20 травня 2026 рокут
м. Київ
справа №160/11383/22
адміністративне провадження №К/990/16867/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Шевцової Н.В.,
розглянувши клопотання адвоката Шахова Дмитра Артемовича, який дії в інтересах ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за позовом керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра, що діє в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ХДД Інвест», ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Камчатська" про знесення об'єкту самочинного будівництва та про припинення права володіння,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 адміністративний позов керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра, що діє в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_2 здійснити перебудову об'єкта нерухомого майна літ. А-5 (реєстраційний номер 2348581312101), що розташований за адресою АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:08:642:0011, шляхом знесення за власний рахунок самочинно збудованої надбудови (3-й, 4-й, 5-й поверхи) та приведення у відповідність до будівельного паспорту «Будівництво індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд у районі вул. Камчатської» від 02.01.2020 № 16/28-1.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 19.03.2026 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 в адміністративній справі №160/11383/22 скасував та прийняв нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра, що діє в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради - відмовив.
Ухвалою Верховного Суду від 05.05.2026 відкрито касаційне провадження за скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.03.2026 в адміністративній справі №160/11383/22.
А ухвалою від 18.05.2026 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради.
До Верховного Суду від адвоката Шахова Дмитра Артемовича надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, обґрунтоване тим, що відповідач у справі ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по мобілізації. До клопотання додано копії військового квитка та довідки військової частини НОМЕР_1 .
Ураховуючи це, на його думку, існують об'єктивні обставини, відповідно до пункту 5 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС України), що унеможливлюють продовження розгляду справи, та наявність яких є підставою для зупинення провадження у справі. У зв'язку із цим просить зупинити провадження у справі №160/11383/22 до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, оскільки факт призову відповідача на військову службу під час воєнного стану значною мірою ускладнює користування ним своїми процесуальними правами та виконання процесуальних обов'язків.
Вирішуючи питання про зупинення провадження у цій справі, Суд виходить з такого.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб.
Надалі неодноразово строк дії воєнного стану продовжувався і діє до теперішнього часу.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, визначені нормами Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі - Закон № 389-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно зі статтею 16 Закону № 389-VIII за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
За приписами статті 1 Закону України від 06.12.1991 № 1934-XII "Про Збройні Сили України" (далі - Закон № 1934-XII) Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Структура Збройних Сил України визначається статтею 3 Закону № 1934-XII, відповідно до частини другої якої Збройні Сили України організаційно складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Комплектування ж Збройних Сил України визначається статтею 5 Закону № 1934-XII, відповідно до частини першої якої особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною третьою статті 2 цього Закону визначено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Підстави та порядок зупинення провадження в адміністративній справі визначені статтею 236 КАС України, якою передбачені як підстави обов'язкового зупинення провадження у справі, так і випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження у справі. Перелік підстав для зупинення провадження у справі передбачений статтею 236 КАС України є вичерпним.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Норма пункту 5 частини першої статті 236 КАС України може бути застосована судами при вирішенні питання про зупинення провадження у справі лише у разі перебування фізичної особи, яка є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Верховний Суд звертає увагу на правову позицію, викладену в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 9901/173/20, відповідно до якої зупинення провадження у справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених у законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд. Залежно від характеру підстав розрізняють два види зупинення провадження у справі: обов'язкове і факультативне. Обов'язкове зупинення провадження у справі передбачене тоді, коли в силу прямої вказівки закону суд зобов'язаний зупинити провадження незалежно від свого розсуду і від розсуду осіб, які беруть участь у справі. Обов'язковими є підстави, передбачені нормами частини першої статті 236 КАС України.
Таким чином, за умови перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.11.2025 у справі № 754/947/22 сформувала висновок, відповідно до якого під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого:
1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;
2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;
3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.
При цьому суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.
Дослідивши додані до клопотання документи, суд з копії військового квитка ОСОБА_1 встановив, що цей документ містить відмітку у графі "знятий з обліку" - 07.09.2025, за змістом якої ОСОБА_1 знятий з військового обліку. Водночас, у графі «взятий на облік» є інша відмітка також датована 07.09.2025. Однак через погану якість відсканованого документа інформацію у графі «взятий на облік» неможливо прочитати. Разом з тим обидві відмітки про військовий облік у військовому квитку проставлені 07.09.2025, через що відсутня можливість встановити, який із записів (зняття чи прийняття на облік) внесений останнім та, відповідно, є дійсним на цей час.
Крім того, надана довідка військової частини НОМЕР_1 від 22.12.2025 № 1110 про те, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час повної мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 з 07.09.2025 по теперішній час, тобто до 22.12.2025 не є актуальною, та видана для пред'явлення до Дніпропетровського апеляційного суду.
Перевіривши питання наявності підстав для зупинення провадження у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про їх недоведеність, з огляду на те, що додані до клопотання документи, не підтверджують належним чином перебування ОСОБА_1 на військовій службі.
Враховуючи, що законом визначено обов'язок суду зупинити провадження у справі за обставин перебування сторони у складі Збройних Сил України, однак, оскільки надані до клопотання документи не дають змоги пересвідчитися у цьому, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у цій справі.
Разом з тим колегія суддів роз'ясняє, що зазначене не позбавляє відповідача права повторного звернення до суду із вказаних клопотанням з доданими до нього належними документами, що підтверджують його перебування на військовій службі.
Керуючись статтями 236, 248, 256 КАС України, Суд
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Шахова Дмитра Артемовича, який дії в інтересах ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі № 160/11383/22.
Роз'яснити, що відмова у задоволенні клопотання не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.В. Тацій
С.Г. Стеценко
Н.В. Шевцова ,
Судді Верховного Суду