про закриття провадження у справі
20 травня 2026 року Київ № 320/31302/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства "Універсал Банк" до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації міста Києва) Баліна Павла Павловича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Акціонерне товариство "Універсал Банк" звернулося до суду з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації міста Києва) Баліна Павла Павловича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , в якому просить суд:
визнати дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації міста Києва) Валін Павла протиправними та скасувати рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій від 15.09.2023;
зобов'язати Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації міста Києва) повернути запис про речові права на нерухоме майно, що існував до проведення державної реєстрації прав, а саме запис право власності повністю за ОСОБА_1 ІНН НОМЕР_1 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Донець В.А.) від 20 серпня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 13 лютого 2025 року №246/0/15-25 звільнено ОСОБА_3 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва (відряджений до Київського окружного адміністративного суду) у зв'язку з поданням заяви про відставку.
У зв'язку зі звільненням судді Окружного адміністративного суду міста Києва (відряджений до Київського окружного адміністративного суду) Донця В.А. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 320/31302/24 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 адміністративну справу №320/31302/24 прийнято до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., ухвалено здійснювати розгляд справи спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Так, відповідно до ч. 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з вимогами статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 та п. 2 ч. 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 статті 4 КАС України).
З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за КАС України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Водночас, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №802/1792/17-а.
Судом встановлено, що спір у даній справі виник у зв'язку з поданням Акціонерним товариством «Універсал Банк» заяви про проведення реєстраційних дій щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 , яка є предметом іпотеки за договором іпотеки від 18.06.2007 № 1894, укладеним на забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами.
Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 15.06.2007 укладено кредитний договір № 06/1868к-02-07, а 18.06.2007 - договір іпотеки, предметом якого визначено квартиру АДРЕСА_2 .
Надалі щодо вказаного майна виникли тривалі цивільно-правові спори, пов'язані із зверненням стягнення на предмет іпотеки, визнанням права власності, скасуванням ухвали про затвердження мирової угоди та припиненням права власності третіх осіб на частину спірного майна.
Судом також встановлено, що постановою Київського апеляційного суду від 17.08.2022 у справі № 758/9905/15-ц було скасовано ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 05.11.2015, якою було затверджено мирову угоду та фактично визнано право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину спірної квартири. Після цього 10.11.2022 державним реєстратором припинено право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину квартири.
У подальшому АТ «Універсал Банк» звернулося із заявою до державного реєстратора про проведення реєстраційних дій щодо «повернення» запису про право власності за ОСОБА_1 , однак рішенням державного реєстратора від 15.09.2023 № 69310718 у проведенні реєстраційних дій відмовлено з мотивів відсутності у представника банку повноважень діяти від імені ОСОБА_1 , а також з підстав невідповідності заявлених вимог поданим документам.
Звертаючись до суду із даним позовом, позивач просить, зокрема, визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора про відмову у проведенні реєстраційних дій, а також зобов'язати відповідача повернути запис про право власності повністю за ОСОБА_1 .
Разом з тим сама лише участь у спорі суб'єкта владних повноважень не свідчить про публічно-правовий характер спору. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст) спору та характер спірних правовідносин.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що спори щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно є приватноправовими у разі, якщо такі спори обумовлені необхідністю захисту цивільного права чи інтересу конкретної особи та пов'язані зі спором щодо права власності або іншого речового права.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 зроблено висновок про те, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням суб'єкта владних повноважень, і ці наслідки пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням цивільних прав або інтересів, то такий спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 23.01.2019 у справі № 806/5217/15, від 18.12.2019 у справі № 826/2323/17, від 19.02.2020 у справі № 1340/3580/18, в яких наголошено, що спори щодо скасування реєстраційних дій не є публічно-правовими у випадку, коли фактично стосуються захисту майнового права та вирішення спору про право між приватними особами.
Суд звертає увагу, що у межах даної справи позивач фактично ставить питання про відновлення майнового стану, який існував до проведення реєстраційних дій, а саме - про поновлення права власності ОСОБА_1 на спірну квартиру як предмет іпотеки, що, на думку позивача, необхідно для подальшого звернення стягнення на предмет іпотеки у межах виконання рішень судів у цивільних справах.
Отже, підставою звернення до суду є не сам факт здійснення відповідачем владних управлінських функцій, а незгода позивача з наслідками державної реєстрації речових прав, які безпосередньо впливають на обсяг та можливість реалізації майнових прав сторін у кредитних та іпотечних правовідносинах.
При цьому для вирішення заявлених позовних вимог суду необхідно надати оцінку, зокрема: правомірності виникнення та припинення права власності на спірне майно, цивільно-правовим наслідкам ухвали Подільського районного суду міста Києва від 05.11.2015 та постанови Київського апеляційного суду від 17.08.2022, обсягу прав іпотекодержателя. наявності чи відсутності у ОСОБА_1 права власності на спірне майно, можливості «повернення» права власності у попередній стан, правомірності вимог банку як іпотекодержателя щодо реєстрації речового права за іншою особою.
Тобто предметом доказування у даній справі є саме наявність або відсутність цивільного права на нерухоме майно та правові наслідки кредитних та іпотечних правовідносин.
Водночас адміністративний суд не наділений повноваженнями вирішувати спір про цивільне право, встановлювати належного власника нерухомого майна чи фактично підміняти собою суд цивільної юрисдикції у вирішенні спору щодо речового права.
Фактично позовні вимоги у даній справі спрямовані на досягнення цивільно-правового результату - поновлення права власності на квартиру та забезпечення можливості звернення стягнення на предмет іпотеки в межах кредитних правовідносин.
Той факт, що позов подано до державного реєстратора та суб'єкта державної реєстрації, не змінює приватноправової природи спору, оскільки державний реєстратор у даному випадку є лише особою, дії якої стали похідними від існуючого між сторонами спору щодо майнових прав на нерухоме майно.
Суд також враховує, що Велика Палата Верховного Суду у своїй усталеній практиці виходить із того, що спори щодо скасування рішень державного реєстратора, якщо вони пов'язані із захистом права власності чи інших речових прав, мають розглядатися за правилами цивільного або господарського судочинства, а не адміністративного.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що даний спір не є публічно-правовим, а виник із цивільних та іпотечних правовідносин, пов'язаний із захистом майнових прав на нерухоме майно та фактично стосується спору про право власності, у зв'язку з чим підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Судом враховано доводи позивача про те, що АТ «Універсал Банк» раніше зверталось до Подільського районного суду міста Києва з аналогічними вимогами у порядку цивільного судочинства, однак ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 06.03.2024 у справі № 758/12744/23 позивачу було роз'яснено про належність такого спору до юрисдикції адміністративного суду.
Разом з тим суд зазначає, що відповідно до положень процесуального закону питання предметної юрисдикції вирішується судом під час розгляду конкретної справи з урахуванням характеру спірних правовідносин, предмета та підстав позову, змісту заявлених вимог, а також правових висновків Великої Палати Верховного Суду щодо розмежування юрисдикції спорів.
При цьому дана ухвала Подільського районного суду міста Києва не є судовим рішенням, яким остаточно вирішено спір по суті, а тому не позбавляє адміністративний суд обов'язку самостійно перевірити належність спору до адміністративної юрисдикції під час розгляду справи.
Дослідивши зміст спірних правовідносин у даній справі, суд дійшов висновку, що спір фактично виник із кредитних та іпотечних правовідносин, пов'язаний із захистом майнових прав сторін щодо нерухомого майна та необхідністю встановлення наявності або відсутності цивільного права на спірне майно, що виходить за межі завдань та повноважень адміністративного судочинства.
За таких обставин провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зважаючи на предмет позову та норми ст. 239 КАС України, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу про право на звернення до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 19, 132, 139, 238, 239, 243, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Провадження у справі №320/31302/24 за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації міста Києва) Баліна Павла Павловича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - закрити.
Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду загальним місцевим судом в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Суддя Парненко В.С.