Справа № 161/5940/26
Провадження № 2/161/4069/26
19 травня 2026 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі головуючого судді Гриня О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом.
Позов обґрунтовує тим, що вона з відповідачем, перебуває у зареєстрованому шлюбі з 22.02.2022. У шлюбі в них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що дочка проживає з нею та перебуває на її утриманні. Матеріальну допомогу на утримання дитини відповідач надає на власний розсуд та нерегулярно, розмір визначених ним сум є недостатнім для належного забезпечення дитини.
Зазначає, що між ними не досягнуто згоди щодо добровільної сплати аліментів. Відповідач є офіційно працевлаштованим, проходить військову службу у складі Збройних Сил України та отримує стабільний дохід, натомість вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною та немає можливості працювати і самостійно забезпечувати дочку.
Посилаючись на викладене, позивач просить суд стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з дня пред'явлення позову та до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін у справі.
Відповідач подав до суду відзив в якому зазначив, що він матеріально забезпечує свою дитину регулярно по мірі свого матеріального стану та фізичної можливості шляхом надсилання на банківський рахунок позивача грошові кошти на утримання дочки. Зазначає, що станом на сьогодні він є безробітним та не отримує стабільного доходу, а мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину становить 1 408,50 грн. та саме такий їх розмір може бути стягнути з нього на користь позивача. Посилаючись на викладене, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення аліментів та призначити аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000,00 грн.
Позивач скористалася правом на подання відповіді на відзив, де підтримала раніше висловлену у позовній заяві позицію.
Дослідивши матеріали справи та подані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд установив таке.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 .
Також встановлено, що дочка проживають разом із матір'ю, яка здійснює її виховання, догляд та матеріальне утримання.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 180 СК України).
Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (частини 1-2 ст. 182 СК України).
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви (ч.1 ст.191 СК України).
Статтею 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Ч.1 ст. 182 СК України зобов'язує суд проаналізувати ряд обставин під час визначення розміру аліментів, з приводу чого суд зазначає таке.
Матеріали справи не містять доказів про стан здоров'я та матеріальне становище дочки сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому суд вважає такий стан задовільним.
Із аналізу матеріального становища платника аліментів ОСОБА_2 , зокрема з відповіді з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та /або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи від 19.05.2026 вбачається, що відповідач за 1 квартал 2024 по 4 квартал 2026 отримував соціальні виплати з відповідних бюджетів, виплати військовослужбовцям.
З вказаної довідки вбачається, що з 19.09.2025 ОСОБА_2 звільнений з ВЧ НОМЕР_2 .
Наведене, спростовує твердження позивача по офіційне працевлаштування ОСОБА_2 та отримання останнім стабільного доходу.
Проте, звільнення відповідача з військової служби не звільняє його від обов'язку щодо утримання своєї дочки.
Відомостей про стан здоров'я відповідача, останній суду не надав як і не повідомив про наявність у нього інших утриманців.
Дані про наявність у відповідача об'єктів нерухомого майна, зареєстрованих за ним транспортних засобів немає.
Щодо квитанцій долучених відповідачем до матеріалів справи, то суд їх до уваги не приймає, оскільки з них неможливо встановити мету надсилання таких грошових коштів та не відображено їх призначення, а саме позивач заперечує той факт, що такі гроші були перераховані саме як аліменти на утримання дочки.
Інших обставин, що мають істотне значення та мають враховуватися під час присудження аліментів, суд не вбачає.
Проаналізувавши всі наявні в матеріалах справи докази, врахувавши обставини, передбачені частиною першою статті 182 СК України, а також зважаючи на закріплені у частині дев'ятій статті 7 СК України принципи справедливості, добросовісності та розумності, якими врегульовані сімейні відносини, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід щомісячно стягувати аліменти у розмірі частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Визначаючи такий розмір аліментів суд вважає, що він буде достатнім для належного утримання дитини, її фізичного та духовного розвитку.
Крім цього, суд зазначає, що зміна способу стягнення аліментів здійснюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів, а відтак вимога відповідача про призначити аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000,00 грн. є необґрунтованою.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Аліменти підлягають стягненню починаючи з дня подання позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до обов'язкового негайного виконання.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
У зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в сумі 1 331,20 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 17 березня 2026 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 в дохід держави 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до обов'язкового негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ).
Повний текст рішення складений та підписаний 19 травня 2026 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області О.М. Гринь