Справа № 159/2033/26
Провадження № 3/159/944/26
18 травня 2026 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Денисюк Т.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції у Волинській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працевлаштованого,
за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП,
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення від 28.03.2026 серії ВАД №664046, ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він 28.03.2026 о 20.40 годині в м.Ковелі на вул.Відродження, 11, вчинив дрібне хуліганство, а саме, виражався нецензурною лайкою та образливо чіплявся до пересічних громадян.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за статтею 173 КУпАП.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ч.1 ст.268 КУпАП). За приписами частини другої статті 268 КУпАП участь особи у розгляді справи за ст.173 КУпАП є обов'язковою.
На виклики до суду 03.04.2026, 20.04.2026 та 07.05.2026 ОСОБА_1 не з'явився.
Про час і місце судового розгляду був повідомлений поліцейським під час складання протоколу, в подальшому судом шляхом скерування судових викликів на адресу проживання особи (конверт повернувся з відміткою «адресат відсутній», рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №R067152405046).
Відтак вжиті судом заходи спрямовані на забезпечення явки особи не дали бажаних результатів, а тому суд вважає можливим розглянути справу у відсутності особи за наявними у справі доказами з огляду на таке.
Вивчивши матеріали справи, переглянувши долучений відеозапис, суд дійшов такого висновку.
Адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (стаття 9 КУпАП).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно зі статтею 7 Кодексу ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.
Диспозиція статті 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян або інші подібні дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян.
При кваліфікації хуліганства, перш за все слід звернути увагу на те, що безпосереднім об'єктом хуліганства є громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних - етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників і полягає в дотриманні уставлених правил співжиття.
Суб'єктивна сторона хуліганства характеризується умислом на порушення саме громадського порядку і спокою громадян.
Мотиви такої поведінки можуть бути різні, для хуліганства поєднує їх те, що дії особи позбавлені будь-якої необхідності, постають із бажання особи показати свою зверхність, самолюбство, неповагу до інших, байдуже ставлення до правил і норм поведінки.
Суд з'ясовує усі обставини справи на підставі поданих доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП та не може бути перекладений на суд.
ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП, яке полягало у нецензурній лайці та образливому чіплянні до пересічних громадян.
На підтвердження провини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення наданий рапорт працівника поліції Ковельського РУП, протокол про адміністративне затримання, постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 КУпАП.
Жоден із вищевказаних доказів не підтверджує наявність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення з огляду на таке.
Так відеозапис до матеріалів справи не долучений.
Також не є письмовим доказом в розумінні статті 251 КУпАП рапорт працівника поліції, оскільки він містить лише письмові пояснення поліцейського.
Щодо інших доказів, то протокол про адміністративне затримання фіксує наслідок реагування на поведінку особи, а протокол про адміністративне правопорушення містить пояснення ОСОБА_1 в який останній провину не визнає, і сам по собі протокол не є достатнім доказом вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення.
Письмові пояснення свідків (очевидців події) у справі відсутні.
Потерпілі у протоколі про адміністративне правопорушення не вказані.
Отже, жоден із вищевказаних доказів не підтверджує наявність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Як зазначає Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 01.11.1996 за № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Статтею 62 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною поки її вину не доведено згідно закону.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
При цьому, суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За відсутності належних та допустимих доказів провини особи, суд доходить висновку про відсутність складу правопорушення.
Провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП,
Керуючись статтями 247, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 173 КУпАП закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
СуддяТ. В. Денисюк