20 травня 2026 року
м. Київ
справа № 500/5006/25
касаційне провадження № К/990/13397/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Олендера І.Я., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - Управління) на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 (суддя Мартиць О.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2026 (головуючий суддя - Гінда О.М., судді - Качмар В.Я., Мандзій О.П.) у справі за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Фонду державного майна України (далі - ФДМ України), про визнання звіту про оцінку майна протиправним,
У серпні 2025 року Управління звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за участі третьої особи - ФДМ України, у якому просило визнати звіт про оцінку майна від 15.01.2019 об'єкта: двокімнатна квартира, загальною площею 55,1 кв.м. житловою площею 28,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , виконаний оцінювачем - ОСОБА_2 , протиправним та недійсним.
Тернопільський окружний адміністративний суд ухвалою від 27.08.2025 відкрив провадження у даній справі.
19.09.2025 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Тернопільський окружний адміністративний суд ухвалою від 01.10.2025 задовольнив клопотання про закриття провадження та закрив провадження у справі за позовом Управління до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за участі третьої особи - ФДМ України, про визнання протиправним звіту про оцінку майна.
Восьмий апеляційний адміністративний суду постановою від 27.02.2026 ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 залишив без змін.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів, що відповідає правовим висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 640/11311/19, від 02.06.2022 у справі № 420/8811/20 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №914/881/17. При цьому, суд апеляційної інстанції вказав, що розгляд заявлених позовних вимог перебуває поза межами не лише юрисдикції адміністративних судів, а й не належить до юрисдикції жодного іншого суду, підстав для роз'яснення позивачу до суду якої юрисдикції належить його вирішення, немає.
Управління подало до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2026, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Управління посилається на те, що суди попередніх інстанцій, закриваючи провадження у справі, неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, оскільки справи за позовами контролюючого органу про визнання правочинів недійсними та застосування визначених законом наслідків недійсності підлягають розгляду саме адміністративними судами за правилами КАС України, оскільки такі спори пов'язані з реалізацією органами ДПС України компетенції щодо здійснення податкового контролю, а отже, є публічно-правовими. Такий правовий підхід відповідає практиці Верховного Суду, що наведений постановах від 16.07.2025 у справі № 580/5634/22, від 10.07.2025 у справі № 240/33421/23, від 26.08.2025 у справі № 320/7853/24, від 21.08.2025 у справі № 640/6590/22, від 16.07.2025 у справі № 380/19695/21, від 10.07.2025 у справі № 420/12473/22, від 21.08.2025 у справі № 640/6590/22, від 26.08.2025 у справі № 320/7853/24, від 18.09.2025 у справі № 400/905/23, від 30.09.2025 у справі № 320/32262/24, від 15.10.2025 у справі № 420/17140/21. Проте, на переконання скаржника, судами в ухвалі Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 про закриття провадження у справі та постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2026 у справі не були враховані вказані висновки Верховного Суду, що призвело до порушення норм процесуального права.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 21.04.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою, а ухвалою від 19.05.2025 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до розгляду у порядку письмового провадження з 20.05.2025.
Інші учасники справи не реалізували своє процесуальне право щодо подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно із частиною четвертою статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Положеннями частини першої статті 10, частини першої статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що підставою проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.
За приписами частини другої статті 32 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
Отже, чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна) ним своїх обов'язків.
Водночас, звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. (частина перша статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
З системного аналізу наведених правових норм слідує висновок, що звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.
Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.
Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2018 у справі № 914/881/17 сформувала правовий висновок, що за змістом статей 12, 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним.
Аналогічна позиція викладена також у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 09.09.2021 у справі № 640/11311/19 та від 02.06.2022 у справі № 420/8811/20.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2018 у справі № 914/881/17 дійшла висновку, що встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки спір про визнання недійсним звіту про оцінку майна від 15.01.2019 об'єкта: двокімнатна квартира, загальною площею 55,1 кв.м. житловою площею 28,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , виконаний оцінювачем - ОСОБА_2 , не може бути розглянутий у порядку адміністративного судочинства.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постановах від 11.11.2020 у справі № 9901/266/20 та від 14.09.2023 у справі № 990/73/23, звертала увагу, що поняття «справа, яку не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції обґрунтовано вказав, що розгляд заявлених позовних вимог перебуває поза межами не лише юрисдикції адміністративних судів, а й не належить до юрисдикції жодного іншого суду.
Наведене спростовує доводи касаційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, суд,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2026 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева І.Я.Олендер В.В. Хохуляк