про зміну способу і порядку виконання рішення
20 травня 2026 року 640/38260/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, у якій просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄРДПОУ 42098368) щодо відмови перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення №21/3/2-9/878-514 від 26.05.2021р. виданої Службою безпеки України з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (ЄРДПОУ 42098368) перерахувати та виплачувати з 01.04.2019р. пенсію ОСОБА_1 з розрахунку основного розміру пенсії 80%, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення №21/3/2-9/878-514 від 26.05.2021р. виданої Службою безпеки України з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» без обмеження пенсії максимальним розміром та виплатити єдиним платежем недоотримані суми пенсії з врахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Оружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2022 року адміністративний позов задоволено частково.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2022 апеляційну скаргу постановлено повернути особі, яка її подала.
27.04.2026 скеровано письмову заяву про зміну способу та виконання рішення.
Позивач у заяві зазначає, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2022 року у справі № 640/38260/21 набрало законної сили 11.08.2022, а тому воно є обов?язковим для відповідача і підлягає виконанню ним на всій території України. Разом з тим, з дати набрання законної сили по теперішній час, відповідачем рішення суду не було виконано в повному обсязі. ОСОБА_1 вказує, що згідно з випискою боргу відповідача на виконання рішення суду було лише розраховано суму доплати за період з 01.04.2019 року по листопад 2022 року, яка складає 194613,85 грн, проте вона не було виплачена. Отже, станом на дату звернення позивача до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду, рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 по справі № 640/38260/21 відповідачем не виконано та позивачу не виплачено доплати до пенсії в сумі 194613,85 грн. Відповідно до листа ГУ ФУ у жовтні та грудні 2025 року позивачу було перераховано лише по 187,35 грн в рахунок погашення нарахованої доплати по справі № 640/38260/21. Таким чином, невиплаченою залишається нарахована відкладена заборгованість у розмірі 194051,80 грн. ОСОБА_1 просить змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Окружний адміністративний суд міста Києва від 11.07.2022 року у справі № 640/38260/21.
Супровідним Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.2026 адміністративну справу передано у Київський окружний адміністративний суд.
За результатами автоматизованого розподілу вказана заява 19.05.2026 була передана для розгляду судді Вісьтак М.Я.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про зміну способу та порядку виконання рішення у повному обсязі, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Судом встановлено, що рішення Окружний адміністративний суд міста Києва від 11.07.2022 у справі № 640/38260/21 набрало законної сили 11.08.2022, а відтак є обов'язковим до виконання відповідачем на всій території України.
Разом з тим, станом на час розгляду заяви вказане рішення у повному обсязі відповідачем не виконано.
Як встановлено судом, на виконання зазначеного рішення відповідачем було здійснено лише нарахування доплати до пенсії за період з 01.04.2019 по листопад 2022 року у сумі 194613,85 грн, однак фактична виплата вказаних коштів позивачу не проведена.
Відповідно до листа ГУ ПФУ у жовтні та грудні 2025 року позивачу було виплачено лише по 187,35 грн у рахунок погашення нарахованої заборгованості за рішенням у справі № 640/38260/21. Таким чином, невиплаченою залишається сума відкладеної заборгованості у розмірі 194051,80 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», якщо рішення суду не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (крім випадків, коли стягувач перешкоджає виконанню виконавчих дій), державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення.
Згідно зі ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції, який розглядав справу, може за заявою сторони встановити або змінити спосіб чи порядок виконання рішення.
Також відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України “Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, виконавець має право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу та порядку виконання рішення.
Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду має забезпечувати дотримання та захист прав, свобод та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, а також гарантувати його виконання без потреби повторного звернення до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та виключати подальші протиправні дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував, що “ефективний засіб правового захисту» у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має забезпечити поновлення порушеного права та отримання особою бажаного результату. Рішення, що не призводять до реальних змін у обсязі прав та їх примусової реалізації, не відповідають цій нормі.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 840/3112/18, що враховується судом при розгляді даної справи відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд наголошує, що обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, законодавцем прямо передбачено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, зокрема, перерахунку пенсійних виплат протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
За таких обставин, оскільки станом як на дату звернення позивача до суду із заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, так і на день її розгляду судом відповідачем не забезпечено виконання рішення суду у справі №640/38260/21 протягом більше ніж двох місяців з моменту набрання ним законної сили, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення поданої позивача заяви.
Аналогічна правова позиція висловлена Шостим апеляційним адміністративним судом у постановах від 06.05.2025 у справі №620/4881/23, від 14.05.2025 у справі №580/7224/21 та від 29.04.2025 у справі №620/6421/22.
Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Письмову заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2022 року у справі № 640/38260/21.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 року по день проведення перерахунку, в сумі 194 051,80 грн (сто дев'яносто чотири тисячі п'ятдесят одна гривня 80 копійок).
Учасникам справи направити копію ухвали про зміну способу і порядку виконання рішення - для відома.
Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посилання: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Вісьтак М.Я.