Справа № 159/1346/26
Провадження № 2/159/1446/26
(заочне)
18 травня 2026 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Денисюк Т.В.
за участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») через систему «Електронний суд» звернулося з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 05.07.2025-100000430від 05.07.2025 в розмірі 28020 гривень.
Позов мотивований тим, що 05.07.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» в електронному вигляді був укладений кредитний договір (оферти) 05.07.2025-100000430. В заявці до договору сторони погодили суму кредиту 10000 грн на строк 168 днів до 19.12.2025 з процентною ставкою «Стандарт» (фіксованою) 1% за день користування кредитом, яка застосовується протягом 7 чергових періодів, та процентною ставкою «Економ» 0,5% в день, яка застосовується протягом усіх наступних чергових періодів; комісію, пов'язану з наданням кредиту, що складає 5% від суми кредиту і становить 500 грн та комісію за обслуговування кредитної заборгованості, що становить 500 грн у кожному з трьох черговий періодів, наступних за першим; неустойку 150 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
ТОВ «Споживчий центр» виконало зобов'язання за договором, надало можливість відповідачу розпоряджатись кредитними коштами.
Відповідач кредит вчасно не повернув, у зв'язку з чим має місце заборгованість у розмірі 28020 грн, з них: 10000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11820 грн - заборгованість за процентами, 1500 грн - комісія за обслуговування кредитної заборгованості, 4700 - неустойка.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача заявлену заборгованість та 2662,40 грн судового збору.
Також у позові представник позивача повідомив про подання доказів понесених судових витрат на оплату правничої допомоги в порядку частини восьмої статті 141 ЦПК України.
11.03.2026 суд відкрив провадження у справі, на підставі пункту 1 частини шостої статті 19, частини першої статті 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначив судове засідання, встановив сторонам строк для подання заяв по суті.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позовній заяві клопотав про розгляд справи у його відсутності, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.
Належним чином повідомлений відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з'явився, правом подати відзив на позов не скористався. Відповідно до вимог статті 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим, судові виклики за зареєстрованим місцем проживання не вручені через відсутність адресата.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 в справі 911/3142/19 сформував правову позицію, згідно з якою, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.
Окрім того, ухвала про відкриття провадження у справі скерована відповідачу на його електронну пошту, що відображено у системі документообігу суду, отримана адресатом 11.03.2026.
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв'язку з неявкою всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК).
Враховуючи згоду позивача, керуючись статтею 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п'ята статті 268 ЦПК України) - 18.05.2026.
Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини і відповідні ним правовідносини.
Згідно з пропозицією (офертою), яку ТОВ «Споживчий центр» розмістив на вебсайті http://sgroshi/com.ua/ua/, позивач пропонує укласти електронний кредитний договір у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Електронний кредитний договір, крім цієї пропозиції, складається: із заявки, сформованої на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту), сформованої на сайті кредитодавця та підписаної позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду). За цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Сума кредиту, строк, на який він видається, проценти встановлюються у заявці, яка є невід'ємною частиною оферти.
Суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 створив Особистий кабінет позичальника, 05.07.2025 подав заявку на отримання кредиту, де вказав свої персональні дані, паспорт громадянина України, номер мобільного телефону (а.с.20-21), пройшов перевірку у системі BankID Національного банку (а.с.31 зворот) і використовуючи персональний одноразовий ідентифікатор Е742 уклав з ТОВ «Споживчий центр» електронний кредитний договір №05.07.2025-100000430, підписав додатки до нього (а.с.21 зворот-23).
Відповідно до умов кредитного договору №05.07.2025-100000430 позичальнику наданий кредит на таких умовах (заявка):
- сума кредиту - 10000 грн (п.2). Реквізити належного позичальнику платіжного засобу для надання коштів позичальнику за договором №4441-11**-****-4526;
- строк кредитування - 168 днів з дати його надання (п.3);
- дата повернення кредиту - 19.12.2025 (п.4);
- продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування не передбачена (п.5);
- процентна ставка «Стандарт» (фіксована) у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (п.6);
- процентна ставка «Економ» (фіксована) у розмірі 0,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових платежів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт» (п.7);
- комісія, пов'язана з наданням кредиту, що складає 5% від суми кредиту, становить 500 гривень (п.8);
- комісія за обслуговування кредитної заборгованості складає 500 гривень у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим (п.9);
- неустойка 150 гривень, що нараховується за кожен день неналежного виконання кожного окремого зобов'язання (п.17).
