19 травня 2026 рокусправа № 380/25553/25
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Крутько О.В., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 у виплаті Позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 ““Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити Позивачу одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн гривень, передбаченою пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він розпочав військову службу 03.02.2022 під час дії воєнного стану у віці 20 років та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (далі - Відповідач). Позивач вказує, що брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153. З метою реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментально проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних силах під час воєнного стану» представник позивача звернувся із рапортом від 28.05.2025 про нарахування та виплату вказаної винагороди, проте такий розглянутий не був.
Позивач вважає, що ним виконані всі умови для отримання спірної грошової винагороди передбаченої Постановою №153, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою від 29.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач заперечує проти позовних вимог. Відповідач зазначає, що позивача було призвано на військову службу за мобілізацією під час дії воєнного стану з 03.03.2022 року (пункт 9 записів у військовому квитку НОМЕР_2 ), а отже він не є учасником експериментального проекту , учасником якого є громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил на посади рядового складу, що унеможливлює ним участь в цьому експериментального проекті при тому, що він мобілізований до 25 років та брав участь у бойових діях понад 6 місяців. Крім того, Міністром оборони України видано Доручення №999/уд від 20.02.2025 (далі - Доручення №999/уд) відповідно до якого передбачено виплату одноразової грошової допомоги після укладення контракту на проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах рядового складу, затвердженого Постановою , у розмірі один мільйон гривень, яка виплачується трьома частинами; одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі один мільйон гривень. Виплата здійснюється один раз за весь період проходження військової служби та не підлягає поділу на частини. Підтвердження участі військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій здійснюється на підставі щонайменше одного документа з кожної з наступних груп: а) бойовий наказ (бойове розпорядження); б) журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно- вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення; в) рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових в районах ведення воєнних (бойових) дій. Згідно даних з військового квитка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 його було призвано на строкову військову службу 11.10.2019 року . ОСОБА_1 в період з 12.10.2019 - 30.11.2019 був курсантом у військовій частині НОМЕР_3 , в період з 02.12.2019-10.01.2020 був курсантом у військовій частині НОМЕР_4 , у період з 11.01.2020-08.04.2021 проходив строкову військову службу на посаді електрика дизеліста у військовій частині НОМЕР_5 . 03 березня 2022 року на підставі указу президента України від 24.02.2022 року №69/2022 був мобілізований до збройних сил України. Отже, ОСОБА_1 не підпадає під дію 4 постанови КМУ від 11.02.2025 року №153. Окрім цього, на думку відповідача спірним є питання безпосередньої участі позивача у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій в розумінні абз. 2 п. 4 постанови КМУ №153. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач подав відповідь на відзив на позовну заяву, вважає доводи відповідача необгрунтованими. Позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач подав додаткові пояснення у справі.
На вимогу ухвали від 12.05.2026 відповідач надав витребувані докази.
Встановлені обставини справи.
Молодший сержант ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді головного сержанта 1 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , є особою молодшого сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
ОСОБА_1 призваний на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX.
На момент прийняття на військову службу позивач не досяг віку 25 років.
Позивач брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій у період з 19.04.2022 по 11.12.2022, що підтверджується Довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України №285 від 30.01.2023.
Позивач за період служби не притягався до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, що підтверджується Витягом з інформаційно-аналітичної системи “Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості».
28.05.2025 ОСОБА_1 подав рапорт про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
13.05.2025 представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом щодо результатів розгляду рапорту позивача.
15.07.2025 представником позивача було подано скаргу до Генерального штабу Збройних Сил України з проханням провести перевірку та надати актуальну інформацію щодо відсутності відповіді військової частини НОМЕР_1 на рапорт від 28.05.2025.
Листом від 21.08.2025 позивача повідомлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 №3431/ОКП від 09.08.2025 у військовій частині створено комісію для визначення та формування списків військовослужбовців, які мають право на виплату одноразової грошової винагороди відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025, з формуванням відповідного пакету документів на таких військовослужбовців. У разі, якщо військовослужбовець відповідатиме критеріям, визначеним Порядком, йому буде нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу за тривалість проходження військової служби в бойових умовах.
11.09.2025 представник позивача повторно звернувся зі скаргою до Генерального штабу Збройних Сил України, просив надати інформацію чи завершено опрацювання питання розгляду рапорту позивача.
Листом від 07.11.2025 відповідач повідомив, що у період з 19.01.2024 по 13.02.2025 під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , молодший сержант ОСОБА_1 не залучався до виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій, за які передбачено виплату винагороди. Для правомірного нарахування та виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі один мільйон гривень необхідно тримати довідки з інших військових частин, у яких проходив військову службу молодший сержант ОСОБА_1 у період з 04.03.2022 по 19.01.2024. Військовою частиною НОМЕР_1 було направлено відповідні запити до військової частини НОМЕР_7 та військової частини НОМЕР_8 з метою отримання довідок, які можуть бути враховані для визначення права військовослужбовця на виплату винагороди. Станом на 02.11.2025 до військової частини НОМЕР_1 надійшли довідки від військових частин НОМЕР_7 та НОМЕР_8 , які наразі опрацьовуються та в подальшому будуть направлені до військової частини НОМЕР_9 для погодження та прийняття рішення.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Норми права, що підлягають застосуванню та висновки щодо правозастосування.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України “Про соціальний захист військовослужбовців»(далі також Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до частини 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 15.03.2018 №200 (далі також Інструкція №200) до складу грошового забезпечення військовослужбовців (крім курсантів вищих військових навчальних закладів із числа осіб, які не перебували на військовій службі перед зарахуванням на навчання) входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до частин 1-3статті 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII(далі - Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного часу неодноразово продовжувався та триває на дату розгляду даної справи. Отже, як у спірний період, так і нас час розгляду даної справи на території України діє особливий період.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України №453 вирішено погодитися з пропозицією Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ стосовно реалізації протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності цією постановою, експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі - експериментальний проект).
11.02.2025 Кабінетом Міністрів України прийняв постанову № 153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», пунктом 2 якої затверджений Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану та форму контракту про проходження громадянами України віком від 18 до 25 років військової служби у Збройних Силах України, Національній гвардії України та Державній прикордонній службі України на посадах осіб рядового складу (далі Постанова № 153).
Пунктом 3 Постанови №153, установлено, що учасникам експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.
Відповідно до пункту 4 Постанови № 153 громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;
військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується;
виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:
були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;
проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу молодший лейтенант;
проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.
Суд встановив, що позивач прийнятий на військову службу, з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення у віці до 25 років, а отже він є учасником експериментального проекту.
Для підтвердження участі в бойових діях позивач надав довідку №285 від 30.01.2025, за змістом якої у період з 19.04.2022 по 11.12.2022, позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у н.п. Котельва Полтавської області та у н.п. Хотінь, н.п Іскрисківщина сумської області..
Згідно з наданою довідкою кількість днів безпосередньої участі позивача в бойових діях станом на 13.02.2025 (день набрання чинності Постановою № 153) складає більше шести місяців, що відповідає умовам для виплати спірної одноразової грошової винагороди, визначеним Постановою № 153.
Постановою №153 передбачено виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн за тривалість проходження служби в бойових умовах за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою особам числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій).
Отже, одноразова грошова винагорода, передбачена Постановою №153, входить до складу грошового забезпечення військовослужбовця, відтак вона повинна була бути виплачена позивачу під час проходження ним служби в бойових умовах за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, з урахуванням безпосередньої участі позивача в бойових діях у період з 19.04.2022 по 11.12.2022.
Згідно з матеріалами справи 28.05.2025 позивач подав рапорт по команді на ім'я командира 1 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати одноразової грошової винагороди в розмірі 1000000,00 гривень, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153.
Даний рапорт з відповідними документами був отриманий військовою частиною НОМЕР_1 30.05.2025 та зареєстрований за №1884/12005/ОКП/85.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які документальні докази того, що вказаний рапорт був розглянутий командиром військової частини НОМЕР_1 та за наслідками цього розгляду було прийняте відповідне рішення.
Отже, не розгляд рапорту позивача від 28.05.2025 щодо нарахування та виплати одноразової грошової винагороди в розмірі 1000000,00 гривень, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153, свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень - військової частини НОМЕР_1 .
У той же час, суд не може підмінити встановлену законодавством процедуру розгляду рапорту позивача про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000,00 гривень, передбаченої Постановою від 11.02.2025 №153.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 23.12.2021 у справі №480/4737/19 та від 08.02.2022 №160/6762/21, ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду рапорту позивача від 28.05.2025 про отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. грн відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2022 та зобов'язання відповідача розглянути рапорт позивача від 28.05.2025 про отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. грн відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2022, та прийняти вмотивоване рішення з урахуванням правової позиції суду, викладеної в цьому рішенні.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судового збору.
Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не розгляді рапорту ОСОБА_1 від 28.05.2025 щодо нарахування та виплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000,00 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану".
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 28.05.2025 щодо нарахування та виплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000,00 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" та прийняти вмотивоване рішення з урахуванням правової позиції суду, викладеної в цьому рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Судовий збір стягненню не підлягає.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяКрутько Олена Василівна