовців, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань), зміст яких конкретизовано у пункті 2 розділу XXXIV Порядку № 260.
40. Райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України (пункт 3 Розділу XXXIV Порядку №260).
41. Пунктом 4 Розділу XXXIV Порядку № 260 визначено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
42. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах, командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців (пункт 5 Розділу XXXIV Порядку № 260).
43. Перелік органів військового управління (штабів угруповання військ (сил)), включених до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, що мають право підтверджувати безпосередню участь у бойових діях або заходах відряджених до цих органів військовослужбовців, затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України (пункт 6 Розділу XXXIV Порядку № 260).
44. Керівниками пунктів управління, управлінь (штабів) угруповань військ (сил), командирами військових частин (у тому числі резерву, установ, організацій), до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляються органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, а також виконання завдання у складі управління (штабу) угруповання військ (сил) (затверджених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України), угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління за минулий місяць (пункт 7 Розділу XXXIV Порядку № 260).
45. Відповідно до пункту 8 Розділу XXXIV Порядку № 260 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів:
командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини;
керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
46. Істотних змін зазнала редакція Постанови № 168 внаслідок внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2023 № 836 (далі - Постанова №836, набрала чинності 11.08.2023).
46.1. По-перше, нова редакція Постанови № 168 врахувала прийняття Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» від 28.06.2023 № 3161-ІХ (набрав чинності 30.06.2023; далі - Закон № 3161-ІХ), яким (зокрема, абзацами другим - восьмим пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення») передбачено виплату додаткової винагороди у розмірі від 30000,00 грн до 100000,00 грн «на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України».
46.2. По-друге, положення про виплату військовослужбовцям додаткової грошової винагороди, які раніше містилися у пункті 1 первинної редакції Постанови № 168, перенесено у новий пункт 1-1 з істотними змінами, які, зокрема, більш чітко визначали умови диверсифікації розміру винагороди, у тому числі в обсязі до 50000,00 грн.
46.3. По-третє, новим пунктом 1-2 встановлено, що «виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників)».
46.4. По-четверте, нова редакція пункту 2-1 встановила, що «міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають: …особливості виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пунктах 1-1 і 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту».
46.5. По-п'яте, у Постанові № 836, яка набрала чинності 11.08.2023, встановлено, що ця постанова застосовується в частині виплати додаткової винагороди з 01.06.2023. Водночас передбачено, що «…у разі зменшення розміру додаткової винагороди у зв'язку із зміною відповідно до цієї постанови порядку, умов її виплати та розміру додаткової винагороди її перерахунок не здійснюється до набрання чинності цією постановою».
47. Зрештою, Постановою № 1162 від 07.11.2023 до Постанови № 168 внесено зміну, якою назву виплат «додаткова винагорода» замінено назвою «винагорода за особливості проходження служби під час воєнного стану (особливого періоду)».
48. За обставинами цієї справи, ОСОБА_1 у складі сил та засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування військової агресії російської федерації у підпорядкуванні командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » брала участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України у період з 15.07.2023 по 25.08.2023, перебуваючи в Донецькій області, м. Краматорськ (довідка В/ч НОМЕР_1 від 30.08.2023 № 706), та виконувала бойові завдання по доставці військової кореспонденції на виконання бойових розпоряджень ОКП ОТУ «Лиман» (витяг з журналу бойових дій станції фельд'єгерського - поштового зв'язку В/ч НОМЕР_2 (ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») за номенклатурою 2023 року № 230т, т2) у період з 17.07.2023 по 01.08.2023.
49. Довідкою В/ч НОМЕР_1 від 15.09.2023 № 776 підтверджено, нарахування та виплату позивачці, зокрема, в період з липня 2023 року по серпень 2023 року додаткової винагороди за період дії воєнного стану (ООС) у розмірі 30000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань.
50. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що перебування на території, де ведуться бойові дії, та участь у таких діях не є тотожними поняттями, а необхідною умовою для отримання додаткової винагороди у збільшеному до 100000,00 грн розмірі є прийняття військовослужбовцем безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, виконуючи бойові дії чи заходи у відповідності до переліку, конкретизовані у пункті 2 Розділу XXXIV Порядку № 260 для підтвердження права на отримання додаткової винагороди саме у розмірі до 100000,00 грн, що має бути підтверджено документально журналами бойових дій та наказами командира військової частини.
51. Суди попередніх інстанцій чітко установили, що позивачка виконувала бойові завдання по доставці військової кореспонденції на виконання бойових розпоряджень ОКП ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », та небезпідставно дійшли висновку про те, що виконання цих бойових завдань не підпадає під перелік бойових дій або забезпечення здійснення заходів відповідно до пункту 2 Розділу XXXIV Порядку № 260, безпосередня участь у яких надає військовослужбовцю право на отримання додаткової винагороди у збільшеному до 100000,00 грн.
52. У цьому ж взаємозв'язку суди попередніх інстанцій установили, що розмір виплаченої позивачці додаткової винагороди із розрахунку 30000,00 грн за період з 15.07.2023 по 25.08.2023 визначений наказами командира військової частини про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану, що містяться в матеріалах справи, на підставі, зокрема рапортів начальника станції фельд'єгерсько-поштового зв'язку В/ч НОМЕР_1 -В капітана ОСОБА_2 (а.с.50-51, 55-56).
53. За наведених обставин Суд не бачить підстав не погодитися із висновками судів попередніх інстанцій про те, що встановлені у цій справі обставини не дають підстав для висновку про наявність у позивачки права на отримання додаткової винагороди збільшеної до 100000,00 грн за період з 15.07.2023 по 25.08.2023, оскільки таке право не підтверджено належними та допустимими документальними доказами.
54. На підставі викладеного, Суд констатує, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
55. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
56. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції у незміненій частині та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
57. З огляду на результат касаційного розгляду справи, у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дубок Сергій Миколайович, залишити без задоволення.
2. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов