з питань продовження процесуального строку
20 травня 2026 рокусправа № 380/8367/26
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної гвардії України (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 9-А; код ЄДРПОУ 08803498) з вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної гвардії України щодо зменшення ОСОБА_1 у виданій на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 у справі №380/23179/25 довідці №27/13/4-2649 від 26.02.2026 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 розміру надбавки за особливості проходження служби до 50% та премії до 59,2925%;
- зобов'язати Головне управління Національної гвардії України скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за посадою начальник військового наряду (командир 2 відділення) 2 спеціального патрульного взводу 1 патрульної роти 1 патрульного батальйону військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України станом на 01.01.2023, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 15.03.2018 №200, визначити розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, у розмірі, що фактично виплачений за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2023 рік для перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Ухвалою суду від 04.05.2026 позовну заяву залишено без руху, а позивачеві надано строк для усунення виявлених недоліків (десять днів з дня вручення цієї ухвали). На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.
29.04.2026 за вх.№35759 від позивача надійшла заява в якій просить суд відкрити провадження у справі. Зазначив, що він є особою з інвалідністю війни 3 групи у підтвердження чого ним подано копію посвідчення інваліда війни 3 групи, що дає право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни та інвалідів війни, а тому він звільнений від сплати судового збору.
При вирішенні поданої заяви, суд виходить з такого.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.
Дослідивши подану позивачем копію посвідчення, з якого видно, що позивач є особою з інвалідністю ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни, суд дійшов висновку, що такий не містить інформації про те, що позивач є особою з інвалідністю внаслідок Другої світової війни чи членом сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, або є прирівняною до зазначених осіб у встановленому порядку особою.
Слід зазначити, що особи з інвалідністю ІІІ групи, які мають право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни третьої групи не прирівнюються Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни.
Таким чином посилання на пункт 8 частини першої статті 5 Закону №3674-VI є безпідставними.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 29.01.2025 у справі №340/5507/24.
Крім цього, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII), до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Статтею 7 Закону №3551-ХІІ визначено вичерпний перелік категорій осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни та прирівняних до них осіб. Зокрема, положеннями цієї статті здійснено розподіл категорій у відповідності до обставин та подій, внаслідок яких особи набули вказаного вище статусу (Друга світова війна, громадянська війна, ліквідація наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерні аварії, ядерні випробування, Революція Гідності, заходи оборони у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України тощо)
Суддя зауважує, що приписи пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України № 3674-VI, при визначенні критеріїв звільнення осіб від сплати судового збору, чітко виокремлюють історичну подію, внаслідок якої, такі особи набули статусу «осіб з інвалідністю», а саме - Другу світову війну.
Статтею 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Позивачем не надано достатніх доказів, які б підтверджували вказаний вище статус, зокрема надано лише копію посвідчення особи, для якої передбачені пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, без надання інших доказів, які б дали змогу конкретизувати зазначену категорію осіб.
Отже, положення пункту 8 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» не поширюється на позивача.
Таким чином, з урахуванням зазначеного, у судді відсутні підстави вважати, що позивач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі п.8 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Судом враховано, що відповідно до ст.119 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Згідно ч.2 ст.121 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи наведене, а також принцип розумності строків вчинення процесуальних дій, суд приходить висновку продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у справі №380/5752/26 на п'ять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Керуючись ст.ст.119, 121, 169, 171, 243, 248, 250, 256, 293-295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви у справі №380/8367/26, встановлений ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04.05.2026, на п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Копію ухвали скерувати на адресу позивача.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна