про самовідвід судді
20 травня 2026 року Київ № 320/6348/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву судді Леонтовича А.М. про самовідвід в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до голови Вищої ради правосуддя Усика Григорія Івановича та членів Вищої ради правосуддя Бондаренко Тетяни Знаменівни, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 і ОСОБА_15 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з позовом до голови Вищої ради правосуддя Усика Григорія Івановича та членів Вищої ради правосуддя Бондаренко Тетяни Знаменівни, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 і ОСОБА_15 про визнання протиправними дій, у якому просили суд:
- визнати протиправними дії голови Вищої ради правосуддя Усика Григорія Івановича та членів Вищої ради правосуддя Бондаренко Тетяни Знаменівни, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_17 щодо підготовки та оприлюднення 13.01.2026 на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя статті під назвою: «Використання матеріалів кримінальних проваджень як доказів у дисциплінарних провадженнях щодо суддів: чи існує правова проблема?»;
- зобов'язати голову Вищої ради правосуддя ОСОБА_18 та членів Вищої ради правосуддя ОСОБА_19 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_17 оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя спростування (інформаційне повідомлення) про те, що тези, викладені у їх статті від 13.01.2026, не є обов'язковою та узгодженою правовою позицією Вищої ради правосуддя та не можуть бути використані як підстава для відхилення аргументів сторін щодо недопустимості доказів НСРД у конкретних дисциплінарних провадженнях.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 (суддя Лисенко В.І.) адміністративну справу № 320/6348/26 передано за підсудністю до Верховного Суду як суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 30.03.2026 відмовлено у прийнятті до провадження справи № 320/6348/26, та передано названу справу за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
Адміністративна справа до Київського окружного адміністративного суду надійшла 19.05.2026 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями була розподілена на суддю Леонтовича А.М.
19.05.2026 суддею Леонтовичем А.М. подано заяву про самовідвід.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що як убачається з позовної заяви, позивачами у цій справі є, зокрема ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , які є суддями Окружного адміністративного суду міста Києва.
Із цього приводу зазначаю, що суддя Леонтович А.М. особисто знайомий із суддями Окружного адміністративного суду міста Києва Вовком Павлом Вячеславовичем, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які є позивачами у цій справі, раніше спілкувався з ними та має товариські стосунки. Таким чином, суддя Леонтович А.М. не може брати участь у розгляді цієї справи, оскільки вказані обставини в подальшому можуть призвести до ускладнення розгляду справи та вирішення спору по суті, так як повне, всебічне та ґрунтовне з'ясування обставин справи, можливе лише за умови взаємної довіри та поваги при комунікації між судом та учасниками справи. За таких обставин суддя Леонтович А.М. вважає, що існують визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України підстави, які виключають можливість його участі в розгляді адміністративної справи № 320/6348/26.
Згідно пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до частини першої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Слід зазначити, що суд, який розглядає справу має бути безстороннім і незалежним (частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Як зазначає Європейський суд з прав людини, правосуддя має не тільки здійснюватись, а повинно також демонструватись. Під сумнівом - довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Так кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (справа Micallef v. Malta (Мікалефф проти Мальти) пункт 98).
Згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Таким чином, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді незважаючи, що позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною.
Відтак, у цьому випадку, підставою для відводу не обов'язково має бути доведений факт необ'єктивності чи заінтересованості судді. Згідно із цією нормою унеможливлюється участь судді у розгляді справи за наявності в учасника судового розгляду, викликаного певними обставинами, сумніву щодо його неупередженості.
Частиною першою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Із метою забезпечення об'єктивного та неупередженого розгляду цієї справи, усунення будь-яких сумнівів в учасників справи щодо безсторонності, неупередженості та незалежності судді Леонтовича А.М., а також виключення найменшої підозри в зацікавленості судді в результатах розгляду справи або ж упередженості при її розгляді (хоча і відсутні такі зацікавленість і упередженість) при розгляді цієї адміністративної справи, і те, що відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про його упередженість, уважаю (як із метою уникнення гарантування виключення будь-якого обґрунтованого сумніву у безсторонності суду у цій справі, а також запобігання будь-яким спробам посягань учасників судового процесу у справі на гарантії дотримання судом принципів законності, неупередженості та об'єктивності), - за необхідне задовольнити подану заяву про самовідвід із цих підстав.
Враховуючи зазначене та для уникнення сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості судді Леонтович А.М. у розгляді та вирішенні справи № 320/6348/26, із метою здійснення завдань та забезпечення дотримання принципів адміністративного судочинства та необхідності зміцнення довіри суспільства до судової влади, суд доходить висновку про задоволення цієї заяви.
Відповідно до вимог частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 41, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Заяву про самовідвід судді Леонтовича А.М. - задовольнити.
2. Матеріали адміністративної справи № 320/6348/26 передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у відповідності до вимог частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Леонтович А.М.