У заявці та Підтвердженні погоджений графік із 12 платежів, чотири платежі по 1900 грн, три платежі по 1400 грн, чотири платежі по 700 грн, останній (дванадцятий) платіж в сумі 10700 грн. Комісія з надання кредиту сплачується одним платежем в розмірі 500 грн в першому черговому періоді; комісія з обслуговування кредиту сплачується в другому, третьому та четвертому чергових періодах не пізніше останнього дня кожного чергового платежу по 500 грн кожен.
Позивач 05.07.2025 о 09.38 год перерахував відповідачу кредитні кошти в розмірі 10000 гривень на зазначену відповідачем у заявці платіжну карту № НОМЕР_1 за допомогою системи iPay, що підтверджується листом ТОВ «УПР» від 24.02.2026 за №1-2402 (а.с.32) та договором про надання послуг з переказу коштів № ФК-П-2024/01-2 від 04.01.2024 (а.с.26-30).
У розрахунку заборгованості за договором № 05.07.2025-100000430 від 05.07.2025(а.с.12-14) відображені два платежі, внесені відповідачем ОСОБА_1 :
- 20.07.2025 в сумі 2200 грн, які позивач зарахував на сплату комісії за надання кредиту, частково на погашення відсотків, 150 грн - на штраф, нарахований за один день прострочення зобов'язання;
- 14.11.2025 в сумі 80 грн, які позивач зарахував на часткове погашення відсотків.
З урахуванням цих платежів за відповідачем рахується заборгованість за кредитним договором №05.07.2025-100000430 від 05.07.2025 в розмірі 28020 гривень, з них: 10000 гривень - основний борг, 11820 гривень - проценти, які нараховані за період з 05.07.2025 по 19.12.2025, тобто лише у період дії строку кредиту, 1500 гривень - залишок комісій, 4700 гривень - неустойка.
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Позов належить задовольнити частково з таких мотивів.
Згідно зі ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони (ст.207 ЦК України).
В силу статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закону).
Відповідно до статті 3 Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
У постанові від 07.04.2021 у справі №623/2936/19 Верховний Суд сформував висновок про правомірність використання при укладенні електронного договору електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора.
Суд встановив, що кредитний договір, про який йдеться у справі, за формою відповідає вимогам законодавства, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором.
Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За матеріалами справи відповідач ОСОБА_1 через веб-сайт Кредитодавця шляхом введення Логіну (номер мобільного телефону) і паролю ввійшов до Особистого кабінету через Інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС), ознайомився з умовами кредитування, акцептував оферту, отримав одноразовий ідентифікатор для підписання договору, погодився на запропоновані умови кредитування, скористався кредитом, який був перерахований на зазначений ним картковий рахунок, вніс два платежі на погашення кредитної заборгованості.
При вирішенні питання розміру заборгованості суд враховує таке.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергового платежу позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (стаття 536 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору ( частина перша - четверта статті 1056-1 ЦК України).
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Відповідно до вимог частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За приписами пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до умов кредитного договору №05.07.2025-100000430 від 05.07.2025відповідачу наданий кредит в сумі 10000 гривень на строк 168 днів до 19.12.2025 з процентними ставками 1% та 0,5% за день користування кредитом, які застосовуються залежно від чергового періоду.
Позивач довів неповернення відповідачем 10000 гривень тіла кредиту. Відповідач розмір основного боргу за кредитом не спростував.
Оскільки відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо сплати кредиту черговими платежами, позивач правомірно, окрім тіла кредиту, просить стягнути з відповідача заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
На підставі наданих позивачем доказів суд встановив, що позивач за кредитним договором №05.07.2025-100000430 від 05.07.2025 проводив нарахування процентів за користування кредитними коштами в межах обумовленого договорами строку кредитування (168 днів до 19.12.2025) і за ставками, які відповідають як умовам Договорів (1% в день з 05.07.2025 по 10.10.2025, 1-7 черговий період) та 0,5% в день з 11.10.2025 по 19.12.2025, 8-12 черговий період), так і вимогам частини п'ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Вказана норма була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 498-IX та набрала чинності 24.12.2023.
Також є правомірною вимога позивача про стягнення з відповідача комісії з огляду на таке.
Умовами кредитного договору №05.07.2025-100000430 від 05.07.2025 передбачено нарахування комісії, пов'язаної з наданням кредиту яка, складає 5% від суми кредиту, становить 500 гривень (п.7) та комісії за обслуговування кредитної заборгованості, яка складає 500 гривень у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим (п.9).
