Справа № 161/3826/26
Провадження № 2/161/3383/26
19 травня 2026 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Мазура Д.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Дручок О.М.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача адвоката Повха О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Луцького міськрайонного суду Волинської області цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування,
Позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 стягнення суми сплаченого страхового відшкодування.
Позовні вимоги мотивує тим, що 13.06.2024 між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 088/24-Т/Р.
30.05.2025 в м. Луцьк, по вул. Кривий Вал, б. 19 сталася ДТП за участю автомобіля «SKODA Kodiaq», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «VOLKSWAGEN BORA», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .. Внаслідок цієї пригоди автомобілю «SKODA Kodiaq», д.н.з. НОМЕР_1 були спричинені механічні пошкодження, а його власнику заподіяно матеріальну шкоду. Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.06.2025 по справі №161/11949/25, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. У подальшому, згідно страхового акту № 006.01030925-1 та рахунку № 0000006340 від 23.07.2025 позивач виплатив страхове відшкодування ОСОБА_2 в розмірі 91183,50 грн.. Позивач вказує, що на момент ДТП, цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу «VOLKSWAGEN BORA», д.н.з. НОМЕР_2 , не була застрахована, тому він має право зворотної вимоги до відповідача.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 лютого 2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
23 березня 2026 до суду від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Повха О.М. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що на момент ДТП ОСОБА_1 мав статус інваліда війни 2 групи. Транспортний засіб, марки «Volkswagen Bora» д.н.з. НОМЕР_2 належить йому на праві власності. 30 травня 2025 відбулась ДТП за участю автомобіля відповідача та автомобіля SKODA Kodiaq д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідач не мав договору страхування цивільно - правової відповідальності, однак не повинен сплачувати спричинену шкоду власнику пошкодженого автомобіля, оскільки в даному випадку відшкодування повинно сплачуватись МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих на умовах встановлених Законом України від 17.04.2025 р. №4369-IX, котрий набув чинності 07 червня 2025 року. Зважаючи на це, зазначає, що ОСОБА_1 не є належним відповідачем, оскільки відшкодування збитків проводить МТСБУ, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
07 травня 2026 на адресу суду від представника позивача ОСОБА_3 надійшли додаткові пояснення, в яких заперечує щодо доводів наведених у відзиві, зазначаючи, що відповідач, хоч і є особою з 2 групою інвалідності, проте не звільнений від відшкодування за заподіяну шкоду, оскільки на момент вчинення ДТП повинен був мати страховий поліс.
08 травня 2026 на адресу суду від представника позивача надійшла заява, в якій просить суд проводити розгляд справи без його участі, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, позов просить задовольнити.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_4 щодо задоволення позову заперечували з підстав наведених у відзиві, просили відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши відповідача та його представника, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення, з таких підстав.
Судом встановлено, 13.06.2024 між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №088/24-ТР.
30.05.2025 в м. Луцьк, по вул. Кривий Вал, б. 19 сталася ДТП за участю автомобіля «SKODA Kodiaq», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «VOLKSWAGEN BORA», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .. Під час цієї пригоди було заподіяно матеріальну шкоду автомобілю «SKODA Kodiaq». Внаслідок цієї пригоди автомобілю «SKODA Kodiaq», д.н.з. НОМЕР_1 були спричинені механічні пошкодження, а його власнику заподіяно матеріальну шкоду.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.06.2025 по справі №161/11949/25, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
30 травня 2025 власник пошкодженого транспортного засобу «SKODA Kodiaq», д.н.з. НОМЕР_1 звернувся до ПАТ «СК «Арсенал Страхування» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
Згідно страхового акту № 006.01030925-1 та рахунку № 0000006340 від 23.07.2025 позивач виплатив ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 91183,50 грн.. Дана обставина підтверджується платіжною інструкцією №62548127 від 28.07.2025 року.
14.08.2025 ПАТ «СК «Арсенал Страхування» направило ОСОБА_1 претензію № 140825-1542/р-ТС щодо відшкодування завданих збитків на суму 91183,50 грн..
Також судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 19.10.2018 року, та має право на пільги, встановлені законодавством України для осіб з інвалідністю внаслідок війни.
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «VOLKSWAGEN BORA», д.н.з. НОМЕР_2 не була застрахована, і ця обставина не заперечується відповідачем та його представником.
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно з ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 990 ЦК України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
Згідно положень ст. 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром).
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:
1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;
2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;
3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
За змістом ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди сталося за участю забезпеченого транспортного засобу і в наслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про страхування» в Україні одним із видів обов'язкового страхування є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно п. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Відповідно до положень ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно рахунку ТОВ «Промтехсервіс» № 0000006340 від 23.07.2025 розмір відновлювального ремонту автомобіля складає 91183,50 грн.
ПАТ «СК «Арсенал Страхування» просить стягнути з винної у ДТП особи ОСОБА_1 страхове відшкодування, яке було виплачене ним на виконання договору добровільного страхування транспортного засобу страхувальнику.
Разом з тим, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» громадянином України - учасником бойових дій, особою з інвалідністю внаслідок війни, постраждалим учасником Революції Гідності, учасником війни, особою з інвалідністю II групи, особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеною до I або II категорії, пенсіонером, - щодо транспортного засобу, який має робочий об'єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних або потужність електродвигуна до 100 кіловат включно та належить йому на праві власності, за умови керування таким транспортним засобом виключно страхувальником або особою, яка також належить до категорій, визначених цією частиною, та використання транспортного засобу без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів та/або вантажу.
Законом України від 17.04.2025 №4369-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розділі VI "Прикінцеві та перехідні положення" підпункт 4.2 пункту 4 доповнено абзацом такого змісту: «Страхувальник, який під час укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності надав відомості, передбачені цим підпунктом, які виявилися недостовірними, що призвело до зменшення розміру страхової премії за таким договором, зобов'язаний сплатити страховику, який здійснив страхову виплату, штраф у п'ятикратному розмірі страхової премії за таким договором, але не більше 50 відсотків розміру страхової виплати".
А також, доповнено пунктом 4-1, в якому вказано, що з 1 січня 2025 року до 31 грудня року, наступного після року припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, страхувальники - учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни мають право на отримання повної компенсації сплаченої ними страхової премії за внутрішнім договором страхування, укладеним відповідно до статті 13 цього Закону. Порядок та умови виплати такої компенсації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
У разі відсутності внутрішнього договору страхування у особи, яка належить до категорій, зазначених в абзаці першому цього пункту, за шкоду, заподіяну такою особою у період з 1 січня 2025 року до 30 червня 2025 року, здійснюється регламентна виплата за рахунок коштів фонду захисту потерпілих на умовах, встановлених цим Законом, з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 43 цього Закону. При цьому МТСБУ не має права зворотної вимоги, визначеного пунктом 1 частини другої статті 37 цього Закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи внаслідок війни, транспортний засіб, марки «Volkswagen Bora» д.н.з. НОМЕР_2 належить йому на праві власності.
Дорожньо-транспортна пригода з участю водія автомобіля марки «Volkswagen Bora» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 та автомобіля SKODA Kodiaq д.н.з. НОМЕР_1 трапилась 30 травня 2025 року. А тому, відповідач хоч і не мав договору страхування цивільно - правової відповідальності, однак не повинен сплачувати за спричинену шкоду власнику пошкодженого автомобіля, оскільки цивільно-правова відповідальність за завдану шкоду покривається у межах механізмів відшкодування шкоди, передбачених законом, зокрема, відшкодування повинно сплачуватись МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих на умовах встановлених Законом України від 17.04.2025 р. №4369-IX, який набув чинності 07 червня 2025 року.
На підставі вищенаведених норм закону та встановлених під час розгляду справи обставин, суд доходить висновку, що позивач ПАТ «СК «Арсенал Страхування» передчасно звернувся до суду з відповідним позовом до ОСОБА_1 , оскільки у даному випадку покладення основного обов'язку з відшкодування шкоди з МТСБУ на відповідача, який має статус особи з інвалідністю 2 групи внаслідок війни, суперечить положенням Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Разом з тим, статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, ОСОБА_1 може виступати як співвідповідач у такій справі лише у тому випадку, коли розмір заподіяної ним шкоди перевищує ліміт страхової виплати МТСБУ, оскільки у нього виникне необхідність доплатити різницю між розміром такої шкоди і страховою виплатою для повного відшкодування майнової шкоди.
Вказане свідчить, що позивач не залучив до участі у справі МТСБУ, на яке відповідно до ст. 13, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено першочерговий обов'язок з відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцем якої є ОСОБА_1 (особа з інвалідністю 2 групи внаслідок війни), що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, на що неодноразово вказував Верховний Суд.
Так, у постанові від 14.08.2024 року по справі № 520/2056/15-ц Верховний Суд зазначив, що у разі пред'явлення позову до частини відповідачів чи неналежного відповідача, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов'язується вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
Визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 28.10.2020 року у справі № 761/23904/19, від 20.01.2021 року у справі № 203/2/19, від 21.11.2022 року у справі № 754/16978/21.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову (постанова Верховного Суду від 09.10.2024 року у справі № 642/3933/23).
Враховуючи викладене, а також, приймаючи до уваги надані докази, суд доходить висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими, в зв'язку з чим не підлягають задоволенню.
Згідно із статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, то сплачені позивачем при подачі позову судові витрати не відшкодовуються.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст.1-23,76-81,89,95,141,258, 259,263-265,352,354 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасники справи:
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», місцезнаходження: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154.; код ЄДРПОУ 33908322;
Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Дата складання та підписання повного тексту рішення 19 травня 2026.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Д.Г. Мазур