Справа № 1-61/11
Провадження № 1-в/161/110/26
м. Луцьк 19 травня 2026 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, -
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням, у якому просить скасувати арешт, накладений постановою старшого слідчого СУ у Волинській області ОСОБА_5 від 30.11.2010 (накладення арешту 08.12.2010) на сідловий тягач «МАЗ-6422» реєстраційний номер НОМЕР_1 із напівпричепом «Ванхул» реєстраційний номер НОМЕР_2 (відповідно до даних з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру речових прав).
Клопотання обґрунтовує тим, що вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.07.2011 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Вироком Апеляційного суду Волинської області від 07.08.2012, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.10.2012, вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.07.2011 щодо ОСОБА_4 в частині призначеного покарання та відшкодування моральної шкоди скасовано, і постановлено новий вирок, яким йому за ч. 2 ст. 286 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі строк на 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Разом з цим, питання пов'язані з накладеними арештами в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження судами не вирішувалися.
При цьому, відповідно до даних з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на сідловий тягач «МАЗ-6422» реєстраційний номер НОМЕР_1 із напівпричепом «Ванхул» реєстраційний номер НОМЕР_2 було накладено арешт 30.11.2010 постановою ст.слідчого СУ у Волинській області.
Наявність зазначеного арешту підтверджується листом ГСЦ МВС України, відповідно до якого в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів наявна інформація про накладення арешту на транспортні засоби згідно постанови старшого слідчого відділу розслідувань ДТП СУ УМВС України у Волинській області капітана міліції ОСОБА_5 від 30.11.2010 № 12/4743 в межах кримінальної справи № 53-057-10, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 та ч. 1 ст. 135 КК України.
Враховуючи, що заборона відчуження даного майна обмежує право володіння та власності, тому просить скасувати арешт, накладений постановою старшого слідчого СУ у Волинській області ОСОБА_5 від 30.11.2010 (накладення арешту 08.12.2010) на сідловий тягач «МАЗ-6422» реєстраційний номер НОМЕР_1 із напівпричепом «Ванхул» реєстраційний номер НОМЕР_2 (відповідно до даних з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру речових прав).
В судове засідання учасники, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду клопотання, не з'явилися.
Від адвоката ОСОБА_3 надійшло клопотання про розгляд клопотання про скасування арешту майна за його відсутності та за відсутності ОСОБА_4 .
Прокурор Луцької окружної прокуратури ОСОБА_6 подала заяву про розгляд клопотання про скасування арешту майна без її участі, щодо задоволення клопотання не заперечує.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, судове засідання проводиться за їх відсутності, а також не здійснюється фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді.
Дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов наступного висновку.
Так, п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України визначено, що під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов'язків чи законних інтересів.
Частиною 4 ст. 174 КПК України передбачено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Пунктом 12 ч. 1 ст. 368 КПК України передбачено, що ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами.
Разом із тим, відповідно до п. 9 Розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Так, з листа начальника ТСЦ МВС № 6845 РСЦ ГСЦ МВС в Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях ОСОБА_7 від 05.05.2026 вбачається, що в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів наявна інформація про накладення арешту на транспортні засоби МАЗ 6422, державний номерний знак НОМЕР_1 , та VANHOOL, державний номерний знак НОМЕР_2 , що зареєстровані за ОСОБА_4 , згідно постанови старшого слідчого відділу розслідувань ДТП СУ УМВС України у Волинській області капітана міліції ОСОБА_5 від 30.11.2010 № 12/4743 в межах кримінальної справи № 53-057-10, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 та ч. 1 ст. 135 КК України.
Як встановлено судом, вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.07.2011 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Вироком Апеляційного суду Волинської області від 07.08.2012, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.10.2012, вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.07.2011 щодо ОСОБА_4 в частині призначеного покарання та відшкодування моральної шкоди скасовано, і постановлено новий вирок, яким йому за ч. 2 ст. 286 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі строк на 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
В подальшому, постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 03.06.2014 ОСОБА_4 за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.07.2011 та вироком Апеляційного суду Волинської області від 07.08.2012 на підставі ст. 2, 14 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 звільнено від покарання у виді позбавлення волі та додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на 3 (три) роки.
Зі змісту вказаних рішень вбачається, що питання пов'язані з накладеними арештами в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження судами не вирішувалися, арешт майна, яке було арештовано постановою старшого слідчого відділу розслідувань ДТП СУ УМВС України у Волинській області капітана міліції ОСОБА_5 від 30.11.2010 № 12/4743 в межах кримінальної справи № 53-057-10, не скасовано.
Відтак, зважаючи на вищевикладене, оскільки при ухваленні вироку питання про скасування арешту майна, накладеного постановою старшого слідчого відділу розслідувань ДТП СУ УМВС України у Волинській області капітана міліції ОСОБА_5 від 30.11.2010 № 12/4743 в межах кримінальної справи № 53-057-10, не вирішено, при цьому ОСОБА_4 призначено покарання без конфіскації майна, як виду покарання, отже підстави для подальшого арешту майна відпали.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування триваючого в даний час заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, накладеного постановою старшого слідчого СУ у Волинській області ОСОБА_5 від 30.11.2010 (накладення арешту 08.12.2010) на сідловий тягач «МАЗ-6422» реєстраційний номер НОМЕР_1 із напівпричепом «Ванхул» реєстраційний номер НОМЕР_2 , у зв'язку з чим клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст. 174, 368, 537, 539 КПК України, суд, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна - задовольнити.
Арешт, накладений постановою старшого слідчого СУ у Волинській області ОСОБА_5 від 30.11.2010 (накладення арешту 08.12.2010) на сідловий тягач «МАЗ-6422» реєстраційний номер НОМЕР_1 із напівпричепом «Ванхул» реєстраційний номер НОМЕР_2 - скасувати.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1