Комісія, пов'язана з наданням кредиту сплачується в першому черговому періоді в розмірі 500 гривень; комісія за обслуговування кредитної заборгованості сплачується в розмірі по 500 гривень в 2, 3 та 4 черговому періоді.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1, статі 8 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Необхідно враховувати, що Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність послуг, пов'язаних з наданням кредиту.
До безоплатних згідно зі статтею 11 Закону України «Про споживче кредитування» віднесено надання на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, інформації про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надання виписки з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформації про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншої інформації, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
В силу частини шостої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19.
Крім того, Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.11.2023 по справі №204/224/21 сформувала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Сплата комісії, пов'язаної з отриманням та обслуговуванням кредиту, передбачена умовами договору №05.07.2025-100000430 від 05.07.2025,є складовою загальних витрат за кредитом.
У пунктах 8, 9 заявки №05.07.2025-100000430 від 05.07.2025зазначений розмір комісії за надання та обслуговування кредитної заборгованості, а також вказаний конкретний перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з обслуговуванням кредиту, та які не включають в себе послуги, які кредитодавець зобов'язаний надавати позичальнику безоплатно. Умови щодо сплати комісії погоджені зі споживачем при укладенні кредитного договору.
Відповідач 20.07.2025 вніс платіж в сумі 2200 гривень, з який позивач 500 грн правомірно зарахував на погашення одноразової комісії за надання кредиту. Відтак заборгованість за комісіями становить 1500 грн, яку відповідач повинен був сплатити в 2, 3 та 4 чергових платежах.
Разом з тим, згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості частина сплачених відповідачем 20.07.2025 коштів в сумі 150 гривень була зарахована на штрафні санкції. Такі дії позивача не відповідають вимогам законодавства і зумовлюють перерахування заборгованості.
За приписами ч.4 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 на території України введений воєнний стан. В подальшому він неодноразово продовжувався та діяв як на час укладення спірного договору позику, так і на час розгляду цієї справи.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання за кредитними договором у період дії на території України воєнного стану, неустойка стягненню не підлягає, відтак розмір заборгованості підлягає перерахуванню.
Як зазначено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 10.10.2019 справа №320/8618/15-ц провадження №61-4393сво18 на суд покладено обов'язок з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми, які підлягають стягненню.
Перераховуючи заборгованість, суд враховує, що:
З першого по сьомий чергові платежі (за 98 днів) проценти необхідно обраховувати за ставкою 1% в день (п.6 договору) від тіла кредиту 10000 грн, що становить 100 грн в день. Заборгованість за кредитом в цей період становить: 10000 грн - тіло кредиту, 500 грн комісії за надання кредиту, 1500 грн - комісія за обслуговування кредиту, 9800 грн відсотків (10000х1%х98).
Внесений відповідачем 20.07.2025 платіж в сумі 2200 грн, необхідно зарахувати на сплату комісії за надання кредиту (500 грн) та 1700 грн частково на погашення відсотків (2200-500), після чого на 11.10.2025 заборгованість за кредитним договором буде складатися з 10000 грн тіла кредиту, 1500 грн заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості та 8100 грн відсотків (9800-1700).
З восьмого по дванадцятий чергові платежі (за 70 днів) проценти необхідно обраховувати за ставкою 0,5% в день (п.7 договору) від тіла кредиту 10000 грн, що становить 50 грн в день. Заборгованість за процентами в цей період становить 3500 грн (10000х0,5%х70).
Внесений 14.11.2025 платіж в сумі 80 грн необхідно зарахувати на відсотки.
Відтак загальний розмір заборгованості за кредитним договором на 19.12.2025 (закінчення строку дії договору), який підлягає стягненню з відповідача, становить 23020 грн, з них: 10000 грн - тіло кредиту, 1500 грн - комісія за обслуговування кредитної заборгованості (в розмірі трьох платежів по 500 грн кожен), 11520 грн (8100+3500-80) - заборгованість за відсотками.
Відповідач доказів належного виконання кредитних зобов'язань чи контррозрахунок заборгованості не надав.
Щодо судових витрат.
У частині першій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги суд задовольнив на 82% (23020х100:28020), тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати в розмірі 2183,20 гривень (2662,40х82:100).
Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 158, 247, 268, 274-278, 280, 282 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 509, 526, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1055, 1054 Цивільного кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 05.07.2025-100000430 від 05.07.2025в розмірі 23020 (двадцять три тисячі двадцять) гривень, з них: 10000 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 11520 гривень - заборгованість за нарахованими процентами, 1500 гривень - комісії.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2183 (дві тисячі сто вісімдесят три) гривні 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса місцезнаходження: м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складене 18.05.2026.
ